№ 141078085, 30.10.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

30.10.2026 Справа №469/1035/26

3/469/313/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року с-ще Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Тавлуй В.В., за участю секретаря судового засідання Надич В.В., захисника Дорошенко А.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працює у ТОВ «Кворум Нафта» менеджером,

за ст.124 КУпАП,-

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №748262 від 17 серпня 2026 року вбачається, що 17 серпня 2026 року о 19:00 год. на польовій дорозі +2 км. біля с.Виноградне Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_1 керуючи автомобілем «HYUNDAI SONATA» номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ ML 270» номерний знак НОМЕР_2 який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився з обставинами викладеними у протоколі, свою провину не визнав, пояснив суду, що 17 серпня 2026 року близько 19 год. рухався на своєму автомобілі «HYUNDAI SONATA» номерний знак НОМЕР_1 , якомога праворуч, зі сторони с.Виноградне в сторону с.Українка. По польовій дорозі у попутному напрямку рухався автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 270» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з лівої сторони дороги та із-за пилу не бачив позаду транспортний засіб. Дорога мала суттєві пошкодження, вибоїни, сильне пилове покриття. Я поступово збільшував швидкість свого автомобіля з метою здійснити маневр випередження і в момент коли автомобілі майже порівнялися, водій автомобіля «MERCEDES-BENZ ML 270» побачив, що йому назустріч рухається автомобіль, різко звернув у правий бік дороги, де вже знаходився мій автомобіль. При цьому водій попутного транспортного засобу не переконався у безпечності свого маневру та не увімкнув правий покажчик повороту. Розуміючи, що попутний транспортний засіб робить різкий маневр, я негайно застосував екстрене гальмування, однак маневр автомобіля «MERCEDES-BENZ ML 270» був настільки різким та непередбачуваним, що екстрене гальмування лише знизило ступінь пошкоджень мого автомобіля, пошкодивши ліву сторону бампера, ліве крило та ліву передню фару.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Дорошенко А.В. зазначила, що при складанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в п.10 протоколу зазначено про використання технічного засобу відеозапису 966366, однак даний відеозапис до матеріалів справи не було долучено. На адвокатський запит до ВП №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 31.08.2026 року про надання копії відеозапису на якому зафіксовано огляд місця ДТП та пошкоджень тз, було надано відповідь, що на момент ДТП нагрудні бодікамери перебували у розрядженому стані, а відео зі службового автомобіля зберігається на флеш носії одну добу.

Отже, відсутність відеозапису місця ДТП ставить під сумнів обгрунтованність складення адміністративного протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки під час складання протоколу обидва учасника ДТП: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 давали від запис пояснення щодо обставин події, при цьому письмові пояснення ОСОБА_2 суттєво відрізняються від тих пояснень які фіксувалися на відеокамеру.

Крім того, матеріали складені працівниками ВП №8 з порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №1395, зафіксовані не в автоматичному режимі, тому надані до суду матеріали не відповідають вимогам законодавства та не можуть слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 дотримувався безпечного інтервалу доти, доки автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 270» рухався ліворуч. Порушення інтервалу відбулося не з вини ОСОБА_1 , а через те, що водій автомобіля «MERCEDES-BENZ ML 270» змінив траєкторію руху і сам скоротив цей інтервал до нуля, створивши раптову перешкоду. ПДР не зобов`язують водія передбачати, що попутнє авто попереду раптово і без сигналу поверне в його бік.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням практики ЄСПЛ та відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, просила суд провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Дорошенко А.В. суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно з п.13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №748262 від 17 серпня 2026 року (а.с.1), схемою місця ДТП від 17 серпня 2026 року, якою зафіксовано місце зіткнення, положення автомобілів після ДТП, наявність пошкоджень (а.с.2) та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с.4), письмовим поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.5).

Посилання ОСОБА_1 про те, що він за зазначених обставив у протоколі виконував маневр «випередження», суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, випередження - це рух транспортного засобу зі швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі.

Разом з тим, за обставин, що мали місце у даній справі транспортні засоби рухалися по дорозі з однією смугою руху отже, вказані доводи ОСОБА_1 є безпідставними.

Суд вважає, що в ситуації, що виникла, ОСОБА_1 не дотримавшись безпечної дистанції, не дав можливості ОСОБА_2 закінчити маневр «об`їзд» та безпечно повернутися у свою смугу руху, коли він виявив наближення автомобіля на зустрічній смузі руху.

На думку суду дії ОСОБА_1 знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, що мала місце за даних обставин.

Таким чином, оцінюючи наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки у дорожній ситуації, що виникла, водій ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого й сталася дорожньо-транспортна пригода та пошкоджене майно.

Виходячи з викладеного, суд находить поза розумним сумнівом доказаною вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст.33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При визначені виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На підставі ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.252, 280, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, у дохід держави, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг с-ще Березанка/21081100, код отримувача за ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA308999980313030106000014406, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн., отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг с-ще Березанка/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA418999980313121206000014406, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір (ДСА України, 050).

Штраф має бути сплачений порушником через установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія має бути надана правопорушником до суду протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку сплати.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу, зазначеного у цій постанові, та витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2026 року.

Суддя: