Постановление суда № 141139745, 02.11.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 628/2999/19

№ 1-кп/183/835/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у кримінальному провадженні № 12019220370000744 від 21.03.2019 стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 12019220370000744 від 21.03.2019 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 за епізодом, вчиненим у період часу з 16 до 20 березня 2019 року, у зв`язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України, відповідно до якого ст. 51 КУпАП була викладена в новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна наразі вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Отже внаслідок прийняття закону втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , оскільки вартість майна становить 1620,00 грн.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи заявлене прокурором клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині необхідній для вирішення цього питання, дійшов такого висновку.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він у період часу з 16.03.2019 до 20.03.2019, діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 , скоїли таємне викрадення п`яти корпусів гальмівних циліндрів гальмівної системи залізничного вагону із вагонів довготривалого запасу, №72804073, №77210730, №72842404, № 74216458 та № 74021064, які перебували на 37 залізничній колії «Підгіркового парку» ст. Куп?янськ -Сортувальний, Регіональної філії «Південна залізниця» Публічног акціонального товариства «Укрзалізниця», загальною вагою 360 кг., вартістю 1620 грн. згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 18871 від 24.09.2019, чим заподіяли майнову шкоду АТ «Українська залізниця» РФ «Південна залізниця» в особі ВП «Експлуатаційне вагонне депо Куп?янськ» РФ «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на вказану суму.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Частина 1 статті 2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно зі ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність, та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України, при цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінально процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України, раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з положеннями ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Статтею 7 КПК України визначено перелік загальних засад кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та законність.

Частиною 1 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон № 3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ стаття 51 КУпАП була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» становить 1921,00 грн.

Таким чином, з 09.08.2024 дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 1921,00 грн.

За правовим висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24, зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

З огляду на викладене, вищенаведені зміни в законодавстві призвели до часткової декриміналізації діяння, вони мають зворотну дію в часі і тому скасовують кримінальну відповідальність особи у разі заподіяння останньою шкоди у розмірі меншому, аніж встановлено нормою вищезазначеного закону.

Як убачається з обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні ним крадіжки на суму 1620 грн. і внаслідок прийняття Закону № 3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , що скасовує його кримінальну відповідальність за вчинені ним дії.

Частиною 3 статті 479-2 КПК України передбачено, що у разі якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути питання про закриття кримінального провадження у зв`язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, якщо під час судового провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має запитати згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, та у разі згоди обвинуваченого суд закриває кримінальне провадження на цій підставі.

Отже, суд може закрити кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, передбаченому КПК України, з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 КПК України.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Отже, виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що внаслідок прийняття Закону № 3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , і обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, та доходить висновку про необхідність закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом, вчиненим у період часу з 16 до 20 березня 2019 року, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Керуючись ст. ст. 284, 314, 350, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння задовольнити.

Кримінальне провадження № 12019220370000744 від 21.03.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодом, вчиненим у період часу з 16 до 20 березня 2019 року закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1