Постановление суда № 141103604, 29.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

29.10.2026Справа № 910/5099/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви позивача - гр. ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі № 910/5099/26

за позовом гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" вул. Тетянинська, 6, м. Київ, 03058

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Громадська організація "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" (65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. ІЦХАКА РАБІНА, АВТОСТОЯНКА № 35)

про визнання недійсними постанов та рішення

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи :

Гр. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову до подання позову, в якій просив:

- заборонити Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» вчиняти дії щодо прийняття рішень про затвердження нової редакції статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (код ЄДРПОУ: 05508766);

- заборонити Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (далі також - ГО «ВСА») вчиняти дії щодо проведення виборів керівних органів та голови Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (код ЄДРПОУ: 05508766);

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Реєстру громадських об`єднань, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відносно/щодо Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (далі - ГО «ОООВСА») (код ЄДРПОУ: 05508766) в тому числі, але не виключно, щодо затвердження нової редакції статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», внесення змін до відомостей про керівні органи та голову Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 року у справі № 910/4860/26 (суддя Мандриченко О.В.) відмовлено повністю в задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову.

В подальшому гр. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" про:

- визнання недійсною Постанови президії Центральної ради Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" № 16 від 17 грудня 2025 року "Про заходи з виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 2а-2193/09/1570 щодо відновлення діяльності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у складі Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів";

- визнання недійсним рішення засідання президії Центральної ради Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", оформленого Протоколом № 2/26 від 19.03.2026 року;

- визнання недійсною Постанови президії Центральної ради Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" № 10 "Про заходи по відновленню діяльності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у складі Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", а також стягнення витрат судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність та неправомірність вказаних постанов та рішення президії Центральної ради Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" як таких, що порушують права та законні інтереси позивача, всіх членів Громадської організації "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", а також самої громадської організації, у зв`язку з чим мають бути визнані недійсними в судовому порядку.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026 року позовну заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через систему "Електронний суд" 21.05.2026 року від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2026 року надійшла заява б/н від 21.05.2026 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5099/26, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.07.2026 року. Також вказаною ухвалою залучено за ініціативою суду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Громадську організацію "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів".

У підготовчих засіданнях 23.07.2026 року та 02.09.2026 року протокольними ухвалами оголошено перерви до 02.09.2026 року та 23.09.2026 року відповідно.

Проте, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві, призначене на 23.09.2026 року підготовче засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2026 року підготовче засідання у справі призначене на 12.11.2026 року.

Судом встановлено, що через систему «Електронний суд» 22.10.2026 року від позивача надійшла заява б/н від 21.10.2026 року про забезпечення позову, з доказами надсилання до електронних кабінетів учасників справи, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 910/5099/26 шляхом:

- заборони Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» вчиняти дії щодо прийняття рішень про затвердження нової редакції статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»;

- заборони Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» вчиняти дії щодо проведення виборів керівних органів та голови Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»;

- заборони Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» вчиняти дії щодо призначення тимчасово виконуючого обов`язків голови Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»;

- заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, Реєстру громадських об`єднань, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відносно/щодо Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (код ЄДРПОУ 05508766) в тому числі, але не виключно, щодо затвердження нової редакції статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», внесення змін до відомостей про керівні органи та голову Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному кладу суду від 22.10.2026 року заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Дослідивши подану гр. ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову у справі № 910/5099/26 та додані до неї матеріали суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частинами 10, 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з вимогами, які розглядаються у справі, що передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду або які оспорюються у справі, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Отже, вирішуючи питання забезпечення позову суд має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 року у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В свою чергу суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв`язку з предметом позовних вимог позову, який розглядається судом, та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача в разі неможливості виконання рішення суду в майбутньому та/або захисту порушених прав.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Наразі, в обґрунтування заяви про забезпечення позову гр. ОСОБА_1 посилається те, що заявник є членом Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» (діюча назва - ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»), а з 03 червня 2009 року по 10 квітня 2026 року був Головою зазначеної громадської організації.

ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (далі - ГО «ОООВСА») (код ЄДРПОУ 05508766) є неприбутковим громадським об`єднанням власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших фізичних осіб - учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки.

Постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 було прийнято рішення про затвердження Статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» у новій редакції. Зокрема, в частині зміни майна та статусу ГО «ОООВСА» як структурного підрозділу ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», відсутності необхідності узгодження змін до Статуту з ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2193/09/1570 від 25.02.2009 року позов ГО «ОООВСА» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу Головного Управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України за № 561-о/д від 20 жовтня 2008 року та зобов`язання відповідача зареєструвати нову редакцію Статуту ГО «ОООВСА», затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26 вересня 2008 року задоволений в повному обсязі.

Зазначене судове рішення виконано Головним управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України шляхом прийняття Наказу № 174-о/д від 27 березня 2009 року та проведення щодо громадської організації відповідних реєстраційних дій відносно реєстрації статуту в новій редакції.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 року скасовано, провадження у справі за позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії закрито. Роз`яснено позивачеві право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.

П`ятий апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 02.04.2026 року здійснив поворот виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 року у справі № 2а-2193/09/1570.

Зокрема, зобов`язано Головне управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України (правонаступник - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати реєстраційні дії, проведені на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 у справі № 2а-2193/09/1570 і всіх наступних реєстраційних дій щодо Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» (код ЄДРПОУ: 05508766).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань всі реєстраційні дії щодо Одеської обласної організації, внесені до реєстру за період з 2009 року до 2025 року були скасовані, що, відповідно, мало наслідком відновлення відомостей про перебування на посаді колишнього голови ОСОБА_2 , який помер у 2005 році.

Реєстраційні дії щодо Одеської обласної організації, внесені до реєстру за період з 2009 року до 2025 року були скасовані на виконання додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2026 року у справі № 2а-2193/09/1570.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.05.2026 року касаційну скаргу Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» задоволено частково, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року скасовано, справу № 2а-2193/09/1570 вирішено направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 року клопотання Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» строк на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ за № 561-о/д від 20.10.2008 про відмову в реєстрації змін до Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», які затверджені постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008.

Зобов`язано Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» про реєстрацію нової редакцію Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», затвердженого постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 та прийнято відповідне рішення. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Здійснено поворот виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 у справі № 2а-2193/09/1570.

Зобов`язано Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України скасувати реєстраційні дії, проведені на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 у справі № 2а-2193/09/1570.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.10.2026 року у справі № 2а-2193/09/1570 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Одеська обласна організація автомобілістів" на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 у справі №2а-2193/09/1570.

Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Одеська обласна організація автомобілістів" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2026 у справі №2а-2193/09/1570.

Також заявник зазначає, що 17 грудня 2025 року президією Центральної ради Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» незаконно прийнято Постанову № 16 від 17 грудня 2025 року «Про заходи з виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року у справі № 2а-2193/09/1570 щодо відновлення діяльності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у складі ГО «ВСА» (далі - Постанова № 16).

Позивач стверджує, що 19 березня 2026 року на засіданні президії Центральної ради ГО «ВСА» прийнято рішення, оформлене Протоколом № 2/26 від 19 березня 2026 року (далі - Протокол № 2/26), яким, зокрема, уповноважено на тимчасове виконання обов`язків голови ГО «ОООВСА» Ільченка Миколу Степановича. Також 19 березня 2026 року президією Центральної ради ГО «ВСА» прийнято Постанову № 10 «Про заходи по відновленню діяльності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у складі Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (далі - Постанова № 10).

Як наголошує позивач, на даний час повноваження заступника Голови ГО «ОООВСА» виконує Каневський Д.О. на підставі Наказу № 49 від 31 жовтня 2008 року.

Заявник вважає Постанову № 16, Протокол № 2/26 та Постанову № 10 незаконними, неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси Каневського Д.О., а також інших членів ГО «ОООВСА», що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом .

При цьому в поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що ГО «ВСА» продовжує вчиняти незаконні дії по відношенню до ГО «ОООВСА».

Так, 01.05.2026 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про проведення реєстраційних дій, у якій з урахуванням оскаржуваної у даному спорі постанови № 1 від 17 грудня 2025 року президії Центральної ради ГО «ВСА», на якому, зокрема, розглянуто питання щодо заходів з виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 року у справі № 2а-2193/09/1570 щодо відновлення діяльності Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів у складі ГО «ВСА», а також оскаржуваної Постанови № 10 від 19.03.2026 року, просив здійснити реєстраційні дії щодо зазначення останнього як тимчасово виконуючого обов`язки голови ГО «ОООВСА», за наслідками розгляду якої 06.05.2026 року рішенням державного реєстратора Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швець Н.В. відмовлено у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, оскільки подані документи суперечать вимогам статуту громадського формування, а також рішення щодо зміни керівника президією Центральної ради не відповідає статуту ГО «ВСА», та зазначений керівний орган не має даних повноважень.

У подальшому, як наголошує позивач, 01.10.2026 року ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи - Громадська організація «Всеукраїнська спілка автомобілістів», Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», про: 1. Визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Швець Н.В. від 06 травня 2026 року, яким відмовлено у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код 389481393357) по заяві «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (05508766). Зобов`язання Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (Код ЄДРПОУ 45862901, Адреса: 65605, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34) провести реєстраційні дії, а саме: реєстрацію ОСОБА_3 як тимчасово виконуючого обов`язки голови Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» (Код ЄДРПОУ 05508766).

