Решение № 141136498, 21.10.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/8070/26

2/303/389026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Монича В.О.

за участю секретаря судового засідання Мисло Н.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 790585968 від 21.07.2020 року в розмірі 14 943,50 грн, а також понесених судових витрат: судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.07.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 790585968 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в сумі 5 500,00 грн. За твердженням позивача, договір підписаний одноразовим ідентифікатором 8N52NGX5.

Позивач зазначає, що відповідачка зареєструвалася на сайті первісного кредитора www.moneyveo.ua, створила особистий кабінет, заповнила заявку на отримання кредиту та підтвердила її шляхом використання одноразового ідентифікатора. Згідно з викладеними в позові обставинами, грошові кошти в сумі 5 500,00 грн були перераховані відповідачці через банк-провайдер. Як додатки до позову зазначено, зокрема, копії договору, заявки, правил, алгоритмів укладення електронного договору, довідку та письмові пояснення первісного кредитора.

Позивач обґрунтовує набуття права вимоги за кредитним договором послідовним укладенням договорів факторингу. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01; за твердженням позивача, право вимоги за спірним кредитом передано згідно з реєстром прав вимоги № 99 від 15.09.2020 року.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01; право вимоги до відповідачки, як зазначено в позові, відступлено за реєстром прав вимоги № 5 від 16.04.2021 року.

05.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки. У позові наведено посилання на реєстр боржників № БН та акт прийому-передачі цього реєстру від 05.06.2025 року. Зазначені реєстри, договори факторингу та платіжні документи перелічено серед додатків до позовної заяви.

Згідно з наведеним позивачем розрахунком, на дату подання позовної заяви загальна сума заборгованості становить 14 943,50 грн, з яких: 5 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 443,50 грн заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом. Вимоги про стягнення штрафних санкцій у цьому позові не заявлено.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подала. Інших заяв чи клопотань від відповідачки до суду не надходило.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 та частиною п`ятою статті 279 ЦПК України розгляд справи без повідомлення сторін здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами; судове засідання в такому випадку не проводиться. Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України рішення підписується без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Згідно зі статтями 626, 629 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. За статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Порядок укладення та підписання електронних договорів визначено, зокрема, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Відповідно до статей 512, 514 ЦК України новий кредитор набуває прав первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право вимоги позивач обґрунтовує наведеними договорами факторингу та відповідними реєстрами прав вимоги і боржників. Правомірність заявленої до стягнення суми визначається умовами первісного кредитного договору, документами, що підтверджують фактичне надання коштів і перехід права вимоги, а також розрахунком заборгованості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести факт укладення кредитного договору, надання коштів, перехід до нього права вимоги та розмір заборгованості.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, що тягне правові наслідки, встановлені договором або законом. За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів визначаються договором.

Водночас право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється після спливу встановленого договором строку кредитування або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Зазначений висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12. Отже, при оцінці вимоги про стягнення 9 443,50 грн процентів необхідно виходити із строку кредитування та періоду їх фактичного нарахування за первісним договором.

Позивачем заявлено до стягнення 5 500,00 грн основного боргу та 9 443,50 грн процентів за користування кредитом. З огляду на подані позивачем документи, наведені умови кредитного договору та розрахунок заборгованості, а також відсутність доказів погашення заявлених сум, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення заборгованості.

Отже, за таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 14 943,50 грн, з яких: 5 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 9 443,50 грн заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Щодо заявлених позивачем судових витрат суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До таких витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості.

Позивач просить стягнути з відповідачки 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У позові наведено розрахунок цих витрат: вивчення матеріалів справи 1 000,00 грн; складення позовної заяви 5 000,00 грн; підготовка адвокатського запиту 500,00 грн; підготовка клопотань 500,00 грн. Як документи, що обґрунтовують такі витрати, позивач зазначає договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 року, додаткову угоду № 25771050680 від 19.06.2026 року та акти прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, ціну позову, складність справи й обсяг наданих послуг. Оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн у співвідношенні з ціною позову та обсягом виконаних робіт, суд приходить до висновку, що такі витрати є неспівмірними з ціною позову та завищеними. З урахуванням принципів розумності, співмірності й пропорційності вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 2 000,00 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача. Позивач зазначає про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн і долучення до позову платіжного документа на підтвердження його сплати. Отже, зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 178, 191, 263265, 268, 274279, 354 ЦПК України, статтями 11, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 790585968 від 21.07.2020 року в розмірі 14 943 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок три) гривні 50 копійок, з яких: 5 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 9 443,50 грн заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, корпус 13; код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Головуючий Монич В.О.