Решение № 141074575, 27.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10640/26

2/212/6913/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Покровський районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді - Козлов Ю.В.

за участю секретаря - Кучеренко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг за кредитом у розмірі 47057,75 грн., також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та відповідачем 22.05.2018 р. було укладено договір про надання банківських послуг Monobank, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між ними Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти. В свою чергу відповідач не сплачує своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідача, утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 47057,75 грн., з яких : відсотки 0 грн., пеня 5530,43 грн. Також, позивач просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 10.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 17.08.2026, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.10.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на недоведеність заявленого розміру заборгованості. Зазначив, що наданий банком розрахунок заборгованості, відповідно до якого борг за договором від 22.05.2018 року становить 47 057,75 грн, з яких 41 527,32 грн тіло кредиту та 5 530,43 грн пеня, сам по собі не підтверджує наявності правових підстав для стягнення зазначених сум, а матеріали справи не містять належних доказів правильності їх визначення.

Представник відповідача вказував, що анкета-заява від 22.05.2018 року не містить конкретного розміру кредитного ліміту, процентної ставки, а також умов щодо нарахування комісії та неустойки. При цьому Умови та правила обслуговування, Тарифи й Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача, а позивачем, на думку представника, не надано доказів ознайомлення відповідача з цими документами, їх погодження, встановлення конкретного кредитного ліміту в мобільному застосунку та підписання відповідних документів за допомогою електронного підпису чи одноразового ідентифікатора.

Крім того, представник відповідача зазначив, що, згідно з розрахунком заборгованості, банк нараховував та списував проценти за користування кредитом, загальна сума яких становить 26 794,27 грн. Оскільки, на його думку, сторони не погодили належним чином розмір процентів та порядок їх нарахування, вважав таке списання неправомірним, а зазначену суму такою, що підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Також заперечував проти стягнення пені в розмірі 5 530,43 грн, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого неустойка, нарахована з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитного зобов`язання, підлягає списанню кредитодавцем.

З огляду на викладене представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову АТ «Універсал Банк» у повному обсязі, а справу розглянути за відсутності сторони відповідача.

15.10.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просив не долучати відзив відповідача до матеріалів справи та не враховувати його під час розгляду справи, посилаючись на те, що відзив подано менш ніж за 24 години до судового засідання, призначеного на 11:30 год. 16.10.2026 року, що, на думку позивача, обмежило можливість підготувати відповідь на нього. Також представник позивача звернув увагу, що договір про надання правової допомоги представнику відповідача було укладено 07.10.2026 року.

Щодо погодженості умов договору позивач зазначив, що 22.05.2018 року відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, встановив мобільний застосунок «monobank», отримав платіжну картку № НОМЕР_1 та відкрив рахунок № НОМЕР_2 . За твердженням позивача, підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, отримання їх примірників у мобільному застосунку, згоду з відповідними умовами та обов`язок їх виконувати. На підтвердження цієї позиції позивач послався на постанову Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 243/6552/20.

Крім того, представник позивача зазначив, що протягом тривалого часу відповідач користувався кредитною карткою, використовував кредитні кошти та здійснював періодичні погашення, чим, на думку позивача, підтверджував прийняття умов договору. Позивач вважав доводи відповідача спробою уникнути виконання договірних зобов`язань та наголосив, що розрахунок заборгованості разом із виписками за рахунками дає змогу встановити порядок формування боргу й підтверджує врахування здійснених відповідачем платежів.

Також позивач послався на анкету-заяву від 15.05.2020 року, підписану відповідачем у застосунку «monobank», у якій той просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт у розмірі, визначеному в застосунку. Зазначив, що відповідно до пункту 4.23 розділу ІІ Умов кредит може збільшуватися на суму заборгованості за відсотками та неустойкою, якщо на рахунку клієнта недостатньо власних коштів для її погашення. Крім того, позивач послався на постанову Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі № 127/23910/14-ц, зазначивши, що часткова сплата основного боргу або санкцій може свідчити про визнання боргу.

За наведених обставин АТ «Універсал Банк» вважало доведеними факт існування між сторонами договірних зобов`язань та заявлений розмір заборгованості, просило задовольнити позовні вимоги, не долучати відзив відповідача до матеріалів справи та розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив. Представник відповідача у відзиві просив розглянути справу за його відсутності

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 22.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських від 22.05.2018 року. Відповідачу банком було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту з можливістю його коригування. На підставі даної Анкети-заяви ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні № НОМЕР_2 . Пільговий період за карткою становить до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних. Базова відсоткова ставка нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості - 3,1% на місяць (37,2 %). Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 6,2% на місяць (74,4 %).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники в мобільному додатку. Також погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредиту ліміту.

Крім того, в Анкеті зазначено наступне: «6. Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Я визнаю, що УЕП є аналогом власноручного підпису».

До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.

Згідно розрахунку заборгованості за договором від 22.05.2018 року, станом на 07.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» становить 47057,75 грн., з котрих: 41527,32 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5530,43 грн. - заборгованість за пенею.

З виписки по рахунку видно, що відповідач користувалася кредитними коштами банку, здійснював оплату ними, знімав та перераховував кошти, а також частково погашав заборгованість.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

З доказів, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси відповідачу в повному обсязі. Натомість ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, з умовами якого він погодився шляхом підписання анкети-заяви, у якій було вказано, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Крім того, вказані документи були отримані ОСОБА_1 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст.641,644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Послідовність укладення договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» в рамках проекту «Monobank» передбачає, що без ознайомлення позичальника із зазначеними документами, подальше укладення електронного договору кредиту є неможливим.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18, доказами які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

З виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 слідує, що відповідач активно користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість, а тому є достатні підстави для висновку про доведеність того факту, що сторони в письмовому вигляді погодили розмір відсотків та щомісячних платежів.

Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 рок, у справі № 478/300/19, зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

У постанові від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц Верховний Суд також вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем повністю доведено належними та допустимими доказами позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту у заявленому розмірі.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному у ст.13 ЦПК України, саме відповідач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість, однак, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звертався до позивача з вимогою про надання роз`яснень щодо умов кредитного договору, натомість протягом тривалого часу він виконував умови договору, що свідчить про їх розуміння та погодження.

Таким чином, кредитні кошти використовувались ОСОБА_1 під час здійснення операцій з використанням відповідної банківської картки, з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та щомісячних платежів за витрати у розстрочку він погодився, проте фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернув.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед АТ «Універсал Банк» належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 22.05.2018 року в розмірі 41527,32 грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Оцінюючи доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд виходить із того, що саме по собі заперечення проти визначеного банком розміру заборгованості не спростовує наданих позивачем доказів. Посилання представника відповідача на необхідність зарахування 26 794,27 грн, які, за його твердженням, були списані банком у рахунок процентів за користування кредитом, у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, має оцінюватися з урахуванням фактичного руху коштів за рахунком, змісту банківської виписки та порядку формування заявленої до стягнення суми. Водночас представником відповідача не надано власного контррозрахунку заборгованості, який би містив конкретні розрахунки із зазначенням сум, дат та операцій, що, на його думку, були неправомірно враховані банком, а також не наведено розрахунку залишку боргу, який, на думку сторони відповідача, підлягає стягненню. Саме по собі посилання на загальну суму списаних процентів без належного обґрунтування її впливу на визначений банком залишок заборгованості не є достатнім для висновку про необхідність зменшення суми основного боргу на всю зазначену суму.

При цьому суд враховує, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Представником відповідача не подано клопотань про витребування додаткових доказів, які, на його думку, необхідні для перевірки розрахунку заборгованості, та не наведено конкретних даних, які б свідчили про неврахування банком певних платежів або про неправильність визначення залишку заборгованості за тілом кредиту. Водночас відсутність контррозрахунку сама по собі не звільняє позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог, а тому суд перевіряє розрахунок заборгованості в сукупності з іншими наданими доказами.

Щодо клопотання представника позивача про неврахування відзиву суд зазначає, що сам по собі факт його подання напередодні судового засідання не є безумовною підставою для відмови в оцінці викладених у ньому доводів. Питання щодо врахування відзиву вирішується з урахуванням установленого судом процесуального строку для його подання, причин можливого пропуску такого строку та дотримання процесуальних прав іншої сторони. За таких обставин суд надає оцінку доводам сторін відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, беручи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки у виді пені в розмірі 5530,43 грн., суд керується наступним.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановлених обставин, оскільки неустойка у вигляді пені за невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором в сумі 5530,43 грн. нарахована позивачем в період дії в Україні воєнного стану, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача даної суми, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором від 22.05.2018 року, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості в розмірі 41527,32 грн., що є загальним залишком заборгованості по тілу кредиту.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 349,83 грн. (88,25%).

Керуючись ст. ст.4,5,12,81,141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.05.2018 у розмірі 41 527,32 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2349,83 грн., а всього 43877,15 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження за адресою: 04082, м. Київ, вул. Оленівська, 23, Ідентифікаційний код юридичної особи 21133352. Номер банківського рахунку позивача, зазначені відповідно до частини 7 статті 175 ЦПК України: IBAN НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю. В. КОЗЛОВ