Решение № 141086929, 22.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/95/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Справа № 908/1833/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/1833/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ ЮКРЕЙН» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6, літера В, офіс 11)

до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2)

про визнання договору нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного договору,

за участю представників сторін:

від позивача Перетятько В.Є., довіреність б/н від 26.01.2026 (в режимі відеоконференції);

від відповідача Кузьміна В.О., ордер серії АР №1339705 від 17.08.2026 (в режимі відеоконференції).

Процесуальні дії по справі.

30.07.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2120/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 30.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ ЮКРЕЙН» до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» про:

- визнання договору про постачання електричної енергії споживачу №272 від 28.12.2023 нікчемним;

- застосування наслідків недійсності нікчемного договору про постачання електричної енергії споживачу №272 від 28.12.2023 та стягнення з ЗАПОРІЗЬКОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» (69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Шкільна, будинок 2, ЄДРПОУ 03328379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (Україна, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 6, поштовий індекс 01013, ЄДРПОУ 43741891) 639 333,33 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.07.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1833/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суд Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1833/26, присвоєно справі номер провадження 6/95/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2026 о/об 10 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 02.09.2026 підготовче засідання відкладено на 22.09.2026 об 11 год. 15 хв.

Ухвалою від 22.09.2026 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Постановив закрити підготовче провадження у справі № 908/1833/26 та призначити справу № 908/1833/26 до судового розгляду по суті на 08.10.2026 о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 08.10.2026 відповідно до частини 2 ст. 216 ГПК України була оголошена перерва до 22.10.2026 об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 22.10.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ЗАПОРІЗЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» оголосило на електронному майданчику в системі публічних закупівель «https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-12-08-014856-a» про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії.

20.12.2023 року Відповідач визнав Позивача переможцем та цієї ж дати оприлюднив повідомлення про намір укласти договір.

29.12.2023 року Відповідач оприлюднив підписаний договір про постачання електричної енергії споживачу №272, який має дату укладання 28.12.2023.

Як зазначає позивач, у подальшому Позивач протягом січня 2024 р. лютого 2025 р. передав, а Відповідач прийняв 14 781 138 кіловат годин електричної енергії, а відповідач оплатив спожиту електричну енергію.

Оскільки, за твердженням позивача, відповідач порушив строки укладення договору про закупівлю, передбачені ч.ч. 5-6 ст. 33 та ч. 7 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до пункту 4 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір від 28.12.2023 №272, укладений між сторонами, є нікчемним.

Ураховуючи приписи ст. 216 ЦК України позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного договору та стягнути з відповідача різницю між вартістю поставленої / спожитої та сплаченої у період з січня 2024 р. по лютий 2025 р. електричної енергії та вартістю електричної енергії за цінами, які існують на момент винесення рішення судом.

За розрахунком позивача, сума що підлягає до відшкодування Відповідачем за електричну енергію, спожиту з січня 2024 р. по лютий 2025 р., становить 639 333,33 грн з ПДВ.

17.08.2026 через систему Електронний суд від Відповідача надійшов відзив (вх. №17858/08-08/26), в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що порядок проведення процедур закупівель та порядок укладенні договорів за результатами таких закупівель регламентується Законом України «Про публічні закупівлі» та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, якою затверджені «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

У відповідності до абз. 3, 4 п. 49 Особливостей, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

В свою чергу, пунктом 21 Особливостей визначено, що Договір про закупівлю є нікчемним у разі (серед іншого) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих Особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

З огляду на викладене відповідач зауважує, що Договір №272 від 28.12.2023, який укладений на 8-й день з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, відповідає вимогам абз. 3, 4 п. 49 Особливостей, у зв`язку з чим відсутні правові підстави вважати зазначений договір нікчемним.

У відповіді на відзив (вх. №18216/08-08/26 від 20.08.2026) позивач наполягав, що Постанова Кабінету міністрів України не вносить зміни до Закону України, а може прийматися на виконання закону, деталізації його або встановлення особливостей, які не передбачені законом. Відтак зазначає, що строки, передбачені частинами п`ятою і шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» не зазнали змін і Відповідач мав укласти договір з дотриманням строків, передбачених статтею 33 Закону, тобто зі спливом 10 - ти днів від дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.

Зауважує, що скорочення строку укладення договору з 10 днів (визначених ч. 5 ст. 33 Закону) до 5 днів суттєво обмежує конституційне право учасників на оскарження та суперечить загальним принципам ієрархії правових актів. Оскільки підзаконний акт не може змінювати чи скасовувати імперативні норми закону, у разі такої суперечності застосуванню підлягає саме частина п`ята статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі", яка має вищу юридичну силу.

Позивач посилається на рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/414/26, яке набрало законної сили, яким, за твердженням позивача, установлені обставини нікчемності договору про закупівлю, які не підлягають доказуванню у даному спорі відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України.

У запереченні на відповідь на відзив (вх. №18817/08-08/26) відповідач повторив доводи, викладені у відзиві. Наголосив, що вважає Договір №272 від 28.12.23 дійсним, підстав вважати його нікчемним не має, а тому позовні вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного договору, як похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача проти позову заперечив.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ЗАПОРІЗЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» (Відповідач) оголосило на електронному майданчику в системі публічних закупівель «https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-12-08-014856-a» про проведення відкритих торгів щодо закупівлі електричної енергії.

За змістом тендерної документації на проведення відкритих торгів: код за ДК 021:2015 0931 (09310000-5) Електрична енергія (активна електрична енергія) відповідач у пункті 2 Розділу 6 «Результати тендеру та укладання договору про закупівлю» передбачив, що з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю зупиняється.

20.12.2023 року Відповідач визнав Позивача переможцем процедури закупівлі та 20.12.2023 оприлюднив повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

28.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» (постачальник) та ЗАПОРІЗЬКИМ КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №272, за умовами якого постачальник продає споживачу електричну енергію загальною кількістю 25000000кВт.год. для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначені в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору 01.01.2024 (п. 3.1 договору, заява-приєднання).

У пункті 5.1 договору сторони визначили загальну вартість договору 159 398 700,00 грн з ПДВ.

Строк дії договору визначений у п. 13.1 - до 31.12.2024.

За умовами п. 13.5 передбачено, що договір є нікчемним у випадках, зазначених в пункті 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178.

Додатками до договору №272 від 28.12.2023 є заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1), комерційна пропозиція (Додаток 2), Перелік точок комерційного обліку (Додаток 3), Вартість електричної енергії по Договору у розрахункових періодах у 2024 р. (Додаток 4); Планові (річні) обсяги закупівлі електричної енергії (Додаток 5).

На виконання договору протягом січня 2024 р. лютого 2025 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв 14 781 138 кВт*год електричної енергії на загальну суму 106 354 691,81 грн, що підтверджується актами приймання передачі: в січні 2024 р. 1 951 361 кВт*год (акт №РТЕ0013324011) на суму 11331112,82 грн, у лютому 2024 р. 1 551 924 кВт*год (акт №РТЕ0013324021) на суму 7784265,89 грн, у березні 2024р. 1 277 945 кВт*год (акт №РТЕ0013324031) на суму 6103287,37 грн, у квітні 2024 р. 673 809 кВт*год (акт №РТЕ0013324041) на суму 3438628,82 грн, у травні 2024 р. 673 428 кВт*год (акт №РТЕ0013324051) на суму 4238456,30 грн, у червні 2024 р. 593 748 кВт*год (акт №РТЕ0013324061) на суму 4677322,87 грн, у липні 2024 р. 609 604 кВт*год (акт №РТЕ0013324071) на суму 5262902,93 грн, у серпні 2024 р. 607 575 кВт*год (акт №РТЕ0013324081 на суму 5059272,20 грн, у вересні 2024 р. 514 003 кВт*год (акт №РТЕ0013324091) на суму 4228807,42 грн, у жовтні 2024 р. 727 642 кВт*год (акт №РТЕ0013324101) на суму 5982372,00 грн, у листопаді 2024 р. 1 046 483 кВт*год (акт №РТЕ0013324111) на суму 8473961,05 грн, у грудні 2024 р. 1 471 623 кВт*год (акт №РТЕ0013324121) на суму 12701334,31 грн, у січні 2025 р. 1 420 960 кВт*год (акт №РТЕ0013325011) на суму 12251561,93 грн, у лютому 2025 р. 1 661 033 кВт*год (акт №РТЕ0013325021) на суму 14821405,90 грн.

Відповідач за поставлену електричну енергію сплатив 106 354 691,81 грн: за січень 2024 р. 11 331 112,82 грн з ПДВ, за лютий 2024 р. 7 784 265,89 грн з ПДВ, за березень 2024 р. 6 103 287,37 грн з ПДВ, за квітень 2024 р. 3 438 628,82 грн з ПДВ, за травень 2024 р. 4 238 456,30 грн з ПДВ, за червень 2024 р. 4 677 322,87 грн з ПДВ, за липень 2024 р. 5 262 902,93 грн з ПДВ, за серпень 2024 р. 5 059 272,20 грн з ПДВ, за вересень 2024 р. 4 228 807,42 грн з ПДВ, за жовтень 2024 р. 5 982 372,00 грн з ПДВ, за листопад 2024 р. 8 473 961,05 грн з ПДВ, за грудень 2024 р. 12 701 334,31 грн з ПДВ, за січень 2025 р. 12 251 561,93 грн з ПДВ, за лютий 2025 р. 14 821 405,90 грн з ПДВ.

За даними оператора ринку, вартість електричної енергії за червень 2026 року склала на ринку «на добу наперед» 5808,64 грн/МВт.год.

Відповідно до Постанови НКРЕКП №2322 від 09.12.2023р., яка була чинною в період постачання електричної енергії відповідачеві за договором №272 від 28.12.2023, тариф на послугу з передачі електричної енергії становив 528,57 грн/МВт*год без урахуванням податку на додану вартість.

За розрахунком позивача, сума що підлягає відшкодуванню Відповідачем за електричну енергію, спожиту ним з січня 2024 р. по лютий 2025 р. за договором, який, як стверджує позивач, є нікчемним, становить 639 333,33 грн з ПДВ та розрахована як різниця між вартістю поставленої / спожитої та сплаченої відповідачем електричної енергії та вартістю електричної енергії за цінами, які існували станом на червень 2026 року.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Правовідносини між ЗАПОРІЗЬКИМ КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЕ Юкрейн» є господарськими та врегульовані Договором про постачання електричної енергії споживачу №272 від 28.12.2023, який укладений між сторонами відповідно до приписів Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частини 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно з частинами1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Стаття 216 ЦК України виначає правові наслідки недійсності правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

У справі, що розглядається, позивач, який є Постачальником електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №272 від 28.12.2023, звернувся до суду з позовом до відповідача, який є Споживачем за договором, про визнання такого договору нікчемним з посиланням на його укладення з порушенням строків, передбачених частиною 5 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо визначеного позивачем способу захисту порушеного права як визнання договору нікчемним суд зазначає таке.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною 3 зазначеної статті ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так i від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 71-73 постанови від10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс19) дійшла висновку, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Taкi висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20). Судове рішення щодо правових наслідків недійсного правочину, в якому суд у мотивувальній частині робить висновки щодо дійсності чи нікчемності правочину, відповідає зазначеному принципу.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

З огляду на викладене порушене, на думку позивача, право не підлягає захисту шляхом визнання договору про постачання електричної енергії споживачу №272 від 28.12.2023 нікчемним.

Відтак, суду належить оцінити відповідні доводи позивача щодо нікчемності такого договору та наявності підстав для застосування наслідків його недійсності .

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII, тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Частина 5 ст. 33 Закону № 922-VIII передбачає, що з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Пункт 4 частини 1 статті 43 Закону № 922-VIII передбачає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Пунктом 3-7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Отже, Кабінет Міністрів України отримав пряме делеговане право від законодавця встановлювати на період дії правового режиму воєнного стану в Україні особливості здійснення закупівель згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».

Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі постановою від 12 жовтня 2022 р. № 1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі Особливості) (тут і надалі в редакції, чинній на моменту укладання договору).

Відповідно до п. 1 Загальних положень Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 3 Особливостей передбачено, що замовники проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Пунктом 21 Особливостей визначено, що Договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до п. 49 Особливостей, рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону та цього пункту.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю автоматично формується електронною системою закупівель протягом одного дня з дати оприлюднення замовником рішення про визначення переможця процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється.

Отже, Особливостями визначено скорочені строки для укладення договорів за результатами закупівлі та відповідно конкретизована норма щодо підстав нікчемності договору з урахуванням спеціальних скорочених строків.

Як установлено судом, 20.12.2023 року Відповідач визнав Позивача переможцем процедури закупівлі та цієї ж дати оприлюднив повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

28.12.2023 року між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №272. Тобто, такий договір укладений сторонами на восьмий день після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Проаналізувавши зміст договору та приписи чинного законодавства суд дійшов висновку, що у даній справі відсутні підстави, передбачені законом, з якими закон пов`язує нікчемність правочину, адже Особливостями визначено скорочені строки укладання договору про закупівлю, ніж визначені законом № 922-VIII не раніше ніж через п`ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, та не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Сторонами правочину дотримано строків, визначених пунктом 49 Особливостей, отже відсутні підстави вважати такий договір нікчемним.

Посилання позивача на висновок, викладений у Постанові Верховного суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, для обґрунтування доводів щодо необхідності застосування приписів Закону №922-VІІІ без урахування Особливостей суд відхиляє, оскільки такі висновки не є релевантними обставинам даної справи.

Так, Верховний Суд у зазначеній справі аналізував підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 в контексті можливості зміни ціни у разі коливання ціни товару на ринку, не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим.

У даній справі предметом спору є визнання правочину нікчемним у зв`язку з порушенням відповідачем, за твердженням позивача, строків укладання такого договору, та застосування наслідків недійсності правочину.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом та не змінює норми Закону №922-VІІІ, однак на період правового режиму воєнного стану є спеціальним нормативно-правовим актом, який, серед іншого, визначає скорочені строки для укладення договорів за результатами закупівлі, а відтак є обов`язковою для застосування замовником під час проведення закупівлі.

Оцінюючи доводи позивача про те, що передбачене Особливостями скорочення строків укладання договору суттєво обмежує права учасників закупівлі на оскарження рішень замовника суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів оскарження рішень відповідача під час здійснення процедури закупівлі електричної енергії як з боку позивача, так і з боку інших осіб учасників закупівлі. Відтак, відсутні підстави для висновку про порушення прав учасників закупівлі укладанням договору №272 від 28.12.2023 на восьмий день після оприлюднення відповідачем повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Щодо посилання позивача на рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/414/26, яке має преюдиціальне значення, суд зазначає таке.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 3 ст. 75 ГПК України).

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.

Сторонами у справі №917/414/26 були Товариство з обмеженою відповідальністю "РТЕ Юкрейн" та Департамент освіти Полтавської міської ради. Предметом спору є стягнення грошових коштів, а підставою нікчемність договору №3-В від 17.01.2026, укладеного між сторонами цього спору.

З огляду на викладене, ураховуючи приписи ст. 75 ГПК України, наведене позивачем рішення у справі №917/414/26 не має преюдиціального значення для даної справи, оскільки ЗАПОРІЗЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МІСЬКОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ «ЗАПОРІЖЕЛЕКТРОТРАНС» не було стороною у справі №917/414/26, та щодо нього господарським судом Полтавської області жодні обставини не встановлені.

Ураховуючи, що судом не встановлено підстав уважати нікчемним Договір про постачання електричної енергії споживачу №272 від 28.12.2023, відповідно відсутні правові підстави для застосування наслідків недійсності цього правочину. Тому у задоволенні позовних вимог про застосування наслідків недійсності договору та стягнення з відповідача 639333,33 грн суд відмовляє.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76,77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені судом обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо сплати судового збору у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 30.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько