Решение № 141084148, 30.10.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/569/26

Провадження № 2/342/673/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Москалюк А.Р.

за участю:

представника відповідача Вардзєлова О.В. ( в режимі відео конференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 38548598) Тертиця Тамара Василівна через систему "Електронний суд", звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним догором № 1580-2114 від 25.07.2025 в розмірі 100627,54 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що 25.07.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР КРЕДИТ ФІНАНС і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1580-2114. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4731, для підписання Кредитного договору №1580-2114 від 25.07.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 26 200,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; знижена % ставка 0,90 % в день; стандартна % ставка 1,00 % в день.

Також Додатковою угодою_№1 від 19.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1580-2114 від 25.07.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000,00 грн.

Також Додатковою угодою_№2 від 26.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1580-2114 від 25.07.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 300,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1580-2114 від 25.07.2025 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви.

Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 02.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 100 627,54 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 29 500,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 53 888,87 гривень - заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК 14 226,00 гривень; - заборгованість по комісії 3 012,67 гривень;

Ухвалою від 20 травня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

17.06.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вардзєлова О.В. через систему Електронний суд подала відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором просила відмовити. Звертає увагу Суду, на наступне: 1. Позивачем пред`явлено позов до особи, яку не було ідентифіковано та верифіковано, а тому невідомо ким саме було укладено спірний кредитний договір; 2. Доказів належності Відповідачу номеру телефону не надано; 3. Доказів перерахування грошових коштів на виконання умов кредитного договору (доказів надання кредиту) Позивачем не надано; 4. Буд-які докази, що могли б підтвердити факт укладання кредитного договору Відповідачем, відсутні; 5. Сума заборгованості за нарахованими процентами є неспівмірною із тілом кредиту та є безпідставно нарахованою; 6. Нарахування процентів відповідно до ст. 625 ЦК України та комісії за видачу кредиту у розмірі є безпідставним.

Зазначила, що з позовними вимогами не погоджуються у повному обсязі, вважають їх безпідставними, необґрунтованими та неправомірними. 1. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт укладання договору, факт надання кредиту та його розмір, не надано номеру банківської карти, на яку нібито було перераховано грошові кошти (надано лише «маску карти») та не надано доказів її належності відповідачу. В матеріалах справи не міститься жодних документів, які б підтверджували факт видачі готівки через касу або списання з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, а відтак не доведено факту виконання грошових зобов`язань за кредитним договором кредитором, якщо такий договір було укладено. 2. Щодо непроведення ідентифікації/верифікації позичальника перед укладанням кредитного договору. Кредитодавцем НЕ БУЛО ПРОВЕДЕНО ідентифікацію та верифікацію клієнта до встановлення ділових відносин, тому неможливо встановити особу позичальника за кредитним договором, заборгованість за яким позивач БЕЗПІДСТАВНО просить стягнути з відповідача. Відповідачу не належить номер телефону, зазначений у позовній заяві (доказів належності відповідачу номеру телефону також позивач не надав), ВІДПОВІДАЧ НЕ ОТРИМУВАВ ЖОДНИХ ОДНОРАЗОВИХ ІДЕНТИФІКАТОРІВ ТА НЕ ЗДІЙСНЮВАВ ДІЙ, НАПРАВЛЕНИХ НА УКЛАДАННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ. Належних та допустимих доказів направлення будь-якого ідентифікатора саме Відповідачу для підписання саме спірного кредитного договору (з умовами, викладеними у такому договорі) ПОЗИВАЧЕМ НЕ НАДАНО, а тому безпідставним та недоведеним є ФАКТ УКЛАДАННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ. 3. Щодо нарахування відсотків та комісії. Комісія за видачу кредиту у розмірі 3 012,67 грн за своєю правовою природою є складовою плати за користування кредитом, яка вже врахована у процентній ставці, а відтак вимоги позивача в цій частині є безпідставними. Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, відповідач звільняється від відповідальності у вигляді нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України. З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 14 226,00 грн є безпідставними.

Підготовче засідання 17.06.2026 року відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 05.08.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 26.08.2026 року в режимі відеоконференції представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Вардзєлова О.В. зазначила, що з позовними вимогами не погоджуються в повному обсязі, вважають їх безпідставними, необгрунтованими і не доведеними. Позивачем не надано докази, які б підтверджували факт укладання договору, факт надання кредиту та його розмір, не надано номер банківської картки, на яку ніби було перераховано грошові кошти, не надано доказів належності цієї картки саме відповідачу, надана квитанція, на яку посилаються у позовній заяві, не є квитанцією, є листом про підтвердження про успішне оплати платіжної системи. Цей лист без зазначення повного номера карти, на яку був здійснений якийсь переказ не є документом первинного бухгалтерського обліку, є одностороннім розрахунком стягуваних сум, тому не може бути доказом здійсненого перерахування коштів за кредитним договором цьому відповідачу. Крім того, позивач не надав документи, які підтверджують проведення ідентифікації і верифікації позичальника. В наданому кредитному договорі зазначено, що він підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, однак сам договір не містить даних про номер телефону відповідача.

Щодо нарахування відсотків та комісій зазначила, що відсотки значно перевищують суму отриманогок кредиту. Це не відповідає принципу співмірності та створює для споживача надмірний фінансовий тягар. В період дії воєнного стану в Україні відповідач звільняється від відповідальності за прострочення фінансового зобов`язання за кредитним договором. Також заперечила щодо нарахування комісії, оскільки комісія визначена як грошові кошти, які позичальник зобов`язаний сплатити у зв`язку з наданням кредиту. Така комісія не пов`язана з наданням самостійної додаткової фінансової послуги, а фактично є складовою вартості кредиту. На підставі наведеного, в задоволенні позову просила відмовити.

Судове засідання, призначене на 24.09.2026 року відкладено за клопотанням представника відповідача.

В судовому засіданні 22.10.2026 в режимі відеоконференції за участі представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Вардзєлової О.В., суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, однак відповідно до ст.244 ЦПК України відклав ухвалення та прооголошення рішення до 14:00 год 30.10.2026.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, відзив на позовну заяву, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1580-2114 продукту «На все», відповідно до умов якого Кредитодавець відкрив для Позичальника невідновлювану кредитну лінію шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором .

Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «на все» затверджено наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 13-П від 27.01.2025 .

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надав Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом оформлення заявки на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, заповнивши інформацію щодо особистих даних вручну або передавши такі дані Кредитодавцю через Систему BankID НБУ. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою вебсайту Кредитодавця/Мобільним додатком та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами п.4.1 кредитного договору № 1580-2114 від 25.07.2025, загальний розмір кредиту за цим договором становить 26200, 00 грн. Дата видачі кредиту: 25.07.2025. Базовий період складає 14 календарних днів (п. 4.4.Договору).

Згідно з п.4.6 кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою).

Комісія за видачу кредиту становить 20,00% від суми виданого кредиту (п.4.7 договору). Строк кредитування, згідно з п.4.10 договору, становить 300 календарних днів. Дата повернення кредиту- 20.05.2026 року.

Відповідно до п.4.11, 4.12 договору, реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 6024,99 процентів. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає 101260,05 грн. Денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 0,946% (п. 4.13 Договору).

Відповідно до п.4.14 договору, загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього договору складають 75060,05 грн та вкючають в себе: проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), а також комісійну винагороду, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за договорм через вебсайт кредитодавця або через особистий кабінет.

Як вбачається з розділу 13 Договору він підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4731. Крім того, відповідачем зазначено електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, паспортні дані та ідентифікаційний номер.

19.08.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1580-214, згідно якої, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2000,00 грн. Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 300 днів. Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - Сума Кредиту становить:28200.00грн.; - кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 300 календарних днів. З урахуванням зазначеного: - орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 6590.05 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто цілих, п`ять сотих ) процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 107 080.30 грн (п. 3 Додаткової угоди).

Додаткова угода укладена з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A5985.

26.08.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1580-214, згідно якої, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1300,00 грн. Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 300 днів. Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: - Сума Кредиту становить:29500.00грн.; - кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 300 календарних днів. З урахуванням зазначеного: - орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 8239.03 процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 113 544.14 грн (п. 3 Додаткової угоди).

Додаткова угода укладена з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле та підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9981.

Факт перерахування коштів на картку позичальника ОСОБА_1 підтверджено: інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредиту від 17.03.2026 року №187423-1646000115-17032026 за договором №1580-2114 від 25.07.2025 за допомогою системи EasyPay, у відповідності до якої 25.07.2025 13:14 відбулась операція: видача кредиту через платіжну систему EasyPay у сумі 26200, 00 грн; платіж: 1646000115; card_mask: № НОМЕР_2 ; інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредиту від 17.03.2026 року №188952-1659939901-17032026, відповідно до якої 19.08.2025 14:45 відбулась операція: видача кредиту через платіжну систему EasyPay у сумі 2000, 00 грн; платіж: 1659939901; card_mask: № НОМЕР_2 за договором №1580-2114 від 19.08.2025, інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредиту від 17.03.2026 року №189067-1663645487-17032026 за договором №1580-2114 від 26.08.2025 за допомогою системи EasyPay, у відповідності до якої 26.08.2025 10:47 відбулась операція: видача кредиту через платіжну систему EasyPay у сумі 1300, 00 грн; платіж: 1663645487; card_mask: № НОМЕР_2 .

А токож довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1580-2114 від 25.07.2025 року за допомогою системи EasyPay, у відповідності до якої 25.07.2025 відбулась операція: видача кредиту через платіжну систему EasyPay у сумі 26200,00 грн; платіж: 1646000115; card_mask: № НОМЕР_3 , 19.08.2025 відбулась операція: добір по кредиту через платіжну систему EasyPay у сумі 2000,00 грн; платіж: 1659939901; card_mask: № НОМЕР_3 , 26.08.2025 відбулась операція: добір по кредиту через платіжну систему EasyPay у сумі 1300,00 грн; платіж: 1663645487; card_mask: № НОМЕР_3 .

Відповідачу направлялась вимога про достокове повернення кредиту №1580-2114 від 23.03.2026, у якій ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС" вимагало у ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором №1580-2114 від 25.07.2025 у загальному розмірі 100627,54 грн, з яких: основний борг 29500,00 грн; залишок за відсотками 53888,87 грн; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 14226,00 грн; залишок комісії 3012,67 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1580-2114 від 25.07.2025 станом на 02.03.2026 заборгованість відповідача складає 100627,54 грн, з яких: основний борг 29500,00 грн; залишок за відсотками 53888,87 грн; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 14226,40 грн; залишок комісії 3012,67 грн.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно із частиною 12 вищезгаданої статті Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530,610 ЦК України та частиною 1статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Кредитний договір № 1580-2114 від 25.07.2025 року, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".

Також, суд не приймає заперечення відповідача стосовно доказів ідентифікації особи, яка укладала кредитний договір, оскільки відповідачем задля ідентифікації було використано систему BankID НБУ, яка є державною системою віддаленої ідентифікації, яка забезпечує передачу персональних даних користувачів від банку, в якому відкрито рахунок, до суб`єкта, який надає користувачу послугу. Разом з тим, Клієнт самостійно вносить до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит. Тому кредитні кошти були перераховані саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1580-2114 від 25.07.2025 року укладено з ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту. Цей договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний Договір про відкриття кредитної лінії № 1580-2114 від 25.07.2025 шляхом надання позичальнику одноразового ідентифікатора.

У реквізитах до Кредитного договору в графі "позичальник" додатково зазначено паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання ОСОБА_1 , електронну пошту, реквізити платіжної картки, а також електронний підис одноразовим ідентифікатором.

Оскільки даний Кредитний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт, та ОСОБА_1 , підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за допомогою системи EasyPay.

Більше того із копії розрахунку заборгованості за договором №1580-2114 від 25.07.2025 вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 складає 100627,54 грн, з яких: основний борг 29500,00 грн; залишок за відсотками 53888,87 грн; залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 14226,40 грн; залишок комісії 3012,67 грн.

Окрім того, з даного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 08.08.2025 було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 6052,53 грн.,08.09.2025 в сумі 5554,73 грн, що також підтверджує факт існування та визнання ОСОБА_1 наявних у неї кредитних зобов`язань перед кредитодавцем, а тому заперечення відповідача про ненадання доказів, які б підтвердили факт надання кредиту, суд сприймає критично, оскільки факт часткового виконання договору не може свідчити про його неукладення.

При цьому, відсутність первинних бухгалтерських документів, не є підставою для висновку про невиконання умов договору банком та, як наслідок, неотримання позичальником грошових коштів за кредитним договором.

Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № 1580-2114 від 25.07.2025, інформаційні довідки від ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування суми кредиту та довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1580-2114 від 25.07.2025 року за допомогою системи EasyPay є належними доказами наявності заборгованості позичальника.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц).

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Проте відповідач ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору або факту перерахування та отримання позичальником кредитних коштів.

Будь - яких доказів, які б спростували заповнення відповідачем ОСОБА_1 відповідної форми із зазначенням своїх персональних даних на веб-сайті кредитодавця, а також як укладення самого договору, так і отримання нею коштів на картковий рахунок № НОМЕР_3 (зокрема банківської виписки за цим рахунком) матеріали справи не містять.

Відповідач також не заявляла клопотання щодо призначення експертизи, отже належними та допустимими доказами не спростувала розмір боргу.

Щодо стягнення комісії у розмірі 1800,00 грн суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1, 2, 5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача у частині стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором №1580-2114 від 25.07.2025 в розмірі 86401,54 гривень, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 29500,00 гривень; заборгованості за нарахованими процентами - 53888,87 гривень та заборгованості по комісії за видачу кредиту - 3012,67 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованість за річними процентами за ст. 625 ЦК України, суд звертає увагу на таке:

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути із відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №1580-2114 від 25.07.2025 заборгованість за річними процентами за ст. 625 ЦК України в сумі 14226,00 грн.

Позивач посилався на п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» яким передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Одночасно також відбулось виключення п.6.1 розділу IV«Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яким було передбачено норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування. Отже, чинна норма Закону Про споживче кредитування, яка також діяла на дату укладання Договору з Відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23.01.2024 року, тому Позивач має всі підстави для нарахування та витребування з Відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Однак, з аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України випливає, що на кредитний договір, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця неустойки, а нарахована позикодавцем неустойка, що передбачена відповідним договором, підлягає списанню позикодавцем.

Суд звертає увагу, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:"6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також, згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 14226,00 грн відсотків за ст.625 ЦК України підлягають списанню позикодавцем в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 100627,54 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 86401,54 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 85,86 % (86401,54 : 100627,54 х 100), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2285,94 грн (2662,40 х 85,86 : 100).

На підставі ст.ст. 207, 509, 526, 530, 610-612, 626-629, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 211,244,258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 38548598, заборгованість за кредитним договором №1580-2114 від 25.07.2025 р у розмірі 86401,54 грн (вісімдесят шість тисяч чотириста одну гривню 54 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2285,94 грн (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять гривень 94 коп.).

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ..

Повний текст рішення складено 30.10.2026.

Суддя: Федів Л. М.