Решение № 141123539, 02.11.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6143/25

Провадження №2/944/1047/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ЗАОЧНЕ/

02.11.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного товариства "СК "Перша" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "СК "Перша" 169523,46 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 19.12.2022 р. на дорозі М-10 - Львів-Краковець, сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки «BMW X3» д.н.з. НОМЕР_1 . На момент скоєння ДТП вказаний автомобіль був застрахований в ПрАТ «СК «Перша», згідно Договору страхування № 06-11.37.22.00366 від 27 жовтня 2022 року. У результаті настання страхового випадку ПрАТ «СК «Перша» виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 169523,46 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 05.01.2023 на суму 59389,38 грн, платіжним дорученням №34 від 06.01.2023 на суму 110134,08 грн та страховими актами. Розрахунок страхового відшкодування було зроблено на підставі рахунку № BMW-018403; №М0000175 від 21.12.2022

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 07.03.2023 року, яка набрала законної сили 18.03.2023 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Згідно витягу з центральної бази даних МТСБУ на момент ДТП ТЗ MERCEDES BENZ д.н.з. НОМЕР_2 не був забезпечений. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 17.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26.10.2026, є дата складення повного судового рішення 02.11.2026.

Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, ОСОБА_1 об 21 год 15 хв 19 грудня 2022 року на автодорозі Львів-Краковець, керуючи транспортним засобом марки «Mерседес-Спрінтер 316» з номерним знаком НОМЕР_2 , будучи неуважним до дорожньої обстановки, допустив самовільний рух автомобіля, внаслідок чого такий покотився назад та здійснив зіткнення з автомобілем марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , спричинивши автомобілям технічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3. «б», 15.12 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Механічні пошкодження ТЗ зафіксовані страховому акті №ТР-10438-1 від 02.01.2023 про ДТП, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно страхового акту №ТР-10438-1 від 02.01.2023 про ДТП та Постанови Яворівського районного суду Львівської області від 07.03.2023 року, яка набрала законної сили 18.03.2023 (справа № 944/6493/23), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.2.3. «б», 15.12 ПДР України.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Автомобіль марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 .

В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на Момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася до ПАТ "СК "Перша" з заявою про відшкодування заподіяної шкоди.

У результаті настання страхового випадку ПрАТ «СК «Перша» виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 169523,46 грн, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 05.01.2023 р. на суму 59389,38 грн, платіжним дорученням №34 від 06.01.2023 на суму 110134,08 грн та страховими актами. Розрахунок страхового відшкодування було зроблено на підставі рахунку № BMW-018403; №М0000175 від 21.12.2022р.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вказана норма кореспондується зі ст.27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика у разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Згідно зі ст. 980 ЦК України, ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів. Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація»: у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст.1191 ЦК України), а для суброгації відповідно до ст.993 ЦК України і ст.27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст.515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Таким чином, у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Таким чином, до ПАТ «Страхова компанія "Перша" перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.

Таким чином до ПАТ "СК "Перша" у порядку регресу перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_2 компенсації у повному обсязі регламентної виплати - матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «BMW X3» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце об 21 год 15 хв 19 грудня 2022 року на автодорозі Львів-Краковець.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 не сплатив заборгованість у сумі 169523,46 грн, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного Акціонерного товариства "СК "Перша" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного товариства "СК "Перша" частину несплаченого страхового відшкодування у розмірі 169523,46 грн (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять три) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного товариства "СК "Перша" судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Фізкультури,30, код ЄДРПОУ 31681672.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М.Матвіїв