Решение № 141104036, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/9720/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянув заяву

Приватного підприємства "АТІЛ-М"

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом Приватного підприємства "АТІЛ-М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОЛАР СИСТЕМ"

про стягнення 369045,27 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть та рух справи:

Приватне підприємство "АТІЛ-М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОЛАР СИСТЕМ" про стягнення 369045,27 грн, з яких: 328533,00 грн основна заборгованість, 30003,41 грн пеня, 7517,70 грн інфляційні втрати, 2991,16 грн 3% річних.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9720/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням від 13.10.2026 Господарський суд міста Києва позов задовольнив повністю, стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОЛАР СИСТЕМ" на користь Приватного підприємства "АТІЛ-М" 328533,00 грн основного боргу, 30003,41 грн пені, 7517,70 грн інфляційних втрат, 2991,16 грн 3% річних та 4428,54 грн судового збору.

19.10.2026 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства "АТІЛ-М" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 21.10.2026 Господарський суд міста Києва прийняв заяву Приватного підприємства "АТІЛ-М" про ухвалення додаткового рішення до розгляду, постановив розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, встановив відповідачу строк для надання до суду заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до 26.10.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОЛАР СИСТЕМ" у встановлений ухвалою від 21.10.2026 строк заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подало.

Позиція Приватного підприємства "АТІЛ-М".

У заяві про ухвалення додаткового рішення Приватне підприємство "АТІЛ-М" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОЛАР СИСТЕМ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивач, відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України долучив докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.

Позиція відповідача.

У строк, встановлений судом, відповідач заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надав.

Обставини, встановлені судом. Норми права, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписи ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Докази витрат на професійну правничу допомогу позивач подав 16.10.2026 (дата формування в системі "Електронний суд"), тобто у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 травня 2026 року у справі №911/969/24 наголосила на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21).

Також Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зауважила, що розподіл витрат на правову допомогу підлягає здійсненню з урахуванням як норм статті 126 ГПК України, так і загальних правил розподілу судових витрат, визначених у статті 129 ГПК України та з урахуванням заперечень позивача щодо неспівмірності таких витрат.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подав.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії:

договору про надання правової допомоги 17.07.2026;

додатку № 1 до договору про надання правової допомоги 17.07.2026;

акту № 15-10-26 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 15.10.2026 на суму 23000,00 грн.

Правову допомогу позивачу у Господарському суді міста Києва надавав адвокат Ахтимчук С.І. згідно із ордером серії ВХ №1133504 від 28.07.2026, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 17.07.2026.

Відповідно до умов договору від 17.07.2026, що укладений між Адвокатським бюро "Сергія Ахтимчука" та позивачем, бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, зазначену в п. 1.1 договору.

У додатку № 1 до договору сторони погодили вартість правничої допомоги (ставка гонорару адвоката за 1 год. роботи адвоката залежно від виду правової допомоги).

Відповідно до акту № 15-10-26 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 15.10.2026 загальна вартість послуг склала 23000,00 грн, що включає в себе вивчення матеріалів наданих клієнтом та підготовка проекту позовної заяви, в тому числі здійснення розрахунку заборгованості та штрафних санкцій.

Оцінивши докази, додані до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд вважає, що заявлена до стягнення сума є адекватною та співмірною зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правової допомоги у сумі 23000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "АТІЛ-М" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСОЛАР СИСТЕМ" (02094, м.Київ, вул.Червоноткацька, буд.42, ідентифікаційний код 40195414) на користь Приватного підприємства "АТІЛ-М" (29026, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул.Пілотська, буд.90, ідентифікаційний код 36397849) витрати на правову допомогу у сумі 23000,00 грн.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено: 02.11.2026.

Суддя С.О. Турчин