№ 141087406, 29.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія Справа № 401/2457/26 Провадження № 3/401/581/26

29 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Мельничика Ю.С.,

за участю: секретаря судового засідання - Рудської В.А.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

захисника - адвоката Сіренка М.Ю.,

розглянувши в режимі відеоконференції, в приміщенні Світловодського міськрайонного суду, матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 (м.Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області (вул. В.Куцевича, буд.8, м. Світловодськ, Кіровоградська область, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу за ЄДРПОУ 40799184)

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2026 року о 16 год. 20 хв. в м. Світловодськ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан спяніння проводився за допомогою приладу "Алкотест 6820", за результатами тесту вміст алкоголю становив 1.70 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та зазначив, що 19.07.2026 року йому зателефонував товариш ОСОБА_2 та попросив забрати його зі святкування з кафе "Ольвія". Після того як він забрав товариша ОСОБА_2 на своєму автомобілі Опель Вектра, вони підїхали до двору де проживає ОСОБА_2 та зупинилися. Перебуваючи вдвох в автомобілі, ОСОБА_2 запропонував йому випити коньяк, на що він погодився і вони почали вживати алкогольні напої, при цьому він перебував за кермом на місці водія. Через деякий час до них підїхали працівники поліції та запитали чому автомобіль стоїть ближче ніж 10 метрів до перехрестя. На запитання працівника поліції чи вживав він алкоголь, повідомив що вживав алкоголь коли автомобіль стояв на місці. На вимогу працівника поліції він погодився пройти огляд на стан спяніння та продув драгер, після чого не підписав протокол оскільки був не згоден із показниками драгера.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. в судовому засіданні просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 . Зазначив, що на момент з`явлення поліцейських ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а перебував у припаркованому автомобілі. Пройшовши огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 не погодився із результатами такого огляду, пройти огляд у медичному закладі йому не пропонували, а тому працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду. Крім цього, захисник зазначив про безпідставність зупинки транспортного засобу та про те, що ОСОБА_1 в порушення ст.266 КУпАП не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що 19.07.2026 року він попросив свого друга ОСОБА_1 щоб він на автомобілі забрав його з кафе " ОСОБА_3 " і відвіз додому. Після того як ОСОБА_1 забрав його, вони під`їхали недалеко від місця його проживання та зупинилися. Перебуваючи в автомобілі він запропонував ОСОБА_1 випити алкогольний напій. Приблизно через п`ять хвилин після того як вони вдвох випили коньяку у вікно постукали працівники поліції. Потім ОСОБА_2 пішов додому, як ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння він не бачив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху» із змінами і доповненнями, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з п. 2, 3, 5, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану наркотичного, алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Суд вважає, що доводи захисника та ОСОБА_1 стосовно того, що він не керував транспортним засобом, а автомобіль стояв на місці, не узгоджуються з матеріалами справи.

Суд звертає увагу на те, що під керуванням транспортним засобом необхідно розуміти свідоме виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій транспортного засобу для приведення його в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.(ВС/ККС № 751/11193/16 від 20.06.2019).

Твердження про те, що керування транспортним засобом здійснюється тільки у тому випадку, коли внаслідок таких дій здійснюється рух (переміщення) транспортного засобу не відповідає правовому змісту, який було вкладено законодавцем у вказану правову норму.

Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

При цьому, транспортні засоби за своїм цільовим призначенням можуть бути багатофункціональними та такими, що дозволяють не тільки здійснювати переміщення людей та вантажів але забезпечують виконання різних господарських робіт.

Особливості правового регулювання дорожнього руху передбачають певні дії водія транспортного засобу у конкретних дорожніх ситуаціях за яких водій зобов`язаний зупинити рух транспортного засобу з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, що не повинно розцінюватись як припинення ним керування транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом це фактично реальна можливість контролювати рух транспортного засобу.

В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Так, за своїм правовим змістом керування транспортним засобом полягає у сукупності цілеспрямованих дій, що включають оцінку ситуації та стану транспортного засобу, вибір керівних дій та їх реалізацію.

Таким чином, дії спрямовані на використання транспортного засобу з метою його цільового призначення (включення запалення транспортного засобу, заведення двигуна автомобіля та інше) необхідно вважати такими, що безпосередньо пов`язані із керуванням транспортним засобом.

З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що службовий автомобіль рухається по дорозі і наближається позаду до автомобіля чорного кольору, який стоїть на перехресті. Наближаючись до вказаного автомобіля, яким виявився автомобіль Опель н.з. НОМЕР_2 , останній здійснює рух вперед подалі за перехрестя та зупиняється. Після чого поліцейський підходить з водійської сторони до зазначеного автомобіля, у якому на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 . На запитання працівника поліції чому автомобіль перебуває на перехресті ОСОБА_1 повідомив, шо він здійснює висадку пасажира. Тому доводи захисника та ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, так як автомобіль стояв з вимкненим двигуном, суд вважає неспроможними, оскільки факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксований на відеозаписі.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на водійському місці, здійснив цілеспрямований вплив на елементи управління автомобіля для зміни напрямку, швидкості руху або зупинки, і навіть вимкнений стан двигуна жодним чином не нівелює факту керування, оскільки транспортний засіб, що рухається, продовжує брати участь у дорожньому русі та залишається джерелом підвищеної небезпеки, а особа за кермом впливає на його траєкторію та несе повну відповідальність за безпеку такого руху.

Зі змісту відеозаписів долучених до протоколу вбачається, що у поліцейського виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці, на що ОСОБА_1 погодився. Зафіксований на відеозаписі процес тестування газоаналізатором Драгер, який після продування видав результат 1,70 проміле, свідчить про об`єктивне підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказаний показник багаторазово перевищує допустиму норму. Як вбачається з дослідженого відеозапису, водій ОСОБА_1 не заявляв жодних конкретних заперечень щодо достовірності результату 1,70 проміле, а ототожнення факту непідписання ОСОБА_1 адміністративних матеріалів із процесуальною незгодою з результатами тестування газоаналізатором, суд вважає безпідставним.

Той факт, що після отримання результату тестування водій ОСОБА_1 почав ставити поліцейському запитання щодо значення та фізичної суті цього показника, не є свідченням його процесуальної незгоди з результатами огляду в розумінні вимог законодавства. Чинний порядок безальтернативно визначає, що підставою для проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я є виключно чітко висловлена незгода водія з результатами огляду, проведеного на місці зупинки. Натомість, ставлячи загальні або уточнюючі запитання, ОСОБА_1 не заявляв жодних категоричних заперечень проти достовірності показників приладу, а запитав у працівника поліції як можна вирішити питання на місці, що вказує на те, що водій адекватно оцінював наслідки виявленого правопорушення, що підтверджується безперервним відеозаписом події.

Оцінюючи поведінку водія під час фіксації правопорушення та його посилання на нерозуміння значення показників приладу, слід зазначити, що відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Отримуючи право на керування транспортними засобами, особа підтверджує належне знання вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (пункт 2.9 Правил дорожнього руху) та обов`язку пройти відповідний огляд на законну вимогу працівника поліції (пункт 2.5 Правил дорожнього руху). Керування транспортним засобом, який є джерелом підвищеної небезпеки, покладає на водія обов`язок усвідомлювати наслідки своїх дій та дотримуватися встановлених правових обмежень.

За таких обставин, у даному випадку результати огляду на місці зупинки транспортного засобу є належним, допустимим та достовірним доказом, а дії поліцейського щодо подальшого складання протоколу про адміністративне правопорушення повністю узгоджуються з приписами статті 254 КУпАП, оскільки факт перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння був правомірно зафіксований.

Доводи захисника про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки законність підстав зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП, і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин. Предметом розгляду у цій справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану сп`яніння у водія.

Доводи захисника про те що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом повністю спростовуються дослідженим відеозаписом, на якому працівником поліції після проведення огляду на стан сп`яніння неодноразово було повідомлено ОСОБА_1 про те, що його відсторонено в подальшому від керування транспортним засобом та щоб він шукав тверезого водія. Керування ОСОБА_1 транспортним засобом після вказаних подій на відеозапису не зафіксовано.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР України, так як керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статей 254, 255, 256 КУпАП і не містить недоліків, які б свідчили про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи будь-яких інших процесуальних порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї норми Закону обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративні правопорушення, не вбачає будь-яких підстав сумніватися в їх необ`єктивності.

Наявні докази повністю узгоджуються між собою, поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та не спростовують правомірності дій працівника поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення. Доводи ОСОБА_1 та його захисника мають формальний характер та спрямовані на ухилення особи від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення не вбачається.

Враховуючи характер адміністративного правопорушення, яке має підвищену суспільну небезпеку, є умисним та грубим порушенням ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, беручи до уваги особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.23,27,33-35, ч.1 ст.130, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

1. Штраф сплатити на р/р: ГУК у Кіровоградській обл./ Кіров. Обл../ 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37918230, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA658999980313000149000011001.

Роз`яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання даної постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду.

Згідно ч.2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови, при примусовому виконанні постанови суду відділом державної виконавчої служби, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

2. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Судовий збір сплатити на рахунок: ГУК у м. Києві/м Київ; код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України ( ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001.

3. Відповідно до ст.317-1 КУпАП роз`яснити, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

4. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом