Постановление суда № 141105260, 02.11.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 листопада 2026 року Справа № 915/1712/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Керівника Миколаївської окружної прокуратури, вул. Бузький бульвар, буд. 15, м. Миколаїв, 54006

в інтересах держави в особі: Миколаївської районної ради Миколаївської області, вул. Одеська шосе, буд. 18А, м. Миколаїв, 54036, код ЄДРПОУ 24784176

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Павлова-Зорелицького Максима Леонідовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про: стягнення збитків в розмірі 73 068,35 грн.

Керівник Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної ради Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 50-7035ВИХ-26 від 26.10.2026 (вх. № 16217/26 від 26.10.2026), в якій просить суд:

1. Стягнути з фізичної особи-підприємця Павлова-Зорелицького Максима Леонідовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Миколаївської районної ради Миколаївської області (код ЄДРПОУ 24784176) збитки в сумі 73068,35 грн, на розрахунковий рахунок UA 518999980314090544000014230, Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 7992030, отримувач Миколаїв.ГУК/ Миколаївськ.р-н/24060300, код класифікації доходів бюджету 24060300.

2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 2662,40 грн.

3. Про час та місце судового засідання інформувати Миколаївську обласну прокуратуру.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що Миколаївською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення вимог бюджетного законодавства.

Прокурор вказує, що ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 04.05.2026 у справі № 482/1785/20 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Новоодеської районної ради залишено без розгляду. Ухвала суду набрала законної сили 12.05.2026. При цьому, за даними прокурора, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 було інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень.

Так, 17.08.2018 між замовником - Комунальною установою «Новоодеський районний центр фінансово-господарського та навчально-методичного забезпечення закладів освіти» та підрядником - фізичною особою підприємцем Павловим-Зорелицьким М.Л. було укладено Договір № 476 підряду на виконання робіт з капітального ремонту покриття подвір`я Сухоєланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Фінансування вказаних робіт здійснювалось за рахунок районного бюджету, які виділялись Новоодеською районною радою як Засновником Комунальної Установи.

Прокурор зазначає, що не виконавши в повному обсязі покладені на нього відповідно до умов договору зобов`язання, Павлов-Зорелицький М.Л. вніс до актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати завідомо неправдиві відомості щодо суми виконаних робіт, які фактично не виконував. Надалі Павлов-Зорелицький М.Л. підписав та скріпив печаткою зазначені офіційні документи, на підставі яких здійснюються видатки розпорядниками бюджетних коштів. На підставі актів виконаних робіт за виконанні роботи 23.08.2018 Комунальною Установою проведено перерахунок коштів на користь Павлова-Зорелицького М.Л. у загальному розмірі 445 858 грн.

В подальшому, за даними прокурора, висновком будівельно-технічної експертизи № 14 від 13.07.2020 було встановлено, що виконані будівельні роботи не відповідають проектно-технічній документації. Крім того, обсяги фактично виконаних робіт з будівництва не відповідають проектно-кошторисної документації, сума фактично виконаних будівельних робіт склала 372 789,65 грн.

Таким чином, за даними прокурора, Павлов-Зорелицький М.Л. неналежно виконав умови договору, що призвело до надмірного витрачання коштів бюджету на загальну суму 73068,35 грн, які мали були використані для покращення матеріальної бази навчальних закладів Новоодеського району.

Позовні вимоги мотивовані посиланням прокурора на норми 11, 14, 22, 611, 614, 626-629, 837, 875, 877, 852, 857, 858, 882, 906, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спору).

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява № 50-7035ВИХ-26 від 26.10.2026 (вх. № 16217/26 від 26.10.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

По-перше, в силу приписів ч.5 ст.162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

У відповідності до ч. 4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Водночас, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Так, прокурором у позовній заяві не вказано обставин та не надано доказів надіслання до звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 50-7035ВИХ-26 від 26.10.2026 (вх. № 16217/26 від 26.10.2026) на адресу Миколаївської районної ради Миколаївської області повідомлення про пред`явлення позовної заяви (лист за вих. № 50-6977вих-26 від 09.10.2026).

З метою усунення вказаного недоліку позивачу (прокурору) слід належним чином викласти обставини, а також зазначити та надати докази на підтвердження повідомлення позивача про звернення до суду з позовною заявою.

По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, суд зауважує, що частина з наданих до позовної заяви документів (зокрема, копія експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації № 14112 від 13.06.2018, копія договору № 476 підряду на виконання робіт від 17.08.2018, копія кошторисної документації щодо капітального ремонту покриття подвір`я Сухоєланецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 від 20.09.2018, копія акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 20.09.2018, копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 від 20.12.2018, копія акту приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 20.12.2018, копія підсумкової відомості ресурсів, копії платіжних доручень № 2642 від 21.08.2018 та № 4521 від 20.12.2018, копія висновку експерта про результати проведення будівельно-технічної експертизи від 13.07.2020 № 14) надана суду в копіях неналежної якості, які через недоліки копіювання не дозволяють суду встановити повний зміст вказаних документів.

Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України.

З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, надати суду читабельні копії вищезазначених додатків.

По-третє, відповідно ч. 7 ст. 164 ГПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Всупереч наведеним вимогам, прокурором попри зазначення у позові про стягнення грошових коштів на користь Миколаївської районної ради реквізитів розрахункового рахунку позивача, не надано документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог ч. 7 ст. 164 ГПК України.

З метою усунення вказаного недоліку прокурору слід надати суду документ, що підтверджує наявність у позивача рахунку, реквізити якого вказані в позовній заяві.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Миколаївської окружної прокуратури № 50-7035ВИХ-26 від 26.10.2026 (вх. № 16217/26 від 26.10.2026) залишити без руху.

2. Керівнику Миколаївської окружної прокуратури усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Керівнику Миколаївської окружної прокуратури, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Семенчук