Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року Справа № 480/6611/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6611/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вінницької митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000019/2 від 25.06.2024 та картку відмови № UA 401060/2024/000087 від 25.06.2024;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000021/2 від 02.07.2024 та картку відмови № UA 401060/2024/000091 від 02.07.2024;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000039/2 від 17.07.2024 та картку відмови № UA 401060/2024/000116 від 17.07.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору від 08.08.2023, укладеним між ТОВ "Мультітул-Стандарт" та RAJH-TRADING FZCO до Вінницької митниці було подано митні декларації № 24UA401060009816U3, № 24UA401060010120U1, № 24UA401060010919U7 відповідно до яких позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.
Представник позивача стверджує, що незважаючи на те, що подання передбачених Митним кодексом України документів дозволяло посадовій особі підрозділу митного оформлення відповідача виконати необхідні процедури митного контролю та митного оформлення товарів позивача і відповідно завершити їх митне оформлення, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA401060/2024/000019/2, від 02.07.2024 № UA401060/2024/000021/2, від 17.07.2024 № UA401060/2024/000039/2 згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано «за резервним методом».
Позивач не погоджується зі вказаними рішеннями та зазначає, що на виконання вимог Митного кодексу України, уповноваженою особою позивача до митного оформлення загалом були надані відповідачу документи для підтвердження митної вартості товарів, які за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товарів, про проведення оплати за товарів у розмірах, визначених укладеним контрактом, про транспортування товарів, про складові заявленої позивачем митної вартості товарів, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.
При цьому, представник позивача стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі недоліки полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
З урахуванням наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 02.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в її задоволенні та зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів митним органом проведено консультації з декларантом відповідно до пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості.
Обґрунтовуючи правомірність рішень про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA401060/2024/000019/2, від 02.07.2024 № UA401060/2024/000021/2 та від 17.07.2024 № UA401060/2024/000039/2, відповідач посилається на те, що подані декларантом документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, а також містили розбіжності, які, на думку митного органу, впливали на правильність її визначення.
Зокрема, відповідач зазначає, що статтею 5 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 передбачено можливість як післяоплати, так і передоплати, однак в інвойсах не зазначено форму та строки оплати. Крім того, у графі 44 митних декларацій відсутні банківські платіжні документи щодо оцінюваних товарів, які, як стверджує відповідач, не були надані декларантом на вимогу митного органу.
Також відповідач вважає, що наданий декларантом висновок експерта № 20-49/06-2024 від 21.06.2024 не може бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості через його невідповідність вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пунктів 56-60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав». Крім того, митний орган вказує на відсутність каталогів, специфікацій та загальних прейскурантів виробника товару, а надані прайс-листи розцінює як оферти, адресовані конкретному покупцеві, які, на його думку, не відображають «дійсної вартості» товарів у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Додатково відповідач зазначає, що в прайс-листі не визначено конкретну одиницю виміру товару.
Іншою підставою для коригування митної вартості відповідач називає невідповідність умов поставки, зазначених в інвойсах, окремим положенням Контракту. Зокрема, за інвойсами товар поставлявся на умовах CPT Харків, Україна, тоді як частина третя статті 3 Контракту передбачає обов`язок постачальника завантажити товар на борт судна в порту навантаження, що, на думку митного органу, відповідає умовам FOB. Стосовно митної декларації від 01.07.2024 відповідач також посилається на зазначення в міжнародній транспортній накладній № 5836 від 25.06.2024 місця вивантаження товару в м. Конотопі Сумської області, що, на його переконання, не узгоджується із задекларованими умовами поставки CPT Харків та може свідчити про невключення до митної вартості всіх транспортних витрат.
Крім того, відповідач вказує на ненадання декларантом усіх додаткових документів, витребуваних митним органом відповідно до статті 53 Митного кодексу України, зокрема документів про вартість перевезення оцінюваних товарів, додаткових угод до Контракту та банківських платіжних документів. На думку відповідача, наведені обставини свідчили про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості.
Відповідач також зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень було проаналізовано дані автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, за результатами чого встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, оформлених у той самий або максимально наближений період, не відповідає рівню митної вартості, заявленому позивачем.
У зв`язку з цим митний орган дійшов висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та послідовного використання другорядних методів, передбачених статтями 59-63 Митного кодексу України, і визначив митну вартість товарів за резервним методом відповідно до статті 64 цього Кодексу.
Як джерела числових значень митної вартості відповідач навів відомості з інших митних декларацій, за якими, за його твердженням, було оформлено ідентичні або подібні товари.
З огляду на викладене відповідач вважає, що під час прийняття оскаржуваних рішень мав достатні підстави для сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій висловив незгоду з доводами, викладеними відповідачем у відзиві.
Ухвалою суду від 21.08.2024 у задоволенні клопотання Вінницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору від 08.08.2023, укладеним між ТОВ "Мультітул-Стандарт" та RAJH-TRADING FZCO, декларантом до Вінницької митниці 24.06.2024 було подано електронну митну декларацію № 24UA401060009816U3 (т.1 а.с.35), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.
Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (т.1 зв. бік а.с. 36); рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (т.1 а.с.37); коносамент (Bill of lading) № SHWS224041025 від 24.04.2024 (т.1 зв. бік а.с.37); автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6460 від 11.06.2024 (т.1 а.с. 38); декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900TQ8681L6 від 19.06.2024 (а.с.39); декларація про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-49/06-2024 від 21.06.2024 (т.1 а.с.40-42); розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 року (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.42-43); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т.1 зв. бік а.с.43-45); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 (т.1 а.с.46); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 (т. 1 а.с. 47); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 24.04.2024 (т.1 зв. бік а.с. 47); договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 (т.1 а.с.48-49); видаткова накладна № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (з перекладом) (т.1 а.с.50); відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 року (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с.50-51); комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.51-52); лист № 06/11-1 від 11.06.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ», що страхування вантажу не здійснювалося (т.1 зв. бік а.с.52); лист № 06/11-2 від 11.06.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає ліцензуванню (а.с.53); лист № RAJ/MUL240418/1-1 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.53-54); лист № RAJ/MUL240418/1-2 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.54-55); лист № RAJ/MUL240418/1-3 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.55-56); лист № RAJ/MUL240418/1-4 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.56-57); лист № RAJ/MUL240418/1-5 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом)(т.1 зв. бік а.с.57-58) ; прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240226/026 від 26.02.2024 (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.58-59); якісний опис № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.59-60).
У подальшому, з метою підтвердження числових складових митної вартості, відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 Митного Кодексу України, від декларанта було витребувано додаткові документи, зокрема: додатки до контракту, у разі наявності; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (т.1 а.с.64).
На вказане повідомлення позивач направив відповідні листи з поясненнями (т.1 зв. бік а.с.64-67).
У подальшому, 25.06.2024 було прийнято рішення про коригування митної вартості UA401060/2024/000019/2 (т.1 зв. бік а.с.68-69).
Відповідно до вказаного рішення відповідачем застосовано резервний метод, а саме митна вартість імпортованого товару визначена відповідно на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Також, відповідачем на подану митну декларацію винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000087, згідно з якою зобов`язано декларанта заповнити нову митну декларацію з урахуванням вищевказаного рішення (т.1 зв. бік а.с.69).
Крім того, з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору від 08.08.2023, укладеного між ТОВ «Мультітул-Стандарт» та RAJH-TRADING FZCO, декларантом 01.07.2024 до Вінницької митниці було подано електронну митну декларацію № 24UA401060010120U1, відповідно до якої митну вартість товару в розмірі 32 653,54 доларів США заявлено за основним (першим) методом визначення митної вартості (т. 1 а.с.125-127).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із митною декларацією подано такі документи: пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (зв.бік т.1 а.с.128); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 128); коносамент (Bill of lading) № HS0992341 від 19.04.2024 (т. 1 а.с.129); автотранспортну накладну (Road consignment note) № 5836 від 25.06.2024 (т.1 зв.бік а.с. 129); декларацію (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900S11246L9 від 25.06.2024 (т. 1 а.с.130-131); декларацію про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-01/07/24/05 від 01.07.2024 (т. 1 а.с.132-146); розрахунок ціни (калькуляцію) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 147); зовнішньоекономічний договір (контракт) № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т. 1 а.с. 148-151); доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023, 27.02.2024 та 24.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 151-152); договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 (т. 1 а.с.153); видаткову накладну № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с.154); відвантажувальну специфікацію № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 155); комерційну пропозицію № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом) (т. 1 а.с. 156); листи ТОВ «Мультітул-Стандарт» № 06/20-1 та № 06/20-2 від 20.06.2024 (т. 1 а.с.157-158); листи постачальника № RAJ/MUL240410/2-1, № RAJ/MUL240410/2-2, № RAJ/MUL240410/2-3, № RAJ/MUL240410/2-4 та № RAJ/MUL240410/2-5 від 10.04.2024 (т. 1 а.с. 158-162); прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240226/017 від 26.02.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 163); якісний опис № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 164).
У подальшому, з метою підтвердження числових складових митної вартості, відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 Митного Кодексу України, від декларанта було витребувано додаткові документи, зокрема: додатки до контракту, у разі наявності; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (т.1 а.с.166).
На вказане повідомлення позивач направив відповідні листи з поясненнями (т.1 зв. бік а.с.166-168).
У подальшому, 02.07.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000021/2, яким митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості (т. 1 а.с. 188-189).
Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2024/000091 (т. 1 а.с. 190).
Крім того, 16.07.2024 декларантом до Вінницької митниці подано електронну митну декларацію № 24UA401060010919U7 для митного оформлення товарів, поставлених на виконання зовнішньоекономічного контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т.1 а.с.72-74).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із митною декларацією подано такі документи: пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (т. 1 а.с. 75); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 75); коносамент (Bill of lading) № HS63830604 від 03.05.2024 (т. 1 а.с.76); автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1201721 від 10.07.2024 (т. 1 а.с. 76); декларацію (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1970RR3988L2 від 11.07.2024 (т. 1 а.с. 77-79); декларацію про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, № Б-15/07/24/06 від 15.07.2024 (т. 1 а.с. 80-95); розрахунок ціни (калькуляцію) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с. 95-97); зовнішньоекономічний договір (контракт) № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т. 1 зв. бік а.с. 97-99); доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023, 31.01.2024 та 27.02.2024 (т. 1 а.с. 100-101); договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 (т. 1 а.с. 102-103); видаткову накладну № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв.бік а.с.103-104); відвантажувальну специфікацію № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с.104-105); комерційну пропозицію № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом) (т. 1 а.с. 105-106); листи ТОВ «Мультітул-Стандарт» № 07/12-3 та № 07/12-4 від 12.07.2024 (т. 1 зв.бік а.с. 106-107); листи постачальника № RAJ/MUL240430/1-1, № RAJ/MUL240430/1-2, № RAJ/MUL240430/1-3, № RAJ/MUL240430/1-4 та № RAJ/MUL240430/1-5 від 30.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 107-112); прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240311/010 від 11.03.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с. 112-113); якісний опис № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с.113-114).
У подальшому, з метою підтвердження числових складових митної вартості, відповідно до вимог ч. 2, 3 та 4 ст.53, ст. 57 Митного Кодексу України, від декларанта було витребувано додаткові документи, зокрема: додатки до контракту, у разі наявності; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (т.1 зв. бік а.с.114).
На вказане повідомлення позивач направив відповідні листи з поясненнями (т.1 зв. бік а.с.166-168).
17.07.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000039/2 (т. 1 а.с. зв. бік 118-120), а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2024/000116 (т. 1зв. бік а.с. 120).
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За приписами ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За приписами положень статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Єдиними підставами, які надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).
Отже, з системного аналізу наведених норм права вбачається, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18.
Судом встановлено, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору від 08.08.2023, укладеним між ТОВ "Мультітул-Стандарт" та RAJH-TRADING FZCO, декларантом до Вінницької митниці 24.06.2024 було подано електронну митну декларацію № 24UA401060009816U3 (т.1 а.с.35), відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 Митного кодексу України.
Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, а саме: пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (т.1 зв. бік а.с. 36); рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (т.1 а.с.37); коносамент (Bill of lading) № SHWS224041025 від 24.04.2024 (т.1 зв. бік а.с.37); автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6460 від 11.06.2024 (т.1 а.с. 38); декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900TQ8681L6 від 19.06.2024 (а.с.39); декларація про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-49/06-2024 від 21.06.2024 (т.1 а.с.40-42); розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 року (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.42-43); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т.1 зв. бік а.с.43-45); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023 (т.1 а.с.46); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 27.02.2024 (т. 1 а.с. 47); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 24.04.2024 (т.1 зв. бік а.с. 47); договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 (т.1 а.с.48-49); видаткова накладна № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (з перекладом) (т.1 а.с.50); відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 року (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с.50-51); комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 року (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.51-52); лист № 06/11-1 від 11.06.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДАРТ», що страхування вантажу не здійснювалося (т.1 зв. бік а.с.52); лист № 06/11-2 від 11.06.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ- СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає ліцензуванню (а.с.53); лист № RAJ/MUL240418/1-1 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.53-54); лист № RAJ/MUL240418/1-2 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.54-55); лист № RAJ/MUL240418/1-3 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.55-56); лист № RAJ/MUL240418/1-4 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.56-57); лист № RAJ/MUL240418/1-5 від 18.04.2024 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом)(т.1 зв. бік а.с.57-58) ; прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240226/026 від 26.02.2024 (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.58-59); якісний опис № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024 (з перекладом) (т.1 зв. бік а.с.59-60).
Крім того, з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання договору від 08.08.2023, укладеного між ТОВ «Мультітул-Стандарт» та RAJH-TRADING FZCO, декларантом 01.07.2024 до Вінницької митниці було подано електронну митну декларацію № 24UA401060010120U1, відповідно до якої митну вартість товару в розмірі 32 653,54 доларів США заявлено за основним (першим) методом визначення митної вартості (т. 1 а.с.125-127).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із митною декларацією подано такі документи: пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (зв.бік т.1 а.с.128); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 128); коносамент (Bill of lading) № HS0992341 від 19.04.2024 (т. 1 а.с.129); автотранспортну накладну (Road consignment note) № 5836 від 25.06.2024 (т.1 зв.бік а.с. 129); декларацію (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1900S11246L9 від 25.06.2024 (т. 1 а.с.130-131); декларацію про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № Б-01/07/24/05 від 01.07.2024 (т. 1 а.с.132-146); розрахунок ціни (калькуляцію) № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 147); зовнішньоекономічний договір (контракт) № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т. 1 а.с. 148-151); доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023, 27.02.2024 та 24.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 151-152); договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 (т. 1 а.с.153); видаткову накладну № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с.154); відвантажувальну специфікацію № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 155); комерційну пропозицію № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом) (т. 1 а.с. 156); листи ТОВ «Мультітул-Стандарт» № 06/20-1 та № 06/20-2 від 20.06.2024 (т. 1 а.с.157-158); листи постачальника № RAJ/MUL240410/2-1, № RAJ/MUL240410/2-2, № RAJ/MUL240410/2-3, № RAJ/MUL240410/2-4 та № RAJ/MUL240410/2-5 від 10.04.2024 (т. 1 а.с. 158-162); прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240226/017 від 26.02.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 163); якісний опис № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 (з перекладом) (т. 1 а.с. 164).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із митною декларацією подано такі документи: пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (т. 1 а.с. 75); рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 75); коносамент (Bill of lading) № HS63830604 від 03.05.2024 (т. 1 а.с.76); автотранспортну накладну (Road consignment note) № 1201721 від 10.07.2024 (т. 1 а.с. 76); декларацію (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT1970RR3988L2 від 11.07.2024 (т. 1 а.с. 77-79); декларацію про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, № Б-15/07/24/06 від 15.07.2024 (т. 1 а.с. 80-95); розрахунок ціни (калькуляцію) № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с. 95-97); зовнішньоекономічний договір (контракт) № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 (т.1 зв.бік а.с.97-99); доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.09.2023, 31.01.2024 та 27.02.2024 (т. 1 а.с. 100-101); договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021 (т. 1 а.с. 102-103); видаткову накладну № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв.бік а.с.103-104); відвантажувальну специфікацію № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с.104-105); комерційну пропозицію № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом) (т. 1 а.с. 105-106); листи ТОВ «Мультітул-Стандарт» № 07/12-3 та № 07/12-4 від 12.07.2024 (т. 1 зв.бік а.с. 106-107); листи постачальника № RAJ/MUL240430/1-1, № RAJ/MUL240430/1-2, № RAJ/MUL240430/1-3, № RAJ/MUL240430/1-4 та № RAJ/MUL240430/1-5 від 30.04.2024 (т. 1 зв. бік а.с. 107-112); прейскурант (прайс-лист) № RAJHANS20240311/010 від 11.03.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с. 112-113); якісний опис № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 (з перекладом) (т. 1 зв. бік а.с.113-114).
На переконання суду, надані позивачем до митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
При цьому, суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Втім, у прийнятих рішеннях про коригування митної вартості товарів вказано, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зокрема, митний орган посилається на непідтвердження відомостей щодо заявленої митної вартості товарів. Водночас такий висновок є необґрунтованим, оскільки спростовується змістом документів, поданих декларантом, які підтверджують складові митної вартості товарів та відсутність додаткових витрат, що підлягали б включенню до неї.
Загальна вартість товарів, зазначена в митних деклараціях, підтверджується інвойсами № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024.
Зазначеними інвойсами визначено вартість товарів та умови поставки CPT, що свідчить про включення витрат на транспортування до вартості товарів. Ця обставина додатково підтверджується листами постачальника № RAJ/MUL240418/1-1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2-1 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1-1 від 30.04.2024, які перебувають у розпорядженні відповідача та відповідно до яких витрати на перевезення, логістику і вантажно-розвантажувальні роботи включено до ціни товарів.
Страхування вантажів за зазначеними інвойсами не здійснювалося, що підтверджується листами постачальника № RAJ/MUL240418/1-2 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2-2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1-2 від 30.04.2024, а також листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 06/11-1 від 11.06.2024, № 06/20-1 від 20.06.2024 та № 07/12-3 від 12.07.2024.
Отримання платежів від третіх осіб умовами контракту не передбачено, а фактично такі платежі не здійснювалися. Зазначене підтверджується листами постачальника № RAJ/MUL240418/1-3 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2-3 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1-3 від 30.04.2024.
Комісійні та посередницькі послуги щодо товарів, відвантажених за інвойсами № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024, не залучалися. Це підтверджується листами постачальника № RAJ/MUL240418/1-4 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2-4 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1-4 від 30.04.2024.
Ліцензування зазначених товарів не передбачено, що підтверджується листами постачальника № RAJ/MUL240418/1-5 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2-5 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1-5 від 30.04.2024, а також листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 06/11-2 від 11.06.2024, № 06/20-2 від 20.06.2024 та № 07/12-4 від 12.07.2024.
Усі витрати, пов`язані з виробництвом та постачанням товарів, відображено в калькуляціях собівартості № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024, які також були надані відповідачу. Інші витрати, що підлягали б додатковому врахуванню під час визначення митної вартості, відсутні.
Крім того, спірні рішення про коригування митної вартості товарів містять, зокрема, таку підставу для коригування: «Статтею 5 контракту від 08.08.2023 RTF/MLS20230808 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати».
Оцінюючи наведені доводи митного органу, суд зазначає, що відповідно до статті 5 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 сторони погодили, що оплата товару, як правило, здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Водночас контрактом передбачена можливість стовідсоткової передоплати на розсуд покупця.
В інвойсах № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 умову про здійснення передоплати не визначено. Отже, з урахуванням положень статті 5 Контракту оплата товару здійснюється на загальних умовах, погоджених сторонами, а саме з відстроченням платежу строком на три місяці з моменту поставки (митного оформлення).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2022 у справі № 815/1718/16 висловив правову позицію щодо відсутності в інвойсі відомостей про спосіб оплати товару, зазначивши, що спосіб оплати не є ціноутворюючим фактором, а відсутність відповідної інформації в інвойсі сама по собі не свідчить про заниження митної вартості товару, оскільки умови оплати визначаються відповідним договором, на який є посилання в інвойсі.
Таким чином, саме лише незазначення в інвойсах відомостей про форму й строки оплати товару не свідчить про наявність розбіжностей у поданих документах та не може бути підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості.
Також, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів містять посилання на відсутність у графі 44 митних декларацій банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваних товарів, та ненадання таких документів на вимогу митного органу.
Водночас, відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, подаються декларантом у разі, якщо рахунок сплачено.
Як встановлено судом, статтею 5 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 передбачено, що оплата товару, як правило, здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на три місяці з моменту поставки (митного оформлення). При цьому контрактом допускається стовідсоткова передоплата на розсуд покупця.
В інвойсах № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 умову про здійснення передоплати не визначено. Отже, з урахуванням погоджених сторонами умов контракту оплата за відповідні партії товару мала бути здійснена протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення).
На момент митного оформлення оцінюваних товарів оплата за них здійснена не була, а тому банківські платіжні документи, що підтверджують оплату, були відсутні.
Щодо посилань контролюючого органу в оскаржуваному рішенні № UA401060/2024/000019/2 від 25.06.2024 на невідповідності звіту експерта про оцінку майна від 21.06.2024 № 20-49/06-2024 вимогам статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III та пунктів 56-60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, суд зазначає, що звіт з оцінки є лише додатковим документом, який надається декларантом на письмову вимогу митного органу і не належить до переліку документів, передбачених частиною другою статті 53 МК.
Відомості про ціну товару, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті, у цій справі зазначені, зокрема, в інвойсі № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024. Висновок експерта, своєю чергою, подано як додатковий документ на підтвердження відповідності заявленої ціни ринковому рівню. Тому оцінка такого висновку не звільняє митний орган від обов`язку дослідити основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість, та навести конкретні обґрунтування наявності в них розбіжностей або недостатності відомостей.
Аналогічний підхід висловлено в постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 820/585/17, від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15, від 25.08.2023 у справах № 810/693/17 та № 826/3098/16.
Також, рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000019/2 від 25.06.2024, № UA401060/2024/000021/2 від 02.07.2024 та № UA401060/2024/000039/2 від 17.07.2024 містять посилання на відсутність каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів або прайс-листів виробника товару. Крім того, митний орган зазначив, що надані прайс-листи фактично є офертою для конкретного покупця та не відображають «дійсної вартості» товару в розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. У рішеннях № UA401060/2024/000019/2 та № UA401060/2024/000021/2 також наведено зауваження щодо незазначення конкретної одиниці виміру товару.
Оцінюючи наведені доводи, суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України каталоги, специфікації, прейскуранти та прайс-листи виробника товару можуть належати до додаткових документів, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості у випадках, передбачених законом. Водночас сам факт ненадання певного додаткового документа або наявності в ньому недоліків не є підставою для коригування митної вартості. Митний орган повинен обґрунтувати, які саме обставини залишилися непідтвердженими та чому подані декларантом документи не дають можливості перевірити числове значення заявленої митної вартості.
Як вбачається з матеріалів справи, разом із митними деклараціями позивачем надано прайс-листи № RAJHANS20240226/026 від 26.02.2024, № RAJHANS20240226/017 від 26.02.2024 та № RAJHANS20240311/010 від 11.03.2024. Крім того, листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 25/06/24-3 від 25.06.2024, № 02/07/24-2 від 02.07.2024 та № 17/07/24-2 від 17.07.2024 позивач надав пояснення щодо зазначених документів та зауважень митного органу.
Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15 зазначив, що прайс-листи та інші подібні документи виробника не мають імперативного характеру, а за наявності можуть враховуватися митним органом як додаткове джерело інформації.
Крім того, у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 Верховний Суд звернув увагу, що прайс-лист є документом довільної форми, а законодавство не встановлює обов`язкових вимог до його форми та змісту. Такий документ може бути оформлений як виробником, так і продавцем товару, а відсутність у ньому певних відомостей сама по собі не свідчить про заниження митної вартості.
Щодо умов поставки та включення транспортних витрат до митної вартості Рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000019/2 від 25.06.2024, № UA401060/2024/000021/2 від 02.07.2024 та № UA401060/2024/000039/2 від 17.07.2024 містять висновок митного органу про те, що, попри зазначення в інвойсах умови поставки CPT Харків, Україна, положення частини третьої статті 3 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 щодо обов`язку постачальника завантажити товар на борт судна нібито відповідають умовам поставки FOB. На цій підставі митний орган дійшов висновку про можливе невключення до ціни товару транспортних витрат у повному обсязі.
