Постановление суда № 141064749, 30.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2026 рокуСправа № 280/11419/26м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2026 рік у сумі 2 900,00 грн замість восьми мінімальних пенсій за віком, а також відмови у її перерахунку, викладеної в листі від 22.10.2026 № 42893-42121/М-02/8-0800/26;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2026 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахункової величини 2 595,00 грн, у загальному розмірі 20 760,00 грн, з урахуванням фактично виплачених 2 900,00 грн, тобто провести доплату 17 860,00 грн.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, позивач звільнений від сплати судового збору при звернені до суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом з позовною заявою позивачем було надано клопотання про зупинення провадження, в якому позивач просить суд:

зупинити провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до ухвалення та набрання чинності остаточним актом Конституційного Суду України, яким буде завершено розгляд об`єднаної справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо конституційності частини п`ятої статті 13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII в редакції Закону України від 20.03.2023 № 2983-IX.

В обґрунтування заяви зазначено про те, що без з`ясування питання конституційності частини п`ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону №2983-ІХ існує ризик ухвалення судового рішення на нормативній основі, правова доля якої безпосередньо переглядається Конституційним Судом України, що суперечитиме принципу правової визначеності та може призвести до необхідності повторного перегляду.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши подане клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що предметом розгляду цієї справи є правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2026 році у розмірі 2900,00 грн., замість восьми мінімальних пенсій за віком.

Суд зазначає, що ухвалою Великої Палати Конституційного Суду України від 10.03.2026 № 4-уп/2026 у справах № 3-192/2025(388/25) № 3-248/2025(497/25) розглянуло на пленарному засіданні питання про об`єднання конституційних проваджень у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" та у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань".

Постановлено:

1. Об`єднати конституційні провадження у справ за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону У країни "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" та у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських пер слідувань" в одне конституційне провадження.

2. Передати справу за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України . ,,Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" на розгляд Другого сенату Конституційного Суду України та призначити суддею-доповідачем у цій справі суддю Конституційного Суду України Водяннікова О.Ю.

При цьому, судом встановлено, що ухвалою Конституційного Суду України від 10.12.2025 по справі №1-6/2025(375/25) відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 2 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20 березня 2023 року №2983-IX, яким частину п`яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII зі змінами (далі - Закон №3551) викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

В свою чергу, положеннями ст.1 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

Отже, виключно до компетенції Конституційного Суду України віднесено вирішення питання щодо відповідності положень Закону України Конституції України.

Згідно з ч.1, 2 ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Основний Закон України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього (абз. 2, 3 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 справа №1-рп/99).

Відповідно до ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У ч.6 п.4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) передбачено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Системний аналіз наведених норм в контексті зазначених положень рішень Конституційного Суду України свідчить про те, що у випадку визнання неконституційними положень п.п.2 п.1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, яким ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII зі змінами викладено в новій редакції, останні втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.

Суд звертає увагу на те, що станом на дату відкриття конституційного провадження разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2025 році позивачу вже була виплачена з урахуванням приписів чинної редакції ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки, в разі визнання Конституційним Судом України неконституційними положень п.п.2 п.1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX останні втрачатимуть чинність з дня ухвалення відповідного рішення, тому підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

За таких обставин, суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до розгляду Конституційним Судом України справи № 3-192/2025(388/25), оскільки як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час норми законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, були чинними, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у межах даної справи.

Таким чином, клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 236, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Христофоров