Решение № 141063950, 27.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 жовтня 2026 р. Справа № 120/6942/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участі секретаря судового засідання: Новіцкої Валентини Василівни,

представників позивача: Павлусенка Віктора Анатолійовича, Опанасюка Павла Павловича,

представника відповідача: Гончарук Анастасії Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ШЛЯХБУД» (вул. Бевза, 34, офіс 216, м. Вінниця, 21000)

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. К. Василенка, 21, м. Вінниця, 21007)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр шляхбуд» (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2026 року № 0023690702, № 0023720702.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ «Ларт трейд» (попередня назва ТОВВ «ТДДТ Компані»), ТОВ «Тріст груп» (ТОВ «АДТ груп»), ТОВ «НВП Світоч», ТОВ «Хатвей», ТОВ «Техмаркет буд» є реальними, до перевірки надавались усі документи. Позивач посилається на судову практику щодо презумпції добросовісності платника, на те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а податкова інформація носить виключно інформативний характер. Ні відсутність сертифікатів якості, ні наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання самі по собі не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Посилання податкового органу на те, що більшість податкових накладних на поставку товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) позивачеві були складені в один день з податковими накладними на отримання таких ТМЦ від інших постачальників, як на доказ вчинення позивачем порушень податкового законодавства, є безпідставним, позаяк вирішальним фактором у господарських операціях є саме погодженні сторонами умови переходу права власності на ТМЦ. Крім цього, сам по собі факт недоліків у товарно-транспортних накладних (далі ТТН) не повинен автоматично вказувати на нереальність господарських операцій, відсутні у такій ситуації підстави перекладати на позивача відповідальність за внесення до таких документів даних іншою особою. Безпідставним також є посилання відповідача на анулювання свідоцтв ПДВ контрагентів позивача, оскільки на момент проведення господарських операцій контрагенти були платниками ПДВ. Щодо посилання відповідача на те, що контрагенти контрагентів позивача є фігурантами у кримінальних провадженням, то позивач вказує на відсутність вироків суду, відповідно на неспроможність таких посилань. Позивач також вказує на безпідставність посилань відповідача на неправильність визначення коду УКТЗЕД.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 03.06.2026 року.

02.06.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає про необґрунтованість позовних вимог. Відповідач вказує, що по взаємовідносинам позивача із вказаними контрагентами є нереальними, оскільки у контрагентів відсутні належні умови для виконання господарських операцій, анульовані свідоцтва ПДВ, види діяльності не пов`язані із предметами договорів, укладених із позивачем. Відповідачем досліджувались ланцюги постачання ТМЦ, які були отримані позивачем, і скрізь показує обрив таких ланцюгів, тобто відсутність наявності ТМЦ. Крім цього, контрагенти контрагентів позивача та самі контрагенти позивача є фігурантами у відповідних кримінальних провадженнях. По перевірки також позивачем не були надані сертифікати якості товарів, які передбачені Технічними вказівками з використання старопридатних матеріалів верхньої будови колії на залізницях України, які затверджені наказом Укрзалізниці від 24.03.2006 року № 112-Ц.

У судове засідання 03.06.2026 року представник позивача не з`явився, належним чином був повідомлений, судове засідання відкладено на 30.06.2026 року.

У судовому засіданні 30.06.2026 року представник позивача заявив клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв`язку із необхідністю надання додаткових доказів, судове засідання відкладено на 15.07.2026 року.

15.07.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 15.07.2026 року суд перейшов до розгляду справи по суті спору, представник позивача надавав пояснення по суті, судове засідання відкладено на 05.08.2026 року.

03.08.2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надані додаткові докази до матеріалів справи.

04.08.2026 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання щодо відсутності заперечень на відкладення розгляду справи та необхідності ознайомлення із наданими до справи додатковими доказами.

05.08.2026 року судове засідання не відбулось у зв`язку із відсутністю сторін, судове засідання відкладено на 18.08.2026 року.

12.08.2026 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення з аналізу наданих до справи додаткових доказів. Відповідач також зазначає, що у податкових накладних по господарським операціям позивача із ТОВ «Тріст груп»(ТОВ «АДТ груп») невірно зазначений код УКТЗЕД 6810119000 вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армовані, не армовані будівельні блоки та цегла. Вірний код УКТЗЕД, як вказано у акті перевірки, 7302300000 вироби з чорних металів для залізничних та трамвайних колій: рейки, контррейки та зубчаті рейки, перекладні рейки, хрестовини глухого перетинання, перекладні штанги та інші елементи з`єднання та розведення рейок і т.д. У листі контрагент зазначає, що придбавав не окремі складові частини, а вживані рейко-шпальні решітки, які є готовими конструкціями верхньої будови колії, що складається зі з`єднаних разом рейок, шпал та вузлів проміжного скріплення, така багатоелементарна конструкція не має свого окремого коду УКТЗЕД, тому з метою складання податкових накладних застосовувався код найбільш вагомих та кількісних елементів залізобетонних шпал 6810119000. Вказані решітки у зібраному стані неможливо було перевозити, тому їх розбирали та перевозити у розібраному стані вже. Так відповідно до того, яким чином були розібрані конструкції та якими частинами вони доставлялись покупцеві і були складені накладні із зазначенням саме частини доставочного товару. При цьому, відповідач вказує, що оскільки товар поставлявся партіями, при постачанні рейок Р-50 та Р-65 вказаний код УКТЗЕД не може бути застосований. Таким чином, зареєстровані податкові накладні від 23.09.2019 року № 24, від 24.09.2019 року № 26 та від 25.09.2019 року № 27 вважаються такими, що складені з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) та не можуть бути віднесені до податкового кредиту. Відповідач посилається на практику Верховного Суду також.

17.08.2026 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, де він посилається на абз. 11 п. 201.10. ст. 201 ПК України та вказує, що помилки в коді УКТЗЕД у податковій накладній є передумовою неприйняття її для реєстрації, відповідно якщо податкова накладна вже зареєстрована, то контролюючий орган не має права ретроспективно покликатись на наявність такої помилки та застосовувати правові наслідки. При цьому, також посилається на практику Верховного Суду. Позивач також звертає увагу суду на те, що відповідач в акті перевірки не піддає сумніву придбання позивачем матеріалів верхньої частини залізничної колії у його контрагентів, про що також вказано у додаткових пояснення відповідача. А обрив ланцюга постачання є лише припущенням контролюючого органу.

У судовому засіданні 18.08.2026 року представник позивача надавав додаткові пояснення, представник відповідача надавав пояснення по суті спору, суд перейшов до стадії дослідження доказів по справі, судове засідання відкладено на 02.09.2026 року.

У судовому засіданні 02.09.2026 року судом продовжено дослідження доказів по справі, сторони надавали пояснення у зв`язку із дослідженням доказів, судове засідання відкладено на 29.09.2026 року.

У судовому засіданні 29.09.2026 року судом продовжено дослідження доказів по справі, сторони надавали пояснення у зв`язку із дослідженням доказів, судове засідання відкладено на 14.10.2026 року.

У судовому засіданні 14.010.2026 року судом продовжено дослідження доказів по справі, сторони надавали пояснення у зв`язку із дослідженням доказів, судове засідання відкладено на 27.10.2026 року.

У судовому засіданні 27.10.2026 року судом продовжено дослідження доказів по справі, представники надавали пояснення у зв`язку із дослідженням доказів, закінчено дослідження доказів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін по справі та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є будівництво об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, на здійснення якої отримав ліцензію, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, початок дії 14.05.2019 року.

У період з 19.12.2025 року по 29.12.2025 року відповідачем на підставі наказу № 5913к від 18.12.2025 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість ( далі ПДВ) за період діяльності липень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ларт трейд» (попередня назва ТОВВ «ТДДТ Компані»), за вересень 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ «Тріст груп» (ТОВ «АДТ груп»), за травень, липень 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «НВП Світоч», за червень 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «Хатвей», за вересень, листопад 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «Техмаркет буд» та використанням цих товарів у господарській діяльності платника. За результатами проведеної перевірки складено відповідний акт перевірки № 171/02-32-07-02/40407758 від 05.01.2026 року. Згідно висновків акту перевірки відповідачем виявлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1., 201.4., 201.б, 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено суму ПДВ , що підлягає сплаті до бюджету в сумі 820726 грн., у т.ч. за липень 2019 року 131505 грн;

вересень 2019 року 130492 грн;

травень 2021 року 111067 грн;

червень 2021 року 54385 грн.;

липень 2021 року 145333 грн.;

вересень 2021 року 143569 грн.;

листопад 2021 року 104375 грн;

а також завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 92184 грн., у т.ч. липень 2019 року 19902 грн.; червень 2021 року 72282 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 28.01.2026 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0023690702, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 820 726 грн. та згідно п. 123.2. ст. 123 ПК нараховані штрафні (фінансові) санкції розмірі 25% у сумі 205 182 грн;

- № 0023720702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 92 184 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 10.04.2026 року № 9126/6/99-00-06-01-03-06 рішення відповідача залишені без змін, а скарга без задоволення.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини регулюються ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ПК України, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів та послуг.

П. 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

П. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

П. 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

П. 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З акту перевірки вбачається, що при дослідженні взаєморозрахунків позивача з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентом постачальником ТОВ "ЛАРТ ТРЕЙД" (попередня назва - ТОВ "ТДДТ КОМПАНІ") встановлено придбання виробничих запасів (перевод стрілочний Р-65 б/у, накладка Р-65, підкладка КБ, інше) відповідно наступних документів: договір поставки із відповідними специфікаціями, видаткові накладні на поставку, податкові накладні, сертифікати якості встановленої форми ПУ-91 до перевірки не надано, поставка товару проводилась транспортом позивача, доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, операції з перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ЛАРТ ТРЕЙД" проводилося згідно банківських виписок. Станом на 30.11.2021року за даними бухгалтерському обліку позивача заборгованість по рахунку 631 перед ТОВ "ЛАРТ ТРЕЙД" відсутня.

Проведеним аналізом бази даних інтегрованої інформаційної системи ДПС «податковий блок» встановлено, що ТОВ "ЛАРТ ТРЕЙД" (попередня назва - ТОВ "ТДДТ КОМПАНІ") (код 39040386) - перебувавало на обліку в ГУ ДПС У М.КИЄВІ (ГОЛОСІЇВСЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА), зареєстровано в органах ДПС 27.12.2013, стан 0 - платник за основним місцем обліку, основний вид діяльності: 73.20-Дослiдження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, статутний фонд-10000 грн., відомості про об`єкти оподаткування - відсутні, зареєстровано платником ПДВ з 01.02.2014 року по 26.10.2020 року, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 26.10.2020 - ліквідація за рішенням контролюючого органу - особа протягом 12 послiдовних податкових мiсяцiв не подає контролюючому органу декларацiї з податку на додану вартiсть, балансова вартість ОЗ в період здійснення діяльності була - 2 тис. грн. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 3 квартал 2019 року - 2 особи, яким виплачувалася заробітна плата. Основним постачальником було ТОВ "ГРИФОН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 42991479) на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (ВОЛНОВАСЬКА ДПІ); 46.19 - Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту; стан - 0 платник за основним місцем обліку; статутний фонд - 25000 грн. Кількість працюючих - 1 чоловік. ОЗ -баланс та звіт про фінансові результати підприємство не подавало. 20 ОПП- об`єкти оподаткування відсутні. Не звітує з жовтня 2019 року. Зареєстровано платником ПДВ з 01.06.2019 року по 19.10.2020 року, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 19.10.2020 - ліквідація за рішенням контролюючого органу. (особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послiдовних податкових мiсяцiв не подає органу державної податкової служби декларацiї з податку на додану вартiсть та/або подає таку декларацiю (податковий розрахунок), яка (який) свiдчить про вiдсутнiсть постачання/придбання товарiв, здiйснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;). (Податковий кредит сформовано за рахунок придбання лікеро-горілчаних виробів, тютюнових виробів, продуктів харчування). ТОВ "ГРИФОН ПЛЮС" переводів стрілочних, підкладок, накладок не придбавав. Надалі відповідач робить висновок про обрив ланцюга постачання.

При дослідженні взаєморозрахунків позивача з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентом постачальником ТОВ "ТРІСТ ГРУП" (попередня назва - ТОВ "АДТ ГРУП") встановлено придбання виробничих запасів (шпала залізобетонна в зборі, рейки Р-50) відповідно наступних документів: договір поставки із відповідними специфікаціями, видаткові накладні на поставку, податкові накладні, сертифікати якості встановленої форми ПУ-91 до перевірки не надано, поставка товару проводилась транспортом позивача, доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, операції з перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТРІСТ ГРУП" проводилося згідно банківських виписок. Станом на 30.11.2021року за даними бухгалтерському обліку позивача заборгованість по рахунку 631 перед ТОВ "ТРІСТ ГРУП" відсутня.

Проведеним аналізом бази даних інтегрованої інформаційної системи ДПС «податковий блок» встановлено, що ТОВ "ТРІСТ ГРУП"- перебувавало на обліку в 2651.ГУ ДПС У М.КИЄВІ (ДАРНИЦЬКИЙ Р-Н М.КИЄВА), зареєстровано в органах ДПС 29.04.2009, стан 0 - платник за основним місцем обліку, основний вид діяльності: 68.20 - Надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна, статутний фонд-62500 грн., відомості про об`єкти оподаткування - відсутні, зареєстровано платником ПДВ з 29.05.2009 року по 26.10.2020 року, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 26.11.2020 - ліквідація за рішенням контролюючого органу - особа протягом 12 послiдовних податкових мiсяцiв не подає контролюючому органу декларацiї з податку на додану вартiсть, балансова вартість ОЗ в період здійснення діяльності була - 13,7 тис. грн. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 3 квартал 2019 року - 3 особи, яким виплачувалася заробітна плата. Надалі податковий орган описує контрагентів ТОВ "ТРІСТ ГРУП" та зазначає, що ТОВ "БУДТОРГ ПОСТАЧ" підприємство не звітує, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 10.12.2020, шпали залізобетоні, рейки не придбавав, а також є фігурантом справи №757/59915/19-к від 18.11.2019, номер кримінального провадження в ЄДР 420190000000524 від 11.03.2019 року., за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст.205-1, ч.2 ст. 209, ч.2 ст. 364 КК України.

Крім того перевіркою встановлено, що до складу податкового кредиту було віднесено суми ПДВ на підставі податкових накладних, які не відповідають вимогам щодо їх заповнення. При постачанні рейок в податкових накладних ТОВ "ТРІСТ ГРУП" відображено обов`язковий реквізит Код УКТ ЗЕД 6810119000, що означає - вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армовані чи не армовані:- - будівельні блоки та цегла: інші, при цьому необхідний показник 7302300000, що означає - вироби з чорних металів для залізничних або трамвайних колій: рейки, контррейки та зубчасті рейки, перекладні рейки, хрестовини глухого перетинання, перекладні штанги та інші елементи з`єднання та розведення рейок, шпали, накладки стикові і підкладки опорні, клини, опорні плити, крюкові рейкові болти, рейкові подушки та розтяжки, основи рейок, розпірні бруски, пластини та інші деталі, спеціально призначені для з`єднання або закріплення рейок: - рейки перекладні, хрестовини глухого перетинання, перекладні штанги та інші елементи з`єднання та розведення рейок.

Податкова накладна з невірно зазначеним кодом згідно УКТ ЗЕД, є такою, що складена з порушенням норм ПК України, заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст. Отже, суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесенні до складу податкового кредиту.

Проте, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не свідчить про те, що при проведенні податкової перевірки контролюючий орган позбавлений можливості перевірити відповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД та інших обов`язкових реквізитів. Зазначене твердження наголошено в Постанові Верховного Суду від 16 січня 2025 року у справі № 120/15977/21-а.

При дослідженні взаєморозрахунків позивача з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентом постачальником ТОВ "НВП "СВІТОЧ" встановлено придбання виробничих запасів (болт закладний в зборі, клеми в зборі, рейки, підкладка, накладка стикова) відповідно наступних документів: договір поставки із відповідними специфікаціями, видаткові накладні на поставку, податкові накладні, сертифікати якості встановленої форми ПУ-91 до перевірки не надано, поставка товару проводилась транспортом позивача, доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, операції з перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "НВП "СВІТОЧ" проводилося згідно банківських виписок. Станом на 30.11.2021 року за даними бухгалтерському обліку позивача заборгованість по рахунку 631 перед ТОВ "НВП "СВІТОЧ" відсутня.

Проведеним аналізом бази даних інтегрованої інформаційної системи ДП „Податковий блок встановлено: ТОВ "НВП "СВІТОЧ" (код ЄДРПОУ 36831111) - перебувало на обліку в 0581.ГУ ДПС У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛ.(ЦЕНТРАЛЬНИЙ Р-Н М.МАРІУПОЛЬ), зареєстровано в органах ДПС 18.01.2010, стан 0 - платник за основним місцем обліку, основний вид діяльності: 46.33 - оптова торгiвля молочними продуктами, яйцями, харчовими олiями та жирами, статутний фонд- 10000 грн., відомості про об`єкти оподаткування - 2 кіоски, вагова, 3 офіси, паливний склад, склад (ДОНЕЦЬКА ОБЛ., М. МАРІУПОЛЬ, вулиця Батумська, буд. 30), морозильна камера, вилковий навантажувач, зареєстровано платником ПДВ з 01.08.2020 року по 02.10.2025 року, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 02.10.2025 - ліквідація за рішенням контролюючого органу - особа протягом 12 послiдовних податкових мiсяцiв не подає контролюючому органу декларацiї з податку на додану вартiсть, балансова вартість ОЗ в період здійснення діяльності була - 10,0 тис. грн. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 2 квартал 2021 року - 6 осіб, яким виплачувалася заробітна плата. Крім того, ТОВ "НВП "СВІТОЧ" є фігурантом справи №757/48694/21-к від 13.09.2021 , номер кримінального провадження в ЄДР 32021100000000263 від 11.03.2019 року., за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212 КК України. Надалі відповідач описує постачальників контрагента позивача

ТОВ "О.Б.І."- основний вид діяльності - оптова торгiвля м`ясом i м`ясними продуктами, не звітує, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 08.11.2022, також є фігурантом справи №757/48694/21-к від 13.09.2021 , номер кримінального провадження в ЄДР 32021100000000263 від 11.03.2019 року., за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212 КК України.

ТОВ "АЛЬФА ПРОФІ" - основний вид діяльності - оптова торгiвля м`ясом i м`ясними продуктами, не звітує, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 17.02.2023.

Крім того, ГУ ДПС у Донецькій області складено узагальнену податкову інформацію за № 380/05-99-18-14/36831111 від 24.09.2021 року та за № 434/05-99-18-13/36831111 від 19.10.2021 року щодо ТОВ „НВП „СВІТОЧ (код ЄДРПОУ 36831111 та встановлено ознаки ризикового ведення господарської діяльності зазначеним суб`єктом господарювання.

Встановлено: незначну кількість працюючих, але специфіка операцій характеризується властивостями, що потребують значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу. При цьому, залучення стороннього трудового ресурсу у третіх осіб не здійснювалось, оскільки відсутні контрагенти постачальники послуг: транспортних, складських, консультаційних та інші; факти придбання товарів/послуг у контрагентів-постачальників, які здійснюють операції з реалізації товарів/послуг невідомого походження та підміну позицій товарних груп.

Про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ „НВП „СВІТОЧ також свідчать наступні факти: відсутні відомості про площу складів, власника складських приміщень/орендодавця); при задекларованих обсягах придбання та реалізації товарів/наданих послуг, посадові особи не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного; відсутня достовірна інформація щодо перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні продукції.

Виходячи з вищенаведеного, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального характеру.

При дослідженні взаєморозрахунків позивача з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентом постачальником ТОВ "ХАТВЕЙ" (код 43788018) встановлено придбання виробничих запасів (стрілочний перевод Р-65, рейки Р-50) відповідно наступних документів: договір поставки із відповідними специфікаціями, видаткові накладні на поставку, податкові накладні, сертифікати якості встановленої форми ПУ-91 до перевірки не надано, поставка товару проводилась транспортом постачальника, доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, автотранспорт зазначений у товарнотранспортних накладних не є власністю ТОВ "ХАТВЕЙ", а є власністю ОСОБА_1 , правовідносини між ними не встановлено, операції з перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ХАТВЕЙ" проводилося згідно банківських виписок. Станом на 30.11.2021року за даними бухгалтерському обліку позивача заборгованість по рахунку 631 перед ТОВ "ХАТВЕЙ" відсутня.

Проведеним аналізом бази даних інтегрованої інформаційної системи ДПС „Податковий блок встановлено: ТОВ "ХАТВЕЙ" (код ЄДРПОУ 43788018) - перебувавав на обліку в 2031.ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, КИЇВСЬКИЙ Р-Н М.ХАРКОВА, зареєстровано в органах ДПС 07.09.2020, стан 0 - платник за основним місцем обліку, основний вид діяльності: 46.33 - Оптова торгiвля молочними продуктами, яйцями, харчовими олiями та жирами, статутний фонд- 263000 грн., відомості про об`єкти оподаткування - офіс, склад (ХАРКIВСЬКА ОБЛ., М. ХАРКІВ ШЕВЧЕНКIВСЬКИЙ Р-Н, вулиця Беркоса, буд. 19), морозильна камера, вилковий навантажувач, зареєстровано платником ПДВ з 01.10.2020 року по 13.11.2024 року, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 13.11.2024 - ліквідація за рішенням контролюючого органу; особа протягом 12 послiдовних податкових мiсяцiв не подає контролюючому органу декларацiї з податку на додану вартiсть, балансова вартість ОЗ в період здійснення діяльності була - 247,9 тис. грн. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 3 квартал 2021 року - 1 особа, якій виплачувалася заробітна плата. Крім того, ТОВ "ХАТВЕЙ" є фігурантом справи №757/48694/21-к від 13.09.2021, номер кримінального провадження в ЄДР 32021100000000263 від 11.03.2019 року., за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212 КК України. Надалі відповідач описує контрагентів контрагента позивача - ТОВ "ПРОСЕРВІС ВВК" не звітує, є фігурантом справи №757/48694/21-к від 13.09.2021 , номер кримінального провадження в ЄДР 32021100000000263 від 11.03.2019 року., за ознаками кримінального правопорушення ч.3 ст.212 КК України.

При дослідженні взаєморозрахунків позивача з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентом постачальником ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" (код 43742518) встановлено придбання виробничих запасів (болт закладний в зборі, клема в зборі, накладна стикова, підкладка, перевод стрілочний, рейки Р-65 та Р-50) відповідно наступних документів: договір поставки із відповідними специфікаціями, видаткові накладні на поставку, податкові накладні, сертифікати якості встановленої форми ПУ-91 до перевірки не надано, поставка товару проводилась транспортом позивача, доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, операції з перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" проводилося згідно банківських виписок. Станом на 30.11.2021року за даними бухгалтерському обліку позивача заборгованість по рахунку 631 перед ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" становила 309253,18 грн.

Проведеним аналізом бази даних інтегрованої інформаційної системи ДПС „Податковий блок встановлено: ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" (код ЄДРПОУ 43742518) - перебувавав на обліку в 2038.ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛ. ІНДУСТРІАЛЬНА ДПІ, зареєстровано в органах ДПС 03.08.2020, стан 0 - платник за основним місцем обліку, основний вид діяльності: 46.73 - Оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням, статутний фонд- 178000 грн., відомості про об`єкти оподаткування - вагова, офіс, склад (ХАРКIВСЬКА ОБЛ., М. ХАРКІВ МОСКОВСЬКИЙ Р-Н, вулиця Академіка Павлова, буд. 120), телескопічний навантажувач, зареєстровано платником ПДВ з 01.09.2020 року по 03.11.2023 року, свідоцтво платника податку на додану вартість має статус «анульовано» 03.11.2023 - ліквідація за рішенням контролюючого органу; особа протягом 12 послiдовних податкових мiсяцiв не подає контролюючому органу декларацiї з податку на додану вартiсть, балансова вартість ОЗ в період здійснення діяльності була - 149,2 тис. грн. Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 4 квартал 2021 року - 5 осіб, яким виплачувалася заробітна плата. Крім того, ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" є фігурантом справи №761/21466/23-к від 18.11.2019 , номер кримінального провадження в ЄДР 72023000120000045 від 15.05.2023 року., за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст.205-1, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212 КК України. Надалі контролюючий орган описує постачальників контрагента позивача - ТОВ "ВОРМІР", ТОВ "ТЕГЕТГОФ", ТОВ "ВЕСМІНЕЛЬ" ті інші, в яких основний вид діяльності - оптова торгiвля м`ясом i м`ясними продуктами, які не придбавали ТМЦ, що по ланцюгу постачання були отримані позивачем, вони також є фігурантами кримінальних проваджень.

Відповідачем при дослідженні ланцюгів постачання встановлено їх обрив, оскільки контрагенти контрагентів не придбавали ТМЦ, що надалі постачались по таким ланцюгам.

В акті перевірки контролюючий орган надалі посилається на вимоги п.п. 1.2.3. п. 1.2. р. 1 Технічних вказівок з використання старопридатних матеріалів верхньої будови колії на залізницях України (ЦП-0150), затверджених наказом Укрзалізниці від 24.03.2006 року №112-Ц (далі Технічні вказівки) обсяг партії, яку передають споживачу, встановлюється відповідним планом. З кожною партією відвантажувальних споживачеві рейок направляється сертифікат якості встановленої форми ПУ-91. Сертифікат підписує начальник (або головний інженер) підрозділу (КМС, РЗП, ПЧ та ін.), який відвантажив рейки, і майстер, який здійснював комплектування і навантаження рейок. До перевірки не надано зазначені сертифікати якості на рейки, які були у користуванні. Таким чином, не можливо з`ясувати реальне джерело походження рейок, а саме підрозділ АТ Укрзалізниця.

Дослідивши по всіх суб`єктах господарської діяльності, відображених в цьому акті, задекларовані об`єкти оподаткування, що використовуються в господарській діяльності (20-ОПП), дані ЄРПН, поданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 4-ДФ) не встановлено наявності у власності чи користуванні кранової техніки, отримання послуг від інших СГД послуг з використання кранової техніки.

При проведенні аналізу діяльності позивача встановлено, що операції ТОВ "ЛАРТ ТРЕЙД" (попередня назва - ТОВ "ТДДТ КОМПАНІ"), ТОВ "ТРІСТ ГРУП" (попередня назва - ТОВ "АДТ ГРУП"), ТОВ "НВП "СВІТОЧ", ТОВ "ХАТВЕЙ", ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями по ланцюгу постачання за весь період дослідження неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, відповідно вказані товариства фактично не здійснювали господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, також встановлено факти підміни (зміни) номенклатури товарних груп по ланцюгу постачання.

Таким чином, встановлено проведення ТОВ "ЛАРТ ТРЕЙД" (попередня назва - ТОВ "ТДДТ КОМПАНІ"), ТОВ "ТРІСТ ГРУП" (попередня назва - ТОВ "АДТ ГРУП"), ТОВ "НВП "СВІТОЧ", ТОВ "ХАТВЕЙ", ТОВ "ТЕХ МАРКЕТ БУД" ризикових операцій (у якості «вигодоформуючого» по ланцюгу постачання на адресу ймовірних «вигодонабувачів», у якості «вигодотранспортуючого» по ланцюгу постачання на адресу ймовірних «вигодонабувачів»).

Описані вище обставини можуть свідчити про відсутність факту виконання робіт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не маючи реального товарного характеру.

Сукупність вищеперелічених фактів та обставин, досліджених по ланцюгу постачання товарів вказує на те, що контрагенти позивача є учасниками тіньового сектору економіки та вказує на транзитність операцій, спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевими отримувачами. Встановлені факти підтверджують, що дані підприємства фактично не поставляли товар (залізничне обладнання) на адресу ТОВ "ЦЕНТР ШЛЯХБУД" у відповідних періодах, так як в свою чергу відсутні фізичні можливості для здійснення таких поставок, а також не проводили операцій з придбання такого товару з контрагентами-постачальниками.

Враховуючи вищевикладене задекларовані позивачем операції з їх придбання не можуть вважатися операціями, що дають право на податковий кредит згідно умов ст. 198.1 ПК України.

Отже, в рамках спірних правовідносин підлягає дослідженню реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Ларт трейд» (попередня назва ТОВВ «ТДДТ Компані»), ТОВ «Тріст груп» (ТОВ «АДТ груп»), ТОВ «НВП Світоч», ТОВ «Хатвей», ТОВ «Техмаркет буд».

Як зазначено в акті перевірки, між позивачем та вказаними контрагентами були укладені договори поставки. Під час проведення вказаної перевірки контролюючий орган перевірив усі надані позивачем первинні документи та описав їх в акті перевірки. Так відповідачем були дослідженні наступні документи: договори поставки, невід`ємною частиною яких є відповідні специфікації із визначенням необхідних відомостей щодо ТМЦ. Постачання здійснювалось згідно видаткових накладних на поставку, рахунки фактури, зареєстровані податкові накладні, доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними, операції з перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагентів проводилося згідно банківських виписок. Постачання товару в своїй більшості проводилась транспортом позивача.

В матеріалах справи містяться докази про наявність у позивача відповідного транспорту та кранової техніки, зокрема, телескопічного навантажувача JLG 3513, JLG 3513PS, що підтверджує факт перевезення отриманого товару, а також факт здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Крім цього, в матеріалах справи містяться подорожні листи щодо перевезення матеріалів по Україні. Матеріали справи містять також документи на підтвердження наявності у позивача трудових ресурсів. До матеріалів справи наданий договір оренди землі № 01/2018 від 25.02.2018 року про отримання позивачем в строкове платне користування земельної ділянки площею 0,034 га для господарської діяльності (складування, зберігання матеріалів ВБК).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що оскільки до перевірки позивачем не надані сертифікати якості встановленої форми ПУ-91, які передбачені Технічними вказівками, то це може свідчити про відсутність фактів постачання товарів, з огляду на те, що згідно сталої судової практики, зокрема, постанови Верховного Суду від 23.02.2023 року справа № 640/12451/20, від 29.03.2023 року справа № 560/12630/21 відсутність чи наявність сертифікатів якості не пов`язана з реальністю чи можливістю поставки товару. Вказані документи виключно підтверджують якість товару, про що власне і вказує їх назва.

Крім цього, слід зазначити про некоректність посилання відповідача на п. 1.2.3. п. 1.2. р. 1 Технічних вказівок, оскільки відповідачем з контексту вказівок виокремлений лише цей один підпункт, але вимоги цього підпункту підлягають застосуванню тільки у сукупності із іншими вимогами та необхідними документами.

Основний акцент в акті перевірки здійснений податковим органом на дослідженні наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна контрагентів позивача та контрагентів постачальників позивача, які економічно необхідні для виконання вказаного виду господарських операцій. При цьому, відповідач посилається лише на наявну в нього інформацію, що отримана з інформаційної бази даних АІС Податковий блок.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на анулювання свідоцтв платників ПДВ постачальників позивача та їх контрагентів, оскільки такі свідоцтва були анульовані контролюючими органами вже після укладання договорів постачання та проведення спірних господарських операцій у 2019 та 2021 роках.

Відповідач вказує на те, що більшість постачальників позивача та їх контрагенти є фігурантами у кримінальній справі, але при цьому в матеріалах справи відсутні вироки, які набули законної сили.

Суд також не приймає до уваги посилання податкового органу на те, що частина податкових накладних на поставку ТМЦ позивачеві були складені в один день з податковими накладними на отримання таких ТМЦ від контрагентів постачальників позивача, що свідчить, в свою чергу, про нереальність господарських операцій, оскільки такі висновки податкового органу є лише припущеннями і з урахуванням реалій теперішнього часу та технологічних можливості ведення господарської діяльності не можуть свідчити про нереальність вчинених господарських операцій позивача. Крім цього, визначальним фактором у господарських операціях є наявність погоджених сторонами умов постачання, у даному випадку.

Додатково суд вказує на те, що до матеріалів справи та під час проведення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача під час судового розгляду справи, позивачем були надані первинні та інші документи, що підтверджують виконання ним певних будівельних робіт по ремонту залізничних під`їзних колії своїх замовників ТОВ «Чуднівський елеватор АІК», ТОВ «Омелянівський кар`єр», ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», ТОВ «АКВ Українське каолінове товариство» та ряд інших. Для виконання таких робіт позивачем були використанні матеріали, які були отримані ним у тому числі і по спірним господарським операціям. З вказаних договорів вбачається, що позивач своїми силами та засобами з використанням своїх матеріалів та комплектуючих виконує будівельні роботи, необхідні матеріали та комплектуючі залишаються на відповідальному зберіганні замовника на території, де будуть проводитися підрядні роботи.

Отже, проведені господарські операції позивача з ТОВ «Ларт трейд», ТОВ «Тріст груп», ТОВ «НВП Світоч», ТОВ «Хатвей» та ТОВ «Техмаркет буд» належним чином відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності та вказують на реальний рух активів, відповідно господарські операції відбулись фактично за наявності волевиявлення сторін щодо її здійснення та відповідності дійсному економічному змісту.

Щодо невірного визначення у податкових накладних коду УКТЗЕД, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, до складу податкового кредиту позивачем було віднесено суми ПДВ на підставі податкових накладних, в яких визначений код УКТ ЗЕД 6810119000, що означає - вироби з цементу, бетону або штучного каменю, армовані чи не армовані будівельні блоки та цегла, інші. Але податковий орган вважає, що правильним кодом у даному випадку є 7302300000, що означає - вироби з чорних металів для залізничних або трамвайних колій: рейки, контррейки та зубчасті рейки, перекладні рейки, хрестовини глухого перетинання, перекладні штанги та інші елементи з`єднання та розведення рейок, шпали, накладки стикові і підкладки опорні, клини, опорні плити, крюкові рейкові болти, рейкові подушки та розтяжки, основи рейок, розпірні бруски, пластини та інші деталі, спеціально призначені для з`єднання або закріплення рейок: - рейки перекладні, хрестовини глухого перетинання, перекладні штанги та інші елементи з`єднання та розведення рейок. Таким чином, у зв`язку із помилкою у коді УКТЗЕД податкові накладні від 19.09.2019 року № 22, від 20.09.2019 року № 23, від 23.09.2019 року № 24, від 24.09.2019 року № 26 та від 25.09.2019 року № 27 є такими, що складені з порушенням норм ПК України, заважають ідентифікувати здійснені операції, її зміст, відповідно суми ПДВ за такими податковими накладними не можуть бути віднесенні до складу податкового кредиту. При цьому, контролюючий орган не приймає факт реєстрації податкових накладних та зазначає, що при проведенні податкової перевірки контролюючий орган не позбавлений можливості перевірити відповідність коду товару згідно з УКТ ЗЕД та інших обов`язкових реквізитів, при цьому посилається на постанову Верховного Суду від 16.01.2025 року у справі № 120/15977/21-а.

Суд звертає увагу на те, що у вказаній постанові ВС зазначає, що податковим органом доведена наявність помилок у коді товару по справі № 120/15977/21-а відповідними доказами. У даному ж випадку, податковий орган самостійно на власний розсуд визначив код товару згідно УКТЗЕД. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази підтвердження правильності визначення коду УКТЗЕД податковим органом, тобто по цій справі податковий орган не довів наявність помилок та правомірність визначення коду УКТЗЕД 7302300000.

У відповідності до вимог п.п. «і» п. 201.1. ст. 201 ПК України код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Аналіз наведеного доводить, що право на визначення коду УКТЗЕД покладається на платника податку, а не на податковий орган.

Крім цього, право платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ виникає за умови фактичного здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу, зокрема шляхом придбання товарів (послуг) для використання у межах такої діяльності, та за наявності належного документального підтвердження відповідних господарських операцій. Таке підтвердження забезпечується сукупністю первинних документів і даних бухгалтерського обліку, а також податковими накладними, складеними та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строки, визначені законодавством.

При цьому положення ст. 198, 201 ПК України не передбачають автоматичної втрати платником права на податковий кредит у разі формального спору щодо окремих реквізитів податкової накладної, якщо господарська операція є реальною, відбулася у межах господарської діяльності платника та підтверджена належними і допустимими доказами. Водночас обов`язок доведення відсутності таких умов або недостовірності податкової звітності покладається на контролюючий орган у межах здійснення податкового контролю.

Судом установлено, що господарські операції, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, здійснювалися у межах його звичайної господарської діяльності, були спрямовані на отримання доходу та фактично відбулися.

При цьому, як вже зазначалось, суд дослідив первинні документи, складені саме за операціями з указаними контрагентами, дані бухгалтерського обліку, платіжні документи, облікові регістри, які підтверджують надходження придбаного товару, його облік у складі активів платника та подальше використання у відповідні звітні періоди. Зазначені документи у сукупності узгоджуються між собою за змістом, обсягом і часом здійснення операцій та свідчать про реальний рух товару і фактичне володіння ним позивачем.

Контролюючий орган, отримавши вказані податкові накладні за результатами спірних господарських операцій, прийняв їх та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних, не скориставшись передбаченими, податковим законодавством, механізмами зупинення їх реєстрації або відмови в такій реєстрації. За відсутності будь-яких рішень контролюючого органу щодо блокування, неприйняття чи визнання таких податкових накладних такими, що не відповідають вимогам закону, факт їх реєстрації був обґрунтовано врахований судом у сукупності з іншими доказами при оцінці правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Сам по собі спір щодо правильності зазначення окремого реквізиту податкової накладної не може мати визначального значення без встановлення його впливу на реальність господарської операції та податкові наслідки для платника, якщо інші докази свідчать про фактичне придбання та використання товару у господарській діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 року по справі № 440/8078/24, касаційне провадження № К/990/11208/25.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у своїх постановах

неодноразово зазначали, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків, за результатами вчинення господарських операцій, є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Додатково суд звертає увагу на те, що стверджуючи про відсутність фактичного руху товарів між позивачем та його контрагентами податковий орган посилається лише на наявну в нього податкову інформацію, що отримана з інформаційної бази даних АІС Податковий блок. При цьому, відповідних зустрічних перевірок контрагентів в ході яких би була встановлена неможливість здійснення ними відповідних господарських операцій, податковим органом не проводилось.

Нереальність господарських операцій, укладення договору з метою безпідставного формування витрат має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд також звертає увагу на те, що уся інформація, яка була використана відповідачем під час проведення перевірки є податковою інформацією стосовно юридичних осіб- контрагентів позивача. Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Крім того, суд зважає й на те, що інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків, а також інформація надана іншими контролюючими органами не є належним доказом у розумінні КАС України, адже вона не ґрунтується на безпосередньому досліджені первинних документів. Більш того, такі дії не відповідають критерію юридичної значимості.

Як встановлено судом вище, проведення господарських операції між позивачем та його контрагентами зафіксовано і підтверджується первинними документами, на підставі яких здійснено бухгалтерський облік і на даних якого, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи з відображенням господарських операцій стали основою і для податкового обліку.

Позбавлення платника податку права на витрати та на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентами, в тому числі не нарахування і несплата податкових зобов`язань останніми, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (надалі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, ст.1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

За таких обставин, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та при поданні звітності і сплаті податків мають спричиняти негативні наслідки саме лише для них, а не для позивача.

Крім цього, суд вказує, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникає за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Суд звертає увагу на те, що з акту перевірки не вбачається неправомірних дій позивача, під час виконання ним зазначених господарських операцій, а зазначається фактично про недостатність ресурсів на здійснення господарських операцій контрагентами позивача.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відповідачем також не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом постачання товару і господарською діяльністю позивача.

За таких обставин, судом було здійснено комплексне дослідження усіх складових господарських операцій за вказаними договорами. З аналізу наведених обставин, документів, інформації вбачається наявність фактичної передачі товару, фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарських операцій, відповідно підтвердження реального здійснення (виконання) спірних господарських операцій.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договорів не виконано.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, висновки податкового органу щодо вчинення позивачем податкових правопорушень, викладених в акті перевірки по взаємовідносинах з ТОВ «Ларт трейд», ТОВ «Тріст груп», ТОВ «НВП Світоч», ТОВ «Хатвей», ТОВ «Техмаркет буд», не підтверджуються матеріалами справи, є неправомірними та необгрунтованими.

Щодо правомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п. 123.2. ст.123 ПК України, згідно якої до позивача застосовані фінансові санкцій у розмірі 25%, діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд наголошує, що з урахуванням встановлення судом відсутності фактів податкових правопорушень позивачем, а також відсутності доказаного умислу позивача на вчинення ним діянь, визначених п. 123.1 цієї статті, вказані штрафні санкції не підлягають застосуванню.

У контексті оцінки доводів сторін суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем без додержанням вимог, передбачених ст. 2 КАС України, відповідно є неправомірними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір у сумі 16 771, 38 грн. на користь позивача.

Суд також зауважує, що позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн., але в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних витрат, зокрема, договір про надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.

Ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно вимог ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Під час судового розгляду справи та у позовній заяві позивачем не надано вказаної заяви.

За таких обставин, заява про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає розгляду.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 73 - 77, 90, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ШЛЯХБУД» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 28.01.2026 №0023690702 та №0023720702.

Стягнути із Головного управління ДПС у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ШЛЯХБУД» судовий збір у сумі 16 771, 38 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ШЛЯХБУД» (вул. Бевза, 34, офіс 216, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 40407758)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. К. Василенка, 21, м. Вінниця, 21007 код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.10.2026.

Суддя Маслоід Олена Степанівна