Решение № 141087922, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3064/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Коваленко Т.О. на підставі посвідчення;

Від позивачів:

- Південного офісу Держаудитслужби: не з`явився;

- Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області: Дяченко Т.О. в порядку самопредставництва;

- Херсонської міської ради Херсонської області: Табакар В.С. в порядку самопредставництва;

Від відповідачів: не з`явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Херсонської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Херсонської міської ради Херсонської області до Управління капітального будівництва Херсонської міської ради, приватного підприємства «Будспектр» про визнання правовідносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Херсонської окружної прокуратури (далі прокурор) звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (далі - Військова адміністрація), Херсонської міської ради Херсонської області (далі Рада) до Управління капітального будівництва Херсонської міської ради (далі Управління), приватного підприємства «Будспектр» (далі ПП «Будспектр») про визнання правовідносин, що виникли між відповідачами на підставі договору про закупівлю № 03-09 від 03.09.2021, припиненими.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що укладений між відповідачами договір, строк дії якого сплинув 31.12.2022, є чинним, розірваний не був, впродовж 2022-2026 років сторонами не виконувався. При цьому прокурором також наголошено, що процедура закупівлі була проведена Управлінням без відповідних бюджетних асигнувань, що є порушенням ст. 48 Бюджетного кодексу України та має наслідком недійсність укладеного договору в силу закону. Укладення між відповідачами договору з метою формального збереження договірних відносин без наміру достягнути кінцевий результат, за переконанням прокурора, дозволяє дійти висновку, що ефективним способом захисту порушених прав держави є визнання правовідносин за нікчемним правочином припиненими.

Ухвалою від 03.08.2026 судом було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

ПП «Будспектр», яким не було виконано обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», було повідомлено про розгляд даної справи шляхом надсилання ухвал на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73000, м. Херсон, вул. Богородицька,17. Проте направлені на адресу відповідача поштові повідомлення були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП «Будспектр» про розгляд судом даного спору.

Управлінням та ПП «Будспектр» не було надано суду відзивів на позов у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Позивачами було підтримано заявлені прокурором позовні вимоги, у зв`язку з чим, вони просили задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

03.09.2021 між Управлінням (Замовник) та ПП «Будспектр» (Підрядник) було укладено договір №03-09, відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 якого Підрядник зобов`язується протягом 2021-2022 років виконати Замовникові роботи, зазначені в п.1.2. договору, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи. Підрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 Капітальний ремонт басейну та частини приміщень Херсонського закладу дошкільної освіти № 85 Херсонської міської ради (Херсонського ясел-садка № 85 Херсонської міської ради) по вул. Степана Разіна, 77 в м. Херсоні за ДК 021:2015: 45453000-7- Капітальний ремонт і реставрація, (далі - роботи), згідно з розрахунками договірної ціни. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3, 3.4 договору №03-09 від 03.09.2021 ціна цього договору є динамічною і становить 13 460 000,40 грн (тринадцять мільйонів чотириста шістдесят тисяч грн 40 коп.) з урахуванням ПДВ, визначена на підставі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною договору. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Фінансування робіт здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Строк виконання робіт: 2021-2022 роки, визначається календарним планом, який є невід`ємною частиною договору. Місце виконання робіт: 73000, м. Херсон, вул. Степана Разіна, 77 (п. п. 5.1, 5.2 договору №03-09 від 03.09.2021).

Відповідно до п. п. 10.1, 10.2 договору №03-09 від 03.09.2021 цей договір набирає чинності та вступає в силу після підписання і діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. Цей договір складено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Згідно з п. п. 13.2, 13.3 договору №03-09 від 03.09.2021 Замовник має право розірвати договір, надіславши повідомлення Підряднику, у разі: прийняття рішення про припинення будівництва об`єкта, в тому числі шляхом консервації; прийняття судом постанови про визначення Підрядника банкрутом. Замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо Підрядник за своєї вини: не розпочав виконання робіт протягом 5 днів з дня, коли він повинен згідно з договором розпочати їх виконання; допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 днів за відсутності порушень умов договору Замовником; виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений Замовником строк; допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені Підрядником.

Невід`ємною частиною договору №03-09 від 03.09.2021 є календарний план робіт (додаток №1); план фінансування (додаток №2); договірна ціна, які також наявні в матеріалах справи.

Договір №03-09 від 03.09.2021 був укладений між Управлінням та ПП «Будспектр» за результатом проведення публічної закупівлі, що підтверджується оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2021-06-07-005219-c, протоколом затвердження річного плану закупівель UA-P-2021-06-07-005066-c, протоколом засідання тендерного комітету та звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-06-07-005219-c від 06.09.2021.

03.09.2021 між Управлінням та ПП «Будспектр» було укладено додаткову угоду №1 до договору №03-09 від 03.09.2021, згідно з умовами якої сторонами було зменшено ціну договору до 11 807 148,97 грн, а також передбачено, що у поточному році Підряднику доручається обсяг робіт, вартість яких складає 3 900 000,00 грн. При цьому сторони також виклали додатки №1-2 та договірну ціну у новій редакції.

Листом №02-25-06/475 від 14.05.2026 Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області у відповідь на лист прокуратури повідомило, що договір №03-09 від 03.09.2021, а також додаткові угоди №1 від 03.09.2021, №2 від 28.12.2021 до договору були взяті Управлінням на облік; бюджетні зобов`язання за договором з обліку не знімалися; фінансування на оплату зареєстрованого бюджетного зобов`язання за договором здійснювалось за рахунок спеціального фонду бюджету (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій);у 2021 році бюджетні зобов`язання за договором зареєстровано на 5 849 991,43 грн, касові видатки за цим договором склали 5 849 990,77 грн, невикористані бюджетні зобов`язання - 0,66 грн.

До листа №02-25-06/475 від 14.05.2026 Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області було додано виписку з рахунку за період з 03.09.2021 по 31.12.2021, яка також наявна в матеріалах справи.

Листом №02-25-06/625 від 08.06.2026 Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області у відповідь на лист прокуратури, крім раніше наданої інформації, повідомило, що по оперативним даним, сформованим в АС «Є-Казна», оплата за договором протягом 2022 - 2026 років не здійснювалася. Одночасно Управлінням Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області було надано виписки по рахунку Управління капітального будівництва Херсонської міської ради за 2021-2026 роки, які також наявні в матеріалах справи.

В матеріалах справи також наявні листи Херсонської окружної прокуратури від 12.02.2025, від 06.05.2026, від 07.05.2026, від 12.06.2026, від 16.07.2026, які направлялися на адресу позивачів з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Листом від 20.02.2025 Військова адміністрація у відповідь на лист прокуратури повідомила, що з 24.02.2022, тобто після початку повномасштабного вторгнення, роботи з капітального ремонту не продовжувалися, акти виконаних робіт підрядною організацією Управлінню не надавалися. При цьому адміністрація повідомила, що після поліпшення безпекової ситуації планується проведення інвентаризації та здійснення відповідних заходів щодо відновлення документів, втрачених в результаті пошкодження будівлі Управління. Лист аналогічного змісту був направлений виконавчим комітетом Ради у відповідь на звернення прокуратури.

Листами від 17.06.2026, Південним офісом Держаудитслужби у відповідь на листи прокуратури було повідомлено про відсутність підстав для проведення моніторингу вказаної процедури закупівлі у зв`язку із закінченням строку дії договору про закупівлю, а також повідомлено, що офіс не планує подавати до суду позовну заяву про припинення правовідносин сторін за договором підряду № 03-09 від 03.09.2021.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Судом встановлено, що прокурор звертався до позивачів із листами від 12.02.2025, від 06.05.2026, від 07.05.2026, від 12.06.2026, від 16.07.2026 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді. Відсутність доказів вжиття позивачами заходів для самостійного звернення до суду з позовом дозволяє суду дійти висновку про наявність підстав для пред`явлення прокурором зазначеного позову в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Військової адміністрації, Ради.

Предметом заявленого прокурором позову є вимоги, пред`явлені в інтересах Південного офісу Держаудитслужби, Військової адміністрації, Ради про визнання правовідносин, що виникли між відповідачами на підставі договору про закупівлю № 03-09 від 03.09.2021, припиненими.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа зазначає в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17; від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16; від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 06.04.2021 у справі № 925/642/19 та інших).

Згідно зі ст. ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 03.09.2021 між Управлінням та ПП «Будспектр» за результатом проведення публічних закупівель було укладено договір №03-09, за змістом якого ПП «Будспектр» зобов`язалося виконати підрядні роботи у строк до 31.12.2022. При цьому додатковою угодою №1 від 03.09.2021 сторонами було зменшено ціну договору до 11 807 148,97 грн, а також передбачено, що у поточному році Підряднику доручається обсяг робіт, вартість яких складає 3 900 000,00 грн.

Суд зазначає, що у листі Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області №02-25-06/475 від 14.05.2026 повідомляло про наявність додаткової угоди №2 від 28.12.2021 до договору, зобов`язання за якою були взяті на облік Управлінням. Проте додаткова угода прокурором, а також відповідачами до суду не подавалася.

У поданій до суду позовній заяві прокурором наголошено, що процедура закупівлі UA-2021-06-07-005219-c була проведена за відсутності бюджетних асигнувань, що є порушенням ст. 48 Бюджетного кодексу України та має наслідком недійсність (нікчемність) укладеного між відповідачами договору в силу закону. З урахуванням наведеного, а також у зв`язку з відсутністю доказів розірвання договору після закінчення строку його дії, прокурор вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивачів є вимога про визнання правовідносин, що виникли на підставі договору, припиненими.

Південний офіс Держаудитслужби, Військова адміністрація та Рада не є сторонами договору про закупівлю №03-09 від 03.09.2021. Таким чином, позов про визнання припиненими правовідносин відповідачів за договором пред`явлений прокурором в інтересах осіб, які не є сторонами таких правовідносин, у зв`язку з чим, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 дійшла висновку, що зобов`язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов`язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника. Виходячи з наведеного способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим)обов`язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача. Неефективними є такі способи захисту права чи законного інтересу, як визнання права вимоги виконання зобов`язання від відповідача або визнання наявності договірного обов`язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов`язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного на виконання зобов`язання. У цьому випадку в позивача виникне потреба повторного звернення до суду. Також слід ураховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов`язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював.

Враховуючи наведене господарський суд доходить висновку, що обрання такого способу захисту як визнання правовідносин припиненими може визнаватися судом ефективним за певних умов, тобто в цілому застосування такого способу захисту допускається. Водночас суд зазначає, що спір у справі №910/14224/20 про визнання зобов`язання припиненим був ініційованим стороною за кредитним договором, а, отже, правовідносини у справі №910/14224/20 є відмінними від правовідносин по даній справі, позов у якій був пред`явлений в інтересах осіб, які не є сторонами договору.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).

Зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

В доктрині приватного права припиненням зобов`язання обумовлюється дією правоприпиняючих юридичних фактів. Юридичні факти, що зумовлюють припинення зобов`язання, отримали назву підстав припинення. Припинення зобов`язання - це припинення правового зв`язку його суб`єктів, у яких припиняються суб`єктивні права і обов`язки, що складають зміст зобов`язальних правовідносин.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 ЦК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Верховним Судом у постанові від 24.01.2023 у справі № 161/13862/19 за результатом тлумачення ч. 2 ст. 598 ЦК України з урахуванням принципу розумності було зроблено наступні висновки:

- вказаною нормою допускається два варіанти припинення зобов`язання: (а) внаслідок односторонньої відмови від виконання зобов`язання з передбачених договором чи законом підстав. Наприклад, у разі порушення зобов`язання іншою стороною (частина третя статі 615 ЦК України); (б) на вимогу однієї зі сторін зобов`язання шляхом пред`явлення позову. Зокрема, якщо випадково знищено або пошкоджено майно, передане за плату під виплату безстрокової ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов`язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати (частина друга статті 742 ЦК України);

- у частині другій статті 598 ЦК України правом вимагати припинення зобов`язання наділяється лише його сторона. Особа, яка не була стороною зобов`язання на момент його виникнення, та яка не набула статус сторони зобов`язання не може вимагати припинення зобов`язання.

Слід зазначити, що у межах справи №161/13862/19 позивач пред`явив вимогу про визнання припиненим зобов`язання, стороною якого він не був.

Наявність між сторонами договірних правовідносин надає одній із сторін такого зобов`язання права вимагати його припинення. При цьому такий спосіб захисту слід віднести до зобов`язально-правових способів, які можуть застосовуватися лише сторонами відповідного зобов`язання.

Водночас як було встановлено судом під час вирішення цього спору позов про визнання правовідносин, що виникли між відповідачами на підставі договору про закупівлю №03-09 від 03.09.2021, припиненими був пред`явлений прокурором в інтересах Південного офісу Держаудитслужби, Військової адміністрації та Ради, тобто осіб, які не наділені правом вимагати припинення зобов`язання між іншими особами.

Підсумовуючи викладене вище господарський суд доходить висновку про обрання прокурором неналежного способу захисту прав Південного офісу Держаудитслужби, Військової адміністрації та Ради, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заявленого прокурором позову.

Одночасно господарський суд, враховуючи обрання прокурором неефективного способу захисту, доходить висновку про відсутність підстав для надання оцінки доводам прокурора про нікчемність договору про закупівлю №03-09 від 03.09.2021 з огляду на наступне.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 сформулювала такі правові висновки щодо розмежування нікчемних та оспорюваних правочинів:

1) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац 1 частини другої статті 215 ЦК України). Такий cпociб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів;

2) якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача;

3) за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Стаття 216 ЦК України визначає правові наслідки недійсності правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України).

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 зробив універсальний висновок, у якому зазначив, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Прокурором у межах цього спору вимога про застосування наслідків нікчемного правочину заявлена не була, а, отже, підстави для перевірки доводів прокурора про укладення договору про закупівлю №03-09 від 03.09.2021 за відсутності бюджетних асигнувань та з порушенням ст. 48 Бюджетного кодексу України відсутні.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 «Справа «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відмова суду у задоволенні заявленого позову з підстав обрання прокурором неналежного способу захисту виключає необхідність надання оцінки іншим доводам прокурора, наведеним в обґрунтування заявленого позову.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо правомірності та законності відмови у задоволенні заявленого керівником Херсонської окружної прокуратури позову в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, Херсонської міської ради Херсонської області до Управління капітального будівництва Херсонської міської ради, приватного підприємства «Будспектр» про визнання припиненими правовідносин, що виникли між відповідачами на підставі договору про закупівлю № 03-09 від 03.09.2021,.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на прокурора у зв`язку з відмовою у задоволенні заявленого позову відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 29 жовтня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна