Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 30.10.2026
Справа № 127/19359/25
Провадження № 2/334/880/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20 лютого 2022 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 308420.
Згідно з умовами кредитного договору, укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу в особистий кабінет
Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, яка зазначена в кредитному договорі.
Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі Кредит», які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідачка підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (оферто) в розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування , права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
29.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29022024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 2 від 29.02.2024 до договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 33696,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18696,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, однак відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором № 308420 в розмірі 33696,00 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 08.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості був задоволений у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.12.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 08.10.2025.
Після скасування заочного рішення представник позивача в судове засідання не з`явився, із заявою про відкладення судового засідання не звертався.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала, в судове засідання не з`явилася, звернулась до суду із заявою розглянути справу без її участі, з урахуванням заперечень проти позову, викладених у заяві про перегляд заочного рішення.
За наявності у матеріалах справи заяви представника позивача про розгляд справи без його участі, та заяви відповідачки про розгляд справи без її участі, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 20.02.2022 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 308420.
Згідно з умовами договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІТС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході. На умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3 договору, сума кредиту складає 15000,00 грн. Тип кредиту кредит.
Відповідно до п. 1.4 договору, строк кредиту 30 днів. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби ( п.1.6)
Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти у наступному розмірі та порядку. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно по п.4.1 договору (п.1.5.1). Знижена процентна ставка становить 1,14% в день та застосовується якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, а у випадку пролонгації до дати пролонгації (не включно), буде нараховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2).
Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 2.4 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 кредитного договору.
В п.10.8 договору зазначено, що підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», вказана в ч.1.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Селфі Кредит», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.
Договір про надання споживчого кредиту № 308420 від 20.02.2022 укладено в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано договір про надання споживчого кредиту № 308420, Додаток №1 до цього договору, у якому погоджено графік платежів з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), які підписані відповідачкою за допомогою електронного підпису 20.02.2022.
У договорі та Додатку №1 до договору зазначені реквізити споживача ОСОБА_1 : РНОКПП НОМЕР_2 , реквізити її паспорта, адреса проживання АДРЕСА_1 , додаткові контактні дані.
При вирішенні спору суд виходить з презумпції правомірності правочинів (ст.204 ЦК України) вищезазначеного кредитного договору (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах справи відсутні, відповідач у цій справі зустрічного позову про визнання недійсним вищезазначеного договору не заявив, також у матеріалах цієї справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання вищезазначеного договору недійним).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За змістом ст. 629 ЦК України кредитний договір у є обов`язковим для виконання його сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Доказів того, що персональні дані відповідачки (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від її імені, відповідачкою до суду не надані. Згідно з матеріалами справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення шахрайських дій відповідачка не зверталася, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.
Щодо тверджень відповідачки про ненадання позивачем доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів суд зазначає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами кредитних договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.
Згідно з повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 19.05.2025 №1-1905, між ТОВ «Селфі кредит» і ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/05-25 від 27.05.2021. Відповідно до цього договору успішно були перераховані кошти 20.02.2022 о 16:00:05 у сумі 15000,00 грн. на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 .
Належність карти № НОМЕР_1 відповідачці останньою не спростовується.
У відповідності до умов кредитного договору кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору; ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки первісними кредиторами правильності введення коду, що є електронним підписом позичальника та направлений первісними кредиторами на номер мобільного телефону позичальника.
Отже, доступ до виписки по карточці № НОМЕР_1 , на яку було перераховано кредитні кошти, має у тому числі відповідачка. Відповідачка, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.
Однак, відповідачкою не було надано суду належних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належать.
Разом з цим, згідно з інформацією АТ «ПУМБ», карта № НОМЕР_1 була випущена на ім`я ОСОБА_1 , на відповідний рахунок 20.02.2022 о 16:00:07 надійшли кошти у сумі 15000,00 грн. (переказ коштів кредитова частина).
Отже факт отримання відповідачкою кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту № 308420 у сумі 15000,00 грн. підтверджено належними доказами.
29.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 29022024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 308420 в сумі 33696,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18696,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит», ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 308420 станом на 29.02.2024 у сумі 33696,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 18696,00 грн. сума заборгованості за процентами.
Судом встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме, з 29.02.2024, за кредитним договором № 308420 позивачем не здійснювалося жодних нарахувань відсотків чи штрафних санкцій.
Відповідачка жодних платежів на погашення кредиту, процентів не здійснювала.
У матеріалах справи наявний наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому зазначені дата видачі кредитних коштів у сумі 15000,00 грн., період нарахування відсотків - за період з 20.02.2022 по 25.02.2022 нараховано проценти за зниженою процентною ставкою 1,14% в день (що становить 171,00 грн.) у сумі 1026,00 грн.
З 26.03.2022 статус за кредитним договором автопролонгація відповідно до пп. 4.3.1-4.3.2 договору (не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення). У зазначений період проценти не нараховувалися до 01.05.2022.
З 02.05.2022 по 20.06.2022 нараховано проценти за процентною ставкою 1,9% в день (що становить 285 грн.) згідно з п. 1.5.1 договору, у загальній сумі 17670,00 грн.
Всього заборгованість за процентами становить 18696,00 грн. (1026,00 грн. + 17670,00 грн.).
При цьому суд вважає обґрунтованими доводи заперечень відповідачки, що нараховані проценти не підлягають стягненню з таких підстав.
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року .
Також, Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, який діє і на даний час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.
Відповідачка ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 виданого 01.03.2017.
Отже, враховуючи вищевикладене, на відповідачку розповсюджуються норми частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та вона, як учасник бойових дій, має право на звільнення від сплати процентів за користування споживчим кредитом.
У зв`язку з цим суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 15000,00 грн. Вимоги позову про стягнення заборгованості за процентами задоволенню не підлягають.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно частці задоволених позовних вимог в розмірі 1348,07 грн.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. Такий правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 року в справі № 703/686/15-ц.
Оскільки у даній справі відповідачка звільнена від сплати судового збору на підставі закону, а позовні вимоги задоволені частково, суд приходить до висновку, що судовий збір, в розмірі 1348,07 грн. (пропорційно частці задоволених позовних вимог), підлягає компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 308420 в розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) з державного бюджету судовий збір в сумі 1348,07 грн., сплачений ним, відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 114532 від 20.05.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Судебное решение № 141136836, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) было принято 30.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 127/19359/25. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: