Постановление суда № 141110345, 02.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38847/26

Провадження № 1-кс/761/23497/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 420 260 000 000 007 52 від 10.06.2026 за про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 про накладення у кримінальному провадженні № 420 260 000 000 007 52 від 10.06.2026 арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Встановлено, що громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично здійснювали керівництво фінансово-господарською діяльністю українських підприємств ТДВ «Веселівський елеватор», ФГ «Кубань», ТОВ «Газ інвест», ТОВ «АФ «Славутич» та ТОВ «Ніка», будучи їх директорами, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками.

За версією органу досудового розслідування, не пізніше 24.11.2022 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи факт окупації частини території Запорізької області Російською Федерацією та протиправність діяльності окупаційної адміністрації, вступили у злочинну змову з метою сприяння державі-агресору та окупаційній адміністрації шляхом реалізації і підтримки їх рішень, а також добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів.

Зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняли рішення про перереєстрацію підприємств, які перебували під їх контролем та фактичним управлінням, відповідно до законодавства Російської Федерації.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області та узгоджуючи свої дії з ОСОБА_5 , у період з 24.11.2022 по 10.01.2024 забезпечив постановку ТОВ «Ніка», ТДВ «Веселівський елеватор», ТОВ «АФ «Славутич», ФГ «Кубань» та ТОВ «Газ інвест» на облік в органах окупаційної адміністрації, їх внесення до відповідних реєстрів Російської Федерації та проведення реєстраційних дій відповідно до законодавства РФ.

Відповідно до здійснених реєстраційних дій ОСОБА_6 був визначений генеральним директором ТОВ «Ніка», ТДВ «Веселівський елеватор», ТОВ «АФ «Славутич», ТОВ «Газ інвест» та головою ФГ «Кубань», а також особою, уповноваженою діяти від імені відповідних юридичних осіб без довіреності.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 , перебуваючи на підконтрольній Україні території, здійснював фактичний контроль за діяльністю зазначених підприємств, у тому числі за вирощуванням сільськогосподарської продукції, а також акумулював інформацію щодо орендованих земель на тимчасово окупованій території Запорізької області, їх власників, площі та строків дії договорів оренди.

У свою чергу ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, здійснював безпосереднє керівництво господарською діяльністю зазначених підприємств, забезпечував їх функціонування та представляв їх у відносинах із представниками Російської Федерації та окупаційної адміністрації держави-агресора.

Крім того, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_7 , яку працевлаштовано на посаду бухгалтера для ведення бухгалтерського обліку, нарахування заробітної плати, здійснення відповідних розрахунків та забезпечення сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до установ та організацій окупаційної адміністрації держави-агресора.

Зазначено, що ОСОБА_7 у період з 27.03.2023 по 04.08.2023 звітувала ОСОБА_5 про виконану роботу за допомогою месенджера «Telegram», а 11.09.2023, діючи на виконання вказівок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , здійснила реєстрацію підконтрольних їм підприємств у Федеральній державній інформаційній системі зерна та продуктів його переробки «Зерно», створеній Міністерством сільського господарства Російської Федерації.

За версією органу досудового розслідування, реєстрація підприємств у зазначеній інформаційній системі забезпечила їх включення до механізму обліку зерна, контрольованого державними органами РФ, та сприяла передачі сільськогосподарської продукції представникам Російської Федерації та окупаційної адміністрації держави-агресора.

Надалі, не пізніше 24.03.2024, між ТДВ «Веселівський елеватор» та Державним унітарним підприємством «Державний зерновий оператор» укладено договір № 24/03/24 на поставку сільськогосподарської продукції - зерна, відповідно до якого ТДВ «Веселівський елеватор» зобов`язувалося поставити продукцію на адресу ГУП «ГЗО».

У подальшому, не пізніше 04.04.2024, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що вирощена сільськогосподарська продукція призначена для передачі представникам Російської Федерації та окупаційної адміністрації держави-агресора, забезпечили її відправку та передачу ГУП «ГЗО» на суму 3 600 000 російських рублів, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 04.04.2024 становило 1 528 452 гривень.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5 спільно з іншими особами вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, а також реалізації та підтримки рішень держави-агресора та окупаційної адміністрації, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

ОСОБА_5 22.09.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК.

Відповідно до клопотання підставою для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК покарання у виді конфіскації майна.

Для забезпечення можливої конфіскації майна виникла необхідність у накладені арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме:

1. нежитлове приміщення, площею 623,92 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

2. земельну ділянку з кадастровим номером: 2321281200:01:002:0002;

3. квартиру, площею 182,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

4. машиномісце НОМЕР_4 в паркінгу будинку, за адресою: АДРЕСА_3 ;

5. машиномісце НОМЕР_5 в паркінгу будинку, за адресою:

АДРЕСА_4 . транспортний засіб марки та моделі «FORD RANGER», 2024 року випуску, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;

7. частку 31.79 % у статутному капіталі (корпоративні права) ТДВ «ВЕСЕЛІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ 00957749), розмір частки - 245 581,50 грн;

8. частку 100 % у статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31731398), номінальна вартість частки - 1 000 000,00 грн.

У зв`язку з цим, слідчий просив накласти на вказане майно арешт з метою забезпечення виконання вироку у майбутньому, розгляд клопотання здійснити без повідомлення власника майна.

У судове засідання слідчий не з`явилася, просила розглянути клопотання за її відсутності та задовольнити.

На прохання ініціатора клопотання, з метою досягти дієвість заходу забезпечення кримінального провадження розгляд здійснювався без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях ОСОБА_5 ознак інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є предметом можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також конфіскації майна як виду покарання.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У силу санкції ч. 1 ст. 111-2 КК, за якою ОСОБА_5 оголошено підозру, суд у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, може застосувати покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, ч. 10, 11 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на майно з метою заборони або обмеження користування та розпорядження ним у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що його незастосування призведе до втрати, зникнення, псування або передачі такого майна.

Отже, майно, що належить підозрюваному, може підлягати конфіскації у разі застосування судом цього виду покарання, що свідчить про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 420 260 000 000 007 52 від 10.06.2026 арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме на:

-нежитлове приміщення, площею 623,92 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером: 2321281200:01:002:0002;

-квартиру, площею 182,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ;

-машиномісце № НОМЕР_4 у паркінгу будинку, за адресою: АДРЕСА_3 ;

-машиномісце НОМЕР_5 у паркінгу будинку, за адресою: АДРЕСА_3 ;

-транспортний засіб «FORD RANGER», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;

-частку 31.79% у статутному капіталі (корпоративні права) ТДВ «ВЕСЕЛІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код ЄДРПОУ 00957749), розмір частки - 245 581,50 грн;

-частку 100%, у статутному капіталі (корпоративні права) ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31731398), номінальна вартість частки - 1 000 000,00 грн.

Заборонити розпоряджатися та відчужувати вказане майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1