Водночас статтею 3 Контракту № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 передбачено, що поставка товару здійснюється відповідно до правил Інкотермс-2010, а умови поставки визначаються та погоджуються сторонами щодо кожної окремої партії товару й зазначаються в інвойсі.
На виконання зазначених положень сторони визначили в інвойсах № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024 умову поставки CPT. Крім того, листами постачальника № RAJ/MUL240418/1-1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2-1 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1-1 від 30.04.2024 підтверджено, що витрати на перевезення, логістику та вантажно-розвантажувальні роботи включено до ціни товару. Відповідні витрати також відображено в калькуляціях собівартості № RAJ/MUL240418/1 від 18.04.2024, № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 та № RAJ/MUL240430/1 від 30.04.2024.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.
Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
Виходячи з вищенаведеного, припущення відповідача про можливість існування інших умов поставки є необґрунтованими, адже всі витрати на транспортування включені у вартість товару на умовах поставки CPT, що зокрема підтверджено документально.
Щодо рішення № UA401060/2024/000021/2 від 02.07.2024 митний орган додатково зазначив, що відповідно до графи 3 міжнародної транспортної накладної № 5836 від 25.06.2024 місцем вивантаження товару є місто Конотоп Сумської області, що, на його думку, суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків. Водночас в інвойсі № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.
Згідно з п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У інвойсі № RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Тобто названим (кінцевим) пунктом призначення відповідно до інвойсу №RAJ/MUL240410/2 від 10.04.2024 у відповідності до ст. 3 Контракту є держава Україна, а тому витрати на транспортування включено на всьому маршруті транспортування саме до місця призначення - Україна.
При цьому, суд зазначає, що вартість зазначених послуг була належним чином відображена і врахована під час формування митної вартості товару.
Таким чином, декларантом на підтвердження транспортної складової митної вартості надано митному органу усі наявні документи, які в сукупності обґрунтовують надання транспортних послуг, їх об`єм та вартість.
Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.
Разом з тим, як встановлено судом, спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на такі коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Втім, суд наголошує, що у разі здійснення коригування митної вартості не за основним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Натомість, відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Таким чином, скоригована митна вартість відповідачем здійснена без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу та, за відсутністю будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.
Стосовно інших посилань відзиву/позову, то суд зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позовної заяви отримали достатню оцінку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскаржуваних рішень.
Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA401060/2024/000019/2, від 02.07.2024 № UA401060/2024/000021/2, від 17.07.2024 № UA401060/2024/000039/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA 401060/2024/000087, № UA 401060/2024/000091, № UA 401060/2024/000116.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 26675,63 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду (т.1 а.с.194).
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2).
Частиною третьою статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В заяві про вирішення питань щодо розподілу судових витрат представник позивача просив стягнути з відповідача, зокрема, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу.
З долучених до матеріалів справи документів на підтвердження судових витрат, пов`язаних з отриманням професійної правничої допомоги, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правової допомоги від 22.07.2024, укладений між ТОВ "Мультітул-Стандарт" в особі директора Рудік Т.О. та адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни" в особі керуючого бюро Бідної Оксани Іванівни (т.1 а.с. 195-196).
Відповідно до пункту 3.1 цього Договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.
Додатковою угодою від 22.07.2024 № 2 розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги визначено у фіксованій сумі 50000,00 грн (т.1 а.с. 197), факт сплати якої підверджено платіжною інструкцією АТ "ОТП Банк" від 23.07.2024 (т.1 а.с. 34).
Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач заперечив щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, вказавши на їх неспівмірність. Просив зменшити розмір таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін(пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 50000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.
На думку суду, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, а також з огляду на те, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у даній справі у розмірі 15000,00 грн.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у заявленому представником позивача розмірі задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 25.06.2024 № UA401060/2024/000019/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.06.2024 № UA401060/2024/000087.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 02.07.2024 № UA401060/2024/000021/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.07.2024 № UA401060/2024/000091.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 17.07.2024 № UA401060/2024/000039/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.07.2024 № UA401060/2024/000116.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці(21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 17, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт"(41602, Сумська область, м. Конотоп, вул. Коновальця Євгена, 17, кім.9, код ЄДРПОУ 43856496) судовий збір у розмірі 26675,63 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах
Судебное решение № 141068968, Сумський окружний адміністративний суд было принято 30.10.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 480/6611/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: