Решение № 141107669, 02.11.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4761/26

Провадження № 2/345/3240/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Миговича О.М. розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

представник позивача Лисенко О.С. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 7642,03 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 24.01.2024 позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 24.10.2024-100003561. За яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 11 000 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 70 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1 % за кожний день користування. Кредитний договір № 24.10.2024-100003561 неодноразово продовжувався, востаннє 02.04.2024 шляхом укладення додаткового договору. Сторони домовились продовжити кредит на 98 днів з дати його надання. Термін повернення кредиту 30.04.2024.

ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11 000 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 7642,03 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5970,33 гривень, заборгованості за процентами 1671,70 гривень. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 7642,03 грн.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

11.09.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 11 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.01.2024, на строк 70 календарних днів до 02.04.2024. Водночас, у позові Позивач вказує про те, що Відповідачу згідно квитанції про видачу коштів від 24.01.2024 надано кредит на суму 5 970, що не відповідає матеріалам справи. Вказане свідчить про те, що долучений Позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи та умовам Договору, оскільки не містить інформації про суму виданого кредиту, суму нарахованих процентів за користування кредитними коштами та суми, які були сплачені Відповідачем на виконання умов кредитного договору.

Відповідач стверджує, що у змісті двох додаткових договорів не міститься орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача на дату їх укладення, а тому є нікчемними в силу вимог частини п`ятої статті 12 Закону. Оскільки вказані додаткові договори є нікчемними, то і нарахування і стягнення процентів за період з 02.04.2024 по 30.04.2024 є незаконними. Окрім того нарахування комісії в кредитному договорі є також неправомірним. Просив сплачену суму у розмірі 1650 грн зарахувати в рахунок заборгованості за тілом кредиту.

Представник позивача скористався своїм правом подати відповідь на відзив.

17.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача Чехун Ю.В. подала відповідь на відзив. Зазначила, що нарахування процентів та комісії відбувалося відповідно до умов укладеного кредитного договору № 24.10.2024-100003561 від 24.01.2024. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Просила позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

21.09.2026 року Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, та клопотання про витребування розрахунку заборгованості у справі № 345/4761/26, зазначив, що Позивачем у відповіді на відзив так і не усунуто суперечностей між заявленою до стягнення у позові сумою тіла кредиту та розміром виданого кредиту, що вказаний у долученій до матеріалів справи квитанції про видачу коштів від 24.01.2024. Відповідь на відзив не містить жодної інформації про сплату Відповідачем певних коштів на погашення заборгованості за Кредитним договором. Також як позовна заява, так і відповідь на відзив не містить розрахунку процентів за Кредитним договором, тому не зрозуміло як було нараховано проценти у заявленому розмірі 1 671,70 грн. за період з 14.01.2024 по 30.04.2024. Тому вважає, що є підстави для витребування такої інформації в судовому порядку.

Окрім того у відповіді на відзив відсутнє спростування доводів Відповідача про нікчемність в силу вимог частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» укладених 19.03.2024 та 02.04.2024 двох додаткових договорів до кредитного договору № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024 з огляду на те, що вони не містять орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату їх укладення, оскільки у разі продовження кредитного договору обов`язково має бути вказано нову орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, враховуючи збільшення строку кредитування, зміна якого обов`язково має наслідком збільшення орієнтовної загальної вартості кредиту для Відповідача і він має право знати актуальну таку вартість на дату укладення додаткових договорів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.09.2029 витребувано із Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» детальний розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024.

29.09.2026 представником позивача подано уточнену позовну заяву в якій зазначено, що відповідно до Договору від 24.01.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 11 000,00 грн., ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн. Отже, позивач констатує факт, що ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 7642.03 грн., що складається з: тіла кредиту - 5970.33 грн. та процентів - 1671.70 грн. Звертають увагу суду на тому, що Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 3 625,71 грн. від 05.02.2024 року на суму 1 267,71 грн. від 18.02.2024 року на суму 2 358,00 грн. від 19.02.2024 року на суму 673,41 грн. від 28.02.2024 року на суму 2 952,30 грн. від 04.03.2024 року. Таким чином просили стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 7642,03 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та судові витрати по справі.

02.10.2026 представник відповідача подав відзив на уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Так Згідно Кредитного договору Позивачем визначено: процентну ставку фіксовану незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денну процентну ставку загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,93% = (7 128,58 / 11000)/70 ? 100%. З урахуванням вимог ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", вважає, що для розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом доходи кредитодавця у вигляді процентів мають розраховуватись виходячи із денної процентної ставки 0,93%, а не з 1%, як Позивачем вказано у доданих до уточненої позовної заяви розрахунках заборгованості.

Окрім того вважає, що Позивачем невірно вказано розмір загальних витрат за кредитом у сумі 7 128 грн. 58 коп., так як при процентній ставці 1% розмір загальних витрат за кредитом має становити 9 350 грн., а при процентній ставці 0,93% - 8 811 грн. Як Позивачем розраховано суму загальних витрат за Кредитним договором у розмірі 7 128 грн. 58 коп. залишається незрозумілим, але однозначно вказує на те, що для розрахунку денної процентної ставки повинен враховуватися її розмір 0,93%, а той менше. Просив стягнути із відповідача суму заборгованості у розмірі 3 930,35 грн. Повідомив, що має намір понести витрати за надання правничої допомоги у розмірі 6 000,00 грн.

19.10.2026 представником позивача подано додаткові пояснення по справі, у яких зазначено, що відповідно до частини 3 статті 8 Закону України Про споживче кредитування обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов`язання належним чином, а саме згідно графіку платежів. У випадку належного виконання кожного окремого зобов`язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов`язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані враховуючи зменшену базу розрахунку.

Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а його розмір є розумним та справедливим, а тому підлягає до стягнення. Окрім того нарахування комісії обумовлене умовами договору, та підлягає до стягнення. Представниця позивача просила задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 24.01.2024 ТОВ «Споживчий центр» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 24.10.2024-100003561. За умовами якого ТОВ «Споживчий центр» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 11 000 гривень, а відповідач зобов`язався протягом 70 днів (кінцева дата повернення 24.01.2024), повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Кредитний договір (оферти) № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024 р. було продовжено 19.03.2024 шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 19.03.2024-100000850. Сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається Кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору в наступній редакції: - Строк, на який надається Кредит 84 днів з дати його надання. Дата повернення 16.04.2024.

Кредитний договір (оферти) № 19.03.2024-100000850 від 19.03.2024 було продовжено 02.04.2024 шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 02.04.2024-100000984. Сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається Кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору в наступній редакції: - Строк, на який надається Кредит 98 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 30.04.2024.

ТОВ «Споживчий центр» виконав своє грошове зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11000,00 гривень. Вказана обставина підтверджується квитанцією LiQpay, відповідно до якої 2024.01.24 було перераховано 11000.00 грн. за договором №24.01.2024-100003561.

Відповідно до довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024 наданого позивачем розмір заборгованості становить 7642,03 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5970,33 гривень, заборгованості за процентами 1671,70 гривень.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28.09.2029 витребувано із Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» детальний розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024.

На виконання ухвали суду було подано:

- Розрахунок заборгованості за договором № 02.04.2024-100000984 від 03.04.2024 станом на 23.09.2026, сума наданого кредиту становить 5970,33 грн, загальна заборгованість 7642,03 грн яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5970,33 гривень, заборгованості за процентами 1671,70 гривень період нарахування з 03.04.2024 по 01.05.2024, процентна ставка 1%.

- Розрахунок заборгованості за договором № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024 станом на 20.03.2024, основний борг становить 5970,33 грн. період нарахування з 24.01.2024 по 20.03.2024, процентна ставка 1%, відображені платежі на погашення кредиту в сумі 3 625,71 грн. від 05.02.2024 року, на суму 1 267,71 грн. від 18.02.2024 року, на суму 2 358,00 грн. від 19.02.2024 року, на суму 673,41 грн. від 28.02.2024 року, на суму 2 952,30 грн. від 04.03.2024 року, на суму 835,85 грн. від 19.03.2024 року, залишок нарахованих, непогашених відсотків 776,14 грн.

- Розрахунок заборгованості за договором № 19.03.2024-100000850 від 20.03.2024 станом на 03.04.2024, основний борг становить 5970,33 грн. період нарахування з 19.03.2024 по 03.04.2024, процентна ставка 1%, залишок нарахованих, непогашених відсотків 776,14 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З розрахунку заборгованості відповідача за договором №24.01.2024-100003561 від 24.01.2024 вбачається, що сума заборгованості становить 7642,03 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5970,33 гривень, заборгованості за процентами 1671,70 гривень.

Щодо заперечення відповідача з приводу укладених додаткових договорів, в тому, що вони не містять орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача на дату їх укладення, суд зазначає наступне.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже було встановлено судом, договір №24.10.2024-100003561 від 24.01.2024 підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; боржник на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов. Кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо суми та періоду надання кредиту і розміру процентної ставки, порядку надання і погашення кредиту, відповідальності за порушення умов договору. ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 11340.65%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 18128.58 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 7128.58 грн.

Суд констатує що в рамках укладених додаткових договорів, сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення Позичальника ОСОБА_1 продовжити строк, на який надається Кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даних Додаткових Договорів викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» приховало від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.

Окрім того додатковими договорами передбачено, що інші умови Договору, які не змінені цими договорами, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

З огляду на викладене у суду немає підстав вважати додаткові договори нікчемними в силу вимог Закону України «Про захист прав споживачів»

Окрім того при розгляді справи в суді відповідач ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсними умов кредитного договору у зв`язку з його невідповідністю вимогам законодавства України.

Оскільки суд розглядає справу в межах заявлених вимог, вирішення питання щодо визнання положень кредитного договору несправедливими та зміну або визнання їх недійсними в межах даної справи є неможливим.

Щодо заперечення відповідача з приводу поданих розрахунків заборгованості, суд зазначає наступне.

У справі про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Натомість відповідач не дотримувався Графіку платежів, внаслідок чого позивач має право стягувати заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами.

У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт повернення наданих йому кредитних коштів на виконання умов договору кредиту.

Також відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного кредитним договором та додатковими договорами.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № 24.01.2024-100003561 від 24.01.2024 станом на 20.03.2024, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату в сумі 3 625,71 грн. від 05.02.2024 року, на суму 1 267,71 грн. від 18.02.2024 року, на суму 2 358,00 грн. від 19.02.2024 року, на суму 673,41 грн. від 28.02.2024 року, на суму 2 952,30 грн. від 04.03.2024 року, на суму 835,85 грн. від 19.03.2024 року.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Враховуючи що сторони узгодили умови кредитування, де серед іншого обумовлений і розмір нарахованих відсотків, які нараховуються на кредит, і сплата комісії, а також визначено графік платежів, з чим відповідач погодився, підписавши його, то стягнення заборгованості у розмірі 7642,03 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5970,33 гривень, заборгованості за процентами 1671,70 гривень підлягає до задоволення.

З боку відповідача не надано до суду у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 18.08.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн. (а.с.9). Крім того, позивач поніс витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення, які складають 120,18 грн., що підтверджується квитанцією директора ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 17.08.2026.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 120,18 грн витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором у розмірі 7642,03 грн., 2662,40 грн. судового збору та 120,18 грн витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: