Постановление суда № 141105867, 28.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа №918/693/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної, при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" ( код ЄДРПОУ 39225796)

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора - Морочинець Я.І.

від Вараської міської ради - Процун О.О.

від ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" - Гончаров Д.О.

від боржника - Діонісьєв І.М.

Арбітражний керуючий - Таборовець А. П.

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39225796), в якій просить прийняти заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39225796) та відкрити провадження; визнати його грошові вимоги до боржника у розмірі 1 030 852,00 грн; призначити арбітражного керуючого у справі Таборовця А.П.; включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство витрати на оплату судового збору в розмірі 26624,00 грн. та витрати на авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 77823,00 грн; вжити заходи для забезпечення вимог кредиторів: заборонити власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року зокрема відкрито провадження у справі №918/693/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39225796), введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" (адреса:33013, Рівненська область, Рівненський район, м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.108 ,код ЄДРПОУ 39225796) до 19 грудня 2026 року.

З метою виявлення кредиторів 29.07.2026 року здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39225796) на офіційному веб-порталі судової влади України.

21 вересня 2026 року до Господарського суду Рівненської області через електронну систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 з додатковими кредиторськими вимогами до боржника.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Ухвалою суду від 07.10.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 з додатковими грошовими вимогами до боржника. Судове засідання по розгляду додаткових грошових вимог призначено на 28 жовтня 2026 року.

Ухвалою суду від 28.10.2026 року за результатами попереднього засідання визнано вимоги конкурсних кредиторів Вараської міської ради, Приватного підприємства - фірми "Торгбуд - Сервіс" та ТОВ "УЛФ-ФІНАНС", відтак суд переходить до розгляду вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

В судовому засіданні 28.10.2026 року судом заслухано учасників провадження, досліджено заяву ОСОБА_1 про визнання додаткових грошових вимог до боржника та встановлено наступне.

Вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_1 визнано судом ухвалою господарського суду від 29.07.2026 року.

21.09.2026 року до Господарського суду Рівненської області через електронну систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 з додатковими кредиторськими вимогами до боржника, яка обґрунтована наступним.

17.03.2020 між ТОВ "АЛАТИР-ІНВЕСТ" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 2/4/20 купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому (далі Договір). Кредитор замовив однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

За пунктами 1.1 1.2 Договору кошти вносилися не лише за квартиру, а й за послуги, нерозривно пов`язані з її створенням та введенням в експлуатацію; договірна ціна становила 20 000,00 євро, еквівалентних 588 000,00 грн, і прямо складалася з вартості матеріалів та будівельно-монтажних робіт.

Пунктами 1.3 1.4 Договору Боржник прийняв на себе організацію будівництва від власного імені, право самостійно виконувати функції генерального підрядника та залучати третіх осіб до закупівлі матеріалів, виконання робіт і надання послуг. Пунктами 2.1 2.2 він зобов`язався збудувати об`єкт у повному обсязі відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та ввести його в експлуатацію у встановлений строк. Додаток № 1 містить конкретний перелік дев`яти будівельних робіт у будинку та квартирі.

Пункт 2.5 передбачає передання завершеної квартири за актом та документів для державної реєстрації права власності. Кредитор повністю виконав свій обов`язок: 17.03.2020 сплатив 15 000,00 євро, а 19.03.2020 5 000,00 євро, разом 20 000,00 євро. Цей факт установлено рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 19.03.2026 у справі №565/3079/25, яке набрало законної сили. Пунктом 1.5 Договору строк введення об`єкта в експлуатацію визначено І кварталом 2021 року. За пунктом 10.1 новий строк міг бути встановлений лише за письмовим погодженням із Покупцем та оформленням додаткового договору. Такої домовленості сторони не укладали.

Отже, заявник зазначає, що з 01.04.2021 Боржник перебував у простроченні. Попри повну оплату, 29.04.2022 Боржник повторно уклав договір щодо тієї самої квартири з іншою особою, 22.01.2025 передав їй квартиру за актом, а в лютому 2025 року право власності було зареєстроване за третьою особою. Заявник зазначає, що такі дії суперечили, зокрема, гарантії відсутності прав третіх осіб, передбаченій пунктом 4.3 Договору.

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 19.03.2026 у справі №565/3079/25 встановлено, що ТОВ "АЛАТИР-ІНВЕСТ" прийняло кошти, здійснило будівництво та ввело об`єкт в експлуатацію, однак Кредитор не зміг використати результат Договору й отримати у власність обумовлену квартиру через її відчуження іншій особі. Суд визнав це істотним порушенням, розірвав Договір та стягнув на користь Кредитора 20 000,00 євро. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення набрало законної сили 21.04.2026.

При цьому, заявник стверджує, що ОСОБА_1 , як фізична особа, замовив створення житла для власних потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю. ТОВ "АЛАТИР-ІНВЕСТ" є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель. Тому, на відносини сторін поширюється Закон України "Про захист прав споживачів" № 1023-XII.

Також, зазначив, що відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Іншого розміру відповідальності за прострочення виконання робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах законодавство не встановлює. Ця норма охоплює як прострочення виконання, так і випадки, коли виконавець взагалі не може виконати роботу (надати послугу). У цій справі з 01.04.2021 Боржник прострочив виконання, а з 29.04.2022, уклавши договір щодо тієї самої квартири з іншою особою, свідомо ухилився від виконання зобов`язання перед Кредитором. Отже, порушення тривало безперервно. У Договорі не встановлено окремої ціни кожної роботи чи послуги. Натомість єдина ціна замовлення 588 000,00 грн включає матеріали та будівельно монтажні роботи, а оплата послуг нерозривно пов`язана зі створенням і введенням квартири в експлуатацію.

Тому, на думку ініціюючого кредитора закон прямо визначає базою нарахування загальну вартість замовлення 588 000,00 грн. Пункт 7.1 Договору, за яким сторони намагалися повністю виключити відповідальність і штрафні санкції за будь-яке порушення, не усуває відповідальності, встановленої законом.

Згідно пункту 2 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є умови договору про виключення або обмеження прав споживача у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем) договірних зобов`язань.

Пунктом 1.5 Договору сторони погодили орієнтовний термін введення об`єкта в експлуатацію І квартал 2021 року. Введення в експлуатацію є завершальним етапом, якому передують усі будівельно-монтажні роботи, визначені пунктами 2.1 2.2 та Додатком № 1 до Договору. Отже, до кінця цього строку Боржник мав виконати весь обсяг робіт і послуг, за які Кредитор сплатив кошти. Останнім днем І кварталу 2021 року було 31.03.2021, тому перший день прострочення 01.04.2021.

В даному випадку заявник вважає, що організацію будівництва, функції генерального підрядника та введення об`єкта в експлуатацію Боржник узяв на себе особисто (пункти 1.3 1.4, 2.1 2.2 Договору). Отже, дотримання цього терміну залежало виключно від власних дій Боржника. Крім того, за пунктом 10.1 Договору Продавець має право виключно за письмовим погодженням з Покупцем переглядати, встановлювати та пропонувати останньому новий термін виконання зобов`язань за Договором, що оформляється додатковим договором. Отже, сторони розглядали термін, визначений пунктом 1.5, саме як термін виконання зобов`язань Боржника, змінити який в односторонньому порядку він не міг. Для терміну, що не мав обов`язкової сили, така процедура була б зайвою. Додаткового договору сторони не укладали, тому погоджений у пункті 1.5 термін зберіг силу. Введення будинку в експлуатацію не припинило порушення. Предметом зобов`язання Боржника був не будинок як такий, а індивідуально визначений результат квартира №20, створена, введена в експлуатацію та передана саме Кредитору разом із документами для реєстрації (пункт 2.5 Договору). Цього результату Кредитор так і не отримав, а з 29.04.2022 Боржник, уклавши договір з іншою особою, перебував у стані, коли не може виконати роботу (надати послугу) згідно з Договором. Саме тому рішенням у справі №565/3079/25 встановлено, що Кредитор не зміг використати результат Договору.

За частиною третьою статті 653 ЦК України, якщо договір розірвано в судовому порядку, зобов`язання припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили. Тому кінцевою межею нарахування є 21.04.2026 дата набрання законної сили рішенням про розірвання Договору.

Таким чином, сума додаткових конкурсних вимог становить 32 581 080,00 грн згідно наданого розрахунку.

За результатами розгляду заяви розпорядник майна повідомив, що грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "АЛАТИР-ІНВЕСТ" визнано частково на загальну суму 24 119 204,80 грн., а саме: 24 113 880,00 грн. пені за частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 01.04.2021 до 27.12.2024 шоста черга; 5 324,80 грн витрат на оплату судового збору перша черга. У визнанні вимог на суму 8 467 200,00 грн пені, нарахованої за період з 28.12.2024 до 21.04.2026, відмовлено.

При цьому, боржник у своїх письмових поясненнях заперечив проти додаткових кредиторських вимог, зокрема зазначивши, що у заявника відсутні правові підстави для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" , з огляду на те, що така пеня підлягає нарахуванню у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) виконавцями робіт і надавачами послуг, а не продавцями товарів.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку про відхилення додаткових кредиторських вимог ініціюючого кредитора, виходячи з наступного.

По своїй правовій природі Договір купівлі продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року є договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно яке буде створене в майбутньому, оскільки об`єкта нерухомості, який нібито «купує» покупець, на момент укладання відповідних угод ще не існує. Поняття майна і майнових прав визначається цивільним законодавством.

Зокрема, відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України майнові права є одним із окремих об`єктів цивільних прав. Майнові права на квартиру належать до так званих речових прав відповідно до приписів ч.2 ст.190 ЦК України.

Умовами цього договору передбачається обов`язок потенційного власника квартири оплатити вартість майнових прав на квартиру, яка по суті дорівнює сумі продажу квартири. Продавець в свою чергу має обов`язок у визначений договором строк передати новозбудовану квартиру з усіма необхідними документами.

Згідно із ч.2 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відтак, дане право, будучи майновим, є об`єктом цивільних прав як вже зазначалось в силу приписів ст.177 ЦК України, а відповідно до визначеного ст.178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої якщо вони не вилучені із цивільного обороту, не обмежені в обороті, або не є невіддільними від фізичної чи юридичної особи, тобто зазначене майнове право може бути об`єктом угоди. Таким чином поняття майнових прав не є тотожним праву на нерухоме майно. Майнові права не підпадають під визначення нерухомого майна яке визначено як об`єкт, що розташовано на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ( ст.181 ЦК України ) і не ототожнюються із нерухомістю.

За змістом укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року позивач отримав лише право на набуття права власності в майбутньому.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 24 січня 2024 року у справі № 759/9026/21 зокрема, зазначив наступне.

90. У справі № 711/1032/21 (постанова від 15 червня 2022 року) Верховний Суд у касаційному порядку переглянув спір, у якому фізична особа звернулась до суду з позовом до господарського товариства, з яким уклала договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що будується, вимагаючи відшкодування моральної шкоди та стягнення пені за частиною п`ятою статті 10 Закону про захист споживачів через порушення відповідним товариством умов цього договору - відсутність вчасно побудованої квартири відповідно до його умов. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього позову, зокрема виходячи з того, що Закон про захист прав споживачів до відповідного договору не застосовується. Апеляційний суд дійшов висновку, що моральна шкода має відшкодовуватись, а от щодо незастосування частини п`ятої статті 10 Закону про захист прав споживачів суд першої інстанції дійшов правильного висновку. Вирішуючи питання застосування частини п`ятої статті 10 Закону про захист прав споживачів, Верховний Суд у справі № 711/1032/21, зазначаючи, що його правовий висновок не суперечить постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 587/823/19, вказав, що між сторонами спору був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, а не договір виконання робіт (надання послуг), а тому відсутні підстави для застосування положень частини п`ятої статті 10 Закону про захист споживачів. Фактично аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постанові від 04 червня 2020 року у справі № 369/10606/17.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2024 року у справі № 759/9026/21 касаційна інстанція не вбачаючи необхідності відступлення від раніше сформульованих висновків та існуючої практики Верховного суду з даного питання встановив:

91. Тлумачення частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" дозволяє стверджувати, що вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов`язань, що виникли з договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

92. Відсутні правові підстави для стягнення з продавця за договором купівлі-продажу майнових прав пені, передбаченої частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" , з огляду на те, що така пеня підлягає нарахуванню у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) виконавцями робіт і надавачами послуг, а не продавцями товарів. Способи захисту прав покупця за споживчим договором купівлі-продажу передбачені статтями 8, 9 Закону України "Про захист прав споживачів" .

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 19 березня 2026 року у справі №565/3079/25 між ОСОБА_1 та ТОВ "Алатир-Інвест" предметом якої є розірвання договору купівлі продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, укладеного між ТОВ "Алатир-Інвест" та ОСОБА_1 , стягнення з ТОВ "Алатир-Інвест" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 20 000 євро, як вартість квартири за договором купівлі продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, стягнення з ТОВ "Алатир-Інвест" на користь ОСОБА_1 грошових коштів по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 01 квітня 2021 року по 12 грудня 2025 року.

При цьому, судом встановлено наступні обставини щодо предмету вказаного договору з огляду на позицію ТОВ "Алатир-Інвест" у даній справі стосовно обов`язкового нотаріального посвідчення договору у зв`язку із тим, що фактично договір укладався на купівлю-продаж готової квартири, а не майнових прав на неї - Суд відхиляє доводи позивача про недотримання нотаріальної форми договору та наявність, на думку відповідача, ознак нікчемності правочину, оскільки предметом договору купівлі продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року були майнові права на об`єкт нерухомості, а не безпосередньо об`єкт нерухомості, отже дотримання нотаріальної форми договору не вимагалось. Відтак, рішенням суду, що набрало законної сили встановлено, що предметом Договору купівлі продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року є виключно майнові права, а не майно, будь-які інші роботи чи послуги про які зазначає заявник.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена ст. 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, розглянувши заяву з додатковими вимогами до боржника, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у ОСОБА_1 в частині нарахування 32 581 080,00 грн пені за частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

Керуючись ст. ст. 44 - 49, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У визнані додаткових вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛАТИР-ІНВЕСТ" ( код ЄДРПОУ 39225796) в розмірі 32 581 080,00 грн - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 28.10.2026 року та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.11.2026 року

Суддя Н.Церковна