Решение № 141105356, 06.10.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1042/26

№ 2/183/509/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про:

- зняття (скасування) арешту з майна, що належало ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2026 року ОСОБА_1 (надалі позивач-1), діючи в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся з цим позовом до суду.

Позов мотивовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (надалі спадкодавець) її діти, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають спадковий інтерес щодо майна, однак на майно внесено запис про арешт у виконавчому провадженні щодо кредитної заборгованості померлої. Позивач посилався на погашення 13 червня 2025 року 16 689,59 грн і на повідомлення банку про відсутність заборгованості за виконавчим листом у справі № 183/4177/17. Позиція обґрунтована тим, що діти спадкодавця вступили у спадщину, однак реалізувати своє право на спадкування належним чином не мають можливості через наявність арешту. Можливість зняти арешт відсутня через закриття виконавчого провадження.

Посилаючись на ст. 1261, 1268 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» позивач просить скасувати арешт з майна спадкодавця для можливості реалізації спадкових прав спадкоємцями.

Постановленою суддею ухвалою від 16 лютого 2026 року задоволено самовідвід судді Городецького Д. І. Повторним автоматизованим розподілом від 23 лютого 2026 року справу передано судді Парфьонову Д. О.

Постановленою суддею ухвалою від 24 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 05 травня 2026 року судом задоволено клопотання представника позивача та витребувано повну копію спадкової справи щодо ОСОБА_5 та матеріали виконавчого провадження № 56176932. Підготовче провадження закрито й справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні 30 червня 2026 року відповідною ухвалою суд повернувся до підготовчого провадження, залучив ОСОБА_4 співвідповідачем.

У підготовчому засіданні 24 липня 2026 року судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 29 вересня 2026 року суд залучив ОСОБА_3 , як самостійного позивача.

У судове засідання 06 жовтня 2026 року сторони не з`явилися.

Представником позивача-1 та позивача-2 подано заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Представник відповідача-1 в судове засідання повторно не з`явився, підстав неявки не повідомив, відзиву не подавав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач-2 в судове засідання повторно не з`явився, підстав неявки не повідомив, відзиву не подав. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-1 в судове засідання не з`явився, підстав неявки не повідомив, пояснень не подавав. Про дату, час та місце підготовчого та судового розгляду справи, предмет та підстави позову повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-2 в судове засідання не з`явився, підстав неявки не повідомив, пояснень не подавав. Про дату, час та місце підготовчого та судового розгляду справи, предмет та підстави позову повідомлений належним чином, про що свідчить виконання ухвали суду про витребування доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку відповідачів, їх належне повідомлення, неподання ними відзивів, суд ухвалює рішення у цій справі в заочному порядку.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши доводи заяви по суті справи, перевіривши їх поданими позивачем та отриманими судом доказами, суд висновує таке.

З наданих суду копій свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 від 18 березня 2010 року та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 вбачаються відомості про їх матір ОСОБА_5 , і батька ОСОБА_6 /а.с.12, 13/.

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , складеним на підставі актового запису про смерть № 27 від 06 березня 2018 року, підтверджено її смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.14, 71/.

Наказом служби у справах дітей Піщанської сільської ради від 10 травня 2024 року № 52 про тимчасове влаштування, рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 26 червня 2024 року № 143 щодо статусу дітей-сиріт та розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 16 вересня 2024 року №612р встановлено піклування над дітьми-сиротами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено ОСОБА_1 піклувальником дітей-сиріт /а.с.15-16, 70/.

Також убачається, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року у справі № 183/4177/17 (провадження №2/183/2771/17) стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23 квітня 2010 року, яка утворилась станом на 65637,53 року яка складає 65637 грн 35 коп., з якої: 4319,56 грн заборгованість за кредитом, 53816,18 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 3101,79 грн штраф (процентна складова), а також судові витрати у сумі 1600 грн 00 коп.

З отриманої судом копії виконавчого провадження № 56176932 /а.с.75-91/ вбачається, окрім іншого, що:

-05 січня 2018 року видано виконавчий лист Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/4177/17;

-12 квітня 2018 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк» подано заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу у справі № 183/4177/17;

-16 квітня 2018 року державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у 65 637,53 грн;

-16 квітня 2018 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 56176932 винесена постанова про арешт майна боржника ОСОБА_5 , якою арешт накладено на все її рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, штрафів 72 321,28 грн;

-згідно з витягом № 120762498 від 16 квітня 2018 року на підставі рішення державного виконавця Харченко Т. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40646360 від 16 квітня 2018 року, з реєстраційним номером 27742951 о 14:33 зареєстровано обтяження, вид обтяження арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 на підставі постанови про арешт майна боржника, 56176932, виданого 27 липня 2017 року. Номер запису про обтяження: 25733396;

-з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 479356690 вбачається, що за номером запису про обтяження 25733396 наявне обтяження у виді арешту нерухомого майна ОСОБА_5 на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер 56176932 від 27 липня 2017 року. Об`єктом обтяження вказано арешт нерухомого майна. У відомостях про суб`єктів обтяження вказано: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 ;

-31 серпня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_5 ;

-розпорядженням № 56176932 визначено 1261,75 грн, перерахованих стягувачем на рахунок виконавчої служби, як авансування витрат виконавчого провадження;

-08 листопада 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/4177/17 закінчене у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 . Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

З отриманої судом копії спадкової справи № 157/2018, відкритої приватним нотаріусом Ріхтер Н. В. після смерті ОСОБА_5 /а.с.47-74/, вбачається, що:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , як сином померлої, подано заяву про прийняття спадщини; ОСОБА_4 є сином ОСОБА_7 згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ;

-27 серпня 2018 року ОСОБА_6 , як чоловіком ОСОБА_5 подано заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; 22 січня 2008 року ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_6 та взяла прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 ;

-на момент смерті ОСОБА_5 мешкала в с. Орлівщина Новомосковського (на дійсну дату Самарівського) району Дніпропетровської області та мала склад сім`ї: син ОСОБА_3 , 2007 року народження, син ОСОБА_2 , 2009 року народження, чоловік ОСОБА_6 , 1971 року народження;

-претензією кредитора АТ КБ «ПриватБанк» від 15 липня 2020 року, вих. №SAMDN51000130650165, повідомлено про наявність заборгованості ОСОБА_5 за договором № б/н від 23 квітня 2010 року на суму 99 514,48 грн, з проханням включити вимоги кредитора до спадкової маси;

-повідомлення про вручення поштового відправлення у виді листа нотаріуса про отримання претензії кредитора ОСОБА_4 04 жовтня 2020 року;

-15 жовтня 2020 року нотаріусом повідомлено АТ КБ «Приватбанк» про неможливість надання інформації щодо спадкоємців ОСОБА_5 ;

-20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, як піклувальник ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з заявою про видачу письмової відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-з інформаційної довідки № 449778428 вбачається наявність накладеного арешту на нерухоме майно ОСОБА_5 , номер запису про обтяження 25733394, накладеного ОСОБА_10 постановою про арешт майна боржника серія та номер 56176932, виданого 27 липня 2017 року. В інформації Опис предмета обтяження вказано «все нерухоме майно». У відомостях про суб`єктів обтяження вказано: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 . Вказано, що об`єктом обтяження є майнові права / речові права;

-листом нотаріуса від 29 жовтня 2025 року № 616 /02-14 позивача-1 повідомлено про розгляд звернення, як опікуна неповнолітнього ОСОБА_2 щодо оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Пояснено, що під час безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що на підставі постанови про арешт майна боржника №56176932, виданої Новомосковським міським відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області 27 липня 2017 року був зареєстрований арешт на все майно померлої ОСОБА_5 та необхідність звернення до ВДВС або суду.

13 червня 2025 року квитанцією № 721293567560295125.1 позивачем-1 сплачено АТ КБ «Приватбанк», одержувач ОСОБА_5 на рахунок НОМЕР_7 16689,59 грн з призначенням платежу «Погашення заборгованості ОСОБА_5 » /а.с.19/.

З наданої позивачем-1 копії заяви АТ КБ «Приватбанк» від 13 червня 2025 року вбачається повідомлення АТ КБ «Приватбанк» начальника Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області про відсутність заборгованості ОСОБА_5 перед АТ КБ «Приватбанк» за виконавчим документом Новомосковського міськрайонного суду від 05 січня 2018 року у справі № 183/4177/17 та висловлене прохання скасування заходів примусового виконання рішення за виконавчими провадженнями /а.с.20/.

З відповіді Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області №106208 від 23 липня 2025 року вбачається, що позивач-1 звернувся до третьої особи-2 з проханням щодо зняття арешту з нерухомого майна, власником якого була ОСОБА_5 . Позивачеві-1 відмовлено у наданні інформації з огляду на відсутність його статусу, як учасника провадження, роз`яснено право звернення за ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду /а.с.17-18/.

Надані в справу докази свідчать про наявність спору з приводу існування обтяження, накладеного на майно спадкодавця особи, в інтересах якої позивачем-1 подано позов та позивача-2.

При вирішенні справи, суд ураховує висновок з питань застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 756/12092/24 (провадження № 61-6543св25), згідно з яким Верховний Суд виснував таке:

«29. Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

30. Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

31. Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

32. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

33. Одним із засобів юридичного захисту прав сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають під час примусового виконання судових рішень.

34. Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

35. Відповідно до статті 447 ЦПК України (в редакції на час подання скарги ОСОБА_1) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

36. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

37. У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

38. Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

39. Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна.

40. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

41. У постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 337/2402/22 (провадження № 61-7442св23), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зазначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

42. Враховуючи, що ОСОБА_1 не була і не є стороною виконавчого провадження, у якому був накладений оспорюваний арешт на квартиру, колегія суддів вважає, що позивачка правильно звернулась до суду із позовом про зняття арешту з майна.

43. Власне саме таким чином позивачці рекомендував діяти ВДВС, надаючи відповідь на її звернення.

44. Вказане свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, які, відмовляючи в задоволенні позову, вважали, що належним способом захисту ОСОБА_1 є звернення до суду зі скаргою в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

45. Також Верховний Суд звертає увагу, що лист нотаріуса Кондратенко О. В. від 10 вересня 2024 року № 255/02-14 не свідчить про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, а інформує про те, що свідоцтво про право на спадщину буде видане позивачці після зняття арешту.

46. Отже, наразі саме наявність спірного арешту майна визначена нотаріусом як перешкода для оформлення спадкових прав ОСОБА_1 .

47. Оскільки суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, пославшись на неправильно обраний позивачкою спосіб захисту порушеного права, не вирішив спір по суті, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування оскаржених судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

48. Під час нового розгляду необхідно встановити, зокрема: 1) в межах якого виконавчого провадження накладений арешт на квартиру, 2) на підставі яких виконавчих документів, 3) хто є боржником та особою, в інтересах якої накладений арешт (стягувачем), та у випадку з`ясування вказаних обставин обговорити питання залучення цих осіб до участі у справі як співвідповідачів та/або заміни відповідача.

49. Зокрема, відповідач має повідомити чи є (була) боржником у виконавчому провадженні, в межах якого накладено арешт, ОСОБА_3 , 1950 року народження вказана в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна у записі про обтяження № 2272205, як власник квартири.

50. У разі об`єктивної неможливості встановлення вказаних обставин (відсутність чи знищення документів, тощо), суду необхідно врахувати положення Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Перший протокол) згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном та з`ясувати наявність законних підстав для продовження дії арешту, накладеного на квартиру позивачки у 2005 році.».

У межах справи, що розглядається судом установлено, що державним виконавцем Харченко Т. В. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 . Також суд звертає увагу, що у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження з індексним номером 120762498, сформованому 16 квітня 2018 року о 14:37:51, міститься інформація про внесення 16 квітня 2018 року о 14:33:10 запису про обтяження № 25733396 у спеціальному розділі; вид обтяження арешт нерухомого майна; особа, майно/права якої обтяжуються, ОСОБА_5 . При цьому, у полі підстави виникнення обтяження номер 56176932 зазначено дату 27 липня 2017 року, що не збігається з датою долученої постанови про арешт 16 квітня 2018 року. Водночас, при ідентифікації оскаржуваного обтяження суд передусім враховує номер реєстрового запису, суб`єкті, яким накладено обтяження та враховує матеріали виконавчого провадження. Так, постанова про арешт винесена саме 16 квітня 2018 року. Провадження у справі № 183/4177/17 відкрите 14 вересня 2017 року. Виконавче провадження № 56176932 відкрите 16 квітня 2018 року. Інформація про те, що державним виконавцем Харченко Т. В. видана постанова 56176932 27 липня 2017 року матеріали виконавчого провадження не містять, що вказує на помилку в даті документу, на підставі якого накладений арешт, яка виникла при внесенні даних про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження у спеціальний розділ. Вказаний факт підтверджує й те, що у справі не доведено наявності іншої постанови про застосування арешту в межах провадження № 56176932 після його закінчення.

При цьому ОСОБА_5 за життя мала заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк», яка підтверджена судовим рішенням, на підставі якого видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_5 .

Однак суд ураховує, що постановою державного виконавця Харченко Т. В. від 08 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 56176932 це провадження закінчено на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника; пунктом 2 постанови прямо передбачено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання. Ця постанова не містить застереження про збереження арешту в межах зазначеного провадження.

Водночас інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 479356690, сформована 28 травня 2026 року о 13:57:05 державним виконавцем Харченко Т. В., підтверджує, що запис про арешт нерухомого майна № 25733396 від 16 квітня 2018 року щодо ОСОБА_5 продовжує відображатися як актуальний. У довідці наведено реєстраційний номер постанови № 56176932 та індексний номер рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень № 40646360. Відтак суд ураховує про продовження існування обмеження у виді арешту на майно ОСОБА_5 , про що нотаріусом повідомлено спадкоємців.

При цьому враховує суд й те, що у спадкових матеріалах наявна претензія АТ КБ «ПриватБанк», направлена у 2020 року щодо заборгованості ОСОБА_5 . Водночас представник банку у письмовій заяві від 29 жовтня 2025 року, долученій до позову, повідомив відділ ДВС про відсутність заборгованості за виконавчим листом у справі № 183/4177/17, виданим 05 січня 2018 року, відсутність претензій банку до боржника та просив скасувати заходи примусового виконання. Суд ураховує різний час і предмет цих документів. Так, заява 2025 року стосується конкретного виконавчого документа, а претензія 2020 року сама по собі не підтверджує чинність вимоги станом на дату вирішення спору.

Відтак, з урахуванням висновку з питань застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 756/12092/24 (провадження № 61-6543св25), суд також ураховує положення Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Перший протокол).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

За змістом статей 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За приписами статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Суд ураховує, що на момент розгляду справи суду не доведено законність (правову підставу) продовження обмеження у виді арешту на все майно ОСОБА_5 .

Відтак, оскільки суду не доведено наявності законних підстав втручання у майнові права людини та продовження дії арешту, наявні підстави для висновку про те, що позивачами належними та допустимими доказами доведено суду порушення їх прав подальшим існуванням обмеження у право розпорядження, що перешкоджає позивачам реалізувати правомочності власника для належної реєстрації набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Водночас суд зазначає, що жодними доказами суду не доведено існування права власності ОСОБА_5 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, позов про зняття (скасування) обтяження у виді арешту нерухомого майна належить задовольнити в частині скасування арешту з усього майна спадкодавця, накладеного постановою державного виконавця, без зазначення конкретного переліку такого майна.

У зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачів на свою користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно зі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 , поданий в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зняти (скасувати) обтяження у виді арешту всього нерухомого та рухомого майна, належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , накладеного постановою державного виконавця Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Харченко Тетяни Володимирівни про арешт майна боржника від 16 квітня 2018 року у виконавчому провадженні 56176932, інформацію про державну реєстрацію якого внесено до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження 25733396 (спеціальний розділ); дата, час державної реєстрації 16.04.2018, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер 56176932, виданий 27.07.2017, видавник ОСОБА_10 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40646360 від 16.04.2018, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду у повному обсязі складене та підписане 26 жовтня 2026 року у порядку черговості після відновлення електропостачання в приміщення суду та закінчення терміну відрядження головуючого судді

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

особи, в інтересах яких подано позов:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

відповідач-1 Піщанська сільська рада Самарівського району Дніпропетровської області, код в ЄДРПОУ 04338836; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 4;

відповідач-2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

третя особа-1 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код в ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д;

третя особа-2 Самарівський відділ державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код в ЄДРПОУ 34893684; місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 7.

Суддя Д. О. Парфьонов