Решение № 141104155, 02.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/1322/26

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Агро Дістрібюшн», Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Іванків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крато-НТ», Київська обл., Іванківський р-н., с. Соснівка

про стягнення 286464,77 грн.

встановив:

04.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Агро Дістрібюшн» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крато-НТ» про стягнення 286464,77 грн, з яких 259900,09 грн боргу, 17730,17 грн пені, 1773,02 грн 3% річних та 7061,49 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви про усунення недоліків) обґрунтовані тим, що ТОВ «Крато-НТ» не виконало зобов`язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки № 013/26 від 23.01.2026 р., укладеним між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 259900,09 грн, яку позивач просить стягнути, посилаючись на ст. 692 ЦК України. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 1773,02 грн. 3 % річних, 7061,49 грн. інфляційних втрат та на підставі п. 6.2. договору нараховано 17730,17 грн. пені.

В заяві про усунення недоліків позивачем зазначено, що після направлення ТОВ «Євро Агро Дістрібюшн» 05.05.2026 р. позовної заяви та призначення складу суду у справі № 911/1322/26 ТОВ «Крато-НТ» 07.05.2026 р. було здійснено оплату основної частини заборгованості у сумі 259900,09 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду: заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзиву на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав, хоча про розгляд справи в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Агро Дістрібюшн» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крато-НТ» (покупець) було укладено договір поставки № 013/26.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі специфікації та/або видаткових накладних, які є невід`ємними частинами даного договору.

Специфікація до договору оформляється сторонами у вигляді документа, який містить асортимент та кількість товару, ціну, а також інші умови, обумовлені в інших пунктах даного договору. Заміна затверджених чи збільшення позицій товару зазначених у специфікації відбувається шляхом складання відповідного додатка або затвердження нової її редакції (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору найменування, кількість, одиниці виміру, ціна та інші додаткові умови товару зазначаються сторонами у специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем в день фактичного надходження товару, до моменту вигрузки автотранспорту, або на умовах визначених в специфікації.

Оплата партії товару здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що зазначений в договорі (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору ціна кожної окремої партії, або партій товару визначається у специфікаціях та/або зазначається у видаткових накладних. Ціна товару може змінюватися за згодою сторін.

Згідно з п. 3.4 договору загальна ціна договору складає суму всіх цін товару, що поставлено на умовах та в порядку до даного договору та відповідних видаткових накладних.

Відповідно до п.п. 4.1. та 4.2. договору поставка товару здійснюється постачальником. Передача товару здійснюється у місце визначене у специфікації.

Пунктом 4.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання специфікацій.

Згідно з п. 4.4 договору постачання кожної партії товару повинно супроводжуватися наступними товаросупроводжувальними документами: рахунок на оплату; видаткова накладна на партію товару; товарно-транспортна накладна на партію товару.

Відповідно до п. 4.5 договору товар вважається готовим до поставки з моменту повідомлення постачальником.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту оплати товару, а ризик випадкового знищення товару з моменту його передачі. Датою поставки та приймання партії товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін (п. 4.6 договору).

Згідно з п. 9.1 договору даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2026 р., але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

10.02.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Агро Дістрібюшн» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крато-НТ» (покупець) було підписано специфікацію № 1 до договору.

Згідно з п. 2 специфікації покупець зобов`язується зробити оплату грошових коштів за товар 100 % на розрахунковий рахунок постачальника за встановленою ціною по факту отримання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору поставки № 013/26 від 23.01.2026 позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 259900,09 грн, що підтверджується видатковою накладною № 65 від 11.02.2026 на суму 259900,09 грн.

Вказана видаткова накладна підписана позивачем та відповідачем та скріплена їх печатками.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 3.1 договору оплата за товар здійснюється покупцем в день фактичного надходження товару, до моменту вигрузки автотранспорту, або на умовах визначених в специфікації.

Згідно з п. 2 специфікації покупець зобов`язується зробити оплату грошових коштів за товар 100 % на розрахунковий рахунок постачальника за встановленою ціною по факту отримання товару.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару на підставі видаткової накладної № 65 від 11.02.2026 на суму 259900,09 грн - 11.02.2026.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач не сплатив позивачу 259900,09 грн вартості товару станом на час звернення з позовом до суду.

Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати позивачу вартості поставленого товару на підставі видаткової накладної № 65 від 11.02.2026 на суму 259900,09 грн з 12.02.2026.

Звертаючись із даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 259900,09 грн.

Судом встановлено, що відповідач після звернення позивача з позовом до суду (04.05.2026 р.) сплатив позивачу 259900,09 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 07.05.2026 р. № 1035 на суму 259900,09 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було погашено заборгованість за договором, то провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 259900,09 грн боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1773,02 грн 3 % річних та 7061,49 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1773,02 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 11.02.2026 по 04.05.2026.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних є неправильним. Позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення відповідача з оплати вартості товару за видатковою накладною № 65 від 11.02.2026. Як вже зазначалось, відповідач є таким що прострочив оплату товару за вказаною видатковою накладною з 12.02.2026.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з 12.02.2026 по 04.05.2026 становить 1751,66 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 7061,49 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за загальний період з лютого 2026 року по квітень 2026 року.

Оскільки судом встановлено, що сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача, є більшою, ніж заявлена позивачем, а відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 7061,49 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути 17730,17 грн пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі прострочення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який неустойку, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Позивач просить стягнути 17730,17 грн пені, нарахованих на заборгованість відповідача за період з 11.02.2026 по 04.05.2026.

Наданий позивачем розрахунок пені є неправильним з тих самих підстав, що і розрахунок 3 % річних.

Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахованої на заборгованість за період з 12.02.2026 по 04.05.2026 становить 17516,55 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в частині позовної вимоги про стягнення 259900,09 грн боргу, в якій провадження у справі закрито, судовий збір покладається судом на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в цій частині спір також виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крато-НТ» (07264, Київська обл., Іванківський р-н, село Соснівка, вулиця Центральна, будинок 53-Б, код 41001000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Агро Дістрібюшн» (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, селище міського типу Іванків, вул.Проскури Івана, будинок 84, офіс 3, код 45229971) 1751,66 грн (тисячу сімсот п`ятдесят одну грн 66 коп) 3 % річних, 7061,49 грн (сім тисяч шістдесят одну грн 49 коп) інфляційних втрат, 17516,55 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот шістнадцять грн 55 коп) пені та 3434,76 грн (три тисячі чотириста тридцять чотири грн 76 коп) судового збору.

2. Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 259900,09 грн боргу закрити.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.11.2026.

Суддя О.О. Рябцева