Решение № 141092613, 07.11.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Дата принятия
07.11.2025
Номер дела
760/24200/24
Номер документа
141092613
Форма судопроизводства
Гражданское
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №760/24200/24

Провадження №2/760/2779/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 листопада 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,

представника позивача - адвоката Андрющенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Андрющенко А.В. звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08 листопада 2011 року був зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька - ОСОБА_3 27 жовтня 2021 року Солом?янським районним судом міста Києва шлюб між сторонами було розірвано.

Відповідач після розірвання шлюбу перестав спілкуватися та приймати участь у житті дитини, ухиляється від виконання своїх обов`язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання освіти дитини. Після розірвання шлюбу відповідач не надавав та не надає ніяких коштів на утримання дитини.

30 серпня 2024 року Солом`янською районною у місті Києві державною адміністрацією управління освіти Закладом дошкільної освіти №649 «Радість» було видано довідку №15, у якій зазначено, що донька позивача та відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує заклад дошкільної освіти з 2021 року і по теперішній час, станом на дату надання довідки. Станом на сьогодні батько дитини - ОСОБА_2 жодного разу не відвідував батьківські збори, не приймав участі у виховних, розважальних заходах групи, не приводив та не забирав доньку з закладу дошкільної освіти, донькою опікується мати.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року для розгляду визначено суддю Аксьонову Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання та зобов`язано Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду висновок щодо розв`язання спору між сторонами про позбавлення батьківських прав.

25 листопада 2024 року представник позивача - адвокат Андрющенко А.В. подала клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

26 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали суду від 30 вересня 2024 року від служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про позбавлення батьківських прав, відповідно до якого орган опіки та піклування не має правових підстав для надання висновку щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки відповідно до постанови КМУ від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» питання, що вирішуються відносно малолітніх дітей, розглядається за місцем їх проживання. Малолітня ОСОБА_3 постійно проживає з матір`ю ОСОБА_1 , яка самостійно займається її вихованням та утриманням. На даний час родина мешкає на території Солом`янського району за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2025 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації

30 червня 2025 року до суду надійшов висновок Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протокольною ухвалою суду від 14 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника служби.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №429.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Позивач стверджує, що відповідач після розірвання шлюбу перестав спілкуватися та приймати участь у житті дитини, ухиляється від виконання своїх обов?язків, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання освіти дитини. Після розірвання шлюбу Відповідач не надавав та не надає ніяких коштів на утримання дитини.

Відповідач відзиву не подав.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.

Згідно ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка відповідно до ст.9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена переш за все на батьків.

Частиною першою статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України) проголошено, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї (ч.1 ст.5 СК України). Аналогічне положення закону закріплено в ч.3 ст.51 Конституції України, згідно якої сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини (ч. 3 ст. 5 СК України).

Згідно ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Такий обов`язок батьків передбачений також ч.2 ст.150 СК України.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пункт 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 року № 866 визначає, що органами опіки та піклування є районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Підстави позбавлення батьківських прав визначені у статті 164 СК України.

Пунктом другим частини першої статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, зокрема, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання ними своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Як вбачається з доводів позивача, після розірвання шлюбу відповідач ухиляється від виконання своїх обов?язків.

Відповідно до довідки закладу дошкільної освіти №649 «Радість» Солом`янської районної у місті Києві державною адміністрацією управління освіти №15 від 30 серпня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад дошкільної освіти №649 «Радість» з 2021 року по теперішній час. За час перебування дитини в дитячому закладі батько ОСОБА_2 жодного разу не відвідував батьківські збори, не приймав участі у виховних, розважальних заходах групи. Дитиною та означеним вище колом питань опікуються мати ОСОБА_1 та її мати (бабуся) ОСОБА_4 . В дитячий садок дитину приводять і забирають мати ОСОБА_1 і її мати (бабуся) ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки середньої загальноосвітньої школи №60 комплексного розвитку дітей «Росток» м. Києва імені Олександра Загребельного №12 від 104 лютого 2025 року, ОСОБА_2 , батько учениці 1-Б класу, ОСОБА_3 , не бере участі у вихованні дитини: жодного разу не відвідував школу, не спілкувався з класним керівником, ОСОБА_5 та вчителями-предметниками, не бере участі в батьківських зустрічах, не цікавиться навчанням доньки. На зв`язок з класним керівником та адміністрацією школи не виходить.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №108-7100 від 25 червня 2025 року, встановлено, за інформацією Солом`янського районного в місті Києві центру соціальних служб від 30.04.2025 під час консультування з психологом, на малюнку сім`ї ОСОБА_6 першим зобразила ОСОБА_7 (брата матері), матір, бабусю, дідуся та себе. В бесіді за малюнком дівчинка сказала, що «фільм буде дивитися з мамою на допомогу покличе ОСОБА_7 , в похід не піде дідусь». ОСОБА_3 продовжувала речення так: « Найбільше люблю маму та ОСОБА_7 », « Мій тато і я - люди. Не подобається він мені», «Коли мій тато в ліфті каже «Привіт» я взагалі з ним не розмовляю, повертаюсь до мами». Дівчинка додала: « Мама добра, хороша, красива. Тато поганий. Не думає ані про маму, ані про мене. Коли ми зустрічаємось в ліфті, тому що живемо в одному під`їзді, я не відповідаю йому; не хочу щоб він мене обнімав і торкався моєї руки».

Під час обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 , працівником служби у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації 23.04.2025 встановлено, що ОСОБА_6 разом з матір`ю, бабусею, дідусем та дядьком проживають в квартирі, де створені умови для навчання, відпочинку та розвитку дитини.

23 квітня 2025 року під час бесіди співробітника Служби з дитиною ОСОБА_6 повідомила, що проживає з матір`ю, бабусею, дядьком та дідусем. До школи її водять та забирають мама та бабуся. Про батька повідомила, що з ним не спілкується, бачила батька восени 2024 року коли він їхав повз неї на велосипеді. Іноді зустрічає батька в ліфті, бо проживають в одному будинку. Батько не вітає її зі святами, подарунки не дарує.

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки він є обґрунтованим, та таким, що узгоджується з наявними у справі доказами. Викладені у ньому обставини відповідачем жодним чином не спростовані.

Усі встановлені судом обставини справи дають ґрунтовні підстави для висновку, що відповідач після розірвання шлюбу з позивачем проживає окремо від дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню донькою загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не створює умов для отримання дитиною освіти, що свідчить про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками. На переконання суду, змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї доньки, а тому наявні підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1211,20 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 4А, код ЄДРПОУ 37397237;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 03151, м. Київ, проспект Повітряних сил, буд. 41, ЄДРПОУ 37485506.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141092613 ?

Документ № 141092613 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 141092613 ?

Дата ухвалення - 07.11.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 141092613 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141092613 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 141092613, Солом'янський районний суд міста Києва

Судебное решение № 141092613, Солом'янський районний суд міста Києва было принято 07.11.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.

Судебное решение № 141092613 относится к делу № 760/24200/24

то решение относится к делу № 760/24200/24. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша система поддерживает поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет эффективно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 141061206
Следующий документ : 141092614