Постановление суда № 141133671, 02.11.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

02.11.26 Справа №469/1177/26

1-кс/469/180/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року селище Березанка

Слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання Прокурора Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026153150000033 від 09.09.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

встановив:

1. Питання, що вирішуються ухвалою, і за чиєю ініціативою вони розглядається.

Прокурор Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 27.10.2026 року звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026153150000033 від 09.09.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

1.1. Зміст клопотання прокурора.

Прокурор просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить підозрюваному у кримінальному провадженні №12026153150000033 від 09.09.2026 року за ч.1 ст.249 КК України ОСОБА_4 , з метою забезпечення цивільного позову на суму 530145 грн. та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме:

- на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0209, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 433, виданого 28.07.2015;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0210, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва №431, виданого 28.07.2015;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 8,65 га, кадастровий номер 4820983200:02:000:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 429, виданого 28.07.2015, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

1.2.Обґрунтування клопотання прокурора.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що досудовим розслідування встановлено, що 09.09.2026 року приблизно о 12:00, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, не маючи відповідного дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, виданого уповноваженим органом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди рибним запасам України шляхом їх хижацького знищення та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, прибув на узбережжя Березанського лиману, що належить до басейну Чорного моря, у межах села Матіясове Миколаївського району Миколаївської області, за географічними координатами 46.756123, 31.448448, де, використовуючи заборонені для любительського рибальства знаряддя лову три мисинові рибальські сітки, встановив їх у воді, попередньо з`єднавши між собою.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне добування водних біоресурсів, 09.09.2026 приблизно о 16:30, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на узбережжі Березанського лиману, що належить до басейну Чорного моря, у межах села Матіясове Миколаївського району Миколаївської області, зайшов до акваторії лиману та за допомогою раніше встановлених ним мисинових рибальських сіток здійснив незаконний вилов 315 особин риби виду сингіль (кефаль).

При цьому, ОСОБА_4 усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди водним біоресурсам держави внаслідок їх незаконного добування у період діючої заборони на вилов рибин роду сингіль (кефаль) та бажав настання таких наслідків, діючи умисно, з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом без передбаченого законодавством дозволу.

Незаконний вилов водних біоресурсів ОСОБА_4 здійснив 09.09.2026 у період дії заборони на добування (вилов) азово-чорноморської кефалі в морі та лиманах, установленої підпунктом 1 пунктом 1 розділу II додатка 3 до Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № 1412/38748, відповідно до якого вилов азово-чорноморської кефалі в морі та лиманах заборонено з 20 серпня до 10 вересня.

Таким чином, ОСОБА_4 порушив вимоги природоохоронного законодавства України, зокрема Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700.

Відповідно до Додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», за незаконний вилов 315 особин риби виду сингіль розмір шкоди становить 530145 грн, виходячи з такси 1683 грн за один екземпляр.

27 жовтня 2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 249 КК України, тобто у незаконному зайнятті рибним промислом, яким заподіяно істотну шкоду.

В ході досудового розслідування, установлено, що внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_4 заподіяно шкоди державі на загальну суму 530145 гривень.

Відповідно до ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 заходів щодо добровільного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не вжито.

У зв`язку із цим Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40850821) у межах кримінального провадження № 12026153150000033 від 09.09.2026 пред`явлено до ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Ціна позову становить 530 145 грн.

2. Позиція сторін кримінального провадження.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву від 29.10.2026 року, у якій зазначив, що вказане клопотання підтримує у повному обсязі та просить його розглянути без його участі.

Враховуючи встановлений законом короткий строк для розгляду клопотань вказаної категорії, який становить два дні та положення ч.2 ст.172 КПК України згідно яких клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, суд розглянув клопотання прокурора без повідомлення обвинуваченого та його захисника.

За змістом ч.1 ст.172 КПК України неприбуття у судове засідання учасників судового провадження не перешкоджає розгляду клопотання.

2.Встановлені судом обставини з посиланням на докази.

2.1.Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), "обгрунтована підозра" передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин, хоча тлумачення поняття "обґрунтованості" залежить від усіх цих обставин.

На відміну від обвинувачення, обґрунтована підозра це нижчий стандарт доказування, ніж «поза розумним сумнівом», необхідний для винесення вироку.

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини, аналізуючи дані, що містяться у матеріалах клопотання, слідчий суддя вважає, що про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_4 у своїй сукупності свідчать надані прокурором докази, зокрема:

- дані Витягу з ЄРДР №12026153150000033 від 09.09.2026 року, за змістом якого 09.09.2026 приблизно о 16:30, до чергової частини ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення, про те що ОСОБА_4 , перебуваючи на узбережжі Березанського лиману, що належить до басейну Чорного моря, у межах села Матіясове Миколаївського району Миколаївської області, за допомогою раніше встановлених ним мисинових рибальських сіток здійснив незаконний вилов 315 особин риби виду сингіль (кефаль).

- відомості, наявні у Протоколі огляду місця події від 09.09.2026 року з фототаблицями, за даними якого 09.09.2026 приблизно о 16:30 год. на узбережжі Березанського лиману, що належить до басейну Чорного моря, у межах села Матіясове Миколаївського району Миколаївської області було виявлено та вилучено 315 особин риби виду сингіль (кефаль);

- копія Протоколу допиту представника потерпілого ОСОБА_5 з даними про обставини кримінального правопорушення;

- копія Висновку експерта №СЕ-19/115-26/16516-ФХЕД з даними про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

- копія Протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 з даними про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- інші матеріали кримінального провадження.

3.Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За змістом п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належать підозрюваному ОСОБА_4 , а сааме, на наступне майно:

- на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0209, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 433, виданого 28.07.2015;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0210, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва №431, виданого 28.07.2015;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 8,65 га, кадастровий номер 4820983200:02:000:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 429, виданого 28.07.2015, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

З доданих до матеріалів клопотання доказів, а саме:

- Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта;

- Витягу №НВ-9984779872026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- Витягу №НВ-9984779552026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- Витягу №НВ-9984779082026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок,

вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 є власником майна, зазначеного у клопотанні прокурора.

Згідно положень ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, внаслідок якого заподіяно шкоду державі на загальну суму 530 145,00 гривень, що до підозрюваного ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування пред`явлено цивільний позов щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 530 145,00 гривень, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав вважати, що належне підозрюваному ОСОБА_4 майно, зазначене у клопотанні прокурора, у разі визнання судом його винним у інкримінованому йому злочині та задоволенні цивільного позову може бути прихованим чи відчуженим з метою ухилення від реального виконання судового рішення у частині пред`явлених обвинуваченому майнових вимог.

Таким чином, оскільки зазначені дії можуть унеможливити чи ускладнити виконання судового рішення у частині майнових вимог, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність прокурором наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

У зв`язку з цим, враховуючи, що до підозрюваного ОСОБА_4 пред`явлено цивільний позов щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 530 145,00 гривень, за відсутності будь-яких даних щодо іншого майна, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки застосування вказаного заходу кримінального провадження відповідно до переліку майна, зазначеного у клопотанні прокурора, яке підлягає арешту, буде співмірним з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п.4 ч.2 ст.173 КПК України) та відповідати вимогам розумності та співрозмірності обмеженням права власності завданням кримінального провадження (п.5 ч.2 ст.173 КПК України).

Власник та користувач майна не позбавлені права на звернення до слідчого судді у порядку ч.1 ст.174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання Начальника Березанського відділу Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12026153150000033 від 09.09.2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, задовольнити.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) накласти арешт на майно підозрюваного у кримінальному провадженні №12026153150000033 від 09.09.2026 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження належних йому 1/2 часток у таких об`єктах нерухомого майна з метою забезпечення цивільного позову на суму 530 145 грн. та відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме:

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,9 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0209, цільове призначення-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 433, виданого 28.07.2015;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0210, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва №431, виданого 28.07.2015;

- 1/2 частку земельної ділянки площею 8,65 га, кадастровий номер 4820983200:01:000:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва № 429, виданого 28.07.2015, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити заявнику та не пізніше наступного дня після її проголошення надіслати власникам майна, яким роз`яснити право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню заявником.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 02 листопада 2026 року.

Слідчий суддя: