Решение № 141134913, 02.11.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/670/26

Провадження № 2/139/471/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (у тексті - ТОВ «Діджи фінанс», позивач) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

18.09.2026 представник ТОВ «Діджи фінанс» засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 106921 від 03.04.2024 в розмірі 18107,20 грн і судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 03.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра груп» (у тексті - ТОВ «ФК «Авіра груп») і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 106921 (у тексті - договір, кредитний договір), на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав договірні зобов`язання, в нього утворилася заборгованість в сумі 18107,20 грн, з яких 4000,00 грн - тіло кредиту, 5107,20 грн - відсотки, 1000,00 грн - комісія, 8000,00 грн - пеня.

На підставі договору факторингу від 23.12.2024 № 23122024 ТОВ «ФК «Авіра груп» відступило право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 106921 від 03.04.2024 на користь ТОВ «Діджи фінанс», яке стало новим кредитором у зазначеному договорі споживчого кредиту і відповідно набуло право вимоги до відповідача.

Тому представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором і понесені судові витрати.

Ухвалою від 22.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд якої вирішив проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивачеві та його представникові копію цієї ухвали доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 23.09.2026, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками (а. с. 15, зворот а. с. 15).

Поштове відправлення з копією зазначеної ухвали відповідачеві надіслане 23.09.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак 06.10.2026 повернулася до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 16, 17).

08.10.2026 суд вирішив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановив відповідну ухвалу (а. с. 18), а судове засідання призначив на 02.11.2026 (зворот а. с. 18).

Позивачеві та його представникові копії даної ухвали і судові повістки про виклик до суду в цивільній справі доставлені в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2026, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками (а. с. 21, 22).

Поштове відправлення з копіями ухвал про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22.09.2026, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін від 08.10.2026 і судовою повісткою про виклик до суду в цивільній справі, яке цього ж дня надіслане відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання, згідно відомостей вебсайту АТ «Укрпошта» повертається до суду без вручення з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою» (а. с. 19, 27, 28).

08.10.2026 на офіційному вебпорталі Судової влади України розміщене оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 20).

Представник позивача в судове засідання 02.11.2026 не з`явився; у п. 7 позовних вимог просить суд проводити розгляд справи без його участі; позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 6).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, при тому що про дату, час і місце розгляду справи був належно повідомлений; про причини неявки суд не повідомив; клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Відзив на позовну заяву або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За наведених обставин, відповідно до положень зазначеної норми ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, суд на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03.04.2024 між ТОВ «ФК «Авіра груп» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 106921, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL3483.

Таким чином, підписанням договору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом в постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

За умовами кредитного договору ТОВ «ФК «Авіра груп» надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 4000,00 грн. (п. 1.1.) строком на 90 днів, тобто до 01.07.2024 (п. 1.2.). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «ФК «Авіра груп» 803,0 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,2 % на добу (п. 1.3.). За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує ТОВ «ФК «Авіра груп» 25,0 % від суми фінансового кредиту (п. 1.4.). У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього договору та/або в додатках до цього договору, він зобов`язаний сплатити ТОВ «ФК «Авіра груп» пеню в розмірі 5,0 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про надання фінансового кредиту, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п. 5.3.).

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів і наданою на виконання ухвали суду відповіддю АТ «Універсал банк» № БТ/Е-44550 від 08.10.2026, на підставі платіжної інструкції (замовлення) ТОВ «ФК «Авіра груп» 03.04.2024 о 18:40:09 год. здійснено успішний переказ грошових коштів в сумі 4000,00 грн на належну ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_1 .

Таким чином, сторони погодили усі істотні умовами кредитування та ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 4000,00 грн шляхом їх переказу за дорученням кредитодавця на платіжну картку, номер якої відповідач вказав у реквізитах кредитного договору.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 не виконував своїх зобов`язань перед ТОВ «ФК «Авіра груп», оскільки не здійснив жодного платежу на виконання умов договору, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість в сумі 18107,20 грн, з яких 4000,00 грн - тіло кредиту, 5107,20 грн - відсотки за користування кредитом, 1000,00 грн - комісія, 8000,00 грн - пеня. Згідно з цим же розрахунком ТОВ «ФК «Авіра груп» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом протягом 90-денного строку дії договору - з 03.04.2024 до 01.07.2024.

23.12.2024 між ТОВ «ФК «Авіра груп» і ТОВ «Діджи фінанс» укладений договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра груп» відступає ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «Діджи фінанс» зобов`язується їх прийняти та сплатити суму фінансування за таке відступлення.

Цього ж дня сторони підписали Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог.

Платіжними інструкціями № 11146 від 15.01.2025 і № 11417 від 13.02.2025 підтверджуються оплати за вказаним договором факторингу.

Згідно з витягом із додатку № 1 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 ТОВ «Діджи фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 18107,20 грн, з яких 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5107,20 грн - заборгованість за відсотками, 1000,00 грн - заборгованість по комісії, 8000,00 грн - заборгованість за пенею.

Між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у тексті - Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. (ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 і ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з викладеного, надавши належну оцінку доказам у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, перехід до позивача права вимоги за кредитним договором, а також отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4000,00 грн, правові підстави для нарахування комісії за надання та обслуговування кредиту в розмірі 1000,00 грн та відсотків у розмірі 5107,20 грн, відсутність зі сторони відповідача будь-яких платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості, що жодним чином ним не спростовано, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за кредитним договором, яка складається з вказаних складових.

Водночас суд не погоджується із заявленою позовною вимогою щодо нарахованої пені з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

Згідно з наданим ТОВ «ФК «Авіра груп» розрахунком заборгованості за кредитним договором первісним кредитором нараховано неустойку (пеню) за кредитним договором в розмірі 8000,00 грн.

За наведених обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати неустойки (пені) за кредитним договором у розмірі 8000,00 грн.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованості в сумі 10107,20 грн, з яких 4000,00 грн - тіло кредиту, 5107,20 грн - відсотки за користування кредитом, 1000,00 грн - комісія за надання та обслуговування кредиту, що становить 55,81 % від ціни позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 106921 від 28.07.2026 (а. с. 7). У зв`язку з частковим задоволенням позову понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи фінанс» пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1485,88 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав до суду копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.06.2026, укладеного між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Міньковською А.В.; додаткової угоди № 106921 до договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.06.2026; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10 від 02.11.2023; акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 та детального опису робіт (надання послуг), виконаних ОСОБА_2 , відповідно до яких адвокатом надано позивачу правничу допомогу щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 6000,00 грн.

Таким чином понесені позивачем витрати за надану професійну правничу допомогу є реальними і доведеними, тобто такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3348,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 137, 141, 263 - 265, 274 - 279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048 - 1050, 1077 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746 заборгованість за договором № 106921 про надання фінансового кредиту від 03 квітня 2024 року в розмірі 10107 (десять тисяч сто сім) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746 судовий збір в розмірі 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) гривень 88 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3348 (три тисячі триста сорок вісім) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА