Решение № 141120087, 26.10.2026, Городоцький районний суд Львівської області

643/8964/26 2/441/1110/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

26.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» Донцова Є.О. звернулась у Салтівський районний суд міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами №1001620892801 від 25.06.2020 в сумі 8538,03 грн., №1001723743001 від 02.11.2020 в сумі 28036,00 грн. та № 1001917156101 від 10.07.2021 в сумі 38937,13 грн., а всього в загальній сумі 75511,16 грн., просила також стягнути понесені у справі судові витрати.

В обґрунтування позову послалась на те, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: №1001620892801 від 25.06.2020 на суму 21000,00 грн., №1001723743001 від 02.11.2020 на суму 20001,00 грн. та № 1001917156101 від 10.07.2021 на суму 30001,00 грн. Відповідачка не виконує кредитні зобов`язання належним чином, як наслідок заборгованість перед позивачем станом на 19.03.2026 склала: по кредитному договору від 25.06.2020 № 1001620892801 - 8538.03 грн., з яких: 4347.18 грн. заборгованість за кредитом; 1.35 грн. заборгованість за процентами; 4189.5 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 02.11.2020 № 1001723743001- 28036 грн., з яких: 11582.34 грн. заборгованість за кредитом; 3.8 грн. заборгованість за процентами; 16449.86 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 10.07.2021 № 1001917156101- 38937.13 грн., з яких: 24904.25 грн. заборгованість за кредитом; 9.33 грн. заборгованість за процентами; 14023.55 грн. заборгованість за комісією. Загальна сума заборгованості за означеними кредитними договорами станом на 19.03.2026 склала 75511.16 грн.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання зобов`язань, відтак позивач змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення зазначеної вище заборгованості та понесених судових витрат.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 11.05.2026 справу передано на розгляд за підсудністю до Городоцького районного суду Львівської області, яка 12.06.2026 надійшла до суду.

Ухвалою від 16.06.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Представник позивача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» Донцовва Є.О. у позовній заяві просила про розгляд справи за відсутності представника Банку та не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

З огляду на те, що відповідачка в судове засідання не з`явилась, відзиву не подала, а представник позивача не заперечила проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу без участі сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до такого висновку.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: №1001620892801 від 25.06.2020 на суму 21000,00 грн., №1001723743001 від 02.11.2020 на суму 20001,00 грн. та № 1001917156101 від 10.07.2021 на суму 30001,00 грн.

АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за кредитними договорами №1001620892801 від 25.06.2020, №1001723743001 від 02.11.2020 та № 1001917156101 від 10.07.2021 виконало у повному обсязі, а саме надав відповідачці позику у розмірі та на умовах, встановлених договорами та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, визначених у договорі, перерахувавши їй кредитні кошти, що підтверджується платіжним інструкціями наявними в матеріалах справи.

Як вбачається із до виписки з особистого рахунку відповідачки, остання активно користувалась кредитними коштами.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість на 19.03.2026 склала: по кредитному договору від 25.06.2020 № 1001620892801 - 8538.03 грн., з яких: 4347.18 грн. заборгованість за кредитом; 1.35 грн. заборгованість за процентами; 4189.5 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 02.11.2020 № 1001723743001- 28036 грн., з яких: 11582.34 грн. заборгованість за кредитом; 3.8 грн. заборгованість за процентами; 16449.86 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 10.07.2021 № 1001917156101- 38937.13 грн., з яких: 24904.25 грн. заборгованість за кредитом; 9.33 грн. заборгованість за процентами; 14023.55 грн. заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості за означеними кредитними договорами станом на 19.03.2026 становить 75511.16 грн.

Отже, право позивача порушене невиконанням свого зобов`язання з повернення кредиту відповідачем, а тому підлягає судовому захисту.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Доведеною є обставина отримання ОСОБА_1 грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені кредитними договорами №1001620892801 від 25.06.2020, №1001723743001 від 02.11.2020 та № 1001917156101 від 10.07.2021 і взяті на себе зобов`язання остання не виконала, у передбачені строки кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.

Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факт належного виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Частина перша статті 13 та частина перша статті 81 ЦПК України зобов`язують сторони довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином з відповідачки в користь позивача підлягає стягненню за кредитним договором від 25.06.2020 № 1001620892801: 4347.18 грн. заборгованість за кредитом та 1.35 грн. заборгованість за процентами; за кредитним договором від 02.11.2020 № 1001723743001: 11582.34 грн. заборгованість за кредитом та 3.8 грн. заборгованість за процентами; за кредитним договором від 10.07.2021 № 1001917156101: 24904.25 грн. заборгованість за кредитом та 9.33 грн. заборгованість за процентами, а всього 40848,25 грн.

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за кредитними договорами №1001620892801 від 25.06.2020, №1001723743001 від 02.11.2020 та № 1001917156101 від 10.07.2021, суд зазначає таке.

На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію.

Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).

Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд прийшов до переконання про те, що відповідачка не зобов`язана сплачувати таку комісію, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог статей 133, 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1440,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа на АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ: 14282829, адреса м. Київ, вул. Андріївська, 4, поштовий індекс 04070) заборгованість за кредитними договорами №1001620892801 від 25.06.2020, №1001723743001 від 02.11.2020 та № 1001917156101 від 10.07.2021 в загальному розмірі 40 848 (сорок тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 25 коп. та 1 440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 24 коп. судового збору, а всього 42 288 (сорок дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 49 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 30.10.2026.

Головуючий суддя Перетятько О.В.