Решение № 141104033, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/7403/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія"

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави

до: 1) Державної служби геології та надр України,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія"

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів електронного аукціону, договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та спеціального дозволу на користування надрами

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть та рух справи

Керівник Коломийської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 01.09.2023 № 440 "Про затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується вставити на аукціон (електронні торги)" з продажу спеціальних дозволів на користування надрами в частині виставлення на аукціон Завальська ділянка (частина Північна, частина Південна) у Коломийському районі Івано-Франківської області;

- визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Завальська ділянка (частина Північна, частина Південна), оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20230901-30321;

- визнати недійсним договір від 05.10.2023 № 1/5-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідницько-промислова розробка корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовища) піску, гравію, піщано-галькового матеріалу Завальська ділянка (частина Північна, частина Південна), яка знаходиться у Коломийському районі Івано-Франківської області;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 07.11.2023 №5563, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Українська видобувна компанія".

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.07.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/7403/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 06.08.2026.

Рішенням від 15.10.2026 Господарський суд міста Києва у задоволенні позову керівника Коломийської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" відмовив повністю.

19.10.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.10.2026 прийняв до розгляду заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7403/26, постановив здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, встановив прокуратурі строк для надання до суду заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до 26.10.2026.

26.10.2026 прокурор подав заперечення щодо задоволення клопотання відповідачв-2 про ухвалення додаткового рішення.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія"

У заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Українська видобувна компанія" просить суд стягнути з Коломийської окружної прокуратури витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем-2 надано у матеріали справи копії: договору про надання правничої допомоги № 25/06/26-1 від 25.06.2026, додаткової угоди № 1 до договору, акту надання послуг № 14 від 16.10.2026 на суму 50000,00 грн, рахунку на оплату № 16 від 16.10.2026 на суму 50000,00 грн.

Позиція Коломийської окружної прокуратури

Заперечуючи проти задоволення заяви відповідача-2 про стягнення витрат на правову допомогу прокурор просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на таке:

- заявлені до стягнення з позивача 50000 грн є явно неспівмірним: ані із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); ані із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ані із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- представником відповідача не зазначається, які саме роботи виконані та що слугувало визначення саме такої суми грошового гонорару;

- при слуханні справи № 910/7403/26 не виникало потреби у складних арифметичних розрахунках під час підготовки заперечення на позовну заяву; не призначалась експертиза, що потребувало би додаткових обґрунтування відносно питань на розгляд такої; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час, тощо;

- Коломийська окружна прокуратура фінансується з державного бюджету, а на даний час в Україні триває воєнний стан, що зумовило обмеження видатків, оплата витрат на адвокатські послуги в даний час вимагає збільшення кошторисних призначень.

Обставини, встановлені судом. Норми права, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у цьому випадку - витрати на правову допомогу) у разі відмови в позові - на позивача.

У відзиві на позов відповідач-2 повідомив суд, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 100000,00 грн, відповідач-2 залишає за собою право надати детальний розрахунок та докази на підтвердження понесених ним витрат на пізніших етапах розгляду справи. Також відповідач-2 повідомив, що докази понесення витрат будуть подані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем-2 надано у матеріали справи копії: договору про надання правничої допомоги № 25/06/26-1 від 25.06.2026, додаткової угоди № 1 до договору, акту надання послуг № 14 від 16.10.2026 на суму 50000,00 грн, рахунку на оплату № 16 від 16.10.2026 на суму 50000,00 грн.

Правову допомогу відповідачу-2 у Господарському суді міста Києва надавала адвокат Фукс А.В. згідно із ордером серії АІ № 2239834 від 25.06.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 25/06/26-1 від 25.06.2026.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правничої допомоги № 25/06/26-1 від 25.06.2026, що укладений між Адвокатським бюро "Анни Фукс" та відповідачем-2, бюро зобов`язується надавати клієнту правничу допомогу, пов`язану з підготовкою документів та представництвом інтересів клієнта в усіх органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, у судах загальної юрисдикції та, у випадку необхідності - в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному суді, зокрема у справі № 910/7403/26, а клієнт зобов`язується приймати та оплачувати надану правничу допомогу на умовах, визначених договором.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 01.10.2026 сторони погодили, що вартість послуг по веденню справи та представництву інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва у справі № 910/7403/26 складає 50000,00 грн.

Відповідно до акту №14 від 16.10.2026 загальна вартість послуг з надання професійної правничої допомоги складає 50000,00 грн.

Тобто сторонами договору визначено гонорар у фіксованому розмірі.

У запереченнях прокурор в тому числі зазначив, що представником відповідача не зазначається, які саме роботи виконані та що слугувало визначення саме такої суми грошового гонорару.

Однак, суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

У даному випадку суд враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно із якою фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Обставини щодо реальності надання адвокатом Фукс А.В. правової допомоги відповідачу-2 підтверджуються матеріалами справи, зокрема, подання відзиву, усіх заяв та клопотань, участь в судових засіданнях у справі № 910/7403/26.

Крім того, прокурор зазначив про неспівмірність заявленої суми правничої допомоги.

Дослідивши подані відповідачем-2 докази понесення витрат на правничу допомогу, врахуючи доводи прокурора про зменшення таких витрат, суд, враховуючи критерії обґрунтованості, пропорційності, реальності, розумності, а також співмірності, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На переконання суду обґрунтованим, розумним та співмірним є розмір витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Коломийської окружної прокуратури (78200, Івано-Франківська обл., м.Коломия, бул. Л.Українки, 47, код ЄДРПОУ/Умовний код: 0353048323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" (78301 Івано-Франківська область, Коломийський район, м.Снятин, вул.Винниченка, буд.1, ідентифікаційний код 44878903) витрати на правову допомогу у сумі 40000,00 грн.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська видобувна компанія" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено: 02.11.2026.

Суддя С.О. Турчин