Решение № 141078423, 27.10.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

523/21432/25

2/479/346/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

при секретарі судового засідання Рябощук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №523/21432/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у ч а с н и к и с п р а в и :

представник позивача Усенко М.І.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача Слізяк М.М.,

в с т а н о в и в :

ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5732895 від 30 серпня 2022 року у розмірі 12615,50 грн.. ?В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 серпня 2022 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5732895. В подальшому 30 січня 2023 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги перейшло до позивача. Оскільки зобов`язання за кредитом належним чином не виконувалися, утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно заяви позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

?Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представник просить справу слухати в їх відсутність. Згідно відзиву просить про часткове задоволення заявлених вимог у розмірі 7373,50. Зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн..

? У відповіді на відзив позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

?Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд приходить до наступного висновку.

?Судом встановлено, що 30 серпня 2022 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5732895, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою відсотків, на строк 105 днів.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором V42037.

Факт перерахування кредиту в сумі 5000,00 грн., на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням від 30 серпня 2022 року.

ТОВ "МІЛОАН" умови Кредитного договору виконано в повному обсязі, кошти відповідачу надано в порядку та в строки, визначені кредитним договором. Відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору - не здійснила погашення кредиту та відсотків за його використання.

Відповідно до положень ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Положеннями ст.514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30 січня 2023 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги перейшло до позивача.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно положень ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.

Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно положень ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст.ст.7 та 8 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Згідно положень ст.10 Закону України "Про електронну комерцію", електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Положеннями ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до положень ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до положень ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч.6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно положень ст.12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Заборгованість за Кредитним договором, згідно розрахунку заборгованості станом на 30 січня 2023 року, становить 12 615,50 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3150,00 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 8965,5 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 500 грн..

? Відповідно до даних витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 грудня 2022 №335, солдат ОСОБА_1 з 05 грудня 2022 року зарахована до списків особового складу Збройних Сил України та призвана на військову службу.

?Згідно положень п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей", військовослужбовцям з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, у тому числі під час дії особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

?Враховуючи викладене, оскільки відповідач ОСОБА_1 з 05 грудня 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України, нарахування процентів та інших штрафних санкцій після цієї дати є неправомірним.

?Разом із тим, за період з моменту отримання кредиту 30 серпня 2022 року по день початку проходження військової служби - 04 грудня 2022 року, включно, заборгованість відповідача перед позивачем підлягає стягненню.

?Згідно з розрахунком заборгованості, за період з 30 серпня 2022 року по 04 грудня 2022 року сума стягнення становить 8619,00 грн., яка складається: з 3150,00 грн. тіла кредиту, та 5469,00 грн. відсотків.

? В іншій частині позовних вимог щодо стягнення процентів з відповідача слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та положеннями спеціального законодавства щодо звільнення військовослужбовців від сплати процентів за кредитами в період служби.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 500 грн., суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

?Відповідно до матеріалів справи, кредитний договір між первісним кредитодавцем та відповідачем було укладено 30 серпня 2022 року.

?Згідно положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

?Водночас слід зазначити, що встановлення банком чи іншою фінансовою установою комісії за видачу кредиту є незаконним, оскільки така комісія стягується не за надання додаткової послуги клієнту, а за дії, які кредитор зобов`язаний вчинити в рамках виконання власного зобов`язання за кредитним договором (надання самих грошових коштів).

?Згідно положень ч.1 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, несправедливими є умови договору про встановлення обов`язку споживача платити за послуги, які фактично не були надані. Надання кредиту є обов`язком фінансової установи за договором, а не окремою додатковою послугою за бажанням клієнта.

?Крім того, згідно з роз`ясненнями Національного банка України та сталою судовою практикою Верховного Суду, стягнення комісії за видачу кредиту за договорами, укладеними з фізичними особами-споживачами, суперечить чинному законодавству про захист прав споживачів, оскільки утворення та надання кредиту є базовою банківською операцією, витрати на яку вже враховуються у процентній ставці за користування кредитом.

?Оскільки вимога позивача про стягування комісії за видачу кредиту у сумі 500 грн. суперечить вимогам законодавства України щодо захисту прав споживачів та суті кредитних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема сплачено судового збору позивачем:

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено 68,32 % позовних вимог (8619,00 грн. /12615,50 грн. * 100).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 1654,98 грн. (2422,40*68,32%),

Щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд приходить до настуного.

?Відповідно до положень ч.ч.1,2,3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

? Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

? ?З урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, а також критерію співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. у відшкодуванні витрат на правову допомогу, що є цілком достатньою, справедливою та співмірною сумою для такої категорії справ та сумою заявлених вимог.

Розглянувши клопотання відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., суд дійшов до наступного висновку.

?Оцінивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат, співмірність їх розміру зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим часом, суд вважає розумним, співмірним та справедливим розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача у сумі 3 000 грн..

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під реєстраційним номером: НОМЕР_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором у розмірі 8619,00 грн., судовий збір у розмірі 1654,98 грн., та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 грн..

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків під реєстраційним номером: НОМЕР_2 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 грн..

?Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резол юти вну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя :