Решение № 141103499, 02.11.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/97/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 Справа № 908/2092/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи №908/2092/26

за позовом Комунального некомерційного підприємства Новоархангельська багатопрофільна лікарня Новоархангельської селищної ради (26106, Кіровоградська область, с. Торговиця, вул. І. Сірка, буд. 15, ідентифікаційний код 01995226)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАМ ФІНАНС (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет № 8, ідентифікаційний код 40308189)

про стягнення 31432,80 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне некомерційне підприємство Новоархангельська багатопрофільна лікарня Новоархангельської селищної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАМ ФІНАНС про стягнення суми боргу в розмірі 31432,80 грн. за неотриманий товар згідно договорів №396 від 16.04.2024 та №254 від 22.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення укладених сторонами договорів відповідач не передав позивачу попередньо оплачений ним товар, саме: за договором №396 від 16.04.2024 15 літрів бензину на суму 780,00 грн., за договором №254 від 22.11.2024 620 літрів дизельного палива на суму 30652,80 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 509, 510, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2092/26, присвоєно справі номер провадження 33/97/26, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 02.10.2026.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 02.09.2026 після 17-ї год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

За приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи викладене, копія ухвали вважається врученою сторонам 03.09.2026.

Відповідач не надав відзиву на позов, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв`язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (постачальник, відповідач) та Комунальним некомерційним підприємством Новоархангельська багатопрофільна лікарня Новоархангельської селищної ради (покупець, позивач) було укладено договір поставки № 396 (далі договір №396), відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 3.2 якого постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товар (бензин А-92, А-95 А-95 Energy, дизпаливо, газ) на загальну суму 75400,00 грн., а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар. Договір укладено до 31.12.2024 (п. 10.2 договору № 396).

Платіжною інструкцією від 16.04.2024 № 269 позивач оплатив на користь відповідача суму 75400,00 грн. за придбання паливно-мастильних матеріалів.

За видатковою накладною від 01.05.2024 № 0008/0000508 та специфікації №0008/0000508-с до неї відповідач передав позивачу у скретч-картках бензин А-95 в кількості 550 літрів за ціною 52,00 грн. з ПДВ за 1 літр на загальну суму 28600,00 грн. з ПДВ та дизпаливо в кількості 900 літрів за ціною 52,00 грн. з ПДВ за 1 літр на загальну суму 46800,00 грн. з ПДВ, загалом на суму 75400,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.1 договору №396 передбачено, що строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Згідно з п. 5.2.1 договору №396 передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки.

Також сторонами укладено договір №254 від 22.11.2024 (далі договір №254) з аналогічними умовами на поставку дизельного палива в кількості 1000 літрів на суму 49440,00 грн. з ПДВ (п. п. 1.1, 1.3, 3.2 договору №254). Строк поставки товарів та строк дії цього договору встановлено до 31.12.2024 (п. п. 5.1, 10.1 договору №254).

Платіжною інструкцією від 22.11.2024 № 860 позивач оплатив на користь відповідача суму 49440,00 грн. за придбання паливно-мастильних матеріалів.

На виконання договору №254 за видатковою накладною №0008/0002329 від 22.11.2024 та специфікації до неї №0008/0002329-с відповідач передав позивачу у скретч-картках дизпаливо в кількості 1000 літрів за ціною 49,44 грн. з ПДВ на загальну суму 49440,00 грн. з ПДВ.

Як вказує позивач, позивач не зміг отримати на АЗС у повному обсязі оплачений товар, оскілки заправки не працюють, пальне відсутнє.

Зокрема, за договором №396 не отримано 15 літрів бензину за ціною 52,00 грн. з ПДВ на загальну суму 780,00 грн.

За договором №254 від 22.11.2024 не отримано 620 літрів дизпалива за ціною 49,44 грн. з ПДВ на загальну суму 30652,80 грн.

26.07.2026 позивач надіслав відповідачу вимогу вих. №692 від 22.07.2026 щодо повернення суми попередньої оплати за договорами №396 та №254 в загальному розмірі 31432,80 грн.

Відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 31432,80 грн. за неотриманий товар згідно договорів №396 від 16.04.2024 та №254 від 22.11.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договорами поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.5 договору №396 та п. 1.6 договору №№254 відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картками) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно із п. 3 даної Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Таким чином, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне (товар) на АЗС.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз. 2 п. 3 Правил).

Згідно п. 9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Таким чином, позивач, оплативши повну вартість товару, набув право на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних карток на автозаправних станціях відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки АЗС постачальника припинили свою роботу, позивач не використав оплачені скретч-картки на отримання товару. На підтвердження цього позивач надав до матеріалів справи копії невикористаних скретч-карток:

на отримання дизпалива - 22 штуку номіналом 20 літрів (загалом 440 літрів) та 6 штук номіналом 30 літрів (загалом 180 літрів) за ціною 49,44 грн. з ПДВ за 1 літр загальною вартістю 30652,80 грн.;

на отримання 15 літрів бензину за ціною 52,00 грн. з ПДВ за 1 літр на загальну суму 780,00 грн.

Таким чином, загальна вартість оплаченого позивачем, однак не поставленого відповідачем товару, складає 31432,80 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач надав докази оплати на користь відповідача грошових коштів (передоплати) на отримання товару (бензину А-95 та дизпалива у скретч-картках) на загальну суму 31432,80 грн. та докази звернення до відповідача з вимогою щодо повернення коштів у зв`язку з невиконанням договору поставки з боку відповідача.

Відповідач не надав доказів відвантаження позивачу попередньо оплаченого товару на суму 31432,80 грн. або доказів повернення коштів передоплати. Заперечень проти позову відповідач також не надав.

Враховуючи викладене, суд ухвалив задовольнити позов, стягнути з відповідача на користь позивача суму передоплати в розмірі 31432,80 грн.

Згідно з п. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 31432,80 грн. та подана в 2026 році в паперовому вигляді.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3 328,00 грн.

Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 31432,80 грн. складає 3 328,00 грн. (мінімальна ставка).

За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 3 328,00 грн. платіжною інструкцією №564 від 24.07.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 3 328,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (69096, м.Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11-А, кабінет № 8, ідентифікаційний код 40308189) на користь Комунального некомерційного підприємства Новоархангельська багатопрофільна лікарня Новоархангельської селищної ради (26106, Кіровоградська область, с. Торговиця, вул. І. Сірка, буд. 15, ідентифікаційний код 01995226) суму передоплати в розмірі 31 432,80 грн. (тридцять одна тисячі чотириста тридцять дві грн. 80 коп.) за неотриманий товар згідно договорів №396 від 16.04.2024 та №254 від 22.11.2024, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328,00 грн. (три тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 02.11.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко