Решение № 141097789, 02.11.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/7683/26

Провадження № 2/466/4597/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Зими І.Є.

секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

24 серпня 2026 року, ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11.02.2022-100000251 від 11.02.2022 року, у розмірі 3 420.14 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11.02.2022-100000251, в електронній формі , відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За умовами укладеного договору відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 3000 грн строком на 14 днів, із кінцевою датою повернення кредиту 24 лютого 2022 року.

Умовами договору передбачено нарахування процентів за користування кредитними коштами за фіксованою процентною ставкою «Економ» у розмірі 2 відсотки за один день користування кредитом , протягом первинного періоду, а також застосування ставки «Стандарт» у розмірі 3 відсотки за один день у випадках, визначених договором.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на зазначений ним банківський рахунок, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 11 лютого 2022 року.

Натомість відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконав, у встановлений договором строк кредитні кошти в повному обсязі не повернув та проценти за користування кредитом не сплатив. Так, 13 лютого 2022 року відповідач здійснив часткову оплату за кредитним договором у розмірі 600 грн, яка була врахована при визначенні розміру заборгованості.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості становить 3420 грн 14 коп., з яких: 2580 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 840 грн 14 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзиву на позовну заяву.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, перевіривши доводи позовної заяви та правильність правового обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом статей 7680, 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11.02.2022-100000251 в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину.

За змістом статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано пропозицію про укладення кредитного договору, заявку позичальника, підтвердження прийняття пропозиції та відомості щодо електронної ідентифікації відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач під час укладення кредитного договору пройшов процедуру електронної ідентифікації з використанням системи BankID Національного банку України, а відповідні документи підписав за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, зазначений ним під час реєстрації.

Правова позиція щодо можливості укладення кредитного договору в електронній формі , з застосуванням одноразового ідентифікатора викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі не суперечить вимогам законодавства та саме по собі не впливає на його дійсність і обов`язковість виконання сторонами.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань позивачем надано квитанцію про перерахування кредитних коштів від 11 лютого 2022 року, відповідно до якої відповідачу перераховано 3000 грн.

Таким чином, суд встановив, що позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором щодо надання кредитних коштів.

Водночас відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконав.

Як убачається із розрахунку заборгованості, відповідачем здійснено часткове погашення за кредитним договором у розмірі 600 грн від 13 лютого 2022 року.

Здійснення часткового платежу свідчить про фактичне виконання відповідачем частини договірних зобов`язань та враховується судом при оцінці обставин виникнення і розміру заборгованості.

При цьому сам факт часткового погашення кредиту не припиняє обов`язку позичальника повернути залишок отриманих кредитних коштів та сплатити проценти, правомірно нараховані відповідно до умов договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості залишок неповернутої основної суми кредиту становить 2580 грн.

Доказів погашення зазначеної заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 2580 грн основної заборгованості за кредитним договором.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено платність користування кредитними коштами, а розмір та порядок нарахування процентів визначені договором і заявкою позичальника.

Зокрема, договором встановлено фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 2 відсотки за один день користування кредитом протягом первинного періоду кредитування.

Первісний строк кредитування становив 14 днів, із визначенням кінцевої дати повернення кредиту 24 лютого 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Водночас суд враховує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за правомірне користування кредитом обмежується погодженим сторонами строком кредитування.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, відповідно до яких після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється.

Разом із тим припинення права на подальше нарахування договірних процентів не звільняє позичальника від обов`язку сплатити проценти, які були правомірно нараховані протягом погодженого строку кредитування.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за користування кредитними коштами заявлено до стягнення проценти в розмірі 840 грн 14 коп.

Суд враховує, що спірний кредитний договір укладено 11 лютого 2022 року, тобто до запровадження в Україні воєнного стану, а кінцева дата повернення кредиту визначена сторонами 24 лютого 2022 року.

При цьому необхідно розмежовувати проценти за правомірне користування кредитними коштами, передбачені статтею 1048 ЦК України, та проценти, що нараховуються як наслідок прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Перші є платою за користування кредитом протягом погодженого сторонами строку кредитування, тоді як другі мають характер відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання протягом установленого законом періоду.

Водночас зазначене звільнення не припиняє обов`язку позичальника повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти, правомірно нараховані за користування кредитом протягом погодженого строку кредитування.

У даному випадку позивачем заявлено до стягнення заборгованість за основною сумою кредиту та проценти за користування кредитними коштами. Окремих вимог про стягнення неустойки або відповідальності відповідно до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено.

За умови підтвердження розрахунком нарахування процентів у межах погодженого строку кредитування суд доходить висновку, що вимога про стягнення 840 грн 14 коп. процентів за користування кредитними коштами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, взяті на себе договірні зобов`язання у повному обсязі не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, погашення заявленої заборгованості або інших доказів, які б спростовували встановлені судом обставини.

При цьому неподання відповідачем відзиву на позовну заяву саме по собі не є підставою для задоволення позову, однак суд оцінює зазначену обставину разом з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11.02.2022-100000251 від 11 лютого 2022 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 3420 грн 14 коп., з яких: 2580 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 840 грн 14 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Позивачем також заявлено до відшкодування витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 116 грн 58 коп.

Зазначені витрати пов`язані з виконанням позивачем процесуального обов`язку щодо направлення іншому учаснику справи копій поданих до суду документів.

Враховуючи положення статей 133, 141 ЦПК України, за умови документального підтвердження їх фактичного понесення та необхідності для розгляду справи, такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що позивач повідомив про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення. Питання їх розподілу може бути вирішене у встановленому ЦПК України порядку за наявності відповідної заяви та належних доказів.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 247, 259, 263265, 273, 280284 ЦПК України, статтями 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 11.02.2022-100000251 від 11 лютого 2022 року в загальному розмірі 3420 грн 14 коп. (три тисячі чотириста двадцять гривень 14 копійок), з яких: 2580 грн -заборгованість за основною сумою кредиту; 840 грн 14 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 116 грн 58 коп. (сто шістнадцять гривень 58 копійок) витрат, пов`язаних з направленням копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів у порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима