Решение № 141102299, 08.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/7298/26

Провадження №2/932/2574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Христиченко О. О.,

позивач: ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС»,

представник позивача: адвокат Кшуташвілі В. О.

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в обґрунтування якого вказав, що позивач є потерпілою особою в кримінальному провадженні №12024047150000012 від 24.10.2024 згідно постанови про залучення у якості потерпілого від 16.12.2024. 23 квітня 2025 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська по справі №932/2107/25, провадження №1-кп/932/260/25 було винесено вирок за кримінальним провадженням 12024047150000012 від 24.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ч. 2 ст. 182, ч. 4 ст. 190 КК України, згідно якого останнім було вчинено шахрайські дії та оформлено та отримано кредитні кошті на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» та відповідно визнано винним у скоєних злочинах.

Оскільки ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» не приймало участі в розгляді справи №932/2107/25, не отримувало від суду жодної повістки, не було залучено до справи та не знало про судовий розгляд, а тому не мало можливості подати позовну заяву про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_1 внаслідок кримінального правопорушення в кримінальному провадженні 12024047150000012, протиправно заволодів коштами на загальну суму 37252,75 грн та завдав майнову шкоду ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС», яка підлягає відшкодуванню.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування, хронологічно епізодам, кваліфіковані: за ч. 1 ст. 182 КК України, як незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу; за ч. 2 ст. 182 КК України, як незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно; за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Такими діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» на загальну суму 37252,75 грн, оскільки оформив кредити: №2871706827-3714429 від 24.05.2024 в ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» та №287170627-042669 від 13.09.2024 на ім`я ОСОБА_2 та отримав кредитні кошти на свою картку.

24 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики «Унікальний» № 28717068273714429 (надалі Договір) відповідно до якого остання отримала у кредит грошові кошти у сумі 6197,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_2 зі строком повернення до 08.10.2024 року включно (п.2.2. Договору).

Проте умови договору не виконані, грошові кошти в строк не повернуті, та згідно вироку суду встановлено, що даний кредит було оформлено ОСОБА_1 шахрайським шляхом у зв`язку з чим за цим договором утворилась заборгованість в розмірі 18823,35 грн, яка складається з: 6197,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 232,35 грн борг відсотків за кредитом; 6197,00 грн борг пені; 6197,00 грн борг штраф.

За вищезазначеним кредитним договором №2871706827-3714429 від 24.09.2024 ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» 04.02.2025 набуло право вимоги на підставі укладеного договору факторингу №04-02-2025ТФ з ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» і стало новим кредитором за цим договором позики. Також зазначають, що первісний кредитор ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» спочатку відступив право вимоги за вищезазначеним договором позики до ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» на підставі укладеного договору факторингу №2024-11-7Г від 22.11.2024, а ТОВ «КРЕДИТПРОМІНІВЕСТ» в подальшому відступив право вимоги за договором позики до ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» на підставі укладеного договору факторингу №2025-02-1ФБ, де останній вже відступив право вимоги до нашої компанії, тобто договір позики був відступлений декілька разів. Після придбання право вимоги за вищезазначеним договором позики ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» додаткових нарахувань не здійснювало.

Також 13.09.2024 року між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №287170627-042669, який також згідно вироку суду по справі №932/10916/25 є шахрайським.

Умови договору позики не виконані, грошові кошти в строк не повернуті, у зв`язку з чим у утворилась заборгованість в розмірі 18429,40 грн, яка складається з: 3480,00 заборгованість за тілом; 12589,40 заборгованість за відсотками; 2360,00 штраф та яка повинна бути стягнута з відповідача, оскільки згідно вироку суду по справі №932/2107/25 ним вчинено шахрайські дії щодо оформлення кредиту в ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС», чим спричинено матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню в судовому порядку.

Внаслідок вчинення відповідачем протиправних дій, позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 37252,75 грн за договорами позики.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 37252,75 грн завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в обґрунтування якого вказав, що позивач просить стягнути з відповідача суму кредитної заборгованості, визначивши її як матеріальну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням. Законодавець прямо розмежовує договірні та позадоговірні (деліктні) зобов`язання. Договірна заборгованість не є тотожною поняттю майнової шкоди. Позивач просить стягнути основний борг за кредитними договорами, проценти за користування кредитом, інші нарахування, передбачені умовами договорів, однак визначає зазначені суми як матеріальну шкоду, що суперечить ст. 22 ЦК України, яка вказує, що майнова шкода складається з реальних збитків та упущеної вигоди. Проценти за користування кредитом не є реальними збитками, а є платою за користування грошовими коштами, штраф та пеня є способом забезпечення виконання зобов`язання, отже зазначені платежі можуть бути предметом вимог виключно як елементи виконання кредитного договору, але не можуть автоматично визнаватися матеріальною шкодою, завданою кримінальним правопорушенням. Крім цього, позивач не був стороною первинних кредитних правовідносин щодо одного з кредитних договорів та не визнавався потерпілим у кримінальному провадженні. З матеріалів справи, постановою слідчого потерпілими були визнані відповідні фінансові компанії, яким безпосередньо було заподіяно шкоду внаслідок шахрайських дій, позивач же набув статус кредитора лише після укладання договорів факторингу. Норми ст.ст. 512, 514, 1077 ЦК не передбачають автоматичного переходу права на звернення до суду із деліктним позовом про відшкодування шкоди, якщо предметом договору факторингу було відступлення права вимоги за кредитним договором. Позивач не надав жодного доказу, що предметом укладених договорів факторингу було також відступлення права вимоги з деліктного зобов`язання або права на відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач фактично просить стягнути суму кредитної заборгованості, сформованої відповідно до умов кредитних договорів, однак використовує інший процесуальний спосіб захисту позов про відшкодування матеріальної шкоди. За таких обставин обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин, а тому заявлені позовні вимоги є юридично необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Учасники справи до судового засідання не з`явилися про час та місце справи повідомлені у порядку, передбаченому ЦПК України.

Представники сторін надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Представником позивача надана відповідь на відзив.

Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 24.06.2026 відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, розгляд справи по суті призначено на 28.09.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2025, відповідач засуджений за ч.ч. 1, 2 ст. 182, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ст.ст. 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки. За змістом цього вироку, було розглянуто кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12024047150000012 від 24.10.2024. Відповідно до обвинувального акту від 26 лютого 2025 року затвердженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра Денисенко В. В.: ОСОБА_1 у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 11 липня 2024 року, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне збирання та використання конфіденційної інформації про особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконне заволодіння чужим майном ОСОБА_2 , шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у невстановлений у ході досудового розслідування час, при невстановлених обставинах, попросив у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробити фотокопії належних їй документів, які містять її конфіденційну інформацію, паспорту та ІНН, під приводом можливого заробітку грошових коштів в Інтернеті. ОСОБА_2 , не усвідомлюючи, злочинний умисел ОСОБА_1 надала йому таку можливість, після чого останній зробив фотокопії паспорту та ІНН, які містять конфіденційну інформації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Далі, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, а саме: власний мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY M12 IMEI: НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 , підключений до мережі Інтернет, здійснив вхід до веб-сайту компанії, яка надає мікрозайми Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ТЕХНОФІНАНС» ЄДРПОУ 43868852, через офіційний інтернет-сайт https://techno finance.com/, без відома та дозволу ОСОБА_2 , додав фотокопії документів останньої, а саме: паспорту, ІНН, втрутився в роботу вказаної веб-сайту кредитора, авторизувавшись у ній від імені ОСОБА_2 без відома та дозволу останньої.

Після цього ОСОБА_1 через веб-сайт кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ТЕХНОФІНАНС» уклав, використовуючи вказану конфіденційну інформацію про особу ОСОБА_2 без її відома та дозволу з ТОВ «ФК ТЕХНОФІНАНС» кредитний договір № TechnoFin42669 на суму 4000 грн 00 коп., яка 13.09.2024 о 16 год. 34 хв. була зарахована на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_5 , ініційовану в АТ «Idea Bank».

Після цього ОСОБА_1 замовчуючи від ОСОБА_2 оформлення кредиту та переказ на його картку коштів, в подальшому витратив їх на особисті потреби. Тим самим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 4000 грн 00 коп.

Крім того, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно та повторно, з корисливих мотивів, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи у себе в наявності фотокопії паспорту та ІНН, належних ОСОБА_2 , які містять її конфіденційну інформацію, паспорту та ІНН, використовуючи електронно обчислювальну техніку, а саме: власний мобільний телефон марки GALAXY A24 IMEI: 3582125897854671/1, з сім-картою НОМЕР_6 , підключений до мережі Інтернет, здійснив вхід до веб-сайту компанії, яка надає мікрозайми Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» ЄДРПОУ 43174156, через офіційний інтернет-сайт https://e-groshi.com/, без відома та дозволу ОСОБА_2 , додав фотокопії документів останньої, а саме: паспорту, ІНН, втрутився в роботу вказаної веб-сайту кредитора, авторизувавшись у ній від імені ОСОБА_2 без відома та дозволу останньої.

Після цього ОСОБА_1 через веб-сайт кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» уклав, використовуючи вказану конфіденційну інформацію про особу ОСОБА_2 без її відома та дозволу з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ Є ГРОШІ» кредитний договір № EGROSHI3714429 на суму 5500 грн 00 коп., яка автоматично була зарахована на банківську карту ОСОБА_3 № НОМЕР_7 , ініційовану в АТ «ПУМБ».

Після цього ОСОБА_1 , замовчуючи від ОСОБА_2 оформлення кредиту та переказ на його картку коштів, в подальшому витратив їх на особисті потреби. Тим самим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 5500 грн 00 коп.

За змістом Договору позики «Унікальний» № 2871706827-3714429 від 24.09.2024, між ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» та ОСОБА_2 був укладений зазначений договір.

За змістом Договору позики «ТехноПрофі» № 2871706827-042669 від 13.09.2024, між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_2 був укладений зазначений договір.

За Договором про надання фінансових послуг факторингу № 2024-11-7Г від 22.11.2024, укладеного між ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «Є ГРОШІ», акту прийому-передачі від 22.11.2024 до цього договору, ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ» набуло право вимоги за Договором № 2871706827-3714429 від 24.09.2024 на загальну суму заборгованості 18823,35 грн, боржник ОСОБА_2 .

За Договором про надання фінансових послуг факторингу № 2025-02-1ФБ від 03.02.2025, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» та ТОВ «КРЕДИТПРОМІНВЕСТ», акту прийому-передачі від 03.02.2025 до цього договору, ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» набуло право вимоги за Договором № 2871706827-3714429 від 24.09.2024 на загальну суму заборгованості 18823,35 грн, боржник ОСОБА_2 .

За Договором факторингу № 04-02-2025ТФ від 04.02.2025, укладеного між ТОВ «ФК «ФІНБУСТ» та позивачем, витягом з акту приймання-передачі письмового Реєстру боржників від 04.02.2025 до цього договору, позивач набув право вимоги за Договором № 2871706827-3714429 від 24.09.2024 на загальну суму заборгованості 18823,35 грн, боржник ОСОБА_2 .

Згідно постанови слідчого СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області від 16.12.2024, позивача визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12024047150000012 від 24.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що внаслідок вчинення відповідачем протиправних дій, позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 37252,75 грн, за договорами позики. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. До способів захисту цивільних прав та інтересів належить відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Для захисту свого порушеного права та відшкодування завданої матеріальної шкоди, позивач змушений звернутися із даним позовом.

За змістом вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2025, позивач, внаслідок неправомірних дій відповідача, перерахував на банківський рахунок останнього грошові кошти у сумі 4000,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві майнової шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Матеріалами справи, зокрема вироком суду, доведено заподіяння майнової шкоди відповідачем позивачу у сумі 4000,00 грн, яка й підлягає стягненню.

Щодо стягнення відсотків та штрафу, то позивачем не доведене заподіяння відповідачем майнової шкоди у сумі відсотків 12589,40 грн та штрафу 2360,00 грн. Посилання позивача на умови Договору позики «ТехноПрофі» № 2871706827-042669 від 13.09.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ТЕХНОФІНАНС» та ОСОБА_2 суд не приймає до уваги, оскільки в силу ч. 2 ст. 215 ЦК України, він є недійсним.

До того ж, як зазначалося вище, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних доказів, що відповідач користувався би грошима весь період договору позики, як пільговий та стандартний, порушив би його, а не повернув би гроші, як приклад, через 30 хвилин, позивачем не надано.

Що стосується стягнення майнової шкоди, спричиненою відповідачем ТОВ «ФК «Є ГРОШІ», то суд вважає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за договорами факторингу до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за Договором позики «Унікальний» № 2871706827-3714429 від 24.09.2024, укладений між ТОВ «ФК «Є ГРОШІ» та ОСОБА_2 .

Між тим, як встановлено вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2025, вказаний договір ОСОБА_2 не укладався, а тому, відповідно, не могло перейти право вимоги за цим договором до позивача за наданими договорами факторингу з додатками.

Жодних доказів, на якій підставі позивач має право вимагати від відповідача суму майнової шкоди, спричиненої останнім ТОВ «ФК «Є ГРОШІ», позивачем не надано.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 285,97 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 1166 ЦК України, керуючись ст. 128 КПК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 34, 81, 82, 137, 141, 258-259, 280-284, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС», ЄДРПОУ 43868852, місцезнаходження за адресою: вул. Глобинська, 2, офіс 207/2, м. Дніпро, 49005 до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення шкоди внаслідок кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТЕХНОФІНАНС» майнову шкоду у сумі 4000 (чотири тисячі),00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 285 (двісті вісімдесят п`ять),97 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.10.2026.

Суддя І. В. Петунін