Решение № 141088526, 09.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Справа № 925/15/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від першого відповідача - Шимчик Р.В. - за довіреністю,

від другого відповідача - Іванов А.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», м. Жашків

Черкаської області

до 1. Жашківської міської ради, м. Жашків Черкаської області

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно

спортивна школа», м. Жашків Черкаської області

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання відсутнім

права оренди, скасування рішень про державну реєстрацію прав

та їх обтяжень, зобов`язання повернути земельні ділянки та

визнання оренди земельних ділянок поновленим

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» до Жашківської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» про:

1. визнання недійсним та скасування рішення сесії Жашківської міської ради від 28 травня 2025 року № 27-259/VIII «Про відмову у поновленні терміну дії договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 2,9293 га, 3,1200 га, 2,500 га, 3,1200 га, 3,1200 га з ІП «Агро-Вільд Україна», яким відмовлено іноземному підприємству «Агро-Вільд Україна» в поновленні договору оренди землі від 12 вересня 2018 року на невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у с. Тихий Хутір, Уманського району, Черкаської області з наступними площами та кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0823, площа 2,9293 га, 7120988500:02:001:0060, площа 3,1200 га, 7120988500:02:001:0050, площа 2,5000 га, 7120988500:02:001:0051, площа 3,1200 га, 7120988500:02:001:0057, площа 3,1200 га та припинено дію цього договору з 12 вересня 2025 року у зв`язку з закінченням строку на який його укладено.

2. визнання недійсним та скасування рішення сесії Жашківської міської ради від 27 серпня 2025 року № 29-45/VIII «Про надання в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) загальною площею 13,2254 га ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» в с. Тихий Хутір, яким надано товариству з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» з 12 вересня 2025 року в оренду невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у с. Тихий Хутір, Уманського району, Черкаської області загальною площею 13,2254 га з наступними площами та кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0823, площа 2,9293 га, 7120988500:02:001:0060, площа 2,4194 га, 7120988500:02:001:0050, площа 2,5043 га, 7120988500:02:001:0051, площа 2,4230 га, 7120988500:02:001:0057, площа 2,9494 га, строком на 7 (сім) років.

3. визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2025 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» та Жашківською міською радою про надання в оренду невитребуваних власниками чи їх спадкоємцями земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у с. Тихий Хутір, Уманського району, Черкаської області загальною площею 13,2254 га з наступними площами та кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0823, площа 2,9293 га, 7120988500:02:001:0060, площа 2,4194 га, 7120988500:02:001:0050, площа 2,5043 га, 7120988500:02:001:0051, площа 2,4230 га, 7120988500:02:001:0057, площа 2,9494 га, строком на 7 (сім) років.

4. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2025 року, індексний номер 61905695 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди від 15 жовтня 2025 року за номером 81348702, з одночасним припиненням права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» на земельну ділянку площею 2,9293 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823.

5. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2025, індексний номер 61905335 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди від 15 жовтня 2025 року за номером 81348175, з одночасним припиненням права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» на земельну ділянку площею 2,4194 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060.

6. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2025 року, індексний номер 61774325 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди від 06 жовтня 2025 року за номером 81184953, з одночасним припиненням права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» на земельну ділянку площею 2,5043 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050.

7. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 жовтня 2025 року, індексний номер 61934760 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди від 17 жовтня 2025 року за номером 813 84702, з одночасним припиненням права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» на земельну ділянку площею 2,9494 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057.

8. скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2025 року, індексний номер 61899573 та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди від 15 жовтня 2025 року за номером 813 4103 6, з одночасним припиненням права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» на земельну ділянку площею 2,4230 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0051.

9. зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» повернути територіальній громаді в особі: Жашківської міської ради невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у с. Тихий Хутір, Уманського району, Черкаської області загальною площею 13,2254 га з наступними площами та кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0823, площа 2,9293 га, 7120988500:02:001:0060, площа 2,4194 га, 7120988500:02:001:0050, площа 2,5043 га, 7120988500:02:001:0051, площа 2,4230 га, 7120988500:02:001:0057, площа 2,9494 га.

10. визнання поновленим договору оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини (без номера) від 12 вересня 2018 року укладеного між іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна» та Жашківською міською радою, яка є правонаступником Тихохутірської сільської ради на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені цим договором.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 12 лютого 2026 року.

Однак, судове засідання призначене на 10 год. 00 хв. 12 лютого 2026 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді по даній справі з 28 січня 2026 року на лікарняному.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року розгляд справи в підготовчому засіданні було призначено на 10 год. 00 хв. 10 березня 2026 року.

02 лютого 2026 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд п. 3 резолютивної частини позовної заяви викласти в наступній редакції: «визнати відсутнім права оренди у товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» (код ЄДРПОУ 35308915, 19253, Черкаська область, Уманський район, с. Соколівка, вулиця 1 Травня, будинок 11-А) за договором оренди земельної ділянки від 10.09.2025 укладеного з Жашківською міською радою (код ЄДРПОУ 36000377, 19201, Черкаська область, Уманський район, м. Жашків, вулиця Захисників, будинок 17) про надання в оренду невитребуваних власниками чи їх спадкоємцями земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у с. Тихий Хутір, Уманського району, Черкаської області загальною площею 13,2254 га з наступними площами та кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0823, площа 2,9293 га, 7120988500:02:001:0060, площа 2,4194 га, 7120988500:02:001:0050, площа 2,5043 га, 7120988500:02:001:0051, площа 2,4230 га, 7120988500:02:001:0057, площа 2,9494 га, строком на 7 (сім) років».

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд задовольнив клопотання другого відповідача та поновив йому строк для подання відзиву на позов. Прийняв заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду. Поновив позивачу строк для подання доказів.

Водночас суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 06 квітня 2026 року.

Тобто, справа розглядається судом з урахуванням зміненого предмету позову.

В судовому засіданні, що відбулося 06 квітня 2026 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 06 травня 2026 року.

Ухвалою від 06 травня 2026 року суд відклав розгляд справи по суті на 12 год. 00 хв. 13 травня 2026 року.

Проте, судове засідання призначене на 12 год. 00 хв. 13 травня 2026 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою від 13 травня 2026 року суд призначив розгляд справи по суті на 14 год. 30 хв. 26 травня 2026 року.

Суд задовольнив клопотання першого відповідача та відклав розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 26 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 21 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 21 липня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області повітряної тривоги суд оголосив перерву до 14 год. 15 хв. 09 вересня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання, що відбулося 09 вересня 2026 року не з`явився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі.

В обґрунтування позовних вимог позивач у своїх заявах по суті справи, зокрема зазначав, що 12 вересня 2018 року між позивачем та першим відповідачем було укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення що входять до складу невитребуваних земельних паїв, а саме: площею 2,9293 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060; площею 2,50 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0051 та площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057.

Договір оренди було укладено на сім років.

Умовами договору було передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Державну реєстрацію права оренди земельних ділянок: з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060; з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050; з кадастровим номером 7120988500:02:001:0051 та з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057 було здійснено 23 листопада 2018 року, а земельної ділянки з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823 - 27 грудня 2018 року.

Отже, з посиланням на правовий висновок, що наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 березня 2024 року зі справи № 902/1207/22 та постановах КЦС ВС від 24 травня 2023 року у справі № 709/1186/21, від 31 травня 2023 року у справі № 709/1187/21, від 15 червня 2023 року у справі № 390/356/21 та від 26 липня 2023 року у справі № 357/8085/19 позивач зазначав, що договір оренди щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7120988500:02:001:0060, 7120988500:02:001:0050, 7120988500:02:001:0051 та 7120988500:02:001:0057 діяв до 23 листопада 2025 року, а щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823 договір діяв до 27 грудня 2025 року.

З метою використання свого першочергового права на подальшу оренду спірних земельних ділянок, позивачем 14 травня 2025 року було скеровано на адресу Жашківської міської ради заяву (клопотання) за № 13, якою підтверджено намір позивача на продовження дії цього договору.

Водночас, першим відповідачем в порушення вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у місячний термін не було повідомлено позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі, а також не було повідомлено про прийняте ним 28 травня 2025 року рішення.

Зокрема, позивачу стало відомо, що Жашківською міською радою 28 травня 2025 року було прийнято рішення за № 27-259/VIII Про припинення з 12 вересня 2025 року дії договору оренди.

На переконання позивача висновки Жашківської міської ради про те, що 12 вересня 2025 року закінчився строк дії спірного договору є безпідставними, а рішення Жашківської міської ради від 28 травня 2025 року № 27-259/VIII, яким з 12 вересня 2025 року припинено його дію, у зв`язку із закінченням строку на який його укладено, тобто на підставі п. 37 договору є недійсним та підлягає скасуванню.

На думку позивача таке волевиявлення органу місцевого самоврядування при розпорядженні спірними земельними ділянками вчинено з недотриманням вимог Закону України «Про оренду землі», ст. 203 Цивільного кодексу України, істотних умов самого договору, а також з порушенням прав та законних інтересів позивача як первинного орендаря, яким належним чином виконувались свої обов`язки та його переважного права на користування земельними ділянками.

Крім того, з листів першого відповідача позивачу стало відомо, що на підставі рішення Жашківської міської ради від 27 серпня 2025 року за № 29-45/VIII спірні земельні ділянки загальною площею 13,2254 га передано в оренду ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа», внаслідок чого 10 вересня 2025 року, тобто ще під час дії договору оренди від 12 вересня 2018 року, між відповідачами було укладено договір оренди земельних ділянок та 03 жовтня 2025 року за другим відповідачем було зареєстровано право користування спірними земельними ділянками.

Позивач вважає, що рішення Жашківської міської ради від 27 серпня 2025 року № 29-45/VIII є також недійсним та підлягає скасуванню судом, внаслідок недотриманням першим відповідачем вимог Закону України «Про оренду землі», порушення істотних умов договору від 12 вересня 2018 року, недодержання відповідачами в момент укладення договору вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а також порушення прав та законних інтересів позивача, його переважного права на користування земельними ділянками.

Укладення орендодавцем нового договору оренди земельних ділянок з іншим орендарем під час дії первинного договору порушує права та інтереси позивача, яким належним чином виконувались свої обов`язки.

Позивач вважає, що вказані дії першого відповідача спрямовані не на задоволення потреб громади, а виключно на штучне усунення у протиправний спосіб позивача від користування відповідними земельними ділянками, з метою подальшої їх передачі в оренду заздалегідь визначеному новому користувачу, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Також позивач стверджує, що доводи Жашківської міської ради стосовно не направлення на адресу органу місцевого самоврядування проєкту додаткової угоди до договору оренди землі є безпідставними, оскільки фактично клопотання позивача № 13 від 14 травня 2025 року про поновлення дії договору (без проєкту додаткової угоди) в порушення вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не було належним чином розглянуто відповідачем, оскільки позивача не лише у встановлений Законом строк не було повідомлено про свої заперечення у поновленні договору оренди землі, а й взагалі не було надано у будь-який спосіб спірного рішення від 28 травня 2025 року.

Тобто, першим відповідачем, в порушення вимог п. 30 договору та ст. 33 Закону, фактично було позбавлено позивача законної та очікуваної можливості реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк у спосіб визначений чинним законодавством.

Разом з цим, у листі Жашківського міського голови від 26 листопада 2025 року за № 09- 10/5943 вказано, що дію договору припинено у зв`язку із закінченням строку його дії, що передбачено абз. 2 п. 37 договору та абз. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі». Інші причини відсутні.

У заяві про зміну предмету позову позивач, з посиланням на правові позиції, що викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року зі справи №143/591/20 зазначав, що визнання недійсним договору оренди, який порушує переважне право, не є ефективним способом захисту, адже задоволення цієї позовної вимоги не здатне поновити сферу позивача, а тому вимога не відповідає ефективному способу захисту. Сам по собі факт визнання недійсним договору оренди, укладеного з новим орендарем, не зумовлює автоматичного поновлення переваженого права попереднього орендаря, яке підлягає захисту у спосіб, встановлений законом (п. 8.41. постанови). За таких умов, якщо первинний орендар має право на укладення договору оренди (додаткової угоди до неї), то наявні два різні порушення прав первинного орендаря: з боку орендодавця (який відмовляється укладати додаткову угоду до договору оренди) та з боку наступного орендаря (який незаконно заволодів майном - правом оренди - шляхом реєстрації цього права). Тому належним способам захисту прав первинного орендаря відповідають дві позовні вимоги - про спонукання до укладення додаткової угоди (тобто про визнання такої угоди укладеної) та про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав наведених у своїх заявах по суті.

Зокрема, заперечуючи проти позову перший відповідач зазначав, що за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення строку дії договору вх. №413/06-09 від 14 травня 2025 року було прийнято рішення Жашківської міської ради від 28.05.2025 №27-259/VІІІ, відповідно до якого позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі від 12 вересня 2018 року та припинено дію вищевказаного спірного договору, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Крім того, до поданого клопотання позивачем, всупереч вимогам ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не було додано проєкту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що в свою чергу є однією із підстав для прийняття Жашківською міською радою спірного рішення від 28 травня 2025 року №27-259/VIII.

За доводами першого відповідача, відсутність проєкту додаткової угоди зумовила неможливість досягнення між сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при його поновленні на новий строк, тому переважне право позивача як орендаря на укладення (продовження) договору оренди землі припинилося.

На переконання міської ради, спірний договір оренди землі з позивачем щодо оренди семи земельних ділянок (невитребуваних паїв) не може бути поновлений, оскільки Жашківська міська рада чітко сформулювала свою позицію щодо небажання продовжувати орендні відносини з позивачем, не маючи згоди щодо всіх істотних умов.

Вимога позивача про визнання договору поновленим без зазначення умов цієї угоди є неефективною, оскільки вона не створює чітких підстав для державної реєстрації речового права.

Щодо повідомлення позивача про прийняте рішення, то на виконання вимог п. 6.9. Регламенту Центру надання адміністративних послуг Жашківської міської ради, було з`ясовано прийнятний для суб`єкта звернення спосіб його повідомлення про результат надання адміністративної послуги і за погодженням зафіксовано номер мобільного телефону +380986617646 представника позивача, за яким адміністратор центру мав повідомити про результат надання адміністративної послуги.

Доводи позивача щодо невідповідності зазначених у заяві та протоколі постійної комісії строку оренди та площі земельних ділянок є безпідставними, оскільки оскаржуваним рішенням Жашківської міської ради від 27 травня 2025 року № 29-45/VIII з урахуванням відповідних уточнень земельні ділянки загальною площею 13,2254 га було передано в оренду строком на 7 років із 12 вересня 2025 року.

Водночас, зазначення в договорі оренди дати його укладення 10 вересня 2025 року замість 12 вересня 2025 року є технічною помилкою, допущеною працівником ради, що зумовило внесення державним реєстратором відомостей про закінчення строку дії договору 10 вересня 2032 року.

Чинне законодавство та сформована судова практика покладає саме на орендаря обов`язок щодо направлення проєкту додаткової угоди для належного поновлення дії договору.

Таким чином, договір оренди було саме припинено, у зв`язку із закінченням строку його дії за волевиявленням орендодавця, а не розірвано в односторонньому порядку.

Крім того, на офіційному сайті міської ради, який є загальнодоступним, було оприлюднено прийняте Жашківською міською радою спірне рішення від 28.05.2025 №27-259/VIII.

Другий відповідач заперечуючи проти позовних вимог також зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем проєкту договору (додаткової угоди).

Водночас, з самого тексту клопотання незрозуміло на якій термін позивач просив поновити договір, та на яких умовах.

Таким чином позивач фактично не реалізував своє переважне право на поновлення договору (укладення договору на новий строк).

Оскільки першочергове право орендарем не було реалізоване, а строк дії договору оренди землі від 12 вересня 2018 року станом на дату звернення до суду закінчився, то вимоги позивача не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні, яке відбулося 09 вересня 2026 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи № 925/15/26.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 12 вересня 2018 року між Тихохутірською сільською радою Жашківського району Черкаської області (орендодавець) та іноземним підприємством «Агро-Вільд Україна» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини (далі - договір).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №728-р від 12 червня 2020 року до складу Жашківської міської територіальної громади було включено, зокрема Тихохутірську сільську раду Жашківського району.

Відповідно до рішення Жашківської міської ради Черкаської області від 09 листопада 2020 року за № 1-24/ІХ розпочато процедуру реорганізації юридичної особи - Тихохутірської сільської ради та виконавчого комітету Тихохутірської сільської ради шляхом приєднання до Жашківської міської ради та виконавчого комітету Жашківської міської ради. Жашківську міську раду вирішено вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Тихохутірської сільської ради та її виконавчого комітету

Отже, Жашківська міська рада є правонаступником Тихохутірської сільської ради, в тому числі і за договором оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини від 12 вересня 2018 року, який був укладений з позивачем.

Умовами договору передбачено:

п. 1. орендодавець надає для сільськогосподарського використання (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка знаходиться в адміністративних межах Тихохутірської сільської ради Жашківського району Черкаської області;

п. 2. в оренду передається земельні ділянки: площею 2,9293 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060; площею 2,50 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0051 та площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057;

п. 8. договір укладено на строк 7 (сім) років, дія договору припиняється з моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею148 Земельного кодексу України;

п. 21. після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

п. 24. орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, яку орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору;

п. 29. орендодавець зобов`язаний, зокрема не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;

п. 30. орендар земельної ділянки серед іншого зобов`язаний, зокрема на першочергове укладення договору оренди землі на новий термін або його продовження/переукладення;

п. 36. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, яка стає невід`ємною частиною даного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку;

п. 37. дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельних ділянок у власність; відчуження права оренди земельних ділянок заставодержателем; в інших випадках, передбачених законом;

п. 44. цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На підставі акту приймання-передачі землі від 01 липня 2018 року (а.с.33, т.1) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею 14,98 га, що знаходяться в адміністративних межах Тихохутірської сільської ради і належить орендодавцю на праві охорони спадкового майна.

При цьому суд вважає, що в акті приймання-передачі сторонами було допущено технічну помилку в даті його складання, а саме: помилково було зазначено 01 липня 2017 року замість 01 липня 2018 року, оскільки сам договір між сторонами було укладено саме в 2018 році.

Державну реєстрацію права оренди земельних ділянок: площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060; площею 2,50 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0051 та площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057 за позивачем здійснено 23 листопада 2018 року, а земельної ділянки площею 2,9293 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823 - 27 грудня 2018 року, що підтверджено витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.35-39, т.1).

14 травня 2025 року позивач звернувся до міського голови Жашківської територіальної громади із клопотанням № 13, в якому просив поновити договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 12 вересня 2018 року.

Клопотання (заява) було зареєстровано першим відповідачем 14 травня 2025 року за вх. № 413/06-09.

Під час розгляду справи судом встановлено та позивачем не спростовано, що до клопотання про поновлення договору оренди позивачем не було долучено відповідного проєкту угоди про продовження (поновлення) договору оренди землі.

28 травня 2025 року Жашківська міська рада ухвалила рішення за № 27-259/VIII, яким розглянувши клопотання ІП «Агро-Вільд Україна» від 14 травня 2014 року № 13 (вх. № 413/06-09) від 14 травня 2025 року), врахувавши пропозиції постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього природного середовища, вирішила відмовити ІП «Агро-Вільд Україна» в поновленні договору оренди землі від 12 вересня 2018 року на невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами: 2,9293 га (кадастровий номер 7120988500:02:001:0823); 2,50 га (кадастровий номер 7120988500:02:001:0050); 3,12 га (кадастровий номер 7120988500:02:001:0051); 3,12 га (кадастровий номер 7120988500:02:001:0057); 3,12 га (кадастровий номер 7120988500:02:001:0060), в с. Тихий Хутір Уманського району Черкаської області.

Згідно з п. 2 вказаного рішення вирішено припинити дію договору оренди землі від 12 вересня 2018 року з ІП «Агро-Вільд Україна» у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено тобто з 12 вересня 2025 року.

Судом також встановлено, що 14 серпня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» звернулося до Жашківської міської ради із заявою, в якій просило надати в оренду ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» з 13 вересня 2025 року земельні ділянки - невитребувані паї, які знаходяться за межами с. Тихий Хутір, загальною площею 14,8094 га з кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0823; 7120988500:02:001:0060; 7120988500:02:001:0050; 7120988500:02:001:0051; 7120988500:02:001:0057. Строк надання в оренду 10 років та/або до моменту їх витребування власниками чи їх спадкоємцями (а.с.54, т.1)

21 серпня 2025 року постійна комісія Жашківської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього природного середовища погодила передачу спірних земельних ділянок другому відповідачу терміном на 7 років, що підтверджується відповідним протоколом постійної комісії (а.с.62-63, т.1).

27 серпня 2025 року, Жашківська міська рада ухвалила рішення № 29-45/VIII, яким розглянувши заяву ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» від 14 серпня 2025 року (вх. № 576/06-09 від 14 серпня 2025 року) про надання в оренду невитребуваних земельних ділянок (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та охорони навколишнього природного середовища, вирішала надати ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» з 12 вересня 2025 року в оренду невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля) загальною площею 13,2254 га, а саме: площею 2,50 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0051 та площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057; площею 3,12 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060; площею 2,9293 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823 в с. Тихий Хутір Уманського району Черкаської області строком на 7 (сім) років або в межах цього строку до оформлення власниками права власності на земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі у місячний термін (а.с.49, т.1).

10 вересня 2025 року між Жашківською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди від 10 вересня 2025 року).

Умовами договору передбачено:

п. 1. орендодавець згідно з рішенням сесії Жашківської міської ради від 27 серпня 2025 року № 29-45/VIII «Про надання в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) загальною площею 13,2254 га ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» в с. Тихий Хутір», надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки загальною площею 13,2254 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: площею 2,5043 га, кадастровий номер 7120988500:02:001:0050; площею 2,4230 га, кадастровий номер 7120988500:02:001:0051; площею 2,9494 га, кадастровий номер 7120988500:02:001:0057; площею 2,4194 га, кадастровий номер 7120988500:02:001:0060; площею 2,9293 га, кадастровий номер 7120988500:02:001:0823, що знаходяться на території Жашківської міської ради в с. Тихий Хутір Уманського району Черкаської області;

п. 6. Договір укладено строком до 10 вересня 2032 року, або до дня державної реєстрації права власності на вищевказані земельні ділянки, при їх витребуванні їх власниками земельних часток (паїв) чи їх спадкоємцями. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

Державну реєстрацію права оренди земельних ділянок: площею 2,2993 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823; площею 2,4194 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0060; площею 2,5043 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0050; площею 2,423 га кадастровим номером 7120988500:02:001:0051 за другим відповідачем здійснено 03 жовтня 2025 року, а земельної ділянки площею 2,9494 га з кадастровим номером 7120988500:02:001:0057 - 15 жовтня 2025 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав (а.с.67-71, т.1).

Представник позивача звернувся до першого відповідача із адвокатським запитом від 20 листопада 2025 року № 214/25, в якому просив надати інформацію щодо причин відмови у продовженні першочергового права на продовження договору оренди землі від 12 вересня 2018 року та повідомити чи перебувають спірні земельні ділянки з 12 вересня 2025 року у будь-кого в користуванні (а.с.45-46, т.1).

У відповідь на цей запит, перший відповідач надіслав позивачу лист від 26 листопада 2025 року № 09-10/5943, в якому повідомив позивача про розгляд клопотання останнього від 14 травня 2025 року на черговому засіданні сесії Жашківської міської ради та підстави відмови у продовженні дії договору оренди спірних земельних ділянок, а також повідомив, що спірні земельні ділянки з 12 вересня 2025 року перебувають в оренді у ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» на підставі відповідного рішення міської ради (а.с.47, т.1).

Представник позивача звернувся до першого відповідача з адвокатським запитом від 28 листопада 2025 року № 217/25, в якому просив надати відповідну інформацію та документи (а.с.50-51, т.1).

У відповідь на цей запит, перший відповідач надіслав позивачу лист від 05 грудня 2025 року за № 878/09-10, в якому повідомив запитувану позивачем інформацію та долучив до вказаного листа відповідні документи (а.с.52-53, т.1).

В заяві свідка ОСОБА_1 (а.с.178-179, т.1) вказано, що ОСОБА_1 з 2023 року працювала на Іноземному підприємстві «Агро-Вільд Україна» на посаді менеджера «управителя» з договірної діяльності по земельним питанням. До кола її обов`язків входила робота з договорами на земельні ділянки, які орендуються іноземним підприємством та пайовиками, а також здійснення обліку та контролю за відповідними договорами оренди землі.

Свідок повідомляє, що вказане підприємство займається вирощуванням та збиранням сільськогосподарської продукції на земельних ділянках на території Черкаської області, що перебувають в оренді на підставі укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок.

Починаючи з вересня 2018 року Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» відповідно до договору оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини від 12 вересня 2018 року мало у користуванні декілька земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території с. Тихій Хутір Черкаської області, загальною площею 13,2254 га з наступними кадастровими номерами: 7120988500:02:001:0060 (площа 3,12 га), 7120988500:02:001:0050 (площа 2,50 га), 7120988500:02:001:0051 (площа 3,12 га), 7120988500:02:001:0057 (площа 3,12 га), 7120988500:02:001:0823 (площа 2,9293 га).

Право оренди на користування цими земельними ділянками зареєстровано у встановлений законодавством спосіб, тобто здійснено державну реєстрацію оренди землі 23 листопада 2025 року - земельних ділянок № 7120988500:02:001:0060, № 7120988500:02:001:0050, № 7120988500:02:001:0051, № 7120988500:02:001:0057 та 27 грудня 2025 року - земельної ділянки № 7120988500:02:001:0823.

Протягом 2018-2025 років до вказаного договору оренди землі неодноразово вносились зміни та доповнення, шляхом укладання додаткових угод, які підписувались та скріплялись печаткою з боку орендодавця та орендаря.

14 травня 2025 року свідком особисто, в якості представника Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна», булдо подано на офіційному бланку та за підписом генерального директора іноземного підприємства Вільда Бертольда Карла Алоіса до міського голови Жашківської територіальної громади клопотання № 13 від 14 травня 2025 року (вхідний номер № 413/06-09 від 14 травня 2025 року) про поновлення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

На офіційному бланку Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» на якому подано клопотання № 13 від 14 травня 2025 року (вхідний номер № 413/06-09 від 14 травня 2025 року) було зазначено контактні дані для зворотного зв`язку: телефонний номер - 04747-6-12-71 та електронна пошта - officeozerna@awu-group.com.ua, за якими Жашківська міська рада мала можливість повідомити іноземне підприємство про результати розгляду відповідного клопотання.

Телефонний номер НОМЕР_1 є особистим номером ОСОБА_1., який вона не залишала у відділі ЦНАП апарату виконавчого комітету Жашківської міської ради, в якості способу зворотного зв`язку для повідомлення Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» про результати розгляду клопотання № 13 від 14 травня 2025 року (вхідний номер № 413/06-09 від 14 травня 2025 року).

Вказане клопотання № 13 від 14 травня 2025 року (вхідний номер № 413/06-09 від 14 травня 2025 року) про продовження дії договору оренди земельних ділянок було подано свідком без проекту додаткової угоди, оскільки такий проект постійно розроблювався самостійно працівниками Жашківської міської ради, який у подальшому підписувався та скріплювався печаткою органу місцевого самоврядування та отримувався для підпису нарочно представником орендаря або направлявся поштою до орендаря. Саме така взаємодія з цим органом місцевого самоврядування була напрацьована у питанні укладенні/продовженні дії договорів оренди земельних ділянок.

Станом на 15 липня 2025 року жодних відомостей на вказану електронну пошту та за телефонним номером 04747-6-12-71, а також особистим телефонним номером НОМЕР_1 стосовно розгляду цього клопотання № 13 від 14 травня 2025 року (вхідний номер № 413/06-09 від 14 травня 2025 року), у тому числі необхідності надання додаткових документів для продовження дії договору від 12 вересня 2018 року або прийняття рішення Жашківської міської ради від 28 травня 2025 року № 27-259/VIII про відмову у продовженні дії цього договору та його припиненні - не надходило.

Свідок звертає увагу, що Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна» також мало в оренді інші земельні ділянки, орендодавцем яких є Жашківська міська рада. Тому з питань продовження дії договорів оренди землі свідок, як представник цього підприємства, постійно мала робочі взаємовідносини та комунікації з працівниками Жашківської міської ради, які мають відношення до оформлення необхідних документів для укладення/продовження дії оренди земельних ділянок та здійснення державної реєстрації права оренди, у зв`язку з чим особистий телефонний номер НОМЕР_1 є відомим для уповноважених осіб Жашківської міської ради, у тому числі ЦНАП.

З уповноваженими особами Жашківської міської ради, у тому числі ЦНАП, свідок також протягом 2023-2025 років мала робочі взаємовідносини з питань оформлення/продовження дії договорів оренди земельних ділянок, здійснення державної реєстрації права оренди, для інших підприємств, у тому числі не тільки тих, в яких засновником та директором є Вільд Бертольд Карл Алоіс, зокрема, ТОВ «Авангард» (код ЄДРПРОУ 32874570).

Станом на 15 липня 2025 року від працівників Жашківської міської ради не надходило жодних відомостей та документів стосовно результатів розгляду клопотання № 13 від 14 травня 2025 року (вхідний номер № 413/06-09 від 14 травня 2025 року), у тому числі проекту самої додаткової угоди з продовженим терміном оренди землі, який має підписати та скріпити печаткою Іноземне підприємство «Агро-Вільд Україна».

Проте, це не викликало жодних занепокоєнь, оскільки підстав для непродовження Іноземному підприємству «Агро-Вільд Україна» договору оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини від 12 вересня 2018 року не було. За тривалий час співпраці свідка з Жашківською міською радою у вказаному питанні, несвоєчасне отримання від органу місцевого самоврядування відповідних документів для орендаря стосовно оформлення продовження дії оренди земельних ділянок вже мало місце й раніше.

З 15 липня 2025 року свідок звільнилась з Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна».

У вересні 2025 року їй стало відомо, що Іноземному підприємству «Агро-Вільд Україна» не зрозуміло за яких підстав не продовжено дію договору оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини від 12 вересня 2018 року.

Свідк зазначає, що таке рішення Жашківської міської ради її дуже здивувало, як й та обставина, що вказаним органом місцевого самоврядування замовчувалась ця ситуація та жодним чином (усним чи письмовим) її та або представників Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» станом на 15 липня 2025 року не повідомлялося про наявність якихось перешкод для продовження дії договору оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини від 12 вересня 2018 року, у тому числі необхідності підготування та подання проєкту додаткової угоди до цього договору, який як правило самостійно виготовляли працівники Жашківської міської ради.

Судом враховано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом частини третьої статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Як законодавець, так і судова практика оперують двома різними поняттями: «суб`єктивне право» та «законний інтерес» («охоронюваний законом інтерес»).

В сучасній цивілістичній доктрині сформувалося два концептуальних підходи до визначення інтересу в праві. За одним з таких підходів інтерес розуміється як складова, наповнення самого суб`єктивного права, сутнісним моментом цього права. За іншим підходом - інтерес є зовнішнім відносно суб`єктивного права моментом, явищем, яке до складу суб`єктивного права не входить.

Законодавець найбільш типові інтереси опосередковує через юридичну конструкцію суб`єктивного права, а частина інтересів такого опосередкування не зазнають й охороняються правом за умови несуперечності закону та засадам правового регулювання. Отже, інтерес постає як «усічена правова можливість», певна «правова дозволеність», не забезпечена юридичним обов`язком.

Співвідношення згаданих понять було предметом дослідження Конституційного Суду України в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України.

Зокрема, у пунктах 3.1, 3.3 вказаного Рішення зазначено, що в юридичних актах термін «інтерес», враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами. Інтерес у вузькому розумінні перебуває виключно у логічно-смисловому зв`язку із суб`єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх. Саме у такому значенні слово «інтерес» застосовується в Конституції України та приписах.

У пункті 3.5 Рішення КСУ зауважив, що інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом і не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних або юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи співгромадян або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

У пункті 3.6 цього Рішення вказано, що логічно-смисловий зв`язок між поняттями «інтерес» (у вузькому розумінні) та «суб`єктивне право» є очевидним: і те, й інше опосередковується об`єктивним правом, гарантується і охороняється державою. Зокрема, і суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом». Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Підсумовуючи, КСУ зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Позивач звертався до органу місцевого самоврядування з метою продовжити дію договору оренди сформованих земельних ділянок (невитребуваних паїв), які перебували в його користуванні.

Намір позивача ґрунтувався на його бажанні і прагненні продовжити користуватися орендованими земельними ділянками, а також на його переконанні в наявності в нього переважного права на укладання договору оренди на новий строк.

Отже, у цій справі позивач звернувся до суду за захистом свого охоронюваним законом інтересу щодо переважного права на користування землею після закінчення строку дії договору.

Судом враховано, що відповідно до положень ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01 липня 2026 року зі справи № 911/1138/25 вказала, що за змістом частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV (далі - Закон № 899-IV) невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що правовий режим нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв) є різним. Так, нерозподілена земельна ділянка входить до складу земель, що підлягали паюванню, але в процесі розподілу не була закріплена за жодним власником. У свою чергу, невитребувана частка (пай) - це право особи на земельну частку, яке виникло в процесі паювання земель, але не було реалізоване шляхом виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) або щодо якого власник чи спадкоємець належно не оформив свої права.

Подібне правове регулювання обігу нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв) обумовлене спільністю механізму їх тимчасового використання до моменту остаточного визначення суб`єкта права на відповідний об`єкт. Метою такого регулювання є забезпечення ефективного використання земель сільськогосподарського призначення та недопущення їх вилучення з господарського обороту.

Обом цим об`єктам притаманний специфічний (окремий, особливий) правовий режим, який не дозволяє ототожнювати зазначені об`єкти із землями комунальної чи державної власності.

Нерозподілені земельні ділянки/невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в держаній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону.

У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, передбачені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов`язковими у разі розпорядження цими об`єктами земельних прав, якщо це прямо не передбачено законом.

Під час дії воєнного стану земельне законодавство передбачає дві окремі процедури передачі згаданих об`єктів земельних прав в оренду: звичайну (стаття 13 Закон № 899-ІV) та спрощену (укладення договорів відповідно до підпункту 2 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України). Жодна із наведених процедур не передбачає обов`язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв).

Отже, в даному випадку орган місцевого самоврядування мав право передати спірні земельні ділянки в оренду без проведення земельних торгів і спору між сторонами з цього приводу немає.

Щодо моменту початку перебігу та припинення дії первинного договору оренди землі від 12 вересня 2018 року судом враховано, що ухвалюючи постанову від 06 березня 2024 року зі справи №902/1207/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що Закон України «Про оренду землі» (зі змінами, внесеними Законом України від 5 грудня 2019 року № 340-IX, що набрав чинності 16 січня 2020 року), зокрема абз. 3 ч. 1 ст. 15 та друге речення ч. 1 ст. 19, імперативно встановлює, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину й саме із цієї дати починається перебіг строку його дії.

Тому сторони договору оренди землі не можуть урегулювати свої відносини у спосіб, який суперечить таким імперативним нормам, у тому числі на власний розсуд установити інші правила визначення моменту початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. Умови договору оренди землі, що не відповідають указаним імперативним нормам, не змінюють визначеного в Законі України «Про оренду землі» моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі.

В зв`язку з чим Велика Палата Верховного Суду погодилася з необхідністю відступити від висновків КЦС ВС, викладених у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 447/2461/20, однак вважала, що нема підстав відступати від висновків, викладених у постановах цього суду від 24 травня 2023 року у справі № 709/1186/21, від 31 травня 2023 року у справі № 709/1187/21, від 15 червня 2023 року у справі № 390/356/21 та від 26 липня 2023 року у справі № 357/8085/19.

Судом враховано, що в спірних правовідносинах договір оренди землі між позивачем та першим відповідачем був укладений 12 вересня 2018 року, тобто, до змін, внесених Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-IX.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, КЦС ВС в своїй постанові від 24 травня 2023 року у справі № 709/1186/21 вказав, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (стаття 631 ЦК України в редакції, чинній на час підписання сторонами договору оренди).

Суди у справі № 709/1186/21, зокрема встановили, що 03 січня 2015 року між СТОВ «Старий Коврай» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, за якими орендодавець передав в оренду належну йому земельну ділянку, площею 4,7057 га.

У пункті 8 договору визначили строк його дії - 7 років.

У пункті 44 договору зазначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

09 листопада 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області Пахар М. С. зареєстровано право оренди земельної ділянки на 7 років за орендарем - СТОВ «Старий Коврай», номер запису про інше речове право: 12012180.

Відповідно до акта прийому -передачі земельної ділянки в оренду від 09 листопада 2015 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку, площею 4,7057 га.

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із листом-повідомленням щодо заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк щодо земельної ділянки 7125188800:03:000:0410.

Верховний Суд вказав, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час підписання сторонами договору оренди) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, зокрема, право оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закон права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) зазначено, що «учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі. Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації. Однак Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації».

Підсумовуючи КЦС ВС у справі № 709/1186/21 вказав наступне:

Законодавство щодо оренди землі в редакції, чинній на момент підписання (укладення) сторонами договору оренди, передбачало обов`язкову державну реєстрацію речових прав оренди земельної ділянки, а реєстрація договорів оренди землі не передбачена; таке право виникало лише з моменту його державної реєстрації;

Ураховуючи вимоги законодавства в редакції, чинній на момент підписання (укладення) сторонами договору оренди, суди зробили правильний висновок, що право оренди за цим договором виникло з моменту його державної реєстрації, оскільки початок перебігу строку дії договору (набрання ним чинності) сторони визначили та пов`язали з моментом підписання та державної реєстрації, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договір не містить, відповідно останнім днем його дії є 09 листопада 2022 року;

Встановивши, що право оренди СТОВ «Старий Коврай» на підставі договору оренди від 03 січня 2015 року в частині строку його дії, оспорюється та не визнається ОСОБА_1, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позовної вимоги в частині визнання за СТОВ «Старий Коврай» речового права оренди земельної ділянки з відповідним стоком його дії.

Колегія суддів погодилася з доводами касаційної скарги, що суди помилково вказали, що моментом укладення вказаного договору є момент його державної реєстрації, проте це не призвело до неправильного вирішення справи в оскарженій частині.

Враховуючи вищенаведене місцевий господарський суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що договір оренди землі від 12 вересня 2018 року щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7120988500:02:001:0060, 7120988500:02:001:0050, 7120988500:02:001:0051 та 7120988500:02:001:0057 діяв до 23 листопада 2025 року, а щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120988500:02:001:0823 договір діяв до 27 грудня 2025 року.

Тобто, спірне рішення Жашківської міської ради від 27 серпня 2025 року № 29-45/VIII «Про надання в оренду невитребуваних земельних ділянок (паїв) загальною площею 13,2254 га ТОВ «Жашківська кінно-спортивна школа» в с. Тихий Хутір було прийнято, а договір оренди земельної ділянки від 10 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» та Жашківською міською радою про надання в оренду невитребуваних власниками чи їх спадкоємцями земельних ділянок (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва був укладений під час дії первинного договору оренди землі від 12 вересня 2018 року.

Проте, рішення Жашківської міської ради від 27 серпня 2025 року № 29-45/VIII вичерпало свою дію виконанням - укладанням договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно спортивна школа» та Жашківською міською радою, а тому вимога про визнання недійсним такого рішення є неефективним способом захисту прав особи, оскільки можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити користування майном (земельними ділянками).

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова ВП ВС від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Також суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що визнання недійсним договору оренди, який порушує переважне право, не є ефективним способом захисту, оскільки сам по собі факт визнання недійсним договору оренди, укладеного з новим орендарем, не зумовлює автоматичного поновлення переваженого права попереднього орендаря, яке підлягає захисту у спосіб, встановлений законом (п. 8.41. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року зі справи №143/591/20).

За таких умов, якщо первинний орендар має право на укладення договору оренди (додаткової угоди до неї), то наявні два різні порушення прав первинного орендаря: з боку орендодавця (який відмовляється укладати додаткову угоду до договору оренди) та з боку наступного орендаря (який незаконно заволодів майном - правом оренди - шляхом реєстрації цього права). Тому належним способам захисту прав первинного орендаря відповідають дві позовні вимоги - про спонукання до укладення додаткової угоди (тобто про визнання такої угоди укладеної) та про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря.

На належність такого способу захисту, як визнання відсутнім права, вже вказувала Велика Палата Верховного Суду (постанов від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, пункти 6.12, 6.14). Судове рішення про визнання відсутнім права відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації припинення права оренди (п. 8.45. постанови).

Щодо переважного права позивача та правового регулювання поновлення договору оренди землі за Законом України «Про оренду землі» судом враховано наступне:

16 січня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8 цього Закону, з урахуванням його прикінцевих та перехідних положень - з 16 липня 2020 року), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

За змістом статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до 16 липня 2020 року, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

Частина шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 зазначено таке: «Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення».

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій-восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.

При цьому відповідно до абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу «Перехідні положення» Закону про оренду землі та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону про оренду землі. Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23 листопада 2023 року у справі № 906/1314/21.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду діяла нова редакція Закону про оренду землі із внесеними змінами.

За частинами першою-п`ятою статті 33 Закону про оренду землі в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).

Тобто, за «новими правилами» орендар повинен направити орендодавцю лист-повідомлення про намір укласти новий договір - не пізніше ніж за місяць до закінчення строку чинного договору (якщо інший строк не визначений у договорі); разом з листом подається проєкт нового договору.

Водночас, суд вважає, що продовження оренди на підставі додаткової угоди до договору, а не нового договору, не впливає на суть правовідносин та волевиявлення орендаря продовжити оренду.

Механізм автоматичного поновлення суттєво видозмінився, оскільки законодавець спростив процедуру автоматичного поновлення. Стаття 126-1 Земельного кодексу України дозволяє автоматично поновити договір оренди без підписання будь-яких документів, якщо виконуються дві умови: у договорі оренди прямо передбачена умова про автоматичне поновлення; жодна зі сторін не подала заперечення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

Водночас за «новими правилами» автоматичне поновлення не застосовується, зокрема, до земель державної або комунальної власності, якщо на них немає будівель або споруд у власності орендаря, до договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

В цьому контексті суд зауважує, що договір, зокрема його п. 30. містить умову, що орендар має право на першочергове укладення договору оренди землі на новий термін або його продовження/переукладення, коли орендар належно виконує його умови. При цьому договір не містить визначеного строку для звернення із заявою про поновлення.

Отже, судом враховано, що спірні земельні ділянки не відносяться до державної чи комунальної власності, оскільки є невитребуваними паями; землі надавалися для сільськогосподарського використання; договір оренди землі від 12 вересня 2018 року не передбачав «автоматичного» поновлення договору на новий строк; позивач своєчасно звернувся до орендодавця з листом-повідомленням про намір укласти договір оренди на новий строк.

Проте, всупереч вищенаведених положень Закону, до листа-повідомлення позивачем не було додано проєкту нового договору оренди або додаткової угоди на продовження оренди, та не було зазначено строку «нової оренди» (а.с.44 т.1), тобто позивачем не було вказано і не було запропоновано однієї з істотних умов договору.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку дотримання процедури реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Водночас, позивач просить суд визнати поновленим договір оренди земельних ділянок, що входять до складу спадщини (без номера) від 12 вересня 2018 року на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені цим договором.

Позову про визнання укладеною угоди із викладенням її змісту заявлено не було.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що 28 травня 2025 року, тобто у місячний строк після надходження листа-пропозиції, Жашківська міська рада правомірно ухвалила рішення за № 27-259/VIII, в частині відмови ІП «Агро-Вільд Україна» в поновленні договору оренди землі від 12 вересня 2018 року на невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому міська рада керувалася, зокрема, ст.ст. 31, 33, абз. 4 розділу ІХ Перехідних положень Закону України « Про оренду землі».

Рішення від 28 травня 2025 року в частині припинення дії договору оренди землі з 12 вересня 2025 року прийнято з порушенням вимог Закону України «Про оренду землі», до завершення строку його дії, проте, права та обов`язки у орендаря (позивача) виникли саме на підставі договору оренди від 12 вересня 2018 року та зареєстрованого права оренди, а не спірного рішення міської ради, тому внаслідок його ухвалення дія договору не припинилася.

На момент звернення позивача до суду, вимога про скасування рішення міської ради від 28 травня 2025 року в частині припинення дії договору оренди землі з 12 вересня 2025 року не відновить порушеного права орендаря.

У зв`язку із втратою позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі, перший відповідач 27 серпня 2025 року ухвалив рішення № 29-45/VIII, яким спірні земельні ділянки надав з 12 вересня 2025 року в оренду другому відповідачу на 7 років або в межах строку до оформлення власниками права власності на земельні ділянки шляхом укладення договору оренди землі у місячний термін.

На підставі вказаного рішення між відповідачами був підписаний відповідний договір оренди.

Тобто, новий договір оренди між відповідачами, всупереч наведеним вище положенням чинного законодавства також був укладений до завершення строку дії договору оренди від 12 вересня 2018 року.

Водночас, у разі ухвалення судом рішення про визнання недійсним «нового» договору оренди землі або визнання відсутнім у ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» права оренди, то у нового орендаря права та обов`язки припиняться лише на майбутнє.

При цьому судом враховано, що застосувати наслідки недійсності правочину за передане в оренду майно неможливо, тому що відновити первісне становище сторін за одержане в користування майно є безповоротним явищем, а тому фактичне користування майном на підставі договору оренди не дозволяє в разі його недійсності (нікчемності) провести двосторонню реституцію. Такий висновок наведено в постанові КГС ВС у справі від 17 квітня 2025 року № 910/9652/23.

Тобто, задоволення позову про визнання відсутнім у товариства «Жашківська кінно спортивна школа» права оренди не відновить порушені права та інтереси позивача без одночасного укладення договору оренди землі з ним в судовому порядку.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

У випадку коли позивач не мав можливості використовувати земельні ділянки за призначенням після 12 вересня 2025 року і до моменту припинення строку дії договору, то останній не позбавлений можливості на звернення до суду з позовом щодо відшкодування збитків.

Водночас, з пояснень представника позивача, що надавалися суду під час зясування обставин справи, судом встановлено, що позивач фактично продовжував користуватися земельними ділянками, зокрема, до закінчення строку дії договору оренди.

Посилання позивача на ту обставину, що перший відповідач не повідомив позивача про небажання поновлювати спірний договір оренди та прийняте відповідне рішення про відмову у поновленні договору, не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі в судовому порядку.

Крім того, суд також враховує, що на офіційному сайті Жашківської міської ради (https://zhashkivska-gromada.gov.ua), який є загальнодоступним, було оприлюднено прийняте Жашківською міською радою рішення від 28 травня 2025 року № 27-259/VIII «Про відмову у поновленні терміну дії договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 2,9293 га, 3,1200 га, 2,5000 га, 3,1200 га, 3,1200 га з ІП «Агро-Вільд Україна» в с.Тихий Хутір» (https://zhashkivska-gromada.gov.ua/docs/2030819/).

Доводи позивача, з посиланням на заяву свідка суд відхиляє, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» саме на орендаря покладений обов`язок додати до свого листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проєкт угоди.

Вимоги позивача про скасування рішеннь про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та здійснених державної реєстрації права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно-спортивна школа» на спірні земельні ділянки по своїй суті є похідними, а тому такі вимоги також задоволенню не підлягають.

Вимогу про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Жашківська кінно-спортивна школа» повернути територіальній громаді в особі: Жашківської міської ради невитребувані власниками чи їх спадкоємцями земельні ділянки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у с. Тихий Хутір фактично заявлено позивачем в інтересах орендодавця - першого відповідача, а не позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі всього наведеного вище, оцінивши доводи наведені сторонами, норми чинного законодавства та судову практику, господарський суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому не потребують детальної відповіді суду.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя А.В. Васянович