Решение № 141065885, 26.10.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/543/26

Справа № 373/1261/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Березанський міський суд Київської області у складі головуючої судді Дудар Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

09.02.2024 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п. 2.1.1.1.3 Умов та Правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Як вказано в позові, АТ «А-Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 05.04.2026 року має заборгованість 83162,95 грн., яка складається з наступного: 61051,32 грн. заборгованість за кредитом; 21561,63 грн. заборгованість по відсоткам; 550,00 грн. пеня; 0,00 грн. штраф.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.02.2024 року у розмірі 83162,95 грн. станом на 05.04.2026 року, яка складається з наступного: 61051,32 грн. заборгованість за кредитом; 21561,63 грн. заборгованість по відсоткам; 550,00 грн. пеня; 0 грн. штраф. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання представника позивача задоволено, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як визначено ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 06.07.2026 відповідачу ОСОБА_1 надсилалась судом в порядку ст. 272 ЦПК України на адресу його зареєстрованого місця проживання.

Однак, конверт повернувся до суду з відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній».

Як встановлено п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, відповідач ОСОБА_1 не повідомив суду іншої адреси, на яку слід надсилати поштову кореспонденцію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу приписів процесуального законодавства відповідачу вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 06.07.2026.

Позивач, представник позивача, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали шляхом доставлення копії ухвали до електронного кабінету особи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив.

В силу приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).

Судом встановлено, що 09.02.2024 клієнт ОСОБА_1 власноручним (цифровим) підписом підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», у якій підтвердив, що засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Також підтвердив, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-Банк» становлять Договір про надання банківських послуг (далі Договір) зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Також, матеріали справи містять Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за картою/рахунком, яка також містить власноручний (цифровий) підпис позичальника.

09.02.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту: кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту: від 1000,00 грн. до 200 000,00 гривень (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); строк кредитування (строк дії кредитної лінії): 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту: на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту: кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці, яка відкрита у Банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту протягом одного дня (максимальний строк); інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка, відсотків річних: пільгова процентна ставка: 0,000001 %, пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка: 40,8 % на рік (нараховується на максимальну суму заборгованість, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Тип процентної ставки: фіксована.

Позивачем також було надано копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», де в п. 2.1.1.12.6.1 вказано, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором Банк має право вимагати сплати клієнтом пені у розмірі, встановленому тарифами на дату укладення договору.

Згідно з копією довідки за картами за підписом Голови правління АТ «А-Банк» Кандаурова Ю.В., гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Відповідно до довідки за лімітами клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10077978105) від 09.02.2024 року за період з 09.02.2024 по 05.04.2026: 09.02.2024, розмір 17000,00 гривень, встановлення, ініціатор: CLIENT; 09.02.2024, розмір: 17000,00 гривень, збільшення, ініціатор: BANK; 17.05.2024, розмір: 22000,00 гривень: збільшення, ініціатор: BANK; 29.05.2024, розмір: 25000,00 гривень, збільшення, ініціатор: BANK; 26.06.2024, розмір: 30000,00 гривень, збільшення, ініціатор: BANK; 05.08.2024, розмір: 35000,00 гривень, збільшення, ініціатор: BANK; 05.08.2024, розмір: 61100,00 гривень, збільшення, ініціатор: BANK.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків за кредитним договором, позивачем до позовної заяви долучено розрахунок заборгованості за договором № б/н від 09.02.2024, укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 05.04.2026.

Так, згідно зі вказаним вище розрахунком заборгованості, загальна заборгованість відповідача становить 83162,95 гривень, яка складається з наступного: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 61051,32 гривень; 21561,63 гривень загальний залишок заборгованості за процентами; заборгованість за пенею, штраф 550,00 гривень.

Як передбачено п. 63 Постанови Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Позивачем надано Виписку № SAMABWFC10077978105 по картці клієнта ОСОБА_1 за період з 09.02.2024 05.04.2026, яка містить необхідні реквізити, і яка може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на рахунок клієнта ОСОБА_1 , що свідчить про те, що він користувалася кредитними коштами в межах наданого банком кредитного ліміту, оскільки відповідач здійснював розрахунки за покупки тощо.

Будь-яких доказів того, що відповідач не отримував картку в АТ «А-Банк», чи доказів повідомлення ним банку чи правоохоронним органам про використання сторонніми особами випущених на його ім`я та з використанням його персональних даних карток суду не надано.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Акціонерному товариству «Акцент-Банк» не повернуті, вказане свідчить про порушення прав позивача, яке підлягає захисту шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку зі сплати заборгованості.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка ним добровільно не сплачується.

Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості.

Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що отримання відповідачем у кредит грошових коштів підтверджено належними доказами по справі і у відповідача, в силу укладеного договору, виникло зобов`язання повернути надані кредитні кошти.

Щодо стягнення позивачем з відповідача нарахованої пені в розмірі 550,00 грн., суд зазначає наступне.

Як зазначалося, умовами Договору про надання банківських послуг, а саме Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», передбачена пеня за виникнення прострочених зобов`язань за Договором. Однак, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Договору про надання банківських послуг від 09.02.2024 сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 550,00 грн., слід відмовити.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Така сума судового збору була сплачена позивачем з огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з огляду на часткове задоволення позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2644,79 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає, що позивачем відповідно до платіжного доручення № 1782480086 від 26.06.2026 було доплачено суму судового збору у розмірі 665,60 грн. Однак, враховуючи те, що останнім подано позовну заяву в електронному вигляді через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, то сума сплаченого судового збору складає 2662,40 грн. Відтак позивачем було зайво сплачено судовий збір на суму 665,60 грн.

Отже, суд звертає увагу позивача, що задля повернення надміру сплаченого судового збору йому належить звернутися до Березанського міського суду Київської області із відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11,15-16, 509, 526, 633, 634, 638, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 268, 273 -274, 279, 354-356 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.02.2024 у розмірі 82612 (вісімдесят дві тисячі шістсот дванадцять) гривень 95 копійок станом на 05.04.2026 року, яка складається з наступного: 61051 (шістдесят одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 32 копійки заборгованість за кредитом; 21561 (двадцять одна тисяча п`ятсот шістдесят одна) гривня 63 копійки заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) гривні 79 копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Т.В. Дудар