Решение № 141135561, 12.10.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1426/25

номер провадження 2/531/1710/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

У червні 2025 року позивачка, через свого представника звернулась до суду з позовом про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач ОСОБА_1 має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком якого є відповідач ОСОБА_2 . Сторони по справі познайомились 31 грудня 2023 року та з цього часу проводили разом час. 13.02.2024 позивач дізналась, що вагітна, про що повідомила відповідача, після цього сторони припинили спілкування. ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач народила сина ОСОБА_3 , народження якого зареєструвала, відповідно до ст. 135 СК України. У квітні 2025 сторони знову почали спілкуватись, а 28.05.2025 уклали шлюб. Сімейне життя у них не склалося і в даний час вони проживають окремо. Відповідач в добровільному порядку відмовляється визнати себе батьком дитини. У зв`язку з цим, просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внести зміни до актового запису про народження дитини № 118 від 08 жовтня 2024 року, складеного Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вказавши батьком дитини: громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Позиції учасників судового провадження.

У судове засідання з`явилася позивач ОСОБА_1 , яка позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`яився, в установлений судом строк відзив на позов не направив, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подавав.

Представник третьої особи Карлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність, просять прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 05 серпня 2025 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08 вересня 2025 року відкладено підготовче засідання по у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою від 24 листопада 2025 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою від 08 травня 2026 року поновлено провадження в справі.

Ухвалою 04 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 22 червня 2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача.

Ухвалою від 20 липня 2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З цих підстав, суд відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних мотивів.

Судом установлено, що ОСОБА_3 народився

ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками зазначено: батько- ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00047361851 вбачається, що 08 жовтня 2024 року до реєстру внесено запис за № 118 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9).

28 травня 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладено шлюб про що складено відповідний актовий запис № 28 та видано свідоцтво про шлюб сервії НОМЕР_2 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_5 (а.с. 8).

Згідно повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/117-25/27387-ЮД від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_8 15 січня 2026 року з`явилися для відбору експериментальних зразків. Відповідач ОСОБА_2 для відбору зразків не з`явився (а.с. 69-75).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердити той факт, що позивач ОСОБА_1 з початку 2024 року проживала спільно з відповідачем ОСОБА_2 до весни, вели спільне господарство. Коли ОСОБА_2 дізнався про вагітність ОСОБА_1 перестав із нею спілкуватись та повідомив, що не хоче мати дитину. Після народження ОСОБА_11 , почав писати повідомлення позивачу, запитував як дитина. Потім вони помирились та розписались і відповідач пропонував провести експертизу, після якої записати на себе дитину. Після одруження ОСОБА_2 ображав ОСОБА_12 і вони перестали спільно проживати, але відповідач деякий час намагався помиритися з позивачем.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 вели сімейне життя без реєстрації шлюбу, проживали разом із січня 2024 по квітень 2024 у м. Карлівка як чоловік та дружина, вели спільне господарство. Від цих стосунків ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дитина ОСОБА_3 .

Батьками ОСОБА_3 у свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Відповідно до актового запису про народження ОСОБА_3 підставою запису відомостей про батька була заява матері про державну реєстрацію народження, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

28 травня 2025 року позивач ОСОБА_13 та відповідач ОСОБА_2 уклали шлюб, однак після його укладення спільно не проживають, сімейні стосунки не підтримують.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що Сімейний кодекс України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача та призначено судову молекуляоно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-кримніалістичного центру МВС України.

23 лютого 2026 року до суду надійшло повідомлення Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення судової експертизи від 19 серпня 2025 року № СЕ-19/117/12/-29304-БД, через неявку ОСОБА_2 для відбору експериментальних зразків.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Із аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Керуючись зазначеною нормою закону, якщо відповідач (ймовірний батько дитини) ухиляється від здачі біологічних матеріалів для проведення експертизи, суд може визнати батьківство такої особи без відповідного висновку експертизи.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відбору експериментальних зразків свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини та про його ухилення від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що дає суду підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України, а саме: визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, батьківство відповідача щодо дитини ОСОБА_3 підтверджено показами свідків та доказами, що знаходяться у матеріалах справи, які суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Із огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_14 про визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

За положеннями статті 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису про народження дитини № 118 від 08 жовтня 2024 року, складеного Карлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вказавши батьком дитини: громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомо, зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2

Суддя Л.С.Фисун