Решение № 141119795, 02.11.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/5162/26

Номер провадження 2/337/3551/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 17.06.2013 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір в рамках обслуговування кредитної картки із встановленим лімітом 40 000,00 гривень. У зв`язку з невиконанням умов договору щодо користування кредитними коштами виникла заборгованість у розмірі 87 352,06 грн, у тому числі 26 321,21 грн заборгованість за тілом кредиту, 60 670,85 грн заборгованість за нарахованими процентами, 360,00 грн заборгованість за комісією.

04.08.2025 первісний кредитор та позивач уклали договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив на користь позивача права вимоги за кредитним договором від 17.06.2013, боржником за яким є відповідач.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 17.06.2013 на загальну суму 87 352,06 грн гривень. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути з останньої судові витрати, які складають з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу (11 200,00 грн).

Ухвалою суду від 09.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

17.09.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому сторона заперечила проти позовних вимог, вважаючи їх необгрунтованими. Позивач не довів наявність кредитних відносин між первісним кредитором і відповідачем, в матеріалах справи відсутній доказ оригінал кредитного договору, укладеного між банком та відповідачем, або його належним чином завірена копія. Крім того, відповідач заперечила проти належності та допустимості банківських виписок, які містяться в матеріалах справи, оскільки сума позову є штучно роздутою та протиправною. У вказаних виписках не відображені фактичні проведення транзакцій, касових операцій. Нараховані відсотки у розмірі 61 030,85 були нараховані незаконно, у період після ліквідації банку, в порушення вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідач подала заяву про застосування строків позовної давності, а також заяву про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вважаючи їх надмірними та необгрунтованими.

Крім того, відповідач подала клопотання про витребування у позивача доказів оригіналу або належним чином засвідченої копії кредитного договору від 17.06.2013, повної, чіткої та належним чином засвідченої банківської виписки за особовим картковим рахунком відповідача за весь період дії кредитору, від дати відкриття рахунку у 2013 році і по 04.08.2025.

Від позивача відповідь на відзив не надійшла. 29.10.2026 представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони.

Щодо клопотання сторони відповідача про витребування у позивача оригіналу кредитного договору (або його належним чином завіреної копії), а також банківських виписок, суд зазначає наступне.

Стаття 83 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони подати докази безпосередньо до суду, незалежно від наявності або відсутності клопотань іншої сторони. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторона позивача є вочевидь обізнаною про хід розгляду справи, 16.09.2026 представник отримав копію відзиву та клопотань відповідача, що підтверджується квитанцією № 8777054 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС. Жодних заперечень або обгрунтування неможливості подання таких доказів від сторони позивача не надійшло, а тому суд, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, дійшов висновку про відсутність додаткової потреби витребовувати у позивача докази за клопотанням відповідача. Водночас факт ненадання вказаного доказу суд оцінить в сукупності з іншими доказами, які є в матеріалах справи.

В судове засідання 02.11.2026 сторони не з`явилися; враховуючи наявність заяв про розгляд справи без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.ст.15, 16 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку Із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише, приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтями 638, 640 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч.1-3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач в обгрунтування позову зазначав, що 17.06.2013 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем як позичальником було укладено кредитний договір № 2625050012173130 (СС252021024120130617).

На підтвердження вказаної обставини до матеріалів позову долучено «копію кредитного договору» (зазначено, що оригінал перебуває у позивача), водночас, суд встановив, що долучений документ (який має таку назву в додатках) є умовами обслуговування кредитної картки, які підписані відповідачем 26.06.2013 (а не 17.06.2013). Зазначено, що вказаний документ є «договором з відкладальними умовами», водночас, його форма та зміст не свідчать про те, що вказаний документ є договором в розумінні ст. 626 ЦК України.

Інших доказів щодо укладення договору, датованого 17.06.2013, матеріали позову не містять.

Суд також погоджується з доводами відповідача щодо неналежності доказів в частині визначення розміру заборгованості, оскільки з наданих роздруківок на 95 аркушах неможливо встановити період виникнення заборгованості, розмір та періодичність нарахувань відсотків за користування кредитом та неустойки за невиконання зобов`язань, час та розмір погашення заборгованості (якщо погашення відбувалося), правильність здійснених підрахунків.

Рахунки, за якими надано виписки, відкривалися значно пізніше, ніж початок договірних відносин (11.06.2018, 26.06.2018, 27.06.2018, 04.08.2020), жодних пояснень та спростувань щодо заперечень відповідача в частині розміру заборгованості позивач не надав, що позбавляє суд співвіднести періоди виписок з періодом виникнення договірних відносин та самостійно визначити актуальний розмір заборгованості.

За таких обставин, керуючись принципами змагальності та диспозитивності, беручи до уваги обов`язок подання доказів сторонами, передбачений ст.ст. 81, 83 ЦПК України, а також положення ч. 5, 6 ст. 95 ЦПК України, суд критично ставиться до наданих позивачем доказів виникнення договірних відносин кредиту між первісним кредитором та відповідачем, а також існування заборгованості в розмірі, передбаченому позовними вимогами.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 137, 141-142, 206, 265-267, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б. 21, 5-й поверх, приміщення 68-69, ЄДРПОУ 43575686).

Відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