Як встановлено судом за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2026 року у справі № 420/30756/26 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху.

Станом на час звернення з заявою про забезпечення позову та її розгляду судом провадження у справі № 420/30756/26 не відкрито.

Тобто, як наголошує заявник, на підставі оскаржуваних Постанови № 10 від 19 березня 2026 року, Постанови № 16 від 17 грудня 2025 року та Протоколу № 2/26 від 19 березня 2026 року, що є предметом спору у даній справі № 910/5099/26, ГО «ВСА» продовжує вживати незаконні дії по відношенню до ГО «ОООВСА», незаконно втручається у її діяльність та порушує права як ОСОБА_1 , який є членом та заступником Голови ГО «ОООВСА», так і інших членів і самої Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного заявник наголошує на наявності обставин, які доводять, що з метою уникнення порушення в майбутньому своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а також забезпечення можливості реального виконання судового рішення у справі № 910/5099/26 та уникнення будь-яких труднощів у процесі його виконання в разі задоволення позову, існує потреба застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони ГО «ВСА» вчиняти дії щодо прийняття рішень про затвердження нової редакції статуту ГО «ОООВСА», проведення виборів керівних органів та голови ГО «ОООВСА» та заборони державним реєстраторам будь-яких органів вносити відомості та/або зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Реєстру громадських об`єднань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо затвердження нової редакції статуту ГО «ОООВСА», внесення змін до відомостей про керівні органи та голову ГО «ОООВСА».

Інших доводів та будь - яких підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/5099/26 позивачем в поданій суду заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено.

Суд наголошує, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.12.2021 року у справі № 910/10598/21, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Оцінюючи викладені в заяві про забезпечення позову доводи заявника та зміст позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду судом взято до уваги, що предметом даного спору є вимоги немайнового характеру про визнання недійсними постанов та рішення президії Центральної ради Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", які створили негативні наслідки для позивача, отже, в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22, постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 07.09.2020 року у справі №904/1766/20, від 26.08.2020 року у справі №907/73/19, від 24.06.2020 року у справі №902/1051/19.

Отже, суд має дослідити, чи може відсутність вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову до подання позову суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

При цьому, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13 січня 2011 року у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Як зазначалось судом вище, позовні вимоги позивача у даному спорі ґрунтуються на доводах про протиправність оскаржуваних Постанови № 10 від 19 березня 2026 року, Постанови № 16 від 17 грудня 2025 року та Протоколу № 2/26 від 19 березня 2026 року Постанови президії Центральної ради Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів", згідно з якими Ільченка М.С. уповноважено на тимчасове виконання обов`язків голови ГО «ОООВСА», внесення змін до відомостей про керівні органи до ЄДРПОУ.

Разом з тим, як уже неодноразово відзначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Суд зазначає, що постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд повинен чітко визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також окреслити коло осіб, яким заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність (постанова Верховного Суду від 15.01.2026 року у справі № 916/3668/25).

Тобто, під час вирішення питання про забезпечення позову судом має бути враховано наявність касаційного перегляду адміністративної справи №2а-2193/09/1570, в межах якої вирішується питання про правомірність наказу за № 561-о/д від 20.10.2008 про відмову в реєстрації змін до Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», які затверджені постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 року, наявність підстав для реєстрації нової редакції Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008 року, а також фактичних дій Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" щодо призначення керівника ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та наявності даного спору, який на даний час розглядається Господарським судом міста Києва.

Позивач наголошує, що існує ризик вчинення недобросовісних дій з боку відповідача, зокрема, щодо призначення тимчасово виконуючого обов`язки голови ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та внесення відповідних реєстраційних змін.

Надаючи оцінку прохальній частині заяви про забезпечення позову суд зазначає, що відповідно до статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Суд звертає увагу, що вимога про заборону Громадській організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» вчиняти дії щодо прийняття рішень про затвердження нової редакції статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» виходить за межі предмету даного спору, оскільки в оскаржуваних постановах та рішенні йшлося виключно про уповноваження ОСОБА_3 на тимчасове виконання обов`язків керівника ГО «ОООВСА» та внесення відповідних реєстраційних змін, без вирішення питання про затвердження нової редакції статуту ГО «ОООВСА», що унеможливлює забезпечення заяви ОСОБА_1 у відповідній частині.

