Решение № 141102817, 28.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 р.Справа № 906/1066/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кудрявцев Д.В. - адвокат, ордер серія АЕ №1539596 від 25.08.2026,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального

позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Сірінга"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Йороіл"

про стягнення 237 332,52грн.

Процесуальні дії по справі.

Фермерське господарство "Сірінга" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Йороіл" (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача: 195 537,92грн основного боргу, 29 228,90грн пені, 3 005,39грн 3% річних, 9 550,31грн інфляційних втрат, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 27.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/1066/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2026.

Ухвалою суду від 23.09.2026 відкладено підготовче засідання на 12.10.2026.

Ухвалою суду від 12.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2026.

Відповідач повноважного представника у судове засідання 28.10.2026 не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали суду від 12.10.2026 до його електронного кабінету (а.с.95).

Суд враховує, що відсутність представника відповідача, відповідно до ст.216 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.п.1, 2 частини 3 ст.202 ГПК України).

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи з метою забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, а його неявка в засідання суду не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з частиною 9 ст.165 ГПК України та частиною 2 ст.178 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2026 при розгляді справи по суті підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 28.10.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №30/09/2025 від 30.09.2025, в частині оплати вартості товару, отриманого відповідачем згідно з видатковою накладною №1 від 01.10.2025, у зв`язку з чим просить стягнути з ТОВ "Йороіл": 195 537,92грн основного боргу, 29 228,90грн пені, 3 005,39грн 3% річних, 9 550,31грн інфляційних втрат, а також судові витрати (а.с.1-5).

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

30.09.2025 між Фермерським господарством "Сірінга" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Йороіл" (покупець) укладено договір поставки №30/09/25 (а.с.8-11).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати: насіння соняшника українського походження (надалі іменується товар), найменування, кількість, якість, умови та строки поставки ціна за одиницю та загальна вартість якого визначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які являються невід`ємними частинами даного договору.

Постачальник гарантує, що товар, який поставляється за цим договором, є продукцією його власного виробництва, він є єдиним його власником, а також, що на товар або його частину відсутні права або претензії третіх осіб (у тому числі товар не є предметом застави та/або податкової застави, не перебуває під арештом, обтяженням та/або забороною, не є спільною власністю, право власності на товар не оскаржується третіми особами, тощо). (пункт 1.2 договору).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунку постачальника за кожну окрему партію товару в наступному порядку:

- 86% (вісімдесят шість) відсотків вартості партії товару сплачується покупцем протягом 5-ти (п`яти) банківських днів після дати фактичної доставки та розвантаження товару на підставі виставленого рахунку шляхом переводу на банківський рахунок постачальника, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України;

- 14% (чотирнадцять) відсотків вартості всієї партії товару сплачується покупцем протягом 5-ти (п`яти) банківських днів, наступних за датою реєстрації постачальником відповідної податкової накладної (та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови отримання покупцем оригіналів документів, зазначених в п.п.2.3 цього договору та засвідчених копій документів, зазначених в п.12.2 цього договору, шляхом переводу на банківський рахунок постачальника, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України.

Пунктом 8.1 договору встановлено, у разі прострочення грошового зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно пункту 9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025.

У розділі 11 договору сторони погодили застосування факсиміле. Зокрема, домовились, що покупець може використовувати аналог власноручного підпису його уповноваженої особи (факсиміле), з нанесенням його за допомогою засобів механічного копіювання за зразками відповідного аналогу, який зазначено у цьому розділі.

30.09.2025 між сторонами підписано специфікацію №1 від 30.09.2025 до договору, у якій сторони погодили, що постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію: насіння соняшника українського походження. Ціна товару за 1 000кг - 26 250,00грн у т.ч. ПДВ. Кількість товару - 50 000,00кг +/- 10%. Загальна вартість поставки: 1 312 500,00грн. У розділі 5 специфікації сторонами погоджено порядок розрахунків, який є аналогічним умовам пункту 5.2 договору. Термін доставки товару: 30.09.2025 - 07.10.2025 (а.с.12).

Договір та специфікація підписані представниками сторін, підписи скріплені печатками позивача та відповідача.

На виконання умов договору №30/09/2025 від 30.09.2026 позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений товар на загальну суму 1 418 556,88грн, а саме:

- в кількості 26 803,00кг на суму 695 537,92грн, що підтверджується видатковою накладною №1 від 01.10.2025 (а.с.15);

- в кількості 27 862,00кг на суму 723 018,96грн, що підтверджується видатковою накладною №2 від 06.10.2025 (а.с.16).

ФГ "Сірінга" виставило ТОВ "Йороіл" рахунки на оплату товару: №1 від 01.10.2025 на суму 695 537,92грн та №2 від 06.10.2025 на суму 723 018,96грн (а.с.13-14).

ТОВ "Йороіл" оплатило отриманий товар лише частково - на загальну суму 1 223 018,96грн, що підтверджується платіжною інструкцією №711 від 13.10.2025 на суму 500 000,00грн та платіжною інструкцією №760 від 20.10.2025 на суму 723 018,96грн (а.с.20-21).

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 28.11.2025 прийняло рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням пункту 2001, 3 статті 2001 розділу V Податкового кодексу України на суму 695 537,92грн (а.с.19).

ТОВ "Йороіл" направило на адресу позивача гарантійний лист вих.№16012026/7 від 16.01.2026, у якому відповідач визнає (станом на 16.01.2026) наявність заборгованості за відвантажений товар згідно договору поставки №30/09/25 на суму 195 537,92грн та гарантує погашення наявної заборгованості у строк до 09.02.2026 (а.с.22).

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№1/П від 13.07.2026 щодо сплати заборгованості за договором поставки.

Однак, відповідач свої зобов`язання зі сплати заборгованості не виконав, грошові кошти на рахунок позивача не перерахував, у зв`язку з чим ФГ "Сірінга" звернулося до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ТОВ "Йороіл" 195 537,92грн основного боргу, 29 228,90грн пені, 3 005,39грн 3% річних, 9 550,31грн інфляційних втрат, а також судові витрати.

Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам у справі, суд зазначає, що за загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України - далі ЦК України).

Приписами статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд звертає увагу, що свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини 1 ст.3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами (пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено судом, 30.09.2025 між Фермерським господарством "Сірінга" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Йороіл" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №30/09/25 (а.с.8-11).

Суд враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Цього ж дня - 30.09.2025 між сторонами підписано специфікацію №1 від 30.09.2025 до договору поставки №30/09/2025, у якій сторони погодили, що постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію: насіння соняшника українського походження. Ціна товару за 1 000кг - 26 250,00грн. Кількість товару - 50 000,00кг +/- 10%. Загальна вартість поставки: 1 312 500,00грн. У розділі 5 специфікації сторонами погоджено порядок розрахунків, який є аналогічним умовам пункту 5.2 договору. Термін доставки товару: 30.09.2025 - 07.10.2025 (а.с.12).

За змістом частини 1 ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за його місцезнаходженням. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати його за місцезнаходженням покупця, обов`язок продавця передати товар вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Таким чином, належним виконанням договору поставки є передача постачальником покупцеві товару, визначеного договором, у погодженому сторонами місці та у встановлений договором строк.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №30/09/2025 від 30.09.2026 позивач поставив, а відповідач прийняв обумовлений товар на загальну суму 1 418 556,88грн, а саме:

- в кількості 26 803,00кг на суму 695 537,92грн, що підтверджується видатковою накладною №1 від 01.10.2025 (а.с.15);

- в кількості 27 862,00кг на суму 723 018,96грн, що підтверджується видатковою накладною №2 від 06.10.2025 (а.с.16).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару: №1 від 01.10.2025 на суму 695 537,92грн та №2 від 06.10.2025 на суму 723 018,96грн (а.с.13-14).

За товар, отриманий згідно з видатковою накладною №2 від 06.10.2025 на суму 723 018,96грн, відповідач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №760 від 20.10.2025 на суму 723 018,96грн (а.с.21). Тоді як видаткова накладна №1 від 01.10.2025 оплачена відповідачем лише частково.

Відповідно до частини 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк (термін).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Сторони у п.5.2 договору погодили, що оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунку постачальника за кожну окрему партію товару в наступному порядку:

- 86% (вісімдесят шість) відсотків вартості партії товару сплачується покупцем протягом 5-ти (п`яти) банківських днів після дати фактичної доставки та розвантаження товару на підставі виставленого рахунку шляхом переводу на банківський рахунок постачальника, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України;

- 14% (чотирнадцять) відсотків вартості всієї партії товару сплачується покупцем протягом 5-ти (п`яти) банківських днів, наступних за датою реєстрації постачальником відповідної податкової накладної (та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови отримання покупцем оригіналів документів, зазначених в п.п.2.3 цього договору та засвідчених копій документів, зазначених в п.12.2 цього договору, шляхом переводу на банківський рахунок постачальника, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області 28.11.2025 прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням пункту 2001, 3 статті 2001 розділу V Податкового кодексу України на суму 695 537,92грн (а.с.19).

Отже, строк оплати за отриманий товар за видатковою накладною №1 від 01.10.2025 на суму 695 537,92грн становить: 598 162,61грн (86%) - до 06.10.2025 та 97 375,31грн (14%) - до 03.12.2025.

ТОВ "Йороіл" оплатило отриманий товар за видатковою накладною №1 від 01.10.2025 лише частково - на суму 500 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №711 від 13.10.2025 (а.с.20).

Відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист вих.№16012026/7 від 16.01.2026, у якому визнав (станом на 16.01.2026) наявність заборгованості за відвантажений товар згідно договору поставки №30/09/25 на суму 195 537,92грн та гарантував погашення наявної заборгованості у строк до 09.02.2026 (а.с.22).

Позивач 13.07.2026 звернувся до відповідача з претензією вих.№1/П від 13.07.2026 щодо сплати заборгованості за договором поставки.

Однак, відповідач свої зобов`язання зі сплати заборгованості не виконав, грошові кошти на рахунок позивача не перерахував.

Доказів, які б підтвердили факт оплати відповідачем отриманого товару у строк, встановлений п.5.2 договору, матеріали даної справи не містять. При цьому, строк їх оплати є таким, що настав.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність вимог Фермерського господарства "Сірінга" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Йороіл" 195 537,92грн основного боргу за договором поставки №30/09/2025 від 30.09.2025, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 29 228,90грн пені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 стаття 549 ЦК України).

Згідно частини 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором поставки №30/09/2025 від 30.09.2025 передбачено господарсько-правову відповідальність сторін за порушення умов договору, зокрема, у вигляді сплати пені.

Сторони у пункті 8.1 договору передбачили, що у разі прострочення грошового зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 29 228,90грн пені, яка нарахована на суму основного боргу у розмірі 195 537,92грн у період з 04.01.2026 до 03.07.2026 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання (за звороті а.с.3).

Здійснивши перевірку розрахунку пені, господарський суд встановив, що заявлені позивачем нарахування пені у розмірі 29 228,90грн є обґрунтованим, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 005,39грн 3% річних та 9 550,31грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 9 550,31грн інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу у розмірі 195 537,92грн у період з 04.01.2026 до 30.04.2026 та 3 005,39грн 3% річних, які нараховані на суму основного боргу у розмірі 195 537,92грн у період з 04.01.2026 до 09.07.2026 (а.с.5-6).

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних втрат у розмірі 9 550,31грн та 3% річних у розмірі 3 005,39грн, суд вважає розрахунок арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Тому, вимоги ФГ "Сірінга" про стягнення з ТОВ "Йороіл" 9 550,31грн інфляційних втрат та 3 005,39грн 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно частин 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ФГ "Сірінга" про стягнення з ТОВ "Йороіл" 195 537,92грн основного боргу, 29 228,90грн пені, 3 005,39грн 3% річних та 9 550,31грн інфляційних втрат, є обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Розподіл судових витрат за результатом розгляду справи.

При зверненні до суду з даним позовом сплачено 3 560,00грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №36 від 24.08.2026 (а.с.7).

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі на відповідача покладається 2 847,87грн (237 322,52грн х 1,5% х 0,8) витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Йороіл" (10012, Житомирська область, місто Житомир, вул. Гоголівська, будинок 4, код ЄДРПОУ 45674157) на користь Фермерського господарства "Сірінга" (51316, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, село Новогригорівка, вул. Куйбишева, будинок 1, код ЄДРПОУ 35061617):

- 195 537,92грн основного боргу,

- 29 228,90грн пені,

- 3 005,39грн 3% річних,

- 9 550,31грн інфляційних втрат,

- 2 847,87грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.11.26

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,

2 - відповідачу - електронний кабінет.