Решение № 141125341, 08.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1734/25

Номер провадження 2/676/304/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

представника прокуратури Рибіцької Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Хмельницька обласна прокуратура, про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Возняк А.Г. 11.03.2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки вказує, що позивачем 20.01.2011 р. у відділі ДРАЦСу по місту Кам`янець-Подільському Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис №18. Від шлюбу є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Близько півроку як сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спільний бюджет відсутній. Дитина проживає з позивачкою. 30.06.2011 року сторони придбали земельну ділянку в с. Слобідка-Кульчієвецька Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та згодом побудували будинок загальною площею 240,1 кв.м., з якої житлової 126,5 кв.м.. Право власності на будинок зареєстровано на ім`я відповідача. Вартість будинку 501 840,00 грн., що становить частину вартості майна, яка підлягає поділу. Представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на частину будинку та земельної ділянки кадастровий номер 6822487400.01.003.0738 за адресою : АДРЕСА_1 та стягнути судові витрати по справі. Представник позивачки 02.03.2026 року подала до суду через систему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі в яких просили суд не зупиняти провадження по справі до завершення кримінального провадження по якому підозрюваним є відповідач по справі, продовжити розгляд справи задля уникнення затягування процесу. 07.04.2026 року через систему «Електронний суд» представник подав до суду заперечення на пояснення третьої особи в яких вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Просить відхилити доводи третьої особи по справі. В судове засідання представник та позивачка не з`явились, представник подала до суду заяву про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач в суді пояснив, що правовстановлюючі документи знаходяться у позивачки, дійсно під час шлюбу з позивачем придбали земельну ділянку яка була оформлена на нього та побудували будинок який знаходиться під арештом в зв`язку із притягненням його до кримінальної відповідальності.

Представник третьої особи без самостійних вимог Хмельницької обласної прокуратури в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позову, прокурор подав письмові пояснення по справі в яких просив позовну заяву в частині поділу спільного майна подружжя залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 13.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовне судове засідання.

Ухвалою суду від 01.10.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 01.10.2025 року виправлено описку в ухвалі суду від 01.10.2025 року.

Ухвалою суду від 09.12.2025 року визнати явку представника позивача в судове засідання призначене обов`язковою та зобов`язано представника позивача надати суду додаткові докази.

Ухвалою суду від 03.03.2026 року залучено по справі в якості третьої особи без самостійних вимог Хмельницьку обласну прокуратуру та зобов`язано приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Яцевич Галину Василівну надати суду додаткові докази.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.01.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.4). Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.5).

За час перебування у шлюбі, відповідач придбав земельну ділянку площею 0,1000 га, що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.14) посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Яцевич Г.В., зареєстрованого в реєстрі за №2571 (а.с.14). Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів (а.с.15) від 30.06.2011 року №10072899. Право власності відповідача на вказану земельну ділянку не зареєстровано ні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(а.с.66), ні в Державному земельному кадастрі, як встановлено судом під час розгляду справи оскільки сторони її належним чином після придбання в подальшому не оформили.

На земельній ділянці сторони під час шлюбу збудували будинок загальною площею 240,1 кв.м., житлової 126,5 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 . Право власності на житовтй будинок зареєстровано державним реєстратором приватним нотаріусом Яцевич Г.В. 11.07.2016 р. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації ХМ 142152921521, виданого 19.10.2015 р. Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На замовлення позивачки, Хмельницьке бюро технічної інвентаризації виконало роботу по оцінці майна (а.с.16), а саме житлового будинку загальною площею 240,1 кв.м., житлової 126,5 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 , за висновком від 27.02.2025 року №40/01-14 ринкова вартість об`єкту оцінки становить (без ПДВ) станом на 01.02.2025 року - 1 003 680,00 грн.

Як встановлено судом ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.04.2022 року (а.с.71-72) було задоволено клопотання слідчого про накладення на майно у кримінальному провадженні № 120212400000000116, по якому відповідач підозрюваний, та яким накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 загальною площею 50,4 кв.м., житловий будинок АДРЕСА_1 , автомобіль марки «ВАЗ» модель «21070» д.н.з. НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_2 . Накладення арешту на спірний будинок також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження на житловий будинок (а.с.74).

На запит суду щодо надання засвідчених копій документів на підставі яких було зареєстровано 11.07.2016 р. право власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30441431 від 13.07.2016 р.), приватний нотаріус Яцевич Г.В. (а.с.84) листом від 18.03.2026 року повідомила, що у відповідності з номенклатурою приватного нотаріуса на 2016 рік для документів з індексом справи 1-30 «Документи щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та надання інформації за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» - строк зберігання 3 роки , в даний час вони уже знищені.

На запит судді про інформацію щодо зареєстрованого права власності на земельну ділянку кадастровий номер №6822487400:01:003:0738, згідно відповіді від 09.12.2025 року (а.с.66) №455673782, відомості відсутні.

На запит судді до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.10.2026 року, про земельну ділянку кадастровий номер №6822487400:01:003:0738, згідно відповіді від 08.10.2026 року встановлено наступне: категорія земель землі житлової та громадської забудови; площа 0,1 га, місцерозташування с. Слобідка-Кульчієвецька Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, право власності не оформлено.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як передбачено ч. 4 ст. 65 СК України договори купівлі-продажу створюють обов`язки для обох з подружжя і після розлучення.

За ст..68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою відповідно до ЦК України.

За ч.1 ст..69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч.2, ст.. 72 СК України, до вимоги про поділ майна заявленої після розірвання шлюбу застосовується позовна давність у три роки.

Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України.

Відповідно до п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка була набута сторонами під час шлюбу, а тому вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на її 1/2 частину підлягають до задоволення.

Що ж стосується вимог позивача про визнання за нею права власності на частину спірного будинку, який знаходиться під арештом по кримінальному провадженню та яке перебуває в процесі судового розгляду, то на переконання суду, зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. У частині першій статті 352 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, у разі використання приватно-правового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах».

Аналіз статей 69-71, 74 СК України дозволяє зробити висновок, що поділ спільного майна та визнання права на частку в спільному майні як приватно-правова категорія, покликана забезпечити визначеність в приватних відносинах та захист прав та інтересів або ж їх відновлювати. Натомість ініціювання спору про поділ спільного майна та визнання права на частку в спільному майні не для захисту прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, поділ спільного майна та визнання права на частку в спільному майні) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.

Керуючись ст..ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 13, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60-72 СК України,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 прао власності на частину земельної ділянки, кадастровий номер 6822487499.01.003.0738 за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.10.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.