Решение № 141103535, 02.11.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1036/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації "ДІМАКС", вул.Промислова, буд. 1, м. Київ, 01013

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика квартир", вул. Симона Петлюри, буд. 2 а, м. Івано-Франківськ, 76005

про стягнення заборгованості у розмірі 65486,40 грн,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації "ДІМАКС" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика квартир" про стягнення заборгованості у розмірі 65486,40 грн, з яких: 55049,32 грн - основного боргу, 4350,45 грн - пені, 2894,26 грн - 20% річних, 439,90 грн - інфляційних втрат, 2752,47 грн - штрафу у розмірі 5 %.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору № ДМ 51/07/25 від 01 липня 2025 року, не здійснив оплату за отриманий від позивача товар, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 55049,32 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 4350,45 грн - пені, 2894,26 грн - 20% річних, 439,90 грн - інфляційних втрат, 2752,47 грн - штрафу у розмірі 5 %.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

01 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр комплектації «ДІМАКС» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фабрика квартир» (як покупцем) укладено договір поставки № ДМ 51/07/25.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар (будівельні матеріали), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору, загальні асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних або у погоджених сторонами специфікаціях, які підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками сторін та становлять невід`ємну частину цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору, покупець оплачує поставлений товар (або партію товару) на умовах попередньої оплати або з відстроченням платежу протягом 21 календарних днів з дати поставки товару (датою поставки є дата, вказана в підписаних сторонами видаткових накладних). При здійснені платежу покупець у платіжному документі повинен посилатися на номер рахунку-фактури та номер договору, на підставі якого здійснюється платіж.

За п. 5.1 договору, товар постачається покупцю окремими партіями на підставі рахунку-фактури, згідно замовлення покупця.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що покупець, який прострочив виконання грошових зобов`язання згідно з цим договором, повинен на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов`язань, від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми). У разі якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання згідно з цим договором більше, ніж на 15 календарних днів, покупець додаткового сплачує постачальнику штрафу розмірі 5% від суми відповідного невиконаного грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 6.10 договору, в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання інших грошових зобов`язань передбачених умовами цього договору, покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 20% (двадцять відсотків) річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим статті 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір діє до « 31» грудня 2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

За п. 10.1. договору, сторони дійшли взаємної згоди здійснювати документообіг у електронному вигляді та здійснювати обмін первинними бухгалтерським документами (видаткові накладні, накладні на повернення товару) у вигляді електронних документів із накладенням на них електронного цифрового підпису (надалі - ЕЦП) засобом телекомунікаційного зв`язку М.Е.Doc, «ВЧАСНО».

Відповідно до п. 10.2. договору, сторони дійшли взаємної згоди та вирішили здійснювати оформлення первинних бухгалтерських документів у електронному вигляді як електронних документів у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар (будівельні матеріали), загальною вартістю 55049,32 грн, згідно підписаних сторонами видаткових накладних (прийнятих контрагентом (відповідачем) в електронній формі: № 00000263 від 02.04.2026; № 00000277 від 06.04.2026; № 00000280 від 07.04.2026; № 00000299 від 10.04.2026 на суму 11795,00 грн; № 00000307 від 14.04.2026; № 00000308 від 14.04.2026.

В порушення умов договору відповідач оплату вартості поставленого товару не здійснив. Внаслідок вказаного у відповідача утворився борг в сумі 55049,32 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення. Висновки суду.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідачем доказів оплати боргу чи будь-яких заперечень щодо наявності боргу суду не надано.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати за отриманий товар в сумі 55049,32 грн підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 6.3 договору покупець, який прострочив виконання грошових зобов`язання згідно з цим договором, повинен на вимогу постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період невиконання зобов`язань, від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (тобто за кожен день неперерахування цієї суми). У разі якщо покупець прострочив виконання грошового зобов`язання згідно з цим договором більше, ніж на 15 календарних днів, покупець додаткового сплачує постачальнику штрафу розмірі 5% від суми відповідного невиконаного грошового зобов`язання.

На підставі вказаного пункту договору позивачем здійснено нарахування 4350,45 грн пені та 2752,47 грн штрафу у розмірі 5 %.

Судом здійснено перевірку розрахунків позивача та встановлено його відповідність вимогам законодавства, отже позовні вимоги про стягнення 4350,45 грн пені та 2752,47 грн штрафу у розмірі 5 % є обґрунтованими.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згідно умов договору (п. 6.1 договору), сторонами передбачено інший розмір відсотків річних 20%.

Враховуючи те, що відповідачем не виконані умови договору щодо оплати вартості отриманого товару, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 20% річних від простроченої суми.

Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та 20% річних, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відтак 2894,26 грн 20% річних та 439,90 грн інфляційних втрат підлягають стягненню.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду з даним позовом в електронній формі, однак, сплатив судовий збір в розмірі 3328 грн, без врахування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні до суду позову в електронній формі, з застосуванням коефіцієнту 0,8.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації "ДІМАКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика квартир" про стягнення 65486,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика квартир", вул.Симона Петлюри, буд. 2 а, м. Івано-Франківськ, 76005 (ідентифікаційний код 44981368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації "ДІМАКС", вул. Промислова, буд. 1, м. Київ, 01013 (ідентифікаційний код 45394655) 55049 (п`ятдесят п`ять тисяч сорок дев`ять) грн 32 коп. - основного боргу, 4350 (чотири тисячі триста п`ятдесят) грн 45 коп. - пені, 2894 (дві тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн 26 коп. - 20% річних, 439 (чотириста тридцять дев`ять) грн 90 коп. - інфляційних втрат, 2752 (дві тисячі сімсот п`ятдесят дві) грн 47 коп. - штрафу у розмірі 5%, 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 02.11.2026.

Суддя Неверовська Л.М.