Решение № 141120682, 02.11.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 273/1005/26

Провадження № 2/293/816/2026

02 листопада 2026 рокуселище ЧерняхівЧерняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ СПРАВИ

23.06.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа №273/1005/26 в порядку територіальної підсудності за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 29629,99грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.01.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1493-1150. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 4600,00грн. на строк 365 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 1% за кожен день користування кредитом та сплатою комісії за видачу кредиту у розмірі 15% від суми кредиту.

Крім того, додатковою угодою №1 від 14.02.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1493-1150 від 05.01.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн.

Також, додатковою угодою №2 від 16.02.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1493-1150 від 05.01.2025 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Однак, ОСОБА_1 порушила умови договору і не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за вказаним кредитним договором у зв`язку із чим за кредитним договором утворилась заборгованість на загальну суму 29629,99грн., з яких: 8824,68грн., заборгованість за кредитом, 19934,75грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 870,56грн. - заборгованість за процентами нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за договором №1493-1150 у загальному розмірі 29629,99грн.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

23.06.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшла цивільна справа №273/1005/26 в порядку територіальної підсудності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.06.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

Ухвалою судді від 25.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначив на 21.07.2026.

Ухвалою від 21.07.2026, що у порядку ч. 5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, суд відклав судове засідання на 17.09.2026.

17.09.2026 судове засідання відкладено на 02.11.2026.

02.11.2026 позивач в судове засідання не прибув. Про розгляд справи повідомлявся встановленим порядком, згідно клопотання доданого до позову, представник позивача Резуєв Є.В. просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.80).

Відповідач ОСОБА_1 повторно не прибула в судове засідання, про розгляд справи повідомлялась встановленим порядком (а.с. 96,98).

Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст. 211, 280 ЦПК України, судом вирішено проведення заочного розгляду справи, про що 02.11.2026 постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

05.01.2025 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1493-1150 продукту «Сreditkasa», який разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) складають єдиний договір в якому визначаються всі його істотні умови договору. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А0342 (а.с. 13-23-24-33).

Пунктом 2.2. зазначеного договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

За умовами договору загальний розмір кредиту становить 4600,00грн; тип процентної ставки фіксована; базовий період 30 календарних днів.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми, за наступною стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за договором кредиту у день видачі кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту 04.01.2026.

Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 365 календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до договору, якою змінювався строк кредитування.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3116,24 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 19952,50 грн.

14.02.2025 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про відкриття кредитної лінії №1493-1150 від 05.01.2025, за умовами якої кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн.(а.с.49-52).

16.02.2025 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору про відкриття кредитної лінії №1493-1150 від 05.01.2025, за умовами якої кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн. (а.с.53-56).

Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач видав відповідачу кредитні кошти за умовами кредитного договору №1493-1150 та додаткової угоди №1 від 14.02.2025, додаткової угоди №2 від 16.02.2025 (а.с.57).

Також позивачем додані до позову квитанції АТ КБ «Приватбанк» №2575818346 від 05.01.2025 про видачу кредитних коштів за договором №1493-1150 (а.с.47,48).

Згідно розрахунку заборгованості позивача, за договором №1493-1150 від 05.01.2025, станом на 27.03.2026, утворилась заборгованість у розмірі 29629,99грн., з яких: 8824,68грн., заборгованість за кредитом, 19934,75грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 870,56грн. - заборгованість за процентами нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України (а.с.58-63).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 514 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/14, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Під час розгляду справи встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії 05.01.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідач, підписавши аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора договір про відкриття кредитної лінії №1493-1150 фактично погодилась на запропоновані позивачем умови кредитного договору.

За положеннями статей 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №755/2284/16-ц викладено висновок про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За змістом статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 336/4796/18, провадження № 61-6356св21, Верховний Суд, залишаючи без змін рішення про відмову в задоволенні вимог кредитора, погодився з тим, що надані кредитний договір, загальні умови кредитування, графік та розрахунок заборгованості за відсутності інших доказів, зокрема первинних документів і виписок з особових рахунків клієнта, не підтверджували заявлену кредитором заборгованість.

Водночас у постанові Верховного Суду від 30 червня 2026 року у справі №225/3645/20 Верховний Суд відмежував обставини тієї справи від справи № 336/4796/18 саме з огляду на наявність виписки з особового рахунку позичальника, яка підтверджувала фактичний розмір отриманих позичальником коштів, тобто видачу кредиту, та суми, які були повернуті.

Дослідивши надані позивачем докази суд дійшов висновку, що позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували факт перерахування кредитних коштів відповідачу, в матеріалах справи відсутня виписка з особового рахунку позичальника, або інший документ банківської установи, які б підтверджували зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Суд враховує, що квитанція АТ КБ «Приватбанк» про видачу кредитних коштів на суму 4600 грн без однозначної ідентифікації у ній отримувача та дві довідки ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім»» щодо видачі відповідачу кредитних коштів на суму 3000 грн та 2000 грн та можуть свідчити про надання кредиту, однак лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами, які підтверджують фактичне перерахування та зарахування кредитних коштів на банківський рахунок (електронний платіжний засіб) відповідача.

За змістом статті 13 ЦПК України кожна сторона самостійно визначає докази, якими обґрунтовує свої вимоги та заперечення, а в разі неможливості самостійного отримання доказів має право звернутися до суду з клопотанням про їх витребування. Невчинення стороною відповідних процесуальних дій має наслідком покладення на неї ризику несприятливих наслідків, пов`язаних із недоведеністю відповідних обставин.

За приписами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 в розмірах, що передбачені кредитним договором та додатковими угодами №1, 2, а відповідач ці кошти отримала.

За вказаних обставин, у зв`язку з недоведенням позивачем факту перерахування відповідачу кредитних коштів, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, утворення у останньої заборгованості, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Зважаючи, що за наслідком розгляду справи у задоволенні позову відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

адреса місцезнаходження: 01133, м.Київ, Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407

код ЄДРПОУ 38548598

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

СуддяОлег ЗБАРАЖСЬКИЙ