Решение № 141076567, 30.10.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 199/10280/25

Провадження № 2/202/922/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» обґрунтовані тим, що 16.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 був укладений Договір про надання коштів у кредит № 8279136, за умовами якого кредитодавець надає відповідачу грошові кошти у розмірі 10 050,00 грн строком 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95% на день, комісією за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту та неустойкою 502,50 грн на день.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 814138, який був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач на виконання умов кредитного договору № 8279136 від 16.01.2025 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 050,00 грн шляхом їх перерахування на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Однак відповідач всупереч умов кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 25 496,86 грн, з яких: 10 050,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8 688,23 грн - заборгованість за процентами, 1 733,63 грн заборгованість за комісією, 5 025,00 грн заборгованість за неустойкою.

Отже, посилаючись на те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором про надання коштів у кредит № 8279136 від 16.01.2025 року в розмірі 25 496,86 грн, сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 100,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 04 вересня 2025 року, враховуючи предмет та ціну позову, категорію справи, яка в силу частини 6 статті 19 ЦПК України є малозначною, у справі було відкрито спрощене позовне провадження, яке постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та встановлений відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів була вручена відповідачу особисто, що підтверджується її розпискою від 17.09.2025 року.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надала.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

У зв`язку з вищевикладеним, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що 16 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 був укладений Договір Кредитної лінії (Надійний) № 8279136, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 814138.

Згідно з розділом 2 Договору сума кредиту становить 10 050,00 грн, кредит надається строком на 360 днів, процентна ставка фіксована та становить 0,95% в день, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 733,63 грн), орієнтовно реальна річна процентна ставка 3194,73%, денна процентна ставка/день 0,998%.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в сумі 10 050,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» за вих. № КД-000029012/ТНПП від 15.05.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) № 8279136 від 16.01.2025, відповідач має заборгованість у розмірі 25 496,85 грн, з яких: 10 050,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8 688,23 грн - заборгованість за процентами, 1 733,63 грн заборгованість за комісією, 5 025,00 грн - заборгованість за неустойкою.

При вирішенні між сторонами спору суд керується наступним:

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з абз. 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому в статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд вважає доведеним, що відповідач уклав в електронній формі кредитний договір та отримав кредитні кошти, але свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, про що свідчить наявна заборгованість.

Доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості за кредитом та нарахованими процентами відповідач суду не надав, розмір заборгованості та умови укладеного договору не оспорював.

Тому суд доходить до висновку, що позов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором кредитної лінії (Надійний) № 8279136 від 16.01.2025 в розмірі 20 471,85 грн, з яких: 10 050,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8 688,23 грн - заборгованість за процентами, 1 733,63 грн заборгованість за комісією, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення неустойки (пені) в розмірі 5 025,00 грн, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд керується тим, що згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким останній доповнено згідно з Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час укладення кредитного договору та розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства та має пріоритет над нормами інших законів, були та є чинними.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Враховуючи, що неустойка (пеня) нарахована відповідачу за невиконання (неналежне виконання) зобов`язання за договором кредитної лінії у період дії воєнного стану, в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

При розподілі судових витрат суд керується тим, що відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Позивачем у зв`язку з поданням цього позову були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Крім того, в своєму позові ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 7 100,00 грн, які були надані адвокатським об`єднанням «Правовий курс» відповідно до укладеного договору № 0924-1 про надання правової допомоги від 02.09.2024 року, додаткової угоди №2/25 від 16.06.2025 року та акта № 5 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 0924-1, в якому визначено обсяг та види виконаних робіт (послуг).

При визначенні суми відшкодування цих витрат суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, з урахуванням ціни позову, рівня складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, суд вважає, що у зв`язку з частковим задоволенням позову (80,29%) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем частково в сумі 2 431,18 грн та 5 700,59 грн відповідно.

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 15) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 8279136 від 16.01.2025 в розмірі 20 471 (двадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн 85 коп, з яких: 10 050,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8 688,23 грн - заборгованість за процентами, 1 733,63 грн заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одна) грн 18 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 700 (п`ять тисяч сімсот) грн 59 коп.

В решті вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко