Постановление суда № 141106509, 02.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"02" листопада 2026 р.м ХарківСправа № 922/3743/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши матеріали

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "АВСК Групп" (61105, м. Харків, пр. Льва Ландау, б. 147)доПриватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, б. 43)простягнення 1597923,59 грн.ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВСК Групп" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Трест Житлобуд - 1", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки №1 від 10.04.2018 у розмірі 1597923,59 грн, що складається з: 1401345,16 грн основної заборгованості за договором поставки №1 від 10.04.2018, 147712,73 грн інфляційних втрат за період 17.09.2025 до 31.07.2026 та за період з 05.08.2026 по 23.10.2026, 48865,70 грн за період 17.09.2025 до 31.07.2026 та за період з 05.08.2026 по 23.10.2026.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за договором поставки №1 від 10.04.2018 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Також до стягнення заявлені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 23969,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;

Частиною 1 статті 172 ГПК України унормовано, що позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Пунктами 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції, поштової накладної з інформацією про поштове відправлення чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення або докази направлення документів в електронній формі, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (ч.7, ст. 42).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 513/988/19.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами подано опис вкладення від 28.10.2026, фіскальний чек та поштову накладну АТ "Укрпошта" №6102273160743 від 28.10.2026. З опису вкладення у цінний лист №6102273160743 у графі "найменування вкладення" вбачається наступне: "1. Позовна заява; 2. Додатки".

Натомість наведений вище опис вкладення у цінний лист не може вважатися належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, оскільки не містить поіменного переліку додатків до позовної заяви, що в свою чергу унеможливлює перевірку скерованих на адресу відповідача документів на відповідність переліку додатків до позовної заяви.

Наведені недоліки, що було допущено при оформленні доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами не можуть свідчити про їх несуттєвість та формалізм, оскільки дотримання зазначених вимог оформлення поштових відправлень є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та доданих до неї документів іншій стороні, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 по справі №916/1618/21, ухвалі від 29.06.2022 по справі №904/7161/21, від 03.08.2023 у справі №513/988/19, правова позиція та висновки якого враховуються судом відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивачем у якості доказів у підтвердження викладених у позовній заяві обставин, зокрема надано до суду:

- договір поставки №1 від 10.04.2018;

- додаткову угоду №3112/2020 від 31.12.2020;

викладені іноземною мовою, без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення.

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України Про нотаріат. Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України Про нотаріат не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №910/4473/17.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо. Більш того, суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.

Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Отже, наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Таким чином суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має у встановлений судом строк подати належні докази направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів (оригінал опису вкладення, заповнений відповідно до поіменного переліку додатків, долучених до позовної заяви) а також здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Згідно з ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому суд зазначає, що згідно ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Зобов`язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.

4. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

СуддяЄ.М. Жиляєв