Окрім цього, не допускається забезпечення позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приймати нову редакцію Статуту, оскільки останній регулює не тільки питання керівних органів ГО та майна, а також всі решту питань функціонування ГО «ОООВСА», фактично заборонивши прийняття рішень про затвердження Статуту в цілому, без визначення конкретних його положень, які прямо стосуються предмета спору у силу положень частини п`ятої статті 137 ГПК України.

Відтак, на переконання суду, за умови невизначення конкретного змісту положень Статуту ГО «ОООВСА», які прямо стосуються предмета спору, що додатково свідчить про відсутність взаємозв`язку заявлених заходів забезпечення позову та позовної заяви, заявником недоведено обґрунтованість того, що забезпечення позову у даній справі у спосіб, зазначений ним в поданій заяві, сприятиме виконанню завдань інституту забезпечення позову як елементу права на судовий захист, спрямованого на недопущення незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

В свою чергу подана заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить будь-яких доказів того, що третіми особами вчиняються дії або існує загроза щодо вчинення ними дій пов`язаних з прийняттям рішень про затвердження нової редакції Статуту Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», проведенням виборів керівних органів та голови Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», зокрема, шляхом оприлюднення оголошення про скликання зборів учасників, визначення відповідного порядку денного, окрім посилання на обставини прагнення ОСОБА_3 в травні 2026 року вчинити дії щодо внесення до ЄДРПОУ даних про нього як виконуючого обов`язку голови ГО «ОООВСА», та в подальшому, оскарження відмови держреєстратора в такій реєстрації в судовому порядку, що спростовує наведені в заяві твердження позивача.

В той же час, обґрунтованість відмови державного реєстратора Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в державній реєстрації в ЄДРПОУ реєстраційних дій щодо реєстрації ОСОБА_3 як виконуючого обов`язки голови ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», з огляду на предмет спору у справі № 910/5099/2 не входить до предмету доказування та оцінки в даному спорі, а отже за відсутності відповідного судового рішення не може бути покладена позивачем в обгрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/5099/26.

Окрім цього, судом констатується, що заявником жодним чином не обґрунтовано, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

Наразі, у випадку задоволення позовних вимог у даній справі № 910/509/26 таке рішення суду зумовить скасування можливих протиправних реєстраційних дій, що спростовує твердження позивача про ускладнення чи взагалі неможливість виконати рішення суду у даній справі або створить нові судові процеси.

Відтак, за результатами аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову суд зазначає, що вказані в останній обставини за умови відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних безумовних підстав, окрім звернення відповідача до держреєстратора для реєстрації змін щодо виконуючого обов`язки керівника ГО «ОООВСА», дії якого наразі оскаржуються в межах адміністративної справи, не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків щодо застосування заходів забезпечення даного позову, позаяк подана позивачем заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до тверджень про можливе порушення прав позивача, а також інших осіб, та вчинення відповідачем дій, які мають бути предметом можливого судового розгляду в межах справи № 420/30756/26.

Як зазначено в постанові Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі № 902/1051/19, згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Відповідно до ч. 10 ст. 13 Закону Державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо, зокрема, заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії, крім випадків, встановлених законом».

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 року у справі № 916/3479/19.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2024 року у справі № 910/8594/24 визначено, що «заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, що передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Проте, в частині заявлених до вжиття заходів забезпечення шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав вчиняти будь-які реєстраційні дії у ЄДР щодо ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», зокрема, щодо внесення змін до відомостей про керівні органи та голову Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу суд зазначає, що останні є похідними від вимог про вжиття заходів забезпечення шляхом заборони ГО «ВСА» вчиняти дії щодо прийняття рішень про затвердження нової редакції статуту ГО «ОООВСА», проведення виборів керівних органів та голови ГО «ОООВСА, у зв`язку з чим також задоволенню не підлягають.

Окремо судом також враховано, що в поданій заяві про забезпечення позову позивач окрім посилання на практику вирішення судами спорів про забезпечення позову шляхом заборони вносити зміни до реєстраційних даних ГО «ОООВСА», заявником не наведено нормативно - правового обґрунтування та посилання на релевантну останню практику Верховного Суду щодо можливості вжиття в даному спорі таких заходів забезпечення як заборона ГО вчиняти дії щодо прийняття рішень про затвердження Статуту, проведення виборів керівника органів та голови, а також призначення тимчасово виконуючого обов`язків голови ГО «ОООВСА».

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких останній звернувся в межах даної справи.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Додатково суд зазначає, що позивач не позбавлений права на повторне звернення з заявою про забезпечення позову у даному спорі за наявності належних правових підстав та обґрунтування, з урахуванням визначених у даній ухвалі судом правових позицій та висновків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/5099/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон