Решение № 141080822, 22.10.2026, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/192/26

Провадження №2/605/194/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Суть справи

25.05.2026 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», подана її представницею Куксою Кариною Олександрівною (самопредставництво, довіреність від 06.03.2026) з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 747102472 від 04.01.2025 у розмірі 108437,00 грн, яка складається з 35000,00 грн заборгованості за тілом, 71687,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Також клопоче провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 04.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - первісний кредитор, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір кредитної лінії № 747102472 (кредитний договір) на суму 35000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 35000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

11.03.2025 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/26 (далі - Договір факторингу 1).

30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01 (далі - Договір факторингу 2).

Таким чином, право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал»).

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить - 125937,00 грн, яка складається з: 35000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 71687,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 1750,00 грн - заборгованість за комісією; 17500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 108437,00 грн.

Процесуальний рух справи

Ухвалою від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Підготовче судове засідання призначене на 14 липня 2026 року на 11.00 год.

14.07.2026 в призначене підготовче судове засідання представниця позивача не з`явилася, клопотала в позовній заяві здійснити розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з`явився. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження та повідомленням про виклик повернулося 23.06.2026 з позначкою «адресат відсутній».

Ухвалою від 14.07.2026 підготовче судове засідання відкладене до 12 серпня 2026 року до 11 год. 00 хв. з повторним викликом сторін. Оголошення про виклик відповідача розміщено на веб-порталі судової влади України.

12.08.2026 у підготовче судове засідання представниця позивача не з`явилася, попередньо у позові клопотала розгляд справи проводити без її участі. Відповідач не з`явився, про дату та час судового засідання у встановленому законом порядку був повідомлений за зареєстрованим місцем проживання та через веб-портал судової влади України.

Ухвалою суду від 12.08.2026 підготовче провадження було закрите та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 вересня 2026 року на 14 год. 00 хв.

15.09.2026 у судове засідання представниця позивача не з`явилася, однак в позовній заяві просила судові засідання проводити за відсутності представника, щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала. Про дату та час судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання. Поштове відправлення, яким відповідачу направлено повідомлення про виклик повернулося 18.08.2026 з позначкою «адресат відсутній».

Ухвалою від 15.09.2026 судовий розгляд справи відкладено до 14 жовтня 2026 року до 10 год. 00 хв. з повторним викликом сторін. Оголошення про виклик відповідача розміщено на веб-порталі судової влади України.

14.10.2026 у судове засідання представниця позивача не з`явилася, в позові клопотала судові засідання проводити за відсутності представника, щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив. Про дату та час судового засідання у встановленому законом порядку двічі повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та двічі через веб-портал судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

14.10.2026 суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у суду даних чи доказів з ухваленням заочного рішення.

У разі, коли розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та докази в сукупності, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і визначив час його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, безпосередньо дослідивши докази у справі, встановив, що 04.01.2025 між ОСОБА_1 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено договір кредитної лінії № 747102472 на суму 35000,00 грн (арк.спр.25-30зв.).

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора NMZH (арк.спр.30зв), який було надіслано ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 , що був вказаний ним у Заявці.

Перед укладенням кредитного договору, відповідно до порядку дій споживача в інформаційній телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів (арк.спр.34-37) та порядку укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписуються сторонами при наданні споживчих послуг (арк.спр.37-41), відповідач з метою отримання кредиту перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (арк.спр.32-33), які є невід`ємною частиною кредитного договору.

Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, опубліковані на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору,

За укладеним договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п.2.1. договору).

Згідно з п.2.2 загальний розмір Кредиту за цим договором становить 35000 грн 00 коп.

Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

За п.2.3.договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 04.01.2025 (що є датою надання Кредиту).

Відповідно до п.2.5. договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

За змістом п.3.1. позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Згідно з п.5.1. кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5169-36XX-XXXX-1239.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими Траншами, є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 03.02.2025, а саме 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу позичальником.( п.7.1.договору).

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 03.02.2030 (п.7.3.договору).

В п.8.1. сторони погодили, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника.(п.8.2)

Згідно з п.8.3. базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Пунктом 8.4. передбачено комісію за надання кредиту, яка не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, та нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 1750 грн 00 коп. (п.8.5.договору).

Відповідно до п.8.6. для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 663068,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 628068,00 грн (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму кредиту у розмірі 35000,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, складе 2467,17 відсотків річних. Денна процентна ставка - 0,98 відсотків в день.

Крім того, пунктом 9.1.1.7 передбачено, що у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Також до позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора NMZH, який містить основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (арк.спр.24-30зв).

Кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за договором та надало ОСОБА_1 04 січня 2025 року кредит в сумі 35000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 , який позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 02.10.2025 про проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг (арк.спр.22зв.) та платіжним дорученням від 04.01.2025 про переказ коштів ОСОБА_1 згідно з договором №747102472 від 04.01.2025 (арк.спр.42).

Здійснення переказу коштів на вказаний рахунок підтверджується також інформацією, витребуваною судом за клопотанням позивача у АТ КБ « ПриватБанк», відповідно до якої АТ «ПриватБанк» підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку, маска якої № НОМЕР_2 , на яку 04.01.2025 надійшло зарахування коштів у розмірі 35000,00 грн (арк.спр.65-66).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025 станом на 11.03.2025 становить 76545,00 грн, з яких: 35000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22638,00 грн - заборгованість за відсотками; 1750,00 грн - комісія; 17500,00 грн - неустойка (арк.спр.16).

Правовідносини переходу права вимоги

1. 11.03.2025 між Первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/26 (арк.спр.46-47), відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025, що укладений з ОСОБА_1 . Це підтверджується також:

- витягом з реєстру прав вимог від 11.03.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/26 (арк.спр.10зв.), в якому під №12 відповідач ОСОБА_1 значиться як боржник;

- повідомленням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про сплату фінансування ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № МВ-ТП/26 від 11.03.2025 (арк.спр.10).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025 станом на 01.08.2025 становить 125937,00 грн, з яких: 35000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 71687,00 грн - заборгованість за процентами; 1750,00 грн - комісія; 17500,00 грн - неустойка (арк.спр.17-17зв.).

2. 30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01 (арк.спр.11-12), відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025, що укладений з ОСОБА_1 . Це підтверджується також:

- витягом з реєстру прав вимог від 30.09.2025 до договору факторингу №30/0925-01 (арк.спр.14зв.), в якому під №238 відповідач ОСОБА_1 значиться як боржник;

- актом прийому-передачі Реєстру прав вимог №1 від 30.09.2025 за договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 (арк.спр.14);

- платіжною інструкцією №636 від 06.10.2025, що підтверджує оплату позивачем за відступлення прав вимоги за договором факторингу 30/0925-01 від 30.09.2025 (арк.спр.15).

Таким чином, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025.

Згідно з випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №747102472 від 04.01.2025, виданою ТОВ «Юніт Капітал» за період 30.09.2025-18.03.2026, станом на 18.03.2026, заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» складає 125937,00 грн, та складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 35000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в сумі 71687,00 грн, простроченої заборгованості за комісією в сумі 1750,00 грн та заборгованості за штрафними санкціями в сумі 17500,00 грн.

Що стосується заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф) у розмірі 17500,00 грн, то вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах даного позову до ОСОБА_1 позивачем не заявляються.

В матеріалах справи також міститься копія повідомлення, адресованого ОСОБА_1 02.08.2025 про дострокове розірвання договору №747102472 від 04.01.2025 та про необхідність оплатити всю суму заборгованості в розмірі 125937,00 грн (арк.спр.31).

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він послався би як на підставу своїх заперечень, не надав контррозрахунку заборгованості.

Застосовані правові норми та висновки суду

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частини 2 статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статтей 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Ч.6 цієї статті визначає, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі, коли відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, то моментом його підписання є в тому числі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.і 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов таких висновків.

Договір кредитної лінії №747102472 від 04.01.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено відповідно до ст.11-12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором NMZN (арк.спр.30зв.). Отже сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Після підписання договору 04 січня 2025 року у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виникло зобов`язання перерахувати кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача (було виконано, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг (арк.спр.22зв.), платіжним дорученням про переказ коштів (арк.спр.42) та інформацією, витребуваною судом за клопотанням позивача у банка-емітента АТ КБ «Приват Банк» (арк.спр.65-66)), а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та визначені у договорі за домовленістю сторін проценти за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості (арк.спр.16), з урахуванням суми кредиту, проценти нараховувалися за процентною ставкою 0,98%, визначеною в п.п. 8.3, 8,6 договору, що відповідає умовам, узгодженим сторонами в договорі і не суперечить чинному законодавству (арк.спр.27зв.). Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося в межах погодженого сторонами строку кредитування, за процентною ставкою, погодженою сторонами при укладенні договору, та у порядку, погодженому у договорі, а денна процентна ставка не перевищує обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

За умовами договору, відповідачу також нараховано комісію за надання кредиту в сумі 1750,00 грн, яка передбачена пунктами 8.4, 8,5 договору (арк.спр.27зв.).

Укладаючи договір, відповідач погодився з його умовами, у тому числі щодо сплати зазначеної комісії. Доказів недійсності цієї умови договору або відсутності підстав для її нарахування суду не надано. Відтак вимога про стягнення одноразової комісії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «Юніт Капітал» суд дійшов такого висновку.

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни. Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

11.03.2025 між Первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/26 (арк.спр.46-47), відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025.

В подальшому, 30.09.2025 між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01 (арк.спр.11-12), відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025.

У зв`язку з тим, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги на підставі укладених договорів факторингу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором.

Згідно з умовами Договору кінцевий строк повернення кредиту встановлено до 03.02.2030. У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань договір було розірвано достроково.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач повідомляв відповідача про дострокове розірвання договору (арк.спр.31), однак у встановлений строк вимога виконана не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості до закінчення строку кредитування.

Оцінюючи правомірність дій позивача щодо дострокового припинення договірних відносин, суд виходить із того, що надіслане на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору №747102472 від 04.01.2025 та необхідність сплати заборгованості (арк.спр.31), повністю відповідає умовам, визначеним у пункті 9.1.1.7 зазначеного договору (арк.спр.28).

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим були порушені умови кредитного договору та утворилася заборгованість. На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем надано належні, допустимі і достатні докази, що у відповідача перед ним виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, зважаючи на презумпцію правомірності правочину та те, що відповідач отриманий кредит в повному обсязі не повернув, не надав суду належних доказів повної сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, не скористався своїми процесуальними правами та загалом демонстрував пасивну поведінку, суд дійшов висновку, що ТОВ «Юніт Капітал», як новий кредитор, вправі вимагати повернення відповідачем заборгованості шляхом стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором №747102472 від 04.01.2025 в розмірі 108437,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 35000,00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом в сумі 71687,00 грн та заборгованості за комісією в сумі 1750,00 грн.

Стосовно стягнення судових витрат суд дійшов таких висновків.

За ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 (арк.спр.19-19зв.), протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги (арк.спр.19зв.), додаткову угоду № 25771387053 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги (арк.спр.7), акт прийому-передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20.01.2026, згідно з якими загальна вартість наданих послуг становить 7000,00 грн (арк.спр.8).

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн є дещо завищеним, не повною мірою співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Виходячи з цих міркувань та орієнтуючись на акт прийому-передачі наданих послуг АБ «Тимошенко та партнери» (арк.спр.8), оскільки ця справа є типовою і не складною, суд вважає обґрунтованими і співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та значенням справи для сторони, витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 11, 207, 512, 514, 526, 527, 626,-629, 638, 1046-1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором №747102472 від 04.01.2025 в розмірі 108437,00 (сто вісім тисяч чотириста тридцять сім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.), разом 6662,40 грн (шість тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за його письмовою заявою, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001. Засоби зв`язку: тел.: НОМЕР_5 ел. пошта: ucapital.inbox@gmail.com, unitcapital.fc@gmail.com

Представник позивача: Кукса Карина Олександрівна , РНОКПП НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: тел.: НОМЕР_5 ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_7 .

Повний текст рішення суду складено і підписано 30 жовтня 2026 року.

Головуюча: Валентина КРАВЧУК