Решение № 141066899, 27.10.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/647/26

Провадження № 2/529/599/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря Звягольської В.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ "Споживчий цент" 11.06.2026 звернувся до суду з позовною заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтовування позовних вимог представник позивача зазначає, що 17.09.2025 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 17.09.2025-100002430, згідно умов якого відповідачу ОСОБА_1 надано кредитні кошти в сумі 3 000 грн., строком на 217 днів, який остання підписала електронним цифровим підписом.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 11 460 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

16.06.2026 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та визначено порядок розгляду такої за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

25.08.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про зарахування кредитних коштів.

Інформація з АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду надійшла 29.09.2026.

Представник позивача у прохальній частині позову вказав, про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з`явилась, на судове засідання 14.07.2026 повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки, надалі на судові засідання 25.08.2026, 28.09.2026, 27.10.2026 конверти повернуті без вручення з відміткою «адресат відсутній». Відзив на позов відповідач не подала.

Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на норми ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається повідомлений належним чином про розгляд справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, не з"явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов не подав і позивач не заперечує проти заочного розгляду справи про що зазначено у позовній заяві, суд, відповідно до норм статтей 280, 281 ЦПК України постановив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17.09.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 17.09.2025-100002430 шляхом підписання Заявки, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е828 (а.с. 20-26).

Строк на який надавався кредит становить 217 днів з дати його надання, датою повернення кредиту сторонами визначено 21.04.2026.

Процентна ставка визначена 1% в день п.6 Договору.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту складає 270 грн, комісія за обслуговування кредиту 270 грн у кожному з двох чергових періодів п.8,9 Договору.

Згідно пункту 10.1 Кредитного договору цей Договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора.

У заявці кредитного договору ОСОБА_1 вказано реквізити належного електронного засобу для надання коштів: 5168-74ХХ-ХХХХ-2287.

Згідно п. 3.1 Договору за цим Договором кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Зарахування кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджується відповідною довідкою АТ КБ «Приватбанк» та випискою про рух коштів за 17.09.2025 (а.с.78-79).

Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх договірних обов`язків в частині погашення кредитної заборгованості. На погашення заборгованості кошти не вносила, тому як наслідок має заборгованість в загальній сумі 11 460 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн., заборгованості за відсотками 4 650 грн, заборгованість за комісією 810 грн та заборгованість за відсотками за ст.625 ЦК України 3 000 грн (а.с. 27-29).

З вказаного розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку договору, по 21.04.2026 та у розмірах, що не суперечить умовам договору та відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Норми права, що підлягають застосування.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладений в належній формі, позивач виконав умови договору, надав кредитні кошти відповідачу, а ОСОБА_1 не виконала умови договору, кредитні кошти, відсотки та комісію не сплатила.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн, нарахованими відсотками 4 650 грн та комісією 810 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується частини позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в порядку ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, позивачем з 18.10.2025 по 23.12.2025 нараховувались відповідачці відсотки по ст. 625 ЦК України загальною сумою 3 000 грн.

Крім цього, паралельно відбувалось нарахування і відсотків за користування кредитом, строк дії якого на момент нарахування таких не скінчився, строк кредитування до 21.04.2026.

Слід зазначити, що нарахування відсотків за користування кредитом та одночасне нарахування відсотків за ч.2 ст.625 ЦК України не відповідає вимогам цивільного законодавства.

Так, право на одержання від позичальника процентів від суми позики передбачено нормами ст.1048 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові від 18 березня 2020 року, справа № 902/417/18, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду (справа № 910/4518/16) від 05 квітня 2023 року зазначено, що регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за ч.2 ст.625 ЦК України нараховувалися в межах дії строку кредитного договору, після цього такі відсотки не нараховувалися.

Отже, беручи до уваги період нарахування вказаних відсотків по ст.625 ЦК України, які нараховувались в період дії кредитних зобов`язань, які в свою чергу нараховувались одночасно з відсотками за користування кредитом, тому вимоги позивача в частині стягнення відсотків за ст. 625 ЦК України в сумі 3 000 грн не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Крім того слід зазначити, що відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

У зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат з відповідача суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп. та понесені витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачці в сумі 120 грн. 18 коп., що підтверджується копією квитанції і копією опису від 03.06.2026 (а.с.13).

Тому, відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками останній, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (73,8%) в розмірі 88,70 грн

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (73,8%) в розмірі 1 965 грн.

В тексті позовної заяви представник позивача вказує, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 17.09.2025-100002430 від 17.09.2025, що складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн., заборгованості за відсотками 4 650 грн, заборгованість за комісією 810 грн, всього 8 460 (вісім тисяч чотириста шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ 37356833) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 965 грн та витрати позивача на відправку поштової кореспонденції в розмірі 88 грн 70 коп, а всього 2 053 (дві тисячі п?ятдесят три) грн 70 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча Л.Є. Петренко