Решение № 141110380, 16.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/53855/25

Провадження № 2-о/761/190/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Савчук Ю.Н., за участі секретаря судового засідання Фортуни М.А., представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Пижук Я.С. в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року прокурор Щевченківської окружної прокуратури міста Києва звернулася до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, посилається на те, що згідно інформації КП КМР «Київське міського бюро технічної інвентаризації» від 30.05.2025 №062/14-5380 квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 45,08 кв.м. на праві власності зареєстрована: 1/2 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 13.06.2003; 1/4 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 23.11.2007; 1/4 за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 23.11.2007. Відповідно до актового запису про смерть від 01.08.2013 № 12793 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.08.2017 спадкоємцем 1 частини вищезазначеної квартири, яка належала ОСОБА_3 , є її сестра - ОСОБА_2 . Згідно інформаційної довідки № 427136967 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,1 кв.м. не зареєстровано. Установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про смерть №11960 від 08.06.2022). За відомостями Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.05.2025 №109-3081 за адресою: АДРЕСА_1 , - в період з 08.10.1965 по 08.06.2022 була зареєстрована ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших зареєстрованих фізичних осіб за вказаною адресою не було. Відповідно до інформації наявної у Державному реєстр актів цивільного стану громадян актові записи про народження дітей, братів, сестер, а також наявності батьків, дідів, бабів, складених відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні. Згідно даних зі Спадкового реєстру, наданих Першою Київською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Міністерства юстиції України (лист від 26.05.2025 № 2623/01/09), інформація щодо заведення спадкової справи до майна померлої у 2022 році ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня. Заповітів від імені ОСОБА_2 та спадкових договорів, стороною в яких є ОСОБА_2 , у Спадковому реєстрі - відсутня. Відповідно, до листа Комунального концерну «Центр комунального сервісу» №058/02-2053 від 09.06.2025 вбачається, що власником особових рахунків для обліку житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , а останні оплати за житлово-комунальні послуги здійснювались у січні 2022 року. Таким чином, встановлено, що спадкоємців у ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , за заповітом і за законом немає. В зв`язку з чим просить суд, позивач просить суд визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник заінтересованої особи Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, представник заявника подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідно до п. 8 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до вимог частини першої, третьої статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи представника позивача, викладені в позові, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 13.06.2003 року, виданого відповідно до розпорядження від 13.06.20023 року № 658, квартира АДРЕСА_3 , належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , що підтверджується Актовим записом про народження № 475 від 19.02.1949 року.

Як вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.11.2007 року, виданого державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак С.В., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2-2254, номер спадкової справи № 720/07р, 1/4 двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , успадкована після смерті ОСОБА_4 його дочкою ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири видане на ім`я дочки померлого ОСОБА_3 .

Згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.11.2007 року, виданого державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак С.В., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2-2262, номер спадкової справи № 720/07р, 1/4 двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , успадкована після смерті ОСОБА_4 його дочкою ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину квартири видане на ім`я дочки померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується Актовим записом про смерть № 12793 від 01.08.2013 року.

Згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.08.2017 року, виданого державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори Марущак С.В., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2-354, номер спадкової справи № 190/2013, 1/4 двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , успадкована після смерті ОСОБА_3 її сестрою ОСОБА_2 .

За змістом відповіді КП КМР «Київське міського бюро технічної інвентаризації» від 30.05.2025 №062/14-5380 квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 45,08 кв.м. на праві власності зареєстрована: 1/2 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 13.06.2003; 1/4 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 23.11.2007; 1/4 за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 23.11.2007. Відповідно до актового запису про смерть від 01.08.2013 № 12793 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.08.2017 спадкоємцем 1 частини вищезазначеної квартири, яка належала ОСОБА_3 , є її сестра - ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки № 427127970 від 15.05.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,1 кв.м. було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис про смерть №11960 від 08.06.2022)., що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 81303793 від 26.05.2025 року.

Відповідно до листа Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.05.2025 №109-3081 за адресою: АДРЕСА_1 , - в період з 08.10.1965 по 08.06.2022 була зареєстрована ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших зареєстрованих фізичних осіб за вказаною адресою не було.

Згідно з відповіддю Комунального центру «Центр комунального сервісу» № 058/02-2053 від 09.06.2025 року власником особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 станом на 01.06.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги, що виникла з січня 2022 року.

Відповідно до інформації наявної у Державному реєстр актів цивільного стану громадян актові записи про народження дітей, братів, сестер, а також наявності батьків, дідів, бабів, складених відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні.

Згідно інформаційних довідок № 81303793 від 26.05.2025 рок та№ 81303802 від 26.05.2025 року зі Спадкового реєстру, наданих Першою Київською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Міністерства юстиції України (лист від 26.05.2025 № 2623/01/09), інформація щодо заведення спадкової справи до майна померлої у 2022 році ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня. Інформація щодо заповітів від імені ОСОБА_2 та спадкових договорів, стороною в яких є ОСОБА_2 , у Спадковому реєстрі - відсутня.

12.12.2025 року Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва .- направлено запит 341-10330 Вих Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) щодо того, чи вживались заходи, спрямовані на прийняття квартири за адресою: АДРЕСА_1 до комунальної власності.

Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) листом № 056-8423 від 17.12.2025 року повідомив Шевченківську окружну прокуратуру міста Києва , що заходи, спрямовані на прийняття квартири за адресою: АДРЕСА_1 до комунальної власності, не вживались та просив вжити заходів цивільно-правового характеру в інтересах Київської міської ради щодо незаконного заволодіння квартирою та визнання спадщини відумерлою.

19.12.2025 року року Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва .- направлено лист № 41-10538Вих на адресу Київської міської ради, у якому повідомлено про наявність підстав для застосування представницьких повноважень у звязку з чим до Шевченківського районного суду міста Києва підготовлено заяву про визнання квартири за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Враховуючи те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилася, що вказує на відсутність спадкоємців, доведеність права прокурора на звернення з заявою про визнання спадщини відумерлою в інтересах держави в особі Київської міської ради , закінчення однорічного терміну після смерті боржника, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, а саме про визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заяви прокурора.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Пижук Я.С. в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.

Визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя: