Решение № 141103443, 22.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/90/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Справа № 908/1547/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., за участю секретаря судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1547/26

за позовом: Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032 )

до відповідача: Акціонерного товариства ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (вул. Сталеварів, буд 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 28 388 176 грн 42 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Сінявська Г.В., на підставі довіреності № 01/01-8 від 01.01.2026 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Кучерява В.Ф., адвокат, посвідчення № ЗП 002273 від 16.07.2019, довіреність № 522 від 09.12.2025

СУТЬ СПОРУ:

24.06.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд) надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО про стягнення з Акціонерного товариства ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії у розмірі 45 111 706,39 грн та 3% річних у розмірі 124 445,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.01.2024 між АТ "ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" (далі Відповідач, Користувач) та НЕК «Укренерго» було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії за №0503-02041- ПП. На виконання умов договору, протягом серпня-вересня 2025 року, позивачем надано, а відповідачем отримано послугу на загальну суму 28 192 475,26 грн, що підтверджується актами приймання-передачі за надані Послуги від 31.08.2025 № ПРА-0012175 та від 30.09.2025 № ПРА-0012807 (акти додано в додатках до позову). З урахуванням сальдування сум за неоплаченими Відповідачем актами наданих послуг та актом коригування, сума заборгованості Відповідача за фактичний обсяг отриманих послуг, складає 45 111 706,39 грн. Зазначена заборгованість виникла по наступним періодам: Грудень 2025 року - 14 839,03 грн. Лютий 2026 року - 22 031 241,70 грн. Березень 2026 року - 23 065 625,66 грн. За невиконання боржником грошового зобов`язання та утворення боргу 45 111 706,39 грн. Позивачем нараховано Відповідачу 3% річних у розмірі 124 445,21 грн.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу від 24.06.2026 справу передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 24.06.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1547/26, присвоєний номер 34/90/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 15.07.2026 о 12 год. 50 хв.

В судовому засіданні 15.07.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1547/26. Суд оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

06.07.2026 від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу.

06.07.2026 дані ОСОБА_1 внесені до відомостей про учасника справи для доступу до справи № 908/1547/26 в електронному кабінеті.

15.07.2026 представником відповідача через підсистему Електронний суд подано відзив. в якому зазначено, що позивачем у позовній заяві не вказані підстави (обґрунтоване рішення ОСП, рішення суду, що набрало законної сили) для здійснення такого коригування, як цього вимагає, зокрема, п.1.3 додатку 10 до Правил ринку. Таким чином, відсутні правові підстав для здійснення повторних позапланових коригувань. У зв`язку з чим можна дійти до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявність права для такого коригування, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. Відповідач вважає, що санкції за ст.625 ЦК України 3 % річних, в цілому також не підлягають стягненню виходячи, зокрема з наступного. АТ «Запоріжжяобленерго» на значній території обмежено у виконанні зобов`язання при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії в частині контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах. На значний території відсутній доступ до розрахункових засобів обліку (відсутність засобів зв`язку) та не надходять відомості споживачів про обсяг спожитої ними електричної енергії. Станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 у АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» наявні ознаки критичної неплатоспроможності (що підтверджується висновком ДП «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації України № 003-СНЮ/24 від 17.01.2025 року). За 2022 рік АТ «Запоріжжяобленерго» отримало збитки у розмірі 204,75 млн. грн., за 2023 рік отримало збитки у розмірі 809 млн., за 2024 року отримало збитки у розмірі 580 млн. Відповідно до річних Звітів про фінансовий стан (Звіт про сукупний дохід) (ф.2), показник прибутку (чистого фінансового результату) АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» значно зменшився з 272 672 тис.грн. у 2021 році до 1 187 тис.грн. у 2023 році , отже зменшено на 99%. За період 2021 2023 обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) зменшився на 42%, головним чином за рахунок основного виду діяльності розподілення електроенергії. За період 2022-2024 рік середньооблікова кількість штатних працівників зменшилася на 2462 осіб (з 4834 осіб до 2372 осіб), що становить 51%. Вищенаведене підтверджує наявність у АТ «Запоріжжяобленерго» ознак критичної неплатоспроможності. Рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії критично не відповідає фактичним витратам АТ «Запоріжжяобленерго» при здійсненні ліцензійної діяльності з розподілу електричної енергії. У АТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства.АТ Запоріжжяобленерго не має змоги провести оплату вкрай необхідного обладнання та матеріалів для відновлення електричних мереж, об`єктів енергетичної інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій на території Запорізькій області, розпочатих військовою агресією - це призвело до неможливості сплати сум нарахувань за Договором на підконтрольній території Запорізької області. Надзвичайно важливе значення для ремонту та відновлення функціональності пошкодженої енергетичної інфраструктури мали та мають власні резерви запчастин і обладнання українських енергетичних компаній, а також наявність навчених аварійних бригад, які негайно приступали до ремонтів, часто під обстрілами. Саме ці резерви забезпечують швидкість відновлення після ракетно-дронових атак росіян. Для забезпечення товариства вищезазначеними засобами, необхідні обігові кошти, в свою чергу, у разі стягнення фінансових санкцій в повному обсязі товариство ще в більшій мірі буде обмежене у засобах для ремонту та відновлення функціональності пошкодженої енергетичної інфраструктури. Керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, є підстави вважати вказані вище обставини виключними та такими, що дозволяються дійти висновку про обґрунтованість заперечень про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача сум 3% річних визначених у позові.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заявила усне клопотання про продовження строку на подання відзиву, посилаючись на неможливість подання відзиву у строк, просила суд продовжити відповідний процесуальний строк та прийняти відзив до розгляду.

Представник позивача не заперечувала проти продовження строку відповідачу.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання та продовження відповідачу процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву до 15.07.2026 включно.

При цьому, судом встановлено строк позивачу десяти днів з дня судового засідання для подачі відповіді на відзив, відповідачу десяти днів з дня отримання відповіді на відзив для подачі заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від № 908/1547/26 відкладено підготовче засідання по справі на 24.08.2026 о 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 24.08.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1547/26. Суд оголосив склад суду.

04.08.2026 від предстаника позивача надійшла відповідь на відзив та заява про продовження строку для подачі відповіді на відзив.

У підготовчому засіданні представник позивача просила продовжити строк для подачі відповідь на відзив, прийняті відповідь на відзив до розгляду.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про продовження строку для подачі відповідь на відзив з причин наведених заяві, продовжити строк для подачі відповіді на відзив до 04.08.2026, прийняти відповідь на відзив до розгляду, долучити до матеріалів справи.

14.08.2026 від представника відповідача через підсистему Електронний суд надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом до розгляду.

24.08.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення нарахувань 3% та врахування здійсненої оплати.

У підготовчому засіданні представник позивача повідомила, що на час судового засідання не ознайомлена із заявою відповідача.

Ухвалою суду від 24.08.2026 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 09.09.2026 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 09.09.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1547/26. Суд оголосив склад суду.

06.07.2026 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог.

09.09.2026 від представника відповідача надійшли пояснення на заперечення позивача на клопотання відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог.

В підготовчому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору та по суті поданих заяв та клопотань.

Ухвалою суду від 09.09.2026 відкладено підготовче засідання по справі на 22.09.2026 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 22.09.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1547/26. Суд оголосив склад суду.

21.09.2026 від представників сторін надійшли письмові пояснення, які прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті спору.

Згідно з п. 15 ч. 2 ст. 182 ГПК України суд встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Суд зазначив, що з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, буде здійснюватися в хронологічному порядку (в порядку їх надходження та долучення до матеріалів справи), закрив підготовче провадження, справу призначив до розгляду по суті на 12.10.2026.

07.10.26 та 12.10.26 представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в яких заявлено клопотання про закриття провадження у справі частині 33856080,73 грн та зменшення 3% річних на 73%.

12.10.26 представником позивача подано додаткові пояснення із запереченнями на заяви позивача від 07.010.26 та 12.10.26, які прийняті судом до розгляду в порядку ст. 207 ГПК України.

У судовому засіданні 12.10.2026 здійснювалась фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

У зв`язку із заявленням відповідачем про часткові оплати для підтвердження отриманих сум позивачем в судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.26 та запропоновано позивачеві надання пояснення щодо отриманих сум часткових оплат.

22.10.26 позивачем надано пояснення із зіставленням коштів для роз`яснення порядку зарахування коштів за платіжною інструкцією № 9029 від 09.10.26.

В судовому засіданні 22.10.2026 здійснювалась фіксація судового процесу.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1547/26 по суті.

22.10.26 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі НЕК «Укренерго») є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство». Засновником і єдиним акціонером НЕК «Укренерго» є держава в особі Міністерства енергетики України (п. 6.1 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218).

НЕК «Укренерго» (Позивач) виконує функції оператора системи передачі (ОСП) юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31, 33, п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.07.2014 № 1012 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП «НЕК «Укренерго», від 17.12.2021 № 2624 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго»; п. 2.1, 2.2 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218).

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу (далі ЦК) України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Наказом НЕК «Укренерго» від 03.10.2023 № 549 було затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, в п. 1 якого визначено, що умови договору набувають чинності з 01.01.2024.

01.01.2024 між АТ «ЗАПРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Користувач) та НЕК «Укренерго» (ОСП) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії за №0503-02041- ПП (далі Договір).

Пунктами 1.1, 1.2 Договору визначено, що цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з передачі електричної енергії.

Згідно із п. 2.1 Договору ОСП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга), а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду (календарного місяця) згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань за договором, відповідач зобов`язаний, окрім суми основного боргу сплатити НЕК «Укренерго» 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 45 111 706,39 грн та 3% річних у розмірі 124 445,31 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону оператор системи передачі надає послуги, зокрема, з передачі електричної енергії учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії затверджується Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Регулятором на ринку електричної енергії є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), правовий статус якої визначений у ст. 1, 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Кодекс системи передачі затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018, зі змінами (далі Кодекс СП).

Згідно із абз. 14 п. 5.3 Кодексу СП, між ОСП та Користувачем, який є (або планує стати) учасником ринку електричної енергії, укладається один Договір про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до цього Кодексу, сукупно за всіма видами діяльності цього Користувача на ринку електричної енергії. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 6 до Кодексу СП (п. 5.5 Кодексу СП).

Як вже було зазначено, між Позивачем і Відповідачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії з датою акцептування 01.01.2024 та ідентифікатором №0503-02041- ПП.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6.2 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду (календарного місяця) згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Надалі згідно з п. 6.4 Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги після коригування обсягів та вартості Послуг Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або Акт приймання передачі Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання передачі Послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі Послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі Послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

Отже, укладений між сторонами договір передбачає регулярні щомісячні платежі (планові оплати та оплата за фактично надані послуги).

Пунктом 3.1. Договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді.

Виходячи з наведених вище умов договору, Позивачем протягом лютого 2026 року березня 2026 року надавалася послуга Відповідачу з передачі електричної енергії.

Зокрема, за зазначений період Сторонами були підписані наступні Акти приймання передачі послуг:

1) Акт приймання-передачі послуги № ПРА-0016259 за лютий 2026 року від 28 лютого 2026 року на суму 22 031 241,70 грн з ПДВ. Акт підписано з боку Відповідача без зауважень та ініціювання суперечки. Зобов`язання оплати Відповідача за цим актом з урахуванням п. 6.4. Договору - до 15.03.2026.

2) Акт приймання-передачі послуги № ПРА-0017020 за березень 2026 року від 31 березня 2026 року на суму 23 065 625,66 грн з ПДВ. Акт підписано з боку Відповідача без зауважень та ініціювання суперечки. Зобов`язання оплати Відповідача за цим актом з урахуванням п. 6.4. Договору - до 15.04.2026.

Також, відповідно до умов Договору та Правил ринку, згідно оновлених даних комерційного обліку, Позивачем здійснено врегулювання, оформлено та направлено Відповідачу Акт коригування за попередні розрахункові періоди, які сальдуються при здійсненні поточних розрахунків, а саме: Акт коригування від 06 березня 2026 року № ПРА_К-0013987 до Акту приймання-передачі Послуги № ПРА-0014799 від 31.12.2025 за яким суму за грудень 2025 року збільшено на 14 839,03 грн. Акт підписано з боку Відповідача без зауважень та ініціювання суперечки. Зобов`язання оплати Відповідача за цим актом з урахуванням п. 6.4. Договору - до 15.04.2026.

Таким чином, з урахуванням сальдування сум за неоплаченими Відповідачем актами наданих послуг та актом коригування, сума заборгованості Відповідача за фактичний обсяг отриманих послуг, складає 45 111 706,39 грн. Зазначена заборгованість виникла по наступним періодам: грудень 2025 року - 14 839,03 грн, лютий 2026 року - 22 031 241,70 грн, березень 2026 року - 23 065 625,66 грн.

Зазначені Акти-коригування Відповідачем не оплачені, у зв`язку з чим вказані суми по актам заявлені Позивачем до стягнення. Акти приймання-передачі послуги, як і Акти коригування до Актів приймання передачі послуги, створені в електронній формі (у вигляді файлів формату pdf) і підписані електронними підписами (файли формату pdf). Рахунки та акти доставлялись Відповідачу через систему електронного документообігу.

Таким чином, структура договору передбачає два взаємопов`язані етапи виконання грошового зобов`язання: поетапні платежі планової вартості протягом відповідного розрахункового періоду та подальший остаточний розрахунок за фактично надану послугу із можливістю її коригування відповідно до уточнених даних комерційного обліку.

Саме цей зміст договору має принципове значення для оцінки доводів АТ Запоріжжяобленерго про те, що правові наслідки, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не могли настати до остаточного визначення фактичного обсягу послуги.

Актуальний підхід Верховного Суду до такого питання викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.05.2026 у справі № 918/604/25.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2026 року по справі № 918/604/25 зазначено:

« 4.7. Як установили суди попередніх інстанцій у пункті 5.1 договору сторони передбачили, що для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передач (далі - KCП) на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.

Тобто використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором.

Водночас, як уже зазначалося, порядок оплати планових обсягів послуг сторони передбачили у пункті 6.2 договору, відповідно до якого користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

У свою чергу фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4 договору).

Звідси плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів із моменту отримання акта приймання-передачі послуги.

4.8. Таким чином, при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць (подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, на яку на обґрунтування підстави, визначеної у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилається скаржник у касаційній скарзі).

4.9. Оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 (на яку посилався скаржник у касаційній скарзі) та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 04.07.2023 у справі № 910/10061/22, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21, від 10.04.2024 у справі № 913/211/23.

4.10. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій вказаних положень законодавства та умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а також наведених правових висновків Верховного Суду не врахували та дійшли передчасних висновків про часткову відмову у задоволенні позову».

Верховний Суд касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнив частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 17.11.2025 у справі № 918/604/25 в частині відмови у позові Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" 3% річних у сумі 119 649,59 грн скасував і в цій частині справу передав на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Аналогічно справі № 918/604/25 у цій справі сторони також у пунктах 6.2, 6.4 договору передбачили, що для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. При розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць.

Верховний Суд дійшов висновку, що плановий та фактичний обсяги послуги використовуються одночасно, є взаємопов`язаними та не замінюють один одного, тому у Користувача немає права обирати, оплачувати лише плановий чи лише фактичний обсяг. Невиконання як обов`язку з поетапної оплати планового обсягу, так і обов`язку з оплати фактичного обсягу є порушенням грошового зобов`язання, яке тягне передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України правові наслідки.

У справі № 914/2625/23 ОП КГС ВС встановила, що укладений між НЕК Укренерго та ПрАТ Львівобленерго договір хоча й передбачав часткову попередню оплату, однак конкретні його умови визначали таку оплату у відсотковому співвідношенні від вартості наданої послуги, тоді як оплати саме планових обсягів цим договором передбачено не було. Саме тому Об`єднана палата зазначила, що в тій справі необхідно виходити з вартості фактично наданої послуги, а не планових обсягів.

При цьому ОП КГС ВС сформулювала принципово важливий загальний висновок: при вирішенні такого спору суд повинен керуватися умовами фактично укладеного сторонами договору, а не замінювати їх положеннями типового договору, якщо конкретний укладений договір містить інший порядок розрахунків.

Таким чином, постанова ОП КГС ВС від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 не спростовує можливості виникнення прострочення щодо планових платежів у цій справі. Навпаки, застосування сформульованого Об`єднаною палатою підходу до конкретних обставин справи № 908/3376/25 потребує виходити саме з пунктів п. 6.2-6.4 Договору, які прямо передбачають оплату планової вартості послуги за кожну декаду та встановлюють спосіб визначення планового обсягу на підставі даних АКО.

Тобто фактичні обставини справи № 914/2625/23 і цієї справи у відповідній частині є різними: у першій оплата планових обсягів конкретним договором не була передбачена; у цій справі вона передбачена прямо.

Ця відмінність є істотною й у світлі постанови Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 908/2528/23, яка стосувалася саме спору між НЕК Укренерго та АТ Запоріжжяобленерго за договором про диспетчерське (оперативно-технологічне) управління іншої редакції.

У справі № 908/2528/23 Верховний Суд скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду в частині вирішення вимог про 3 % річних та інфляційні втрати й передав справу в цій частині на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційний суд не врахував конкретних умов укладеного сторонами договору, висновків ОП КГС ВС у справі № 914/2625/23 та не дослідив належним чином докази, на яких ґрунтувалися розрахунок і контррозрахунок відповідних нарахувань.

Тому з постанови у справі № 908/2528/23 не випливає висновок про те, що стягнення 3 % річних з АТ Запоріжжяобленерго за плановими платежами є в принципі неможливим. Її правове значення для цієї справи полягає в іншому: суд повинен встановити зміст конкретної редакції договору та перевірити розрахунок відповідно саме до його умов, а не виходити лише із загальної моделі ринку чи типового договору.

У зв`язку і вищезазначеним, у Відповідача перед Позивачем, за спірний період, виникла заборгованість в загальному розмірі 45 111 706,39 грн.

Щодо посилання АТ «Запоріжжяобленерго» на проведення часткових оплат в процесі розгляду справи та заявлення клопотань про закриття провадження у справі, суд не вбачає підстав для оцінки платіжних інструкцій, на які відповідач посилається, як належних доказів оплати саме спірної заборгованості у цій справі та відмовляє в цій частині у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі з таких підстав.

Нормами ст. 629 ЦК України визначено що Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки ст. 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину і ця презумпція поширюється на договір в цілому та його окремі умови, умови договору підлягають застосуванню, поки ці умови або договір в цілому невизнані недійсними судом.

Згідно із п. 6.6 Договору про надання послуг з передачі електричної енергії (стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи) за наявності заборгованості за цим Договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

Також статтею 534 Цивільного кодексу України встановлено що, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у відповідній черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, з урахуванням ст. 534 ЦПК, черговість погашення грошових вимог може бути змінена договором.

Таким чином, якщо в договорі передбачено першочергове погашення найдавнішої заборгованості, кредитор зобов`язаний керуватися договором, а не волевиявленням платника в графі призначення платежу. Оскільки Договір у цій справі містить умову про першочергове погашення заборгованості з найдавнішим строком виникнення, зарахування отриманих коштів здійснюється відповідно до умов Договору.

Які вірно зазначає позивач, за наслідком довготривалого порушення зобов`язання за Договором, у АТ Запоріжжяобленерго виникла загальна сума боргу за отримані послуги, з урахуванням всіх актів та актів коригування з моменту укладання Договору.

07.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення Відповідача які містять клопотання про зменшення 3% річних та закриття провадження за відсутністю предмету спору. Позивач заперечує проти врахування судом оплати на суму 22 556 080,73 грн в погашення основної заборгованості заявленої у справі 908/1547/26.

Так, за наслідком довготривалого порушення зобов`язання за Договором, у АТ «Запоріжжяобленерго» виникла загальна сума боргу за отримані послуги, з урахуванням всіх актів, актів - коригування та оплат з моменту укладання Договору. На підтвердження факту існування, розміру та структури заявленої у справі 908/1547/26 заборгованості у якості доказу розподілу Позивачем здійснених Відповідачем оплати на суму 22 556 080,73грн. в рахунок погашення заборгованості минулих періодів за Договором надано Зіставлення коштів та коригувань на зменшення станом на 09.10.2026 з відображенням, періодів проведення зарахування всіх платежів, фактично отриманих сум та точних даних щодо того, яку саме суму було перенаправлено на погашення якого конкретно минулого боргу.

Із наданого зіставлення вбачається, що платіжні інструкції, на які посилається Відповідач, було використано для погашення інших, старіших періодів, а саме за боргом березень 2025 року, квітень 2025 року та червень 2025 року, суми яких підтверджуються Актами та актами коригування: ПРА-0009193 від 31.03.2025, ПРА_К-0009162 від 01.04.2025, ПРА_К-0009443 від 04.04.2025, ПРА-0009769 від 30.04.2025 та ПРА-0010954 від 30.06.2025. Отже, оплати у сумі 22 556 080,73 грн, на які посилається Відповідач, погашають лише частково заборгованість, що виникла станом на 27.04.2026 (минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення).

До матеріалів справи Відповідачем було надано також платіжну інструкцію № 9029 від 09.10.2026 на суму 11 300 000,00 грн. На підтвердження факту існування, розміру та структури заявленої у справі 908/1547/26 заборгованості, у якості доказу розподілу Позивачем здійснених Відповідачем оплат в рахунок погашення заборгованості минулих періодів за Договором, ПрАТ НЕК «Укренерго» надано Зіставлення коштів та коригувань на зменшення станом на 22.10.2026 з відображенням, періодів проведення зарахування всіх платежів, фактично отриманих сум та точних даних щодо того, яку саме суму було перенаправлено на погашення якого конкретно минулого боргу. Із наданого зіставлення вбачається, що платіжну інструкцію № 9029 від 09.10.2026, на яку посилається Відповідач, було використано для погашення інших, старіших періодів заборгованості, а саме за боргом березень 2025 - квітень 2025 року, та червень, липень- серпень 2025 року.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надані відповідачем платіжні інструкції суд оцінює як неналежні докази сплати заборгованості саме у цій справі, оскільки ПрАТ «НЕК «Укренерго» правомірно скористалось своїм правом та зарахувало їх у відповідності до п. 6.6 договору в попередні періоди.

Аналогічні правові висновки щодо алгоритму зарахування платежів за наявності заборгованості першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення викладено в постанові Центрального апеляційного господарського суд від 26.08.26 у справі 908/3266/25.

Такий підхід узгоджується з актуальною практикою Верховного Суду.

Зокрема, у постанові КГС ВС від 01.04.2026 у справі № 904/426/25 Верховний Суд розмежував ситуації, коли порядок зарахування платежу договором не визначений, і випадки, коли сторони прямо погодили відповідний алгоритм.

Верховний Суд зазначив, що якщо договором установлено спеціальний порядок зарахування платежів за наявності заборгованості, саме цей договірний порядок є обов`язковим для сторін; боржник не вправі в односторонньому порядку змінити його лише шляхом зазначення іншого періоду у реквізиті призначення платежу. У тій справі погоджена сторонами умова про першочергове погашення найдавнішої заборгованості була визнана такою, що має застосовуватися відповідно до статей 6, 627, 628, 629 ЦК України.

Зазначений висновок є релевантним у цій справі, оскільки пункт 6.6 Договору так само містить чітко погоджений сторонами алгоритм зарахування коштів за наявності попередньої заборгованості.

Таким чином, на момент прийняття рішення судом заборгованість у розмірі 45 111 706,39 грн залишається не погашеною, а тому відсутні підстави для врахування здійсненої оплати основного боргу у справі 908/1547/26 в частині позовних вимог стягнення з АТ «Запоріжжяобленерго» основного боргу за послуги лютий березень 2026 року по Договору.

Суд не погоджується з доводами з приводу того, що 3% річних за ст. 625 ЦК України в цілому також не підлягають стягненню виходячи з тих обставин, які наведені у відзиві на позов.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас відсутність у боржника необхідних коштів сама по собі випадком або непереборною силою не визнається.

Частина друга статті 625 ЦК України встановлює спеціальні наслідки прострочення грошового зобов`язання. За своєю правовою природою 3 % річних не є неустойкою, штрафом або пенею, розмір яких залежить від застосування загальних правил про вину як умову цивільно-правової відповідальності.

Особливо чітко це питання вирішене Верховним Судом у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22. КГС ВС зазначив, що інститут форс-мажору спрямований на звільнення сторони від негативних наслідків у вигляді відповідальності за невиконання або прострочення зобов`язання, однак нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, мають компенсаційну природу. Тому правила статті 617 ЦК України про звільнення від відповідальності внаслідок непереборної сили не підлягають застосуванню до зобов`язання зі сплати інфляційних втрат і процентів річних за статтею 625 ЦК України.

Цей же висновок підтверджений Верховним Судом уже у 2026 році.

У постанові КГС ВС від 10.03.2026 у справі № 908/1965/24 прямо зазначено, що форс-мажор може за наявності необхідних умов звільнити боржника від таких форм відповідальності, як пеня, проте не усуває акцесорного грошового зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України. Верховний Суд окремо підтвердив, що правила статті 617 ЦК України не застосовуються як підстава звільнення від інфляційних втрат та процентів річних.

Таким чином, навіть за умови доведення відповідачем певних форс-мажорних обставин, які впливали на виконання окремих його договірних обов`язків, це не означало б автоматичного звільнення від виконання основного зобов`язання та, передбаченої статтею 625 ЦК України, компенсації за користування несвоєчасно сплаченими грошовими коштами.

При цьому вирішальним залишається момент виникнення прострочення. Договір у цій справі містить конкретні строки поетапних та остаточних розрахунків; доказів їх зміни сторонами або належного перенесення саме щодо спірних грошових зобов`язань матеріали справи не містять.

Велика Палати Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) прямо визначила, що три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом, є законодавчо встановленим мінімальним розміром процентів річних, на який вправі розраховувати кредитор у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання, і такий мінімальний розмір не підлягає зменшенню судом.

У справі № 903/602/24 суди першої та апеляційної інстанцій саме з огляду на тривалий період прострочення, повне погашення основного боргу та скрутний фінансовий стан боржника зменшили суму 3 % річних. Велика Палата Верховного Суду визнала такий підхід неправильним та наголосила, що під час визначення можливого розміру зменшення процентів суд обмежений установленою законодавцем нижньою межею трьома процентами річних.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 усунула можливість такого поширеного тлумачення: суд може оцінювати пропорційність підвищених процентів і за відповідних умов їх зменшувати, однак не нижче встановленої частиною другою статті 625 ЦК України мінімальної межі у 3 % річних. Відповідно підстави для зменшення 3% річних відсутні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведеного 3 % річних в сумі 124 445,31 грн за загальний період з 19.02.26 по 16.04.26 підлягають стягненню з відповідача, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (вул. Сталеварів, буд 14, м. Запоріжжя, 69035) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25. м. Київ, 01032 ) 45 111 706 (сорок п`ять мільйонів сто одинадцять тисяч сімсот шість) грн 39 коп. заборгованості, 124 445 (сто двадцять чотири тисячі чотириста сорок п`ять) грн 31 коп. 3% річних та 542 833 (п`ятсот сорок дві тисячі вісімсот тридцять три) грн 82 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 02.11.2026.

Суддя А.О. Науменко