Решение № 141124282, 27.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1118/26

Провадження № 2/673/1061/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

01 вересня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі- ТОВ «Споживчий центр») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором(оферти) №12.12.2023-100002048 від 12.12.2023 року, яка утворилася на дату звернення з позовом в розмірі 8 910 грн., з яких: 4 500 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 410 грн. заборгованість за нарахованими процентами, та судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 12.12.2023року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №12.12.2023-100002048. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4 500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.12.2023 року строком на 42 дні дата повернення (виплати) кредиту - 22.01.2024 року.

Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання; Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку

Надалі, за ініціативою позичальника, строк дії кредитного договору було неодноразово продовжено шляхом укладення додаткових договорів від 27.12.2023, 20.01.2024 та 07.02.2024 року строк кредитування за якими продовжено до 100 днів (20.03.2024 року). Інші умови договору залишено без змін.

Додаткові договори є невід`ємною частиною основного кредитного договору, набирають чинності з моменту акцепту кредитодавцем та припиняють дію у разі невиконання позичальником передбачених ними зобов`язань.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 8 910 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалою судді від 18 вересня2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що вбачається із довідки про доставку електронного документу на її електронний документ. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Водночас, 22.10.2026 року ОСОБА_1 подала заяву про розстрочення судового рішення в означеній справі яку просила розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Однак, враховуючи, що на момент подачі вищевказаної заяви, судове рішення по суті спору ухвалено не було, така заява є передчасною та вважається не поданою.

При цьому, суд роз`яснює відповідачці, що вона не позбавлена права повторно звернутися із такою заявою після прийняття рішення по даному спору та набрання ним законної сили.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.12.2023року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №12.12.2023-100002048, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 500 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти відповідно до графіка платежів.

За умовами, викладеними в заявці, яка є невід`ємною частиною вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 58 календарних днів з дати його надання;дата повернення (виплати) кредиту 07.02.2024 року.

Також сторони узгодили, що первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання; Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором E916, а ТОВ «Споживчий центр» 12.12.2023року перерахувало суму кредиту в розмірі 4 500 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи LiqPay.

Надалі, за ініціативою позичальника, строк дії кредитного договору було неодноразово продовжено шляхом укладення додаткових договорів від 27.12.2023, 20.01.2024 та 07.02.2024 року строк кредитування за якими продовжено до 100 днів (20.03.2024 року).

ОСОБА_1 підписала додаткові електронні договори шляхом використання електронний підписів одноразовим ідентифікатором C599, C137, C864.

ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору (оферти) №11.04.2025-100000550 від 11.04.2025 року, а також додаткових договорів року кредитні кошти не повернула, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якої у ОСОБА_1 наявна заборгованість станом на 20.03.2024 року у розмірі 8 910 грн. з яких: 4 500 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 410 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у заявці приєднався до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору (оферти) №12.12.2023-100002048 від 12.12.2023 року свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозуміла і своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір (оферти) №12.12.2023-100002048 від 12.12.2023року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Отже, вказаний кредитний договір (оферти) №12.12.2023-100002048 від 12.12.2023 року укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 12.12.2023 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, з довідки про стан заборгованості за кредитним договором(оферти) №12.12.2023-100002048 від 12.12.2023 року вбачається, що за вказаним договором за період з 12.12.2023 по 20.03.2024 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 8 910 грн. з яких: 4 500 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 410 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитним договором визначена розмірі 8 910 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Вимога позивача про стягнення витрат, пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн. не підлягає задоволенню, оскільки документально не підтверджена, що саме така вартість надсилання вказаного відправлення відповідачу по даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141,263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (оферти) №12.12.2023-100002048 від 12.12.2023 року, у розмірі 8 910 грн. з яких: 4 500 грн. заборгованість по тілу кредиту, 4 410 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ 01032 код в ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина