Решение № 141087963, 28.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3448/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кочуровської К.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом позивача-1- Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця

позивача-2 -Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова

до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача-1 Кащі В.

від позивача-1, 2 Новицька Н.

від відповідача Вірт С.

До суду надійшла позовна заява Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця, Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , якою позивач просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2026 №65/101-р/к у справі №65/155-09/2025 в частині визнання Колективного підприємства Білгород-Дністровська підрядно-спеціалізована госпрозрахункова ремонтно-будівельна дільниця таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції та в частині накладення штрафу в розмірі 68000грн,

- визнати недійсним та скасувати рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2026 №65/101-р/к у справі №65/155-09/2025 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Будова таким, що вчинило порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції та в частині накладення штрафу в розмірі 68000грн.

Ухвалою від 24.08.2026 суд залишив позовну заяву без руху.

Позивач у встановлений строк подав докази усунення недоліків позовної заяви. Зокрема, позивач уточнив позовні вимоги і просить визнати недійсним рішення.

Ухвалою від 26.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.09.2026.

Відповідач отримав ухвалу в електронному кабінеті 27.08.2026.

09.09.2026, у встановлений строк, відповідач подав через підсистему Електронний суд відзив, в якому заперечує проти позову.

10.09.2026 позивач подав відповідь на відзив.

Ухвалою від 30.09.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 28.10.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

У період із 24.04.2025 до 22.05.2025 Комунальним підприємством «КОМФОРТ СЕРВІС» проведено відкриті торги з особливостями на закупівлю товару «Щебенево піщана суміш» (ідентифікатор закупівлі UA-2025-04-24-002430-a; далі - Торги) з очікуваною вартістю 2 493 000,00 грн.

Тендерні пропозиції для участі у Торгах подали сім суб`єктів господарювання, зокрема КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» і ТОВ «ТД Будова» (далі разом Позивачі; у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції- Відповідачі у справі АМКУ). Переможцем Торгів визначено ТОВ «БАНТИШІВСЬКИЙ ЩЕБІНЬ», з яким замовник уклав договір від 22.05.2025 № 508 на суму 2 069 190,00 грн.

Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 06.11.2025 № 65/172 рп/к розпочато розгляд справи № 65/155-09/2025 за ознаками вчинення Позивачами порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

За результатами розгляду справи адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла Рішення №65/101-/к від 30.06.2026 (далі - Рішення), яким дії Позивачів визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів Торгів, та накладено на кожного з них штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Вищевикладене зумовило звернення позивачів до суду з позовом, в якому вони просять визнати Рішення недійсним у частинах визнання кожного з них таким, що вчинив порушення, та накладення на кожного штрафу в розмірі 68 000,00 грн.

На думку Відповідача, висловлену у відзиві, висновок про узгодженість поведінки Позивачів зроблено не на підставі одного окремого факту, а за результатами оцінки сукупності взаємопов`язаних обставин: використання однієї IP-адреси під час входу в аукціон; близького часу завантаження тендерних пропозицій; спільних властивостей електронних файлів; тривалих господарських відносин; оренди ТОВ «ТД Будова» нерухомого майна КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД»; схожості змісту та оформлення окремих документів тендерних пропозицій.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є, зокрема, будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Згідно із частиною першою статті 6 цього Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону до таких дій прямо віднесено узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Для кваліфікації зазначеного порушення не вимагається доведення фактичного завдання збитків замовнику, перемоги одного з учасників узгоджених дій, одержання ними договору чи іншої матеріальної вигоди. Належить установити погоджену поведінку, яка призвела або могла призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції та стосується спотворення результатів торгів.

За змістом статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість установити наявність або відсутність порушення. Закон не встановлює обов`язку органу Комітету доводити антиконкурентні узгоджені дії виключно прямими доказами у формі письмової угоди, листування чи зізнання учасників.

На думку суду, посилання Позивачів на постанову Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 910/102/25 не спростовує можливості встановлення антиконкурентних узгоджених дій за сукупністю непрямих доказів. У цій справі Верховний Суд залишив без змін судові рішення про відмову в позові до АМКУ, оцінивши, зокрема, використання однієї IP-адреси, близький час дій, властивості файлів та зв`язки між учасниками. Застосування цього підходу потребує оцінки пояснень Позивачів у взаємозв`язку з конкретними доказами та не зводиться до переліку теоретично можливих причин окремих збігів.

Відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для визнання рішень органів Комітету недійсними є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; - недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; - невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Щодо доводу про використання однієї IP-адреси

ДП «ПРОЗОРРО» листом від 11.08.2025 № 206/01/1509/04 повідомило, що КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» і ТОВ «ТД Будова» здійснювали вхід в аукціон 05.05.2025 з використанням однієї IP-адреси 193.169.146.50: КП - о 10:27, ТОВ - о 13:06.

ТОВ «БІСНЕТ», яке надає послуги під логотипом «МІЙ ПРОВАЙДЕР», листом від 09.10.2025 № 73 повідомило, що протягом періоду з 01.09.2024 до 31.08.2025 послуги доступу до мережі Інтернет за IP-адресою 193.169.146.50 надавалися саме КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Портова, 26, відповідно до договору від 01.10.2024 № 01/10/2024-РБД. Одночасно провайдер повідомив, що ТОВ «ТД Будова» протягом зазначеного періоду його абонентом не було.

Таким чином, загальна інформація з RIPE Database про належність адресного діапазону провайдеру не спростовує конкретних відомостей самого провайдера щодо фактичного надання послуг за цією IP-адресою КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» у відповідний період.

Загальне посилання на можливість застосування NAT/CGNAT саме по собі не спростовує змісту відповіді ТОВ «БІСНЕТ» щодо надання послуг КП за конкретною адресою у відповідний період. Водночас, Відділення не виводить узгодженість лише з відсутності у Позивачів довідки про NAT/CGNAT: відповідь провайдера оцінюється разом з відомостями ДП «ПРОЗОРРО», орендою майна за тією самою адресою та іншими доказами.

У період проведення Торгів ТОВ «ТД Будова» орендувало складське приміщення КП за адресою вул. Портова, 26, за якою КП отримувало послуги доступу до мережі Інтернет. Ця обставина підтверджує фактичний зв`язок між Позивачами та можливість користування доступом за місцем оренди. Відсутність у ТОВ «ТД Будова» власного договору з провайдером не виключає користування підключенням іншого абонента. Тому сам факт відсутності абонентських відносин не робить відомості ДП «ПРОЗОРРО» внутрішньо суперечливими. Водночас, оренда та збіг IP-адреси окремо не ототожнюються з доведеним фактом обміну інформацією про пропозиції.

Довід про те, що під час завантаження тендерних пропозицій Позивачі використали різні IP-адреси, не спростовує наведеного. Формування, завантаження пропозицій та участь в аукціоні є різними етапами однієї процедури. Подання окремих файлів з різних мереж не виключає їх попереднього спільного формування та подальшого використання спільного доступу під час аукціону.

Довід про незмінність цінових пропозицій після 02.05.2025 спростовується таблицею 1 Рішення: первинна пропозиція КП становила 2 290 790,00 грн, остаточна- 2 216 000,00 грн; первинна пропозиція ТОВ «ТД Будова» - 2 493 000,00 грн, остаточна - 2 418 210,00 грн. Отже, завершення строку подання документів не означало остаточної фіксації ціни. При цьому Відділення не стверджує, що входи Позивачів в аукціон були одночасними: різниця становила 2 години 39 хвилин. Доказове значення має використання ними тієї самої IP-адреси в день аукціону в сукупності з іншими встановленими обставинами.

Щодо близького часу завантаження тендерних пропозицій

За інформацією оператора електронного майданчика, Позивачі 01.05.2025 здійснили вхід до кабінетів та дії, пов`язані з поданням заявок, з одного електронного майданчика з різницею у три хвилини: ТОВ «ТД Будова» - о 18:24, КП «Білгород Дністровська ПСГРБД» - о 18:27.

Відділення не надає зазначеній обставині самостійного та вирішального значення. Вона є допоміжною ознакою, яка оцінюється разом із використанням однієї IP-адреси під час аукціону, перебуванням ТОВ «ТД Будова» у приміщенні КП, збігами властивостей файлів, господарськими зв`язками та схожістю тендерних документів.

Позивачі неточно передають зміст пункту 29 Рішення. У ньому зазначено, що індивідуальне планування тактики, хронологія підготовки документів та доступ до обладнання за умови непогодження поведінки виключають зазначену синхронність дій, а не визнаються встановленим поясненням такої синхронності без узгодження. Водночас трихвилинний інтервал сам собою не доводить координації. Відділення посилається на нього як на допоміжну обставину в межах усієї доказової сукупності.

Щодо спільних властивостей електронних файлів

У результаті аналізу метаданих документів установлено, що більшість файлів обох Позивачів створено із застосуванням програми-виробника Canon та мають однакову версію PDF 1.3 (Acrobat 4.x). Значна частина документів обох тендерних пропозицій датована 01.05.2025. Водночас, файли інших учасників Торгів мали відмінні індивідуальні властивості та створювалися іншими програмними засобами.

Позивачі обґрунтовано розмежовують однотипне обладнання та один конкретний пристрій: сама назва Canon, версія PDF і порожнє поле «Автор» не ідентифікують фізичного пристрою. Однак предметом оцінки є не лише ці загальні характеристики, а їх поєднання з датами створення відповідних документів, особливостями їх змісту й оформлення та іншими встановленими зв`язками між учасниками.

Наявність у тендерних пропозиціях інших файлів, створених у різні роки за допомогою ABBYY FineReader, iLovePDF, HP Scan або Corel PDF Engine, не спростовує збігів у тій частині документів, яку аналізувало Відділення. Йдеться про спільні властивості частини файлів, а не про тотожне походження всіх документів обох пропозицій. Зокрема, інші дати створення «Виписки» та «Витягу ПДВ» не пояснюють збігів у документах, підготовлених безпосередньо для спірних Торгів.

Відділення не визнавало метадані самодостатнім доказом змови. Вони оцінюються разом із використанням однієї IP-адреси, орендою майна, господарськими зв`язками та схожістю оформлення документів.

Щодо господарських відносин між Позивачами

Матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем-1 та Позивачем-2 до, під час та після проведення торгів систематично здійснювалися розрахункові операції за договорами щодо закупівлі будівельних матеріалів та надання послуг навантажувача. Такі операції підтверджено банківською інформацією, податковими накладними та відомостями бухгалтерського й податкового обліку.

Відділення не стверджувало, що господарські відносини між підприємствами самі по собі є забороненими або автоматично доводять порушення. Їхнє значення полягає у підтвердженні сталості контактів, взаємної обізнаності про господарську діяльність і фінансову спроможність, а також наявності реальної можливості для обміну інформацією під час підготовки та участі у Торгах.

Особливе значення має характер таких відносин: ТОВ «ТД Будова» здійснює оптову торгівлю будівельними матеріалами, а Позивач-1 придбавав в нього пісок, щебінь, цемент та інші матеріали. Водночас, предметом спірної закупівлі була щебенево піщана суміш. Тому господарський зв`язок стосувався не випадкової, не пов`язаної з Торгами сфери, а ринку будівельних матеріалів, на якому Позивачі одночасно подали конкурентні пропозиції.

Посилання на невеликий розмір міста та звичайність комерційних контактів не усуває доказового значення конкретно встановлених відносин. Таке пояснення могло б стосуватися лише одного окремого факту, проте воно не спростовує одночасного існування оренди приміщення, спільного доступу до мережі, однакових властивостей файлів та схожості документів.

Щодо відображення сум операцій у таблиці 5 Рішення

Позивачі посилаються на невідповідність числових значень у графі «сума операції, грн» таблиці 5 Рішення показникам ПДВ та роблять із цього висновок про недостовірність усієї доказової бази. Такий висновок є помилковим. Інформацію про розрахункові операції отримано від АТ «Райффайзен Банк» у відповідь на запит Відділення № 65-02/209 від 21.08.2025 та викладено в листі Банку від 11.09.2025 № 81-15-9/11419-БТ.

У супровідному листі Банк прямо зазначив, що відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» і Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267, інформація надається у форматі, визначеному додатком до Правил, у якому одиницею виміру суми операцій клієнта в національній валюті є копійки, зазначені цілим числом.

Отже, числові значення в таблиці 5 Рішення наведено у форматі, в якому їх надав Банк, однак під час оформлення таблиці не було здійснено технічного переведення сум із копійок у гривні шляхом ділення на 100, а в заголовку відповідної графи помилково зазначено одиницю виміру «грн». Наприклад, значення 20 000 000 копійок відповідає сумі 200 000,00 грн, а 18 213 000 копійок - сумі 182 130,00 грн.

Окремо в рядку 30 таблиці 5 щодо операції від 30.05.2025 допущено помилку під час перенесення суми ПДВ: у банківській інформації зазначено 15 166,67 грн, тоді як у Рішенні - 15 666,67 грн. Первинна сума платежу становить 9 100 000 копійок, тобто 91 000,00 грн. ПДВ, включений до цієї суми за ставкою 20 %, становить 91 000,00 ; 20 / 120 = 15 166,67 грн з округленням до копійок. Отже, первинні банківські показники цієї операції узгоджуються між собою; розбіжність виникла під час їх відображення у таблиці 5.

Відомості таблиці 5 використовувалися для встановлення факту, тривалості та систематичності господарських відносин між Позивачами. В уточненій позовній заяві наявність таких відносин прямо визнається: Позивачі пояснюють їх звичайним постачанням будівельних матеріалів і наданням послуг навантажувача. Отже, спір щодо правильного числового відображення сум не є запереченням самого факту господарських зв`язків.

Факт господарських відносин додатково підтверджується податковими накладними, відображеними у таблицях 6 і 7 Рішення. Помилки в позначенні одиниці виміру та перенесенні суми ПДВ у рядку 30 не спростовують факту, дат, напрямку та систематичності цих операцій і характеру господарських відносин між Позивачами.

Щодо оренди нерухомого майна

Згідно з матеріалами справи ТОВ «ТД Будова» з 11.11.2024 до 14.08.2025 орендувало складське приміщення, розташоване за адресою: м. Білгород Дністровський, вул. Портова, 26, яке з 08.11.2024 належить КП «Білгород Дністровська ПСГРБД».

Отже, протягом усього періоду підготовки та проведення Торгів ТОВ «ТД Будова» фактично користувалося майном за юридичною адресою іншого учасника. Саме за цією адресою КП отримувало послуги доступу до мережі Інтернет за IP адресою 193.169.146.50, з якої обидва Позивачі увійшли до аукціону.

Відділення не кваліфікувало оренду як самостійне порушення. Ця обставина підтверджує тривалий фізичний і господарський зв`язок між Позивачами та пояснює реальну можливість використання ними спільного обладнання, доступу до мережі й обміну інформацією. Позивачі наводять лише загальне твердження про звичайність оренди, але не спростовують її факту, строку, адреси та взаємозв`язку з іншими доказами.

Щодо схожості документів тендерних пропозицій

У складі тендерних пропозицій Позивачі подали низку довідок зі схожими змістом, структурою, послідовністю викладення, назвами граф, формулюваннями та пунктуаційними особливостями. Зокрема, однакові особливості виявлено у довідках щодо наявності обладнання, досвіду виконання аналогічного договору, ненадання документів, відсутності ліцензування та інших документів.

Тендерна документація визначала перелік інформації, яку необхідно надати, однак не містила готових шаблонів відповідних довідок. Тому виконання однакових вимог саме по собі не зумовлювало повного збігу індивідуально сформованих текстів, структури та оформлення.

Посилання Позивачів на загальнодоступні шаблони не підтверджено зазначенням конкретного джерела, з якого кожен із них нібито незалежно отримав тотожні формулювання. Не надано також доказів використання такого джерела під час підготовки пропозицій. За цих умов пояснення про випадкове незалежне використання однакових шаблонів є припущенням.

Схожість документів оцінено разом з орендою майна КП за адресою вул. Портова, 26, використанням однієї IP-адреси, господарськими відносинами, близьким часом дій та властивостями файлів. За таких умов збіги в самостійно сформульованих частинах документів мають оцінюватися як елемент сукупності доказів щодо підготовки пропозицій.

На думку суду, в Рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіальнго відділення АМКУ №65/101-р/к від 30.06.2006 встановлено послідовний взаємозв`язок обставин:

Позивачі тривалий час перебували у господарських відносинах на ринку будівельних матеріалів;

ТОВ «ТД Будова» орендувало майно КП «Білгород-Дністровська ПСГРБД» за адресою вул. Портова, 26;

за цією ж адресою КП отримувало послуги доступу до Інтернету за IP адресою 193.169.146.50;

обидва Позивачі використали цю IP-адресу під час входу в аукціон, хоча ТОВ «ТД Будова» не було абонентом відповідного провайдера;

дії щодо завантаження пропозицій на одному майданчику вчинено з різницею у три хвилини;

значна частина файлів пропозицій має однакові технічні властивості та дати створення;

документи пропозицій містять не зумовлені тендерною документацією збіги змісту та оформлення.

За умов самостійної конкурентної поведінки сукупне виникнення всіх наведених обставин не є звичайним. Натомість, вони взаємно доповнюють одна одну та підтверджують, що Позивачі мали можливість обмінюватися інформацією і координували підготовку та участь у Торгах.

Посилання Позивачів на те, що переможцем став інший, не пов`язаний із ними учасник, а замовник отримав ціну на 17 % нижчу за очікувану вартість не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Конкуренція під час закупівлі повинна існувати між кожними учасниками, які подали пропозиції. Якщо хоча б двоє з них замінюють самостійне змагання погодженою поведінкою, конкурентний характер процедури в цій частині усувається незалежно від поведінки інших учасників та остаточної особи переможця.

Наявність п`яти інших учасників не надає Позивачам права координувати власну поведінку та не робить таку координацію правомірною. Спотворення полягає не лише у безпосередньому завищенні ціни чи отриманні контракту, а й у створенні замовнику та іншим учасникам викривленого уявлення про самостійність тендерних пропозицій і реальний рівень конкуренції.

Посилання на відсутність економічного результату чи вигоди не доводить самостійності підготовки пропозицій. Воно характеризує підсумок Торгів, тоді як предметом оцінки є погодження поведінки під час підготовки та участі у них і його здатність обмежити конкурентне змагання.

Щодо доводів про непропорційність відповідальності

У розділі уточненої позовної заяви «Непропорційність застосованої відповідальності» Позивачі посилаються на відсутність обтяжуючих обставин, неотримання вигоди та наслідки Рішення для подальшої участі у публічних закупівлях.

Посилання на принцип індивідуалізації відповідальності, рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 та захист права власності потребують оцінки конкретного стягнення. Самі по собі відсутність обтяжуючих обставин та неотримання договору за результатами Торгів не виключають застосування штрафу за встановлене порушення.

Наслідки притягнення до відповідальності під час участі в закупівлях визначені пунктом 4 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпунктом 4 пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скаування". Це законодавча підстава для відхилення у передбачених відповідними нормами процедурах, а не додатковий штраф, установлений Відділенням у Рішенні. Наведені норми самі собою не припиняють уже укладених договорів і не встановлюють загальної заборони на господарську діяльність підприємства.

Наявність у Позивача-1 договорів із військовими частинами та його участь у публічних закупівлях не спростовують обставин спірних Торгів. Позивачі не обґрунтували, чому саме Рішення унеможливлює виконання вже укладених договорів. Господарська активність і суспільна значущість окремих замовлень не є самостійною підставою для визнання недійсним рішення про доведене порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Додані до позову переліки договорів і процедур закупівель підтверджують лише участь Позивача-1 у господарському обороті та можливі наслідки чинності Рішення. Вони не стосуються обставин підготовки тендерних пропозицій у закупівлі UA-2025 04-24-002430-a та не спростовують жодного з установлених Відділенням доказів.

Щодо врахування заперечень Позивачів

Позивачі подали письмові заперечення від 29.06.2026 на подання з попередніми висновками від 17.06.2026 № 65-03/228-П, що підтверджується і змістом уточненого позову. У Рішенні наведено зміст цих заперечень та їх оцінку за відповідними групами обставин.

У пунктах 73-168 Рішення викладено заперечення Позивачів і мотиви їх відхилення щодо IP-адреси, часу дій, властивостей файлів, господарських відносин, оренди, схожості документів та кваліфікації поведінки. Незгода з результатом цієї оцінки сама по собі не свідчить про нерозгляд пояснень.

Окремо Позивачі посилаються на відсутність у Рішенні відповіді на зауваження щодо сум у таблиці 5. У відзиві Відповідач надав грунтовні пояснення щодо одиниці виміру, суми ПДВ у рядку 30 та значення банківських відомостей.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Рішення адміністративної колегії Південного міжобланого територіального відділення Антимонополного комітету України №65/101-р/к від 30.06.2026 ґрунтується на належних і допустимих доказах, зібраних у межах повноважень Відділення та оцінених у сукупності. Встановлені обставини підтверджують наявність між Позивачами сталих господарських і фактичних зв`язків, спільне використання засобів доступу до мережі, збіги у підготовці документів та інші прояви координації поведінки під час участі у Торгах.

Твердження Позивачів, викладені у позові, не підтверджуються належними та допустимими доказами, не спростовують сукупності встановлених фактів та обставин справи. Таким чином, Позивачами не було надано доказів наявності підстав для скасування Рішення.

Враховуючи викладене, рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2026 № 65/101-р/к у справі № 65/155-09/2025 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» є законним та обґрунтованим, правові підстави для його скасування, визначені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відсутні.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Стаття 79 ГПК України містить такий стандарт доказування як "вірогідність доказів"; зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу; іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. Застосування приписів статті 86 ГПК України, як норми процесуального права, має загальний (універсальний, абсолютний) характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивачів, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова