Решение № 141110404, 26.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13658/26

Провадження № 2/761/10109/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючої судді Савчук Ю.Н. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 71325848 від 18.08.2025 року та № 6571526 від 15.08.2025 року у загальному розмірі 16 948,50 грн., судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено два договори про надання коштів у кредит: № 6571526 від 15.08.2025 року та № 71325848 від 18.08.2025 року. Кредитодавець виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином зобов`язання з їх повернення не виконав.

Позивач вказав, що за договором № 71325848 утворилась заборгованість у розмірі 4 837,50 грн., з яких 1 500,00 грн. - основний борг, 112,50 грн. - проценти, 225,00 грн. - комісія за надання кредиту та 3 000,00 грн. - пеня/неустойка. За договором № 6571526 заборгованість становить 12 111,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - основний борг, 2 593,50 грн. - проценти, 517,50 грн. - комісія за надання кредиту та 6 000,00 грн. - пеня/неустойка.

16.09.2025 року між первісним кредитором та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" укладено Договір факторингу № 16/09/25. На підставі Реєстрів прав вимоги № 23/12/25-01 та № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за обома кредитними договорами.

Представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи на підставі наявних доказів. Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2026 року у справі, зокрема, було витребувано в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію, необхідну для перевірки належності відповідачу платіжної картки та фактичного руху коштів по відповідному картковому рахунку.

Листом № БТ/Е-28955 від 06.07.2026 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" підтвердило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та надало виписку за картковим рахунком за період з 15.08.2025 року по 21.08.2025 року.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на час укладення спірних договорів ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" було фінансовою установою та мало безстрокову ліцензію Національного банку України від 12.03.2024 року на надання коштів та банківських металів у кредит, а також Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК № 146 від 20.10.2015 року.

15.08.2025 року між первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6571526. За умовами договору відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 3 000,00 грн. строком на 360 днів, з 15.08.2025 року по 09.08.2026 року, із фіксованою процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом. Договором також встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 517,50 грн.

18.08.2025 року між тими самими сторонами укладено Договір про надання коштів у кредит № 71325848. За його умовами кредит надано у розмірі 1 500,00 грн. строком на 30 днів, з 18.08.2025 року по 16.09.2025 року, із фіксованою процентною ставкою 0,25 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 15 % від суми кредиту, тобто 225,00 грн.

Вказані договори за своєю правовою природою є договорами про споживчий кредит, оскільки кредитні кошти надані фізичній особі для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Правовідносини сторін підлягають оцінці з урахуванням положень ЦК України та Закону України "Про споживче кредитування" у редакції, чинній на час укладення договорів.

Договори укладено дистанційно в електронній формі. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був ідентифікований кредитодавцем, а договори підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За договором № 6571526 використано одноразовий ідентифікатор 385861, направлений 15.08.2025 року на електронну адресу відповідача, а за договором № 71325848 - одноразовий ідентифікатор 40006. Матеріали також містять відомості про ідентифікацію позичальника із застосуванням BankID.

Відповідно до ч. ч. 3, 6, 8, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною, а електронний договір, укладений і підписаний у визначеному законом порядку, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Оцінюючи факт укладення кредитних договорів в електронній формі, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 04.02.2026 року у справі № 758/14925/23 та від 08.04.2026 року у справі № 705/1938/25, за змістом яких використання одноразового ідентифікатора є допустимим способом підписання електронного кредитного договору, однак суд повинен перевірити сукупність доказів, які дозволяють пов`язати відповідний електронний підпис, контактні дані та платіжні реквізити саме з особою позичальника.

У даній справі такий доказовий зв`язок підтверджується не лише електронними договорами та довідками про ідентифікацію, а й документами незалежних надавачів платіжних послуг. ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА" підтвердило завершення 15.08.2025 року платіжної операції на суму 3 000,00 грн. та 18.08.2025 року платіжної операції на суму 1 500,00 грн. на користь ОСОБА_1 на платіжний інструмент НОМЕР_2 .

Належність зазначеної платіжної картки відповідачу підтверджена безпосередньо АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на виконання ухвали суду. Банківська виписка відображає надходження 15.08.2025 року о 22:53:37 коштів у сумі 3 000,00 грн. та 18.08.2025 року о 21:07:39 коштів у сумі 1 500,00 грн. з подальшим використанням коштів за картковим рахунком.

Таким чином, сукупність доказів підтверджує як укладення відповідачем обох електронних кредитних договорів, так і фактичне отримання та використання ним кредитних коштів у загальній сумі 4 500,00 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За змістом ст. ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти у розмірі і порядку, встановлених договором.

За договором № 71325848 позивачем заявлено 112,50 грн. процентів. Вказана сума відповідає умовам договору: на кредит у розмірі 1 500,00 грн. протягом погодженого 30-денного строку нараховувалось 3,75 грн. за кожен день за ставкою 0,25 %, що загалом становить 112,50 грн. Після закінчення строку договору проценти за користування кредитом до стягнення не заявлені.

За договором № 6571526 позивач просить стягнути 2 593,50 грн. процентів. Розрахунок містить нарахування 28,50 грн. за день, що відповідає ставці 0,95 % від 3 000,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2025 року кредитодавець направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав. Заявлена сума 2 593,50 грн. відповідає процентам, нарахованим у межах погодженого строку користування кредитом до пред`явлення такої вимоги, і після цього договірні проценти позивачем не збільшувались.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженими у постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, відповідно до яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти існує в межах погодженого сторонами строку кредитування, а після його спливу або належного пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту договірні проценти надалі не нараховуються.

Деталізованими розрахунками заборгованості підтверджено відсутність платежів відповідача в рахунок погашення спірних кредитів. Отже, вимоги про стягнення 4 500,00 грн. основного боргу та 2 706,00 грн. договірних процентів є доведеними та підлягають задоволенню.

Разом з тим вимоги в частині комісії за надання кредиту у загальному розмірі 742,50 грн., з яких 225,00 грн. за договором № 71325848 та 517,50 грн. за договором № 6571526, задоволенню не підлягають.

Частиною другою ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування" встановлено, що кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит. Водночас Закон допускає включення до загальних витрат за кредитом лише платежів за реально надані додаткові та/або супутні послуги, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

У спірних договорах відповідний платіж прямо названий "комісією за надання кредиту" та визначений одноразово як відсоток від суми виданого кредиту. Матеріали справи не містять переліку конкретної самостійної послуги, наданої відповідачу за таку комісію, або доказів її фактичного надання. За своєю суттю цей платіж пов`язаний безпосередньо з розглядом заявки та виконанням кредитодавцем основного обов`язку з надання кредиту, а не з окремою додатковою чи супутньою послугою.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Тому умови обох договорів у частині обов`язку сплатити комісію саме за надання кредиту не створюють для відповідача обов`язку з її сплати, у зв`язку з чим у стягненні 742,50 грн. комісії слід відмовити.

Позивачем також заявлено до стягнення 9 000,00 грн. неустойки: 3 000,00 грн. за договором № 71325848 та 6 000,00 грн. за договором № 6571526. Із розрахунків вбачається, що ці суми нараховані за прострочення виконання кредитних зобов`язань у 2025 році, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України встановлено, що у період дії воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, за яким надано кредит (позику). Нарахована за відповідний період неустойка та інші платежі за прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Вказане положення поширюється на спірні вимоги, оскільки заявлені 9 000,00 грн. прямо визначені кредитодавцем як пеня/неустойка за прострочення. Аналогічне застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України до кредитних зобов`язань підтверджено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15.06.2026 року у справі № 465/1735/23. Отже, вимоги в частині стягнення 9 000,00 грн. неустойки задоволенню не підлягають.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає наступне.

16.09.2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", як клієнтом, та ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП", як фактором, укладено Договір факторингу № 16/09/25. Пунктом 2.1.3 договору визначено, що перехід права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги.

Реєстром прав вимоги № 23/12/25-01 від 23.12.2025 року підтверджено передачу позивачу права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6571526 із зазначенням усіх складових боргу. Реєстром № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року підтверджено передачу права вимоги за договором № 71325848. Таким чином, матеріали справи містять не лише загальні документи факторингу, а й індивідуалізовані записи щодо відповідача та обох кредитних договорів.

Оплатний та реальний характер факторингових правовідносин підтверджується платіжними інструкціями ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП": від 24.12.2025 року на суму 5 194 511,18 грн. за Реєстром № 23/12/25-01 та від 06.01.2026 року на суму 5 608 206,99 грн. за Реєстром № 23/12/25-02.

Крім того, згідно з витягом Національного банку України ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" внесено до Державного реєстру фінансових установ та має право надавати фінансові послуги, зокрема факторинг.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання права вимоги за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент такого переходу. За змістом ст. 1077 ЦК України у редакції, чинній на час укладення договору факторингу, фактор передає або зобов`язується передати клієнту грошові кошти за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Доказів направлення ОСОБА_1 окремого повідомлення про заміну кредитора матеріали справи не містять. Водночас відповідно до ст. 516 ЦК України відсутність такого повідомлення сама по собі не припиняє зобов`язання та не перешкоджає переходу права вимоги, а покладає на нового кредитора ризик несприятливих наслідків у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредитору. Доказів здійснення відповідачем такого виконання після відступлення права вимоги суду не надано.

Отже, Договір факторингу, індивідуальні Реєстри прав вимоги та документи щодо фінансування у сукупності є достатніми доказами переходу до ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" права вимоги до відповідача за обома кредитними договорами, однак лише в тому обсязі, в якому відповідні вимоги є правомірними та можуть бути стягнуті з позичальника.

Відповідно до ст. ст. 76, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності.

Оцінюючи надані докази, суд вважає доведеними укладення відповідачем двох електронних кредитних договорів, фактичне отримання ним 4 500,00 грн. кредитних коштів, правомірність нарахування 2 706,00 грн. договірних процентів та перехід відповідних прав вимоги до позивача. Водночас вимоги про стягнення 742,50 грн. комісії за надання кредиту та 9 000,00 грн. пені/неустойки суперечать наведеним імперативним положенням законодавства та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 206,00 грн., з яких за договором № 71325848 від 18.08.2025 року підлягає стягненню 1 612,50 грн., а за договором № 6571526 від 15.08.2025 року - 5 593,50 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено та підтверджено сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено на 7 206,00 грн. із заявлених 16 948,50 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 131,97 грн. судового збору.

Позивач також просить стягнути 4 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження таких витрат надано Договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, Витяг з Акта № 7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 14.01.2026 року, у якому щодо ОСОБА_1 визначено 500,00 грн. за аналіз документів та формування правової позиції і 4 000,00 грн. за підготовку та подання позовної заяви і судовий супровід, а також платіжну інструкцію від 16.01.2026 року про оплату послуг адвоката за цим Актом.

Враховуючи документальне підтвердження обсягу та вартості правничої допомоги, а також часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до задоволених вимог. З ОСОБА_1 на користь ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" слід стягнути 1 913,27 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 516, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, ст. ст. 12, 14 Закону України "Про споживче кредитування", ст. ст. 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) заборгованість у загальному розмірі 7206,00 грн. (сім тисяч двісті шість гривень 00 копійок), з яких: за договором № 71325848 від 18.08.2025 року - 1 612,50 грн., у тому числі 1 500,00 грн. основного боргу та 112,50 грн. процентів; за договором № 6571526 від 15.08.2025 року - 5593,50 грн., у тому числі 3 000,00 грн. основного боргу та 2 593,50 грн. процентів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" судовий збір у розмірі 1 131,97 грн. (одна тисяча сто тридцять одна гривня 97 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 913,27 грн. (одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень 27 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 26.10.2026.

Суддя: