Решение № 141127230, 29.10.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/820/26

2/543/696/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») звернулося до суду з вказаним позовом.

У позовній заяві вказано, що 16.12.2018 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2021910243_CARD, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Позивач зазначає, що кредитні кошти у розмірі, визначеному умовами зазначеного договору, були надані відповідачу шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок позичальника.

У позовній заяві вказано, що умови кредитного договору відповідачем не були виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті. Станом на 01.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2021910243_CARD становить 31759,48 грн, в т.ч.: непрострочене тіло кредиту - 21316,13 грн, сума непрострочених відсотків 0,00 грн, прострочене тіло кредиту - 4537,57 грн, прострочені відсотки за договором - 5905,78 грн, пеня 0,00 грн.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2021910243_CARD від 16.12.2018 у розмірі 31759,48 грн., в т.ч.: непрострочене тіло кредиту - 21316,13 грн, сума непрострочених відсотків 0,00 грн, прострочене тіло кредиту - 4537,57 грн, прострочені відсотки за договором - 5905,78 грн, пеня 0,00 грн та стягнути судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що, на його думку, позов АТ «ОТП Банк» у заявленому розмірі не підтверджений достатньою сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, не пояснює повторність судового звернення, не розкриває правових підстав фактичної участі TOB «Укрколект» у заходах зі стягнення та містить істотні суперечності у розрахунку. Представник вказав, що за умовами кредитного договору кредит було надано строком на 24 місяці, а графік платежів передбачає остаточне повернення кредиту 16.12.2020, водночас станом на 01.05.2026 банк визначає заборгованість: 21316,13 грн як «непрострочене тіло кредиту», 4537,57 грн як прострочене тіло кредиту та 5905,78 грн як прострочені відсотки. На думку представника, така структура заборгованості є внутрішньо суперечливою. Представник відповідача вважає, що після настання 16.12.2020 кінцевого строку повернення кредиту неповернута сума не може продовжувати обліковуватися у 2026 році як «непрострочене тіло кредиту». Також, як вказує представник відповідача, позивач не пояснив правової та математичної природи суми 21316,13 грн, яка перевищує початкову суму, зазначену у графіку як кредит, і водночас характеризується як непрострочена через понад п`ять років після кінцевого строку кредитування. Крім того у відзиві на позовну заяву вказано, що відповідач заявляє про застосування позовної давності до вимог позивача в тій частині, в якій суд встановить її сплив. Відповідач зазначає, що АТ «ОТП БАНК» вже зверталося до суду з позовом до ОСОБА_1 у справі № 543/784/22, у зв`язку з чим просить застосувати п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та закрити провадження у цій справі.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що він не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 16 грудня 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2021910243. Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 18998,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути його в строк та на умовах визначених договором, сплативши відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних. На картковий рахунок, відкритий позивачем за заявою відповідача, було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3500,00 грн, який у подальшому було збільшено до 27000,00 грн (а.с. 62-69).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2021910243_CARD від 16.12.2018 вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість, яка, на думку позивача, станом на 01.05.2026 становить 31759,48 грн (а.с. 24-60).

У досудовій вимозі, яка адресована ОСОБА_1 , позивачем було повідомлено про необхідність виконання зобов`язання за кредитним договором №2021910243_CARD від 16.12.2018 (а.с. 73).

Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд не погоджується з поясненнями представника відповідача про те, що кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, графік платежів та рахунок-фактура не підтверджують фактичного перерахування кредитних коштів. При цьому суд погоджується з поясненнями представника позивача про те, що кредитні кошти відповідачу надавалися у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за картковим рахунком відповідача, що прямо зазначено у позовній заяві та підтверджується банківською випискою. Банківська виписка містить детальний рух коштів за картковим рахунком, у тому числі операції з використання кредитних коштів, поповнення рахунку, нарахування процентів та погашення заборгованості. У виписці відображено численні операції за рахунком, здійснені відповідачем, у тому числі покупки, зняття готівки та інші операції із використанням платіжної картки. Також виписка містить численні поповнення рахунку відповідачем. Таким чином, фактичні дії відповідача підтверджують користування кредитними коштами за договором. Також банківська виписка містить узагальнені показники руху коштів за весь період. Доказування фактичного надання кредиту у цих правовідносинах здійснюється не одним окремим документом, а сукупністю взаємопов`язаних доказів: кредитним договором, документами щодо встановлення кредитного ліміту, банківською випискою та розрахунком заборгованості.

Також суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що кредитний договір передбачав кредитування у формі кредитної лінії, розмір якої міг змінюватися відповідно до умов договору. Згідно з довідкою АТ «ОТП БАНК» від 01.06.2026 року, 16.12.2018 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3 500,00 грн. Надалі кредитний ліміт збільшувався: 19.02.2019 року до 6 500,00 грн.; 23.10.2019 року до 8 500,00 грн.; 12.12.2019 року до 10 500,00 грн.; 12.05.2020 року до 13 500,00 грн.; 08.09.2020 року до 16 500,00 грн.; 08.10.2020 року до 27 000,00 грн. Таким чином, на момент подальшого використання кредитних коштів максимальний встановлений відповідачу кредитний ліміт становив 27 000,00 грн. Таким чином, твердження відповідача про те, що заявлена банком заборгованість не може перевищувати певну первісну суму, є необґрунтованим та не враховує фактичної зміни кредитного ліміту протягом строку дії договору. Розрахунок заборгованості станом на 01.05.2026 року становить 31 759,48 грн., у тому числі: 21 316,13 грн. непрострочене тіло кредиту; 4 537,57 грн. прострочене тіло кредиту; 5 905,78 грн. прострочені відсотки; 0 грн. пеня. Зазначену суму заявлено до стягнення у позовній заяві.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача про те, що після спливу 16.12.2020 року сума 21 316,13 грн. не може зазначатися як «непрострочене тіло кредиту». Суд приймає до уваги пояснення представника позивача, що термін, використаний у банківському розрахунку, є елементом бухгалтерського та банківського обліку заборгованості і не свідчить про те, що банк відмовляється від права вимагати повернення відповідної суми або що така сума не є складовою загальної заборгованості.

Відзив відповідача містить твердження про те, що після 16.12.2020 року зобов`язання нібито не могли існувати у заявленому банком вигляді. Суд погоджується з поясненнями представника позивача, що матеріали банківської виписки безпосередньо спростовують це твердження. Після 16.12.2020 року відповідач продовжував здійснювати платежі за кредитним рахунком, зокрема у 2021 та 2022 роках. Таким чином, поведінка самого відповідача підтверджує, що він продовжував виконувати кредитне зобов`язання та здійснював платежі саме на його погашення.

Щодо прохання представника відповідача застосувати у справі позовну давність суд констатує таке.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Однак для визначення фактичного перебігу позовної давності у даних правовідносинах необхідно враховувати спеціальні норми ЦК України, які діяли у період карантину та воєнного стану. Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257 та 258 ЦК України, продовжувалися на строк дії такого карантину. Карантин в Україні був скасований з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Таким чином, при обчисленні позовної давності суд повинен врахувати період продовження позовної давності, передбачений пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Крім того, Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257259 ЦК України, продовжувалися на строк його дії. У подальшому Законом України від 08.11.2023 року № 3450-IX пункт 19 було викладено в новій редакції, відповідно до якої в період дії воєнного стану перебіг позовної давності зупинявся на строк дії такого стану. Ця редакція набрала чинності 30.01.2024 року. Разом із тим Законом України від 14.05.2025 року № 4434-IX пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було виключено. Закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Таким чином, період часу з 04.09.2025 до 07.08.2026 (дата звернення позивача до суду з позовом) є меншим за три роки, тому підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності у цій справі немає. Крім того, відповідач після 16.12.2020 року неодноразово здійснював платежі за кредитним рахунком, у тому числі у 2022 році (зокрема, платежі від 28.10.2022 року, 30.11.2022 року та 29.12.2022 року). Вчинення відповідачем таких дій об`єктивно свідчить про визнання ним існування відповідного грошового зобов`язання.

Також суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що відповідно до договору про надання послуг № 13/06/25 від 13.06.2025 року, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Українська колекторська агенція» (скорочено ТОВ «УКРКОЛЕКТ»), банк є замовником, а ТОВ «УКРКОЛЕКТ» - виконавцем. Згідно з п. 1.1 договору виконавець здійснює від імені та в інтересах замовника юридичні дії щодо стягнення заборгованості з Боржників Банку. При цьому п. 1.1.1 Договору прямо передбачає право та обов`язок виконавця, зокрема, складати, підписувати та направляти боржникам претензії щодо сплати заборгованості, а також складати та подавати до суду позовні заяви, докази та інші процесуальні документи, здійснюючи представництво інтересів банку. Таким чином, направлення відповідачу кореспонденції ТОВ «УКРКОЛЕКТ» є виконання умов укладеного з банком договору та не свідчить про заміну кредитора.

Суд приймає до уваги, що позивачем надано до суду розрахунок заборгованості та банківську виписку за рахунком відповідача. З виписки вбачається весь рух коштів за рахунком, у тому числі операції з використання кредитних коштів, нарахування процентів, платежі відповідача та кінцевий негативний баланс. Станом на 01.05.2026 року загальна заборгованість становить 31 759,48 грн., що відповідає даним виписки по рахунку. Зокрема, у виписці зазначено: всього надійшло за період 53 723,13 грн.; всього списано за період 124 785,18 грн.; баланс на кінець періоду мінус 31 759,48 грн.; боргові зобов`язання за кредитом 31 759,48 грн. Отже, вказані документи у своїй сукупності дозволяють встановити виникнення кредитних правовідносин, користування відповідачем кредитними коштами, часткове виконання ним зобов`язання та залишок непогашеної заборгованості. При цьому відповідач не надав власного контррозрахунку, який би підтверджував інший розмір заборгованості, не зазначив конкретних операцій, які, на його думку, неправильно враховані банком, та не довів факту повного або часткового погашення заявленої до стягнення суми, крім платежів, які вже враховані банком.

Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості за кредитним договором №2021910243_CARD від 16.12.2018, оскільки він узгоджується з наявними матеріалами справи в їх сукупності і їм не суперечить. Відповідач не виконує умов кредитного договору внаслідок чого утворилась заборгованість, тому у є підстави для задоволення позову.

Судом також встановлено, що Оржицьким районним судом Полтавської області розглядалася цивільна справа № 543/784/22 за позовом АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Однак, ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 28.03.2023 року у справі № 543/784/22 позовну заяву АТ «ОТП БАНК» було залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Таким чином, позивач не був позбавлений можливості повторного звернення до суду з такою позовною заявою.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «ОТП банк» (місцезнаходження: вул. Жилянська, 43, м. Київ, код ЄДРПОУ 21685166) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП банк» (місцезнаходження: вул. Жилянська, 43, м. Київ, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитним договором №2021910243_CARD від 16.12.2018 у розмірі 31759 (тридцять одна тисяча сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 48 копійок, в т.ч.: непрострочене тіло кредиту - 21316,13 грн, сума непрострочених відсотків 0,00 грн, прострочене тіло кредиту - 4537,57 грн, прострочені відсотки за договором - 5905,78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП банк» (місцезнаходження: вул. Жилянська, 43, м. Київ, код ЄДРПОУ 21685166) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шісток шістдесят дві) гривні 40 копійок.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 02.11.2026.

Суддя