Решение № 14106943, 10.03.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 березня 2011 р. Справа 9/31/2011/5003

за позовом: Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Галицького національного природного парку, код ЄДРПОУ 33278706 (77100, вул. Галич-Гора, 1, м. Галич, Івано-Франківська область)

до:Приватного підприємства "АГЗА-ЛІС", код ЄДРПОУ 32263070 (вул. Л.Українки, 51, смт Літин, Вінницька область)

про стягнення 7 109,76 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники сторін:

прокуратури Вінницької області:Гембера С.В.- прокурор;

позивача:Гринишина Н.І.- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Івано-Франківським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Галицького національного природного парку (м. Галич, Івано-Франківська область) заявлено позов до Приватного підприємства "АГЗА-ЛІС" (смт Літин, Вінницька область) про стягнення 7 109,76 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 15.02.2011р., за згаданим позовом, порушено провадження у справі №9/31/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.03.2011р.

На визначену дату в судове засідання з"явився прокурор та представник позивача, які заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач на визначену дату в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву, витребуваних доказів, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням за №20586219, яке отримане останнім 22.02.2011р.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20.07.2009р. між Приватним підприємством "АГЗА-ЛІС" (Покупець) та Галицьким національним природним парком (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №16, невід"ємною частиною якого є Додаток №1 від 20.07.2009р. Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами і діяв до 31.12.2009р. (п.4.1. договору).

Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору позивач поставив, а відповідач отримав на підставі довіреності №155 від 22.12.2009р. через Ребрика В.П. лісопродукцію на загальну суму 7109,76 грн., що підтверджується нарядом №494 від 23.12.2009р. на відпуск лісопродукції та товарно-транспортною накладною №0130668 від 23.12.2009р.

Згідно п.5.1. договору покупець-Приватне підприємство "АГЗА-ЛІС" зобов"язаний був розрахуватися з постачальником-Галицьким національним природним парком через розрахунковий рахунок по накладних.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору розрахунку з позивачем за отриману лісодеревину не провів, в результаті чого станом на день пред"явлення позову до суду за відповідачем утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 7 109,76 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав на адресу відповідача претензію №10-02/178 від 05.08.2010р. з вимогою в добровільному порядку погасити існуючу суму боргу. Направлення претензії та отримання останньої відповідачем стверджується поштовим повідомленням від 11.08.2010р. Однак, відповідач на претензію не відреагував, борг не погасив.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі продукції відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаної продукції, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриману продукцію.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 7 109,76 грн. боргу є обґрунтованими, правомірними, фактично відповідають матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 15.02.2011р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 7109,76 грн. боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АГЗА-ЛІС", код ЄДРПОУ 32263070 (вул. Л.Українки, 51, смт Літин, Вінницька область, р/р 26004000288001 в АТ ВФ "Індекс-банк" м. Вінниця, МФО 302537) на користь Галицького національного природного парку, код ЄДРПОУ 33278706 (77100, вул. Галич-Гора, 1, м. Галич, Івано-Франківська область, р/р 31257273210214 в УДК в Галицькому районі, МФО 836014) 7 109,76 грн. - боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АГЗА-ЛІС", код ЄДРПОУ 32263070 (вул. Л.Українки, 51, смт Літин, Вінницька область, р/р 26004000288001 в АТ ВФ "Індекс-банк" м. Вінниця, МФО 302537) до Державного бюджету України 102,00 грн. - державного мита; 236,00 грн. - за інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 березня 2011 р.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Л.Українки, 51, смт Літин, Вінницька область)