Решение № 141127872, 02.11.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №570/2718/26

Провадження №2/568/672/26

02 листопада 2026 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»», яка подана представником, Міньковською Анастасією Володимирівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та

ВСТАНОВИВ:

Зміст заявлених позовних вимог

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»» - Міньковська Анастасія Володимирівна, через електронний кабінет в системі «Електронний суд», подала до Рівненського районного суду Рівненської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить: розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та стягнути з відповідача, на користь позивача: заборгованість за Кредитним договором № 17773550 від 24.01.2022 у розмірі 10 740 грн; судові витрати пов`язані з розглядом справи: 2 662,40 грн сплаченого судового збору; 5 500 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує на те, що 24.01.2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) (далі- ТОВ «ФК «ІРБІС», Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Кредитний договір № 17773550 (далі-Кредитний договір, Договір) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, та 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 39493634), (далі- ТОВ «ФК «ПОЗИКА», «Новий кредитор») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1 (далі- «Договір факторингу»).

Так, згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 17773550 від 24.01.2022 року.

Позивач вказує, що відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 10740 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 7740 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, позивач повідомляє, що судові витрати Позивача складаються зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2662.40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 500,00 грн, обґрунтовуючи які вказує, що згідно із нормами ЦПК України, кожна із сторін судового процесу має право на професійну правничу допомогу, та Позивач скориставшись цим правом, звернувся до адвоката ЛІВАК Іванни Миколаївни та отримав професійну допомогу задля можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду.

Процесуальний хід справи

28.05.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського районного суду Рівненської області головуючим суддею визначено суддю Кушнір Н. В.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 187 ЦПК України, оскільки відповідачем у вищевказаній позовній заяві зазначена фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддею, з метою визначення підсудності, було вжито заходів для отримання інформації з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи відповідач.

Згідно відповіді ВОМІРМП УДМС України у Рівненській області ОСОБА_1 з 04.05.2012 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

03.06.2026 ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу передано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

25.06.2026 позовна заява надійшла до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Жуковську О. Ю.

26.06.2026 ухвалою судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області цивільну справу передано до Радивилівського районного суду Рівненської області, оскільки відповідач зареєстрований в с. Станіслави Дубенський район, Рівненська область.

21.07.2026 позовна заява надійшла до Радивилівського районного суду Рівненської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Кондратюка В. В.

22.07.2026 винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачеві строк 5 (п`ять) днів для усунення її недоліків.

27.07.2026 представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

3 27.07.2026 до 07.08.2026 включно, головуючий суддя у справі перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою судді від 10.08.2026 позовну заяву ТОВ ««ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.08.2026 відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням скеровано ухвалу від 10.08.2026 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та копію позовної заяви з додатками.

Разом із тим, 21.08.2026 конверт із вмістом повернувся до суду без вручення із зазначенням листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

24.08.2026 відповідачеві повторно рекомендованим поштовим відправленням скеровано ухвалу від 10.08.2026 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Проте, 04.09.2026 конверт із вмістом повернувся до суду без вручення із зазначенням листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою.

Інших заяв, клопотань від сторін не надходило.

Позиції учасників справи

Відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи судом, у визначений ухвалою судді від 10.08.2026 про відкриття провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін строк відзиву на позов в порядку передбаченому ст. 178 ЦПК України, не подав та своїм правом на подання заперечень проти позову не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, докази що їх підтверджують та зміст правовідносин, що встановлені судом.

24.01.2022 між первісним кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» як кредитодавцем та відповідачем ОСОБА_1 укладений Договір про надання фінансового кредиту № 17773550 (далі по тексту Договір) який підписаний відповідачем з використання електронного підпису одноразового ідентифікатора 954866 п. 3.1., 3.2. якого передбачено, що за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: 30 календарних днів з 24.01.2022 по 23.02.2022 пільгова процентна ставка (знижка) 2.6%.

Положеннями п .4.1. Кредитного договору передбачено, що видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 24.04.2022 року (далі за текстом «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022 року є Графік погашення боргу.

Як слідує з п. 2.2. Додаткового договору № 1 від 23.02.2022 до Договору про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022 (підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 954866) відповідно до п. 4.4. Договору та з урахуванням п. 2.1 цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк:- наступного пільгового періоду за Договором складає:30 календарних днів, який обчислюється з 23.02.2022 по 25.03.2022. - стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 26.03.2022 по 24.05.2022. Сторонами погоджено новий Графік погашення боргу.

Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3152_251021114141 від 21.10.2025 повідомляє, що ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків та внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012), отримало Ліцензію Національного Банку України №3 від 11.11.2013.

Також підтверджує, що відповідно до договору на переказ було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24-01-2022 23:18:16 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 133387651, призначення платежу: Зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 17773550 основний борг 3 000,00 грн залишок нарахованих відсотків 7 740,00 грн, загальна заборгованість становить 10 740,00 грн а відсотки нараховані з 24 .01.2022 по 24.05.2022.

Відповідно до довідки про ідентифікацію клієнта від 16.02.2026 ОСОБА_1 (далі-«Позичальник») ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ІРБІС» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII, а акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 1234173413469 вчинено 24.01.2022 з використанням ідентифікатора 954866.

01.09.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» укладено Договір факторингу № 01092025/01 п. 2.1, 4.1. якого передбачено , що згідно умов Договору Клієнт зобоввязується відступити Фактору права вимоги , зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстр прав вимоги у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до акут приймання-передачі реєстру прав вимоги за Договором Факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 Кредитор передав (відступив), а Фактор (новий кредитор) прийняв Реєстр прав вимоги за Договором, складений за формою згідно із Додатком №1 до даного Договору. Кількість боржників 25 419.

Як слідує з Витягу із Додатку № 1 до Договору Факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 по позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 10 740,00 грн.

Зі змісту платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «ПОЗИКА» сплатило на користь ТОВ «ФК «ІРБІС» 3 490 472,17 грн з призначенням платежу «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року року. Без ПДВ.»

Згідно із Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо позивача від 19.01.2024 передбачено вид економічної діяльності 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у (основний).

Статут позивача затверджений загальними зборами учасників ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», протокол № 1599 від 11.11.2022.

Судом встановлено, що змістом спірних правовідносин є вимога позивача про повернення суми споживчого кредиту, нарахованих відсотків та відшкодування понесених судових витрат.

Норми права, що застосовані судом при вирішенні справи

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При розгляді заявлених вимог, суд виходить з наступних положень національного законодавства, що врегульовують форму укладеного між сторонами спору договору.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні умови виконання зобов`язання визначені ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).

Разом з тим, форма правочину визначена ст. 205 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру.

Електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Правила вчинення підпису у сфері електронної комерції визначено ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Нормативне правове врегулювання кредитних правовідносин визначено Главою 71 ЦК України «ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД».

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно із ч. 7 ст. 1056-1 ЦК України, особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначенні Законом України «Про споживче кредитування».

Так п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття договору про споживчий кредит, згідно кого це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Разом з тим, споживчий кредит (кредит) це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ч. 4. ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно із ч. 5 вказаної статті, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Мотиви та висновки суду, щодо заявлених вимог

Щодо вимог про стягнення тіла кредиту

Судом встановлено, що 24.01.2022 між первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» як кредитодавцем та ОСОБА_1 , як позичальником укладений Договір про надання фінансового кредиту № 17773550 який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 954866.

Таким чином, з огляду на дотримання сторонами спору вимог ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» при вчиненні електронних правочинів суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем Договір про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022 у формі електронного договору.

В такий самий спосіб укладено і Додатковий договір № 1 від 23.02.2022 до Договору про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022.

На виконання умов Договору про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022 на карту відповідача № НОМЕР_2 первісний кредитор перерахував кошти у розмірі 3 000,00 грн. Дана обставина підтверджується: листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3152_251021114141 від 21.10.2025.

Відтак первісний кредитор власні зобов`язання щодо надання кредиту виконав належним чином.

Відповідач у визначений строк, до 24.05.2022, кредит не повернув.

Суд констатує, що матеріали судової справи не містять доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення позивачеві чи первісному кредитору суми кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі протягом строку кредитування, тобто до 24.05.2022.

Відповідно до умов Договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК ПОЗИКА» до позивача перейшло право вимоги до відповідача, що узгоджується і з положеннями ст. ст. 1077 та 1078 ЦК України.

Отже, в силу Договору про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022, положень ст. 1054 ЦК України, п. 1-1 ч. 1 ст. 1. Закону України «Про споживче кредитування» відповідач зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту.

Тому, суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про повернення суми кредиту у розмірі 3 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення нарахованих відсотків

Відповідно до розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися з 24.01.2022 по 24.05.2022 у сумі 7740,00 грн

Відповідач контррозрахунку заборгованості до суду не надав.

Суд, дослідивши розрахунок заборгованості наданий позивачем, провівши його перевірку шляхом власник розрахунків (3 000*60*2,6%+3000*60*3%=4680+5400) та дійшов висновку про підставність нарахування відсотків у розмірі 10 080,00 грн.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем сум у розмірі 2 340,00 грн.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Позивачем заявлено вимоги про стягнення відсотків у розмірі 7 740,00 грн.

Отже, в силу умов Договору про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022, положень ст.ст. 1054, 1056-1 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити нараховані відсотки за кредитом у розмірі 7 740,00 грн.

Судові витрати

Щодо судового збору.

З огляду на сплату позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн згідно платіжної інструкції № 17773550 від 14.05.2026, то його належить стягнути з відповідача у повному розмірі, оскільки судом позовні вимоги задоволено повністю.

Щодо витрат на правничу допомогу

Судом встановлено, що між позивачем та Фізичною особою-підприємцем (далі-ФОП) ОСОБА_2 02.01.2026 укладений Договір № 39493634/01 про надання правової допомоги, п. 1.1. якого передбачено, що клієнт доручає, в свою чергу, виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 17773550 до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року, сторони погодили розширити розділ «1. Предмет договору» та доповнити новим пунктом такого змісту: «1.2. ВИКОНАВЕЦЬ зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів КЛІЄНТА У справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 »

08.05.2026 між позивачем та Фізичною особою-підприємцем (далі-ФОП) ОСОБА_2 складено Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги за яким сторони підтверджують, що виконавцем надано, а клієнтом прийнято правову допомогу загальною вартістю 5 500 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг), здійснених ВИКОНАВЦЕМ, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» щодо стягнення кредитної заборгованості на підставі Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 року та додаткової угоди до нього на суму 5 500,00 грн підписаний 08.05.2026 виконавцем Лівак І.

Як слідує з Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Лівак Іванна Миколаївна має право на заняття адвокатською діяльністю, згідно рішення Ради адвокатів Волинської області від 24.06.2016 р. № 1/51-4.

Відповідно до ч. 1. ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 УПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч. 3 вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137ЦПК України, розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт(наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З системного аналізу положень ст. 137 ЦПК України слідує, що вказані правові норми врегульовують відшкодування витрат на правничу допомогу, що пов`язанні з правничою допомогою яка надана учаснику справи саме адвокатом.

Положеннями ч. 3 с. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності)

Так, при оцінці Договору № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, Додаткової угоди № 17773550 до нього, Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026, Детального опису робіт судом встановлено що такі підписані між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , а не адвокатом Лівак І.М., що в свою чергу виключає віднесення таких документів до таких, що можуть свідчити про витрати на правничу допомогу саме адвоката.

Разом з тим, Договір № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026 не містить відомостей про порядок обчислення гонорару адвоката за представництво в суді, що є формою його винагороди, а оперує поняттям «вартість наданих юридичних послуг».

Суд звертає увагу, що хоча і Детальний опис робіт (наданих послуг) підписаний 08.05.2026 виконавцем Лівак І., яка відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською має право на заняття адвокатською діяльністю, та все ж як слідує з такого опису складений він на підставі Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026, який підписаний не адвокатом Лівак І.М. а ФОП ОСОБА_2 .

Крім того, Детальний опис робіт (наданих послу)г та Акт надання послуг є таким що не місить жодних відомостей, які б надавали змогу співвіднесити надану правничу допомогу саме у даній справі, та є неперсоніфікованим щодо конкретного судового спору.

За приписами ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5 ,6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено понесення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 500,00 грн, так як з Договору № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, Додаткової угоди № 17773550 до нього, Акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08.05.2026 встановлено, що такі складені не з адвокатом, а з фізичною особою-підприємцем, тому такі до задоволення не підлягають.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 17773550 від 24.01.2022 в розмірі 10 740 (десять тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійок, з яких заборгованість за кредитом 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами 7 740 (сім тисяч сімсот сорок) гривень 00 копійки.

Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»» судовий збір сплачений при поданні позову в розмірі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 02 листопада 2026 року, що в силу положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України є датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справ.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА», ЄРДПОУ 39493634, адреса вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Броварський район, Київська область, зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Представник позивача: Міньковська Анастасія Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет в ЄСІТС.